Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕВ╤ЗНИК МР╤Й
«╤гор Павлюк. Перев╕зник мр╕й: Книга л╕рики. – Харк╕в: Майдан, 2019. – 352...


ДО ТР╤ЙЦ╤ Л╤ТА НЕ БУВА╢...
На 50-тий день п╕сля Великодня християни в╕дзначають величне свято З╕слання Святого Духа на...


НЕ БУТИ ВШЕСТЮ В СЕРЕДУ...
Свято Вознес╕ння Господнього в╕дзнача╓мо на сороковий день п╕сля Великодня.


З КОШИКОМ НА ПОЛЮВАННЯ
«З кошиком на полювання» - друга книжка поез╕й для д╕тей укра╖нсько╖ письменниц╕ з...


В╤ТА╢МО, КРИМЧАНОЧКИ!
Нагородження в╕дбулося у символ╕чному м╕сц╕ – б╕ля пам’ятника Тарасу Шевченку в Ялт╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2019
Есма Аджи╓ва, радник м╕н╕стра культури Укра╖ни: КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ОРНАМЕНТ ОРЬНЕК МОЖНА ЧИТАТИ ЯК КНИГУ ПРО ╤СТОР╤Ю НАШО╥ ЗЕМЛ╤

Згадуючи про жертв жорстоко╖ депортац╕╖ кримськотатарського народу, ми говоримо, як правило, про втрати генофонду, про те, що кримськ╕ татари п╕д час депортац╕╖ ╕ в перш╕ роки життя у вигнанн╕ втратили 46% сво╓╖ чисельност╕. Але ми р╕дко говоримо про культурн╕ та ╕нтелектуальн╕ втрати.
Про те, як пам'ятати про минуле, але встигати рухатися вперед, про символи кримськотатарсько╖ орнаментал╕стики ╕ нового життя кримських ремесел «Укр╕нформ» говорить з радником м╕н╕стра культури Укра╖ни Есмою Аджи╓вою.

ЧИМ ШК╤ДЛИВИЙ ДИСКУРС ЖЕРТВИ
- Отже, чи ╓ як╕сь в╕домост╕ про втрати кримськотатарсько╖ культури в результат╕ депортац╕╖ 1944 року?
- Справд╕, культура кримськотатарського народу, яка досягла найвищого розкв╕ту за час╕в Кримського ханства, зазнала колосальних втрат п╕сля депортац╕╖, але у нас нема╓ достов╕рних даних, що в╕дбувалося з т╕╓ю багатющою спадщиною, яка в умовах кримськотатарсько╖ державност╕ досить активно розвивалася, а згодом знання ╕ навички переводилися у в╕дкриту ╕нституц╕йно захищену форму - створювалися музе╖, б╕бл╕отеки, видавалися книги – акумуляц╕я культурного кап╕талу кор╕нного народу проходила досить активно, але, на жаль, у 1944 роц╕ це об╕рвалося.
Усе творче сп╕втовариство, в тому числ╕ чудових художник╕в, майстр╕в-прикладник╕в видворили з Криму ╕ вони потрапили в жахлив╕ умови виживання, коли у них не було не лише емоц╕йного ресурсу, але ╕ ф╕зично╖ можливост╕ творити. Опинившись в ╕ншому культурному середовищ╕, без звичних умов, ╕нструмент╕в, вони не могли реал╕зувати сво╖ навички. До того ж ╖хн╕ твори стали неактуальними - багато людей помирали в╕д голоду ╕ хвороб, ╖м було не до прекрасного.
Сьогодн╕ складно п╕драхувати, яка к╕льк╕сть вироб╕в ╕ куди була вивезена ╕з спорожн╕лого Криму п╕сля депортац╕╖. Ми зна╓мо напевно, що багато об'╓кт╕в нашо╖ культурно╖ спадщини сьогодн╕ знаходиться у сховищах Москви ╕ Санкт-Петербурга, туди наш╕ експонати вивозилися масово.
Ми можемо багато говорити про втрати, але якщо ми будемо рефлексувати на них ╕ займатися виключно ╖х п╕драхунком, нам буде важко в╕дновлюватися ╕ рухатися вперед. Кримськ╕ татари - на диво ст╕йкий народ, який навчився в умовах депортац╕╖, з одного боку, адаптуватися до нових умов, сприймаючи чужу культуру ╕ шанобливо ставлячись до не╖, а з ╕ншого боку - не розчинився в н╕й, виокремлюючи свою культуру ╕ гармон╕йно вписуючи ╖╖ в ╕снуюче середовище. Ми безперечно повинн╕ пам'ятати про траг╕чн╕ под╕╖ в ╕стор╕╖ нашого народу, але ╕ не забувати про досв╕д трьохсотл╕тньо╖ державност╕ Кримського ханства ╕ про те, що ми спадко╓мц╕ династ╕╖ Г╕ре╖в. Дискурс жертви енергетично нас тягне назад ╕ позбавля╓ почуття самодостатност╕.

ХОЧЕМО ГОВОРИТИ З╤ СВ╤ТОМ МОВОЮ ОРНАМЕНТУ
- Згодна з вами, ╕ знаю, що вам, як раднику м╕н╕стра культури Укра╖ни ╕ кер╕внику громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Алем" вдалося дещо зробити останн╕ми роками. Розкаж╕ть про те, як йдуть справи з╕ включення кримськотатарського орнаменту до списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини ЮНЕСКО.
- Перш╕ мо╖ кроки як радника м╕н╕стра культури були спрямован╕ на формування стратег╕╖ збереження ╕ сталого розвитку культури, традиц╕й, нац╕онального колориту ╕ самобутност╕ кримських татар. Представлена стратег╕я - це не бездоганно складений перел╕к проблем у сфер╕ культури та в╕дпов╕дн╕ рекомендац╕╖. Це «живий» документ, якщо так можна висловитися, з досить практичним контентом, з описом ╕снуючих проблем ╕ конкретними активностями. Ми продовжу╓мо роботу над довгостроковим плануванням, ╕ я розраховую на сп╕впрацю з м╕жнародними фах╕вцями, як╕ зможуть надати нам експертну п╕дтримку. Завдання нашо╖ команди - об'╓днати зусилля м╕н╕стерства культури, громадського сектору, культурних ╕нституц╕й, майстр╕в прикладного мистецтва, зовн╕шн╕х незалежних експерт╕в.
Якщо говорити про конкретн╕ результати, у 2016 роц╕ ми усп╕шно реал╕зували проект «В╕зерунки св╕ту», який став можливим завдяки ф╕нансов╕й п╕дтримц╕ Швейцарсько╖ агенц╕╖ розвитку та сп╕вроб╕тництва SDC. У рамках проекту були створен╕ творч╕ майстерн╕ - придбано необх╕дне обладнання для ювел╕рно╖ майстерн╕, роботи з металом, вишивки. Кожного з учн╕в ознайомили з ╕стор╕╓ю ╕ традиц╕ями створення керам╕ки, кримськотатарсько╖ ф╕л╕гран╕, ун╕кально╖ вишивки, кримськотатарсько╖ орнаментал╕стики. Гарна командна робота, мотивован╕ наставники, творчий пошук, дискус╕╖, допомога експерт╕в з Криму, ╕, як результат - створення колекц╕╖ декоративно-прикладного мистецтва кримських татар. Реконструйован╕ кримськотатарський ж╕ночий ╕ чолов╕чий костюми, ювел╕рн╕ прикраси, ун╕кальна кримськотатарська вишивка, вироби з керам╕ки та металу, предмети побуту, ╕ нов╕ зразки не в╕др╕знити в╕д старовинних експонат╕в.
2017 р╕к ми присвятили робот╕ з╕ включення кримськотатарського орнаменту Орьнек до нац╕онального перел╕ку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини, а у 2018 роц╕ за ф╕нансово╖ п╕дтримки Укра╖нського культурного фонду ми п╕дготували ном╕нац╕йне дось╓, в╕дправлене у березн╕ 2019 року на розгляд до ЮНЕСКО з метою включення його до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства.
Чому ми обрали саме орнамент? Кримськотатарський орнамент Орьнек використову╓ться в багатьох традиц╕йних ремеслах – вишивц╕, карбуванн╕, керам╕ц╕, килимарств╕. Завдяки включенню елемента до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства ус╕ ц╕ ремесла ╕ нос╕╖ елемента будуть широко представлен╕ в мед╕а-простор╕, на р╕зних виставках, майстер-класах, презентац╕ях, присвячених Орьнек. Таким чином, уся нематер╕альна культурна спадщина кримських татар стане видимою та уп╕знаваною. Також, внасл╕док включення до Репрезентативного списку, Орьнек стане зрозум╕лим широк╕й громадськост╕ як мова символ╕в, а не просто красивий спос╕б декорування. Адже як для Орьнек, так ╕ для нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини в ц╕лому дуже важливо збер╕гати не т╕льки зовн╕шн╕ форми, а також розум╕ти ╕ збер╕гати внутр╕шн╕ глибок╕ смисли ╕ значення, а ми, з╕ свого боку, зможемо говорити з навколишн╕м св╕том мовою орнаменту.
- У чому ун╕кальн╕сть кримськотатарського орнаменту?
- Орьнек належить до найдавн╕ших прояв╕в культури кримськотатарського народу. Це ун╕кальне явище пов'язане сво╓ю тематикою, символ╕кою з давньою ╕стор╕╓ю Криму, з ус╕ма цив╕л╕зац╕ями, як╕ пройшли через цю землю. Найвищого розкв╕ту декоративне мистецтво кримських татар досягло в пер╕од з друго╖ половини XV до к╕нця XVIII стол╕ття.
Орьнек включа╓ в себе елементи переважно рослинного та геометричного характеру. У кримськотатарському орнамент╕ добре збереглися назви ╕ смислов╕ значення кожного елемента. По╓днання р╕зних елемент╕в орнаменту створю╓ композиц╕ю, яку можна читати, як книгу. Феноменом кримськотатарського орнаменту ╓ використання неспод╕вано╖ кол╕рно╖ гами, яка не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕ в реальному житт╕, що можна позначити як прийом дематер╕ал╕зац╕╖.
Ось, наприклад, ж╕ноча накидка для голови - марама. На н╕й вишита ж╕ноча орнаментальна композиц╕я егр╕ дав (вигнута г╕лка). S - под╕бна л╕н╕я означа╓ по╓днання властивостей, характерних для ж╕нок - гнучк╕сть, динам╕чн╕сть, м╕нлив╕сть, здатн╕сть до розвитку.
У Криму ран╕ше були майстрин╕ нагкаш, як╕ волод╕ли знаннями про значення кожного елемента орнаменту ╕ вм╕ли складати орнаментальн╕ композиц╕╖. Якщо д╕вчина готувала соб╕ придане ╕ хот╕ла зобразити на сво╖й накидц╕ щасливе життя, д╕тей ╕ гармон╕йну с╕м'ю, за допомогою нагкаш вона могла скласти орнаментальну композиц╕ю ╕ закодувати в н╕й свою програму майбутньо╖ с╕м'╖. Дуже популярним було зображення оберег╕в. Вони виглядали по-р╕зному - у вигляд╕ трикутника, амулета (назарлик), замк╕в (кале), стр╕л (ок), рог╕в (м╕юз).
Ще один орнамент - "чатлак кестане" (каштан, що тр╕снув). В╕н зображений на ц╕й легк╕й головн╕й ж╕ноч╕й накидц╕ (енг╕ль марама), яка ун╕кальна сама собою. ╥й близько 100 рок╕в, ╕ ця тонка накидка виткана вручну, в н╕й по╓днуються шовков╕ ╕ бавовнян╕ нитки, при фарбуванн╕ яких використан╕ натуральн╕ барвники з трав. Натуральн╕ барвники не були представлен╕ яскраво вираженими кольорами, що характерно для старовинних вишитих вироб╕в.
А ось ця марама розшита яскравими нитками, як╕, ймов╕рно, пофарбован╕ ан╕л╕новими барвниками. В╕домо, що вони були завезен╕ до Криму наприк╕нц╕ Х╤Х стол╕ття, ╕ як бачимо, зберегли кол╕р до сьогодн╕.
У вс╕х цих орнаментах закладен╕ смисли, як╕ передаються символ╕чною мовою Орьнек, - ц╕нн╕сть м╕цно╖ с╕м'╖, в╕рн╕сть у коханн╕, гармон╕я у стосунках чолов╕ка ╕ ж╕нки, важлив╕сть продовження роду, повага до старших.
- Ск╕льки таких "╕менних" орнамент╕в ╕сну╓, ╕ чому ми повинн╕ бути впевнен╕, що вони саме кримськотатарськ╕?
- Коли нас питають - зв╕дки у вас ця ╕нформац╕я, ми в╕дпов╕да╓мо – вона з╕брана ╕ перехресно перев╕рена з р╕зних джерел. По-перше, великий масив наративу. Для збереження ╕нформац╕╖ про зм╕ст орнамент╕в представниками кримськотатарського творчого об'╓днання "Чатир Даг" у 1990-х роках було проведено б╕льше 30 експедиц╕й Кримом, записан╕ ╕нтерв'ю з людьми, як╕ розтлумачували значення орнамент╕в на старих виробах. Люди розпов╕дають ╕ передають знання з покол╕ння в покол╕ння. ╤снують описи в л╕тератур╕, задокументована ╕нформац╕я, передана кримськотатарською вишивальницею Зулейхою Бек╕ровою сво╖м ученицям. В╕дома майстриня Орьнек Адав╕е Ефенд╕╓ва (1879-1944) казала: "Мо╖ думки - мо╖ орнаменти". При формуванн╕ композиц╕й майстра в╕льн╕ у вибор╕ кольору, форм, розм╕р╕в ╕ пропорц╕й символ╕в, але елементи завжди залишаються уп╕знаваними ╕ збер╕гають сво╓ значення. Завдяки майже 30-р╕чн╕й наполеглив╕й прац╕ нашого художника ╕ мистецтвознавця Мамута Чурлу та його команди однодумц╕в, з╕брана ╕нформац╕я проанал╕зована, структурована, ╕ на сьогодн╕ ми визначили близько 35 елемент╕в кримськотатарського орнаменту, як╕ розд╕лен╕ на групи – чолов╕ч╕, ж╕ноч╕ знаки, обереги. Насправд╕ ╖х значно б╕льше, тому досл╕дження будуть продовжен╕.
- На як╕й же стад╕╖ питання щодо внесення орнаменту до списку ЮНЕСКО?
- З 2018 року Орьнек ╓ елементом нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини Укра╖ни. П╕сля його включення до нац╕онального ре╓стру ми почали п╕дготовку ном╕нац╕йного дось╓ для ЮНЕСКО. Воно склада╓ться з пакету в╕дпов╕дних документ╕в, 10-хвилинного ролика, 10-ти фотограф╕й ╕ згоди нос╕╖в цього елемента на те, що кримськотатарський орнамент ста╓ об'╓ктом св╕тово╖ спадщини. Ми також опубл╕кували каталог з назвами зразк╕в використовуваних елемент╕в ╕ нав╕ть надали розшифровку двох орнаментальних композиц╕й. Каталог видано чотирма мовами – кримськотатарською, укра╖нською, англ╕йською та французькою. Якщо говорити про наш╕ активност╕, вони полягають не лише у презентац╕╖ красивого в╕зерунка, але ╕ в поданн╕ глибоких смисл╕в. Ми хочемо говорити з╕ св╕том мовою орнаменту, тому що люди втомилися в╕д конфл╕кт╕в ╕ во╓н, в╕д звинувачень в екстрем╕зм╕ ╕ тероризм╕. Кримськ╕ татари завжди знаходять у сво╓му серц╕ м╕сце для творення, творчост╕ ╕ трансляц╕╖ мирних ╕дей. Саме цей посил ми несемо св╕ту. Сьогодн╕ весь пакет документ╕в вже у штаб-квартир╕ ЮНЕСКО в Париж╕ ╕ чека╓ свого розгляду. Сама ком╕с╕я почне зас╕дати лише наприк╕нц╕ 2019-го, при цьому процедура дуже тривала, до року.
- Як╕ преференц╕╖ отримають майстри ╕ рем╕сники у раз╕ позитивного вир╕шення питання?
- Якщо орнамент буде включено до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства - це буде великий крок вперед для нашо╖ культури ╕ майстр╕в, як╕ практикують ремесла. Керам╕сти, вишивальниц╕, майстри килимарства, ювел╕ри – ус╕, хто практику╓ у сво╖й творчост╕ кримськотатарський орнамент, зможуть подавати заявки на грантов╕ конкурси, як нос╕╖ елемента ЮНЕСКО, п╕д охороною ╕ захистом якого знаходиться Орьнек. Ну а для нас це ще один мотивац╕йний фактор, який зобов'язу╓ йти дал╕. Наступний наш крок – опрацювати план охорони елемента - це д╕╖, нац╕лен╕ на подальше збереження, вивчення, документування та промоц╕ю елемента не т╕льки в Укра╖н╕, але ╕ за ╖╖ межами.
- Наше ╕нтерв'ю в╕дбува╓ться в музе╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни. У вас ╓ сп╕льний проект з цим музе╓м?
- 19 травня на Володимирськ╕й, 2 в╕дкрилася виставка «Орьнек. В мережив╕ Криму». На виставц╕ представлен╕ зразки декоративно-прикладного мистецтва кримських татар - старовинн╕ вироби ╕ роботи сучасних майстр╕в, приклад того, як кор╕нний народ Укра╖ни, який стол╕ттями живе поряд з укра╖нцями, в╕дкрива╓ малов╕дом╕ стор╕нки сво╓╖ ╕стор╕╖. Як народ, який пережив 75 рок╕в тому депортац╕ю, зм╕г зберегти свою самобутню культуру, мову, рел╕г╕ю ╕ традиц╕йне мистецтво.
- А що саме представлено серед експонат╕в?
- Глядач╕ побачать не лише представлен╕ ран╕ше нами зразки декоративно-прикладного мистецтва, але ╕ т╕, як╕ були в сховищах ки╖вських музе╖в. До сьогодн╕ ╖х ще н╕хто не бачив. Будуть представлен╕ ексклюзивн╕ експонати, зокрема, ювел╕рн╕ вироби, вишит╕ предмети, курильниця. На виставц╕ будуть представлен╕ предмети самого Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни, а також будуть перем╕щен╕ для експонування зразки з Музею ╕сторичних коштовностей Укра╖ни.
- В укра╖нських музеях збер╕гаються кримськотатарськ╕ експонати?
- Так, ╕ музе╖ Укра╖ни в╕дкрит╕ для того, щоб ми могли вивчати культурний кап╕тал кримських татар. Зокрема, ми атрибутували кримськотатарськ╕ експонати в Харк╕вському ╕сторичному музе╖. Насправд╕, це корисно не лише для нас, кримських татар, громадських актив╕ст╕в, але й для самих музе╖в, в яких найчаст╕ше нема╓ фах╕вц╕в, компетентних в кримськотатарськ╕й тем╕. У нас нема╓ прагнення звезти вс╕ кримськотатарськ╕ експонати в один музей у Ки╓в╕. Це було б неправильно, тому що в рег╕онах теж необх╕дно знайомити мешканц╕в з кримськотатарською культурою, нехай нав╕ть у невеликому обсяз╕, адже не вс╕ можуть при╖хати до Ки╓ва. Однозначно – наша сп╕льна робота з укра╖нськими музеями - корисна. У наших планах – створити ре╓стр предмет╕в культурно╖ спадщини кримських татар.
- Чому це важливо?
- Сьогодн╕ ми намага╓мося створити ц╕л╕сну картину ╕снуючих зразк╕в кримськотатарсько╖ культури, наповнених смислами, щоб розпов╕дати про себе, передавати оточуючим ╕нформац╕ю про нас, наш╕ традиц╕╖ ╕ нашу спадщину. В Укра╖н╕ розум╕ють, що культурне розма╖ття - важливе ╕ не вважають, що тут ма╓ право на життя лише укра╖нська спадщина. Навпаки, культура кримськотатарського народу представля╓ться як культура кор╕нного народу Укра╖ни. Це важливо ╕ для нас самих, тому що осв╕та ╕ культура - основа народу ╕ державност╕.
Пострадянський конструкт, коли культура розгляда╓ться як необов'язковий атрибут, як якась надбудова житт╓во важливих сектор╕в державно╖ д╕яльност╕, не в╕дпов╕да╓ стратег╕╖ сталого розвитку – одного з мегатренд╕в ╢вропи.
Зг╕дно з╕ статистикою, культурн╕ та креативн╕ ╕ндустр╕╖ становлять 4,5% св╕тового внутр╕шнього валового продукту з прогнозованим зростанням в 10% щор╕чно, це трет╕й за величиною роботодавець в ╢С!
Сучасна стратег╕я ма╓ на мет╕ не лише економ╕чну вигоду. Культура ╕ мистецтво, зг╕дно з досл╕дженнями, сприяють згуртованост╕ сп╕льнот, стимулюють участь громадян у сусп╕льному житт╕, поширюють ╕дею культурного розма╖ття ╕ толерантност╕, забезпечують спадко╓мн╕сть передач╕ знань в╕д покол╕ння до покол╕ння.
- Що необх╕дно, щоб кримськотатарськ╕ ремесла отримали новий розвиток, стали джерелом прибутку художник╕в ╕ майстр╕в?
- Потр╕бен попит на твори майстр╕в. ╤ друге – збер╕гаючи значення орнамент╕в, треба намагатися використовувати ╖х у нових техн╕ках, матер╕алах, ми не можемо залишати все, як було 300 рок╕в тому.
Хочу в╕дзначити сучасн╕ верс╕╖ використання нашого орнаменту в ориг╕нальних в╕тражних л╕хтарях, виконаних кримським майстром Енвером Яшлавським. Багатьом до душ╕ результати захоплення орнаментом на скл╕ Аф╕зе Юсуф-к'изи - ця техн╕ка не притаманна кримським татарам, але в сучасн╕й обробц╕ сенс орнаменту отриму╓ нове ц╕каве звучання.
Мен╕ також в╕домо, що багато кримських татар, коли будують сучасн╕ будинки з високими стелями, хочуть прикрасити ╖х, наприклад, декоративними панно. Так╕ панно, виконан╕ в стил╕ сюзан╕ (узбецька техн╕ка вишивки), але наповнен╕ кримськотатарськими орнаментами ╕ оберегами, сьогодн╕ дуже затребуван╕, ╕ майстрам не варто уникати цього попиту, адже вишиваючи на них кримськотатарський орнамент, художник не порушу╓ н╕ етичних норм, н╕ ╕нтелектуальних прав.
Варто сказати, що за свою багатов╕кову ╕стор╕ю кримськотатарський орнамент зм╕нювався за тематичним наповненням. Так, спочатку в структур╕ орнаменту 80% становили обереги ╕ 20% - тема продовження роду. Сьогодн╕ все вигляда╓ з точн╕стю до навпаки. Напевно, це поясню╓ться тим, що сьогодн╕, в стол╕ття технолог╕╖ ╕ побутового комфорту, тема оберег╕в не ╓ такою актуальною, як сотн╕ рок╕в тому.
- Ви п╕дтриму╓те зв'язки з кримськими майстрами ╕ художниками?
- Кримськотатарське декоративно-прикладне мистецтво було, ╓ ╕ буде, поки в Криму будуть працювати наш╕ художники, майстри, рем╕сники ╕, звичайно, ми п╕дтриму╓мо з ними дуже т╕сн╕ зв'язки. Саме вони ╓ нос╕ями знань на наш╕й материнськ╕й територ╕╖ ╕ мають доступ до тих та╓мниць, як╕ ще можуть розпов╕сти кор╕нн╕ жител╕ Криму. Кримськотатарська культура - багатогранна, насичена, тому що за багато рок╕в сво╓╖ непросто╖ дол╕ кримськ╕ татари навчилися транслювати величезний спектр сво╖х почутт╕в саме через культуру. Це - б╕ль, туга за Батьк╕вщиною, в╕дчай, але, що не менш важливо - над╕я, рад╕сть, в╕ра ╕ любов, як╕ ми хочемо транслювати в навколишн╕й св╕т.
Гульнара Куртал╕╓ва
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21164

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков