Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2019
БАТЬКИ СЛОВ'ЯНСЬКО╥ АБЕТКИ

24 травня вшанову╓мо р╕вноапостольних брат╕в Кирила ╕ Мефод╕я, просв╕тител╕в, вчител╕в слов'янських.
Кирило (християнське ╕м'я Костянтин), якого називали Ф╕лософом, народився у 827 роц╕ в м╕ст╕ Солунь. В╕н був молодшим сином грецького во╓начальника Лева. З дитинства в╕дзначався розумом та винятковою пам'яттю. Знайомство з творами Григор╕я Богослова викликало в нього захоплення теолог╕╓ю. Талановитого юнака запросили жити у царському палац╕, де в╕н виховувався разом з малол╕тн╕м ╕мператором Михайлом III. З царевичем в╕н вивчав граматику, арифметику, музику, астроном╕ю, ф╕лософ╕ю, риторику, християнське богослов'я. ╥хн╕ми учителями були видатн╕ учен╕ того часу. Кирило досяг значних усп╕х╕в у науц╕ ╕ завжди перемагав у християнських диспутах.
Подальше життя присвятив Богов╕ ╕ разом ╕з сво╖м братом Мефод╕╓м жив у монастир╕. П╕д час м╕с╕онерських подорожей, зокрема до Херсонесу в Криму, вони навернули до християнства багатьох язичник╕в.
Коли у 862 роц╕ моравський князь Ростислав попросив ╕мператора Михайла прислати до нього духовних ос╕б для пропов╕дування християнства, то виб╕р впав на брат╕в Кирила ╕ Мефод╕я, як╕ волод╕ли багатьма слов'янськими мовами. Саме тод╕ брати винайшли слов'янську абетку та почали перекладати Святе Письмо ╕ богослужбов╕ книги.
Спочатку це викликало супротив, нерозум╕ння ╕ здивування багатьох представник╕в вищого духовенства, як╕ вважали, що для Святого Письма можна використовувати лише три мови - ╓врейську, латинську ╕ грецьку. Але Папа Римський Адр╕ан II п╕дтримав новаторство брат╕в, схвалив ╖хню подвижницьку працю. Справд╕, Святе Письмо ма╓ бути зрозум╕лим для вс╕х, бо вс╕ ми р╕вн╕ перед Господом Богом нашим!
У 869 роц╕ Кирило важко захвор╕в 1 27 лютого помер. Його справу продовжив Мефод╕й, але вже разом з учнями. До того часу брати створили сво╓р╕дну «перекладацьку школу».
Висловлюючи велику повагу померлому, римляни поховали Кирила в усипальниц╕, а пот╕м, на прохання Мефод╕я, перенесли його прах до собору Святого Климента, де, за переказами, б╕ля мощей померлого ставалися дива зц╕лення хворих.
Кирило залишив у спадок нащадкам багато промов, переклад╕в, л╕тературно-богословських праць, пов'язаних з його д╕яльн╕стю слов'янського просв╕тителя.
Слов'янська абетка (кирилиця) стала ширитися на Рус╕, зв╕сно, у вузьких колах, ще до прийняття християнства завдяки м╕с╕онерам з п╕вдня. Як правописна норма вона була остаточно впроваджена п╕сля хрещення Рус╕ (988 р╕к), головним чином для перекладу та переписування богослужбових книг, а згодом ╕ створення ориг╕нальних давньоруських л╕топис╕в. Але в народному побут╕в ╕ нав╕ть серед представник╕в княжих род╕в, бояр ще довго використовувалася руська глаголиця.
Видатний громадський та культурний д╕яч Галичини друго╖ половини XIX стол╕ття Кость Горбаль чи не вперше запропонував зам╕сть кирилиц╕ запровадити латинський правопис. Переконував, що для укра╖нсько╖ мови найб╕льш оптимальним ╓ його «чеський вар╕ант». Це питання дискуту╓ться ╕ тепер. Та чи готове до цього наше сусп╕льство?..

Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
м. Червоноград


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21162

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков