Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...


СТАНОВЛЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥ В ОСОБАХ
3 серпня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито Музей становлення укра╖нсько╖ нац╕╖.


Р╤ЧНИЦЯ КАТАСТРОФИ МН17: 298 СОНЯШНИК╤В У Н╤ДЕРЛАНДАХ
У Н╕дерландах п╕дсумовували розсл╕дування за 5 рок╕в. Рос╕я, як ╕ ран╕ше, в╕дмовля╓ться в╕д...


ВЕЛИК╤ ЛЮДИ МАЛЕНЬКОГО НАРОДУ
Презентац╕╖ ф╕льм╕в проекту «Б╕льше, н╕ж Крим» в╕дбулися в Ки╓в╕, Львов╕, Херсон╕,...


КАТАСТРОФА МН17: ЧЕТВЕРО ВИННИХ НАЗВАН╤, КОЛИ ЧЕКАТИ ╤НШИХ?
Трагед╕я МН17 об’╓днала 5 кра╖н. До складу м╕жнародно╖ Сп╕льно╖ сл╕дчо╖ групи ув╕йшли...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2019
З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА ЛУГАНЩИН╤

Нещодавно в Харков╕ вийшло друком сьоме, доповнене видання зб╕рки ╕сторичних нарис╕в «Минуле укра╖нського козацтва на Луганщин╕» ╤горя Са╓нка. Автор висв╕тлю╓ стор╕нки ╕стор╕╖ Укра╖ни, як╕ замовчувалися або спотворювалися рос╕йськими ╕мпер╕ями, як царською, так ╕ комун╕стичною. Прикро, але й дос╕ для багатьох мешканц╕в Луганщини московськ╕ ╕мперськ╕ м╕фи ╓ «историко-культурным наследием». Цих людей навчали «истории», яка ╜рунту╓ться на брехн╕, привчали «чтить» р╕зноман╕тних царських ╕ комун╕стичних виродк╕в-людожер╕в, в╕дзначати чуж╕ свята та шанувати чужих геро╖в, нехтуючи сво╖ми.
У передмов╕ до книги ╤гор Са╓нко зазнача╓: «Першими поселенцями на теренах Луганщини були запорозьк╕ козаки. Ця земля, яку Укра╖нське козацтво в╕двоювало колись у татар, з давн╕х-давен була укра╖нською. Щороку навесн╕ чимало запорозьких козак╕в вирушало з С╕ч╕ на ц╕ терени, долучаючись до тих запорожц╕в, як╕ мешкали тут повсякчас у зим╕вниках ╕ прикордонних залогах. ╤стор╕ю заселення та осво╓ння луганських земель неможливо в╕дд╕лити в╕д ╕стор╕╖ укра╖нського козацтва. За це св╕дчить передус╕м топон╕м╕ка краю – Гетьманський шлях, Гетьманський яр, Черкаський бр╕д, села Байд╕вка, Великий Луг, Бунчук╕вка, Пластун╕вка, Гармаш╕вка, Макар╕в Яр тощо. Розташован╕ на битому татарському шляху – Кальм╕уськ╕й сакм╕, земл╕ тепер╕шньо╖ Лугансько╖ област╕ понад два стор╕ччя були полем бою запорозьких, а дал╕-подал╕ й слоб╕дських козак╕в з татарськими ордами. Московським сторожовим загонам, як╕ приходили сюди з п╕вноч╕, були до снаги лише розв╕дувальн╕ д╕╖. Тому основною збройною силою на Прид╕нц╕в’╖ тривалий час лишалося Укра╖нське козацтво, до послуг якого дедал╕ част╕ше мусив звертатися ╕ царський уряд».
Автор розгляда╓ звича╖ ╕ в╕йськову д╕яльн╕сть запорозького козацтва та його стосунки з донськими козаками. ╤. Са╓нко анал╕зу╓ устр╕й ╕ службу царату слоб╕дського козацтва.
╤гор Са╓нко викрива╓ фальсиф╕катор╕в ╕стор╕╖, зокрема луганських чиновник╕в: «Степана Бандеру, який в╕д вересня до к╕нця 1941 перебував за гратами центрально╖ Берл╕нсько╖ в’язниц╕, а з початку 1942 по серпень 1944 був в’язнем н╕мецького концентрац╕йного табору Заксенгаузен, «луганские антифашисты» вважають «предателем Родины». Натом╕сть генерала П.Н. Краснова, який на чол╕ рос╕йських козак╕в в╕д 1941 по 1945 р╕к в╕ддано служив «Великой Германии», вони називають «борцом за родное Отечество».
Ще такий анекдотичний факт: «24 жовтня 2014 року Державна Дума Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ухвалила закон, що передбача╓ покарання за виготовлення, продаж ╕ використання символ╕ки орган╕зац╕й, як╕ сп╕впрацювали з «фашистами» п╕д час Друго╖ Св╕тово╖ в╕йни. Тод╕ рос╕йськ╕ колаборанти, нагороджен╕ «георгиевскими» хрестами ╕ збро╓ю, служили н╕мцям п╕д стягами «Войска Донского» та б╕ло-синьо-червоним прапором РОА. Наприк╕нц╕ ХХ стор╕ччя цей прапор став для Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ державним. Ц╕ «символы фашизма» мали на уваз╕ рос╕йськ╕ законодавц╕?»
╤. Са╓нко пише: «РОА мала велику п╕дтримку серед мешканц╕в Криму. С╕мферопольський часопис «Голос Крыма» наполегливо заохочував його населення до створення частин РОА. В «Голосе Крыма» з’являлися пов╕домлення про в╕дкриття вербувальних пункт╕в РОА в р╕зних м╕стах Криму. Дуже цим переймався бургом╕стр Ялти В.╤. Мальцев, колишн╕й полковник Червоно╖ Арм╕╖. В╕н серед перших п╕шов до РОА добровольцем. За сприяння Мальцева в ╢впатор╕╖ в╕дкрився перший вербувальний пункт РОА на Кримському п╕востров╕. Приклад Мальцева, який згодом став генерал-майором РОА, насл╕дував бургом╕стр м╕ста Феодос╕╖ ╤.С. Харченко, записавшись добровольцем до ц╕╓╖ арм╕╖. Незабаром до лав РОА долучилося багато ╕нших представник╕в м╕сцево╖ цив╕льно╖ адм╕н╕страц╕╖ Завдяки ц╕й наполеглив╕й прац╕ навесн╕ 1944 року на Кримському п╕востров╕ перебували численн╕ частини РОА».
Са╓нко зверта╓ увагу, що нав╕ть у незалежн╕й Укра╖н╕ виховували зрадник╕в Батьк╕вщини: «Виховання у школах Лугансько╖ област╕ в╕д 1991 по 2014 р╕к здеб╕льшого було просякнуте «совковым духом», яким тхнуло з ╖╖ кер╕вних чиновничих каб╕нет╕в. Спростування ╕мперських м╕ф╕в Москов╕╖ м╕сцев╕ можновладц╕ називали «переписыванием истории». Вони сумл╕нно виконували в Укра╖н╕ настанови Москви – «Разделяй и властвуй». Аби пос╕яти розбрат ╕ ворожнечу серед ╖╖ громадян московськ╕ холу╖ не гребували н╕чим. В м╕сцевих часописах ╕ на телебаченн╕ Лугансько╖ област╕ вс╕ ц╕ роки сумл╕нно плекали «советскую» спадщину, таврували «украинских фашистов» ╕ очаровували м╕сцевих мешканц╕в «русским миром». Таким чином виховували молодих «совков» та п╕дживлювали ╖хн╕х попередник╕в. Луганськ╕ «кукловоды» прищеплювали ╖м в╕дразу до укра╖нц╕в, поблажливе ставлення до хохл╕в-малорос╕в ╕ усв╕домлення власного «величия» через те, що вони, мовляв, «кормят» мало не всю Укра╖ну. Певна частина лугансько╖ молод╕, попри титан╕чн╕ зусилля луганських хрун╕в-можновладц╕в, не стали «совком». ╥╖ врятувало укра╖нське патр╕отичне виховання в родинах та громадських орган╕зац╕ях. Проте таких родин на Луганщин╕ небагато, а м╕сцев╕ укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ не надто потужн╕. Вони не мали жодно╖ допомоги в╕д держави за час╕в ус╕х Президент╕в ╕ Гол╕в Уряд╕в Укра╖ни. А з боку м╕сцево╖ влади ц╕ орган╕зац╕╖ повсякчас в╕дчували в╕дверту в╕дразу».
Насл╕дком д╕яльност╕ таких чиновник╕в стала в╕йна. Вихован╕ продажним чиновництвом люди перетворилися на зрадник╕в Батьк╕вщини: «Коли у 2014 роц╕ розпочалася рос╕йська окупац╕я Укра╖ни, багато цих вилупк╕в, нав╕жено вигукуючи: «Россия! Путин!», зробилися колаборантами ╕ допомагали «москалев╕ господарювати та з матер╕ полатану сорочку зн╕мати». Чимало очарованих «русским миром» хрун╕в, яких москал╕ убрали в шори, вже дуже розчарован╕, бо не отримали за вчинок ╤уди «большие российские пенсии и зарплаты». Дехто з укра╖нц╕в помилково сприйма╓ ╖хн╓ розчарування за каяття не розум╕ючи, що це почуття пов╕╖, чи╖ спод╕вання не виправдав заможний кл╕╓нт. За свою тривалу злод╕йську, укра╖ножерську та антидержавну д╕яльн╕сть чимало луганських можновладц╕в ╕ «слуг народа» мусять сид╕ти за гратами протягом багатьох рок╕в з конф╕скац╕╓ю награбованого ними майна. Коли на деяких з них над╕ли кайданки, вони негайно зд╕йняли галас, що ╖х пересл╕дують за «инакомыслие». Якщо укра╖нська влада не покара╓ цих покидьк╕в за вс╕ ╖хн╕ злочини – це зроблять, як ╕ колись у давнину, гайдамаки».
╤. Са╓нко впевнений: «Москал╕ теревенять, що у них з укра╖нцями «общая история» бо вони протягом тривалого часу жили в одн╕й держав╕. Але ж разом з поляками укра╖нц╕ були ще довше, а сп╕льно з литовцями – набагато довше. Народ, який забуде сво╓ минуле, не матиме майбутнього. Саме це москал╕ прагнули зробити з укра╖нським народом. Та зась ╖м! Укра╖нц╕-русини знатимуть справжню свою ╕стор╕ю, не спотворену чужинцями. Будьмо г╕дн╕ сво╖х славетних предк╕в, будьмо Укра╖нським народом, а не зрос╕йщеним «язычным населением».
Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21165

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков