Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РАДА В╤ДМОВИЛАСЯ ЗВ╤ЛЬНИТИ КЛ╤МК╤НА З ПОСАДИ М╤Н╤СТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ
за проект постанови (№10381) проголосували лише 160 народних депутат╕в ╕з 275,...


ПРОТИ ВЛАСНИК╤В ТЕЛЕКАНАЛУ NEWSONE В╤ДКРИТО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО Ф╤НАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ
про це на бриф╕нгу заявив генеральний прокурор Юр╕й Луценко.


ПОСОЛЬСТВО УКРА╥НИ НАГАДАЛО БОЛГАРСЬКИМ ЗМ╤ НОВ╤ТНЮ ╤СТОР╤Ю КРИМУ
У деяких виданнях Болгар╕╖ почаст╕шали в╕дверто антиукра╖нськ╕ публ╕кац╕╖, що м╕стять ознаки...


НЕОБХ╤ДНО НАПРАЦЮВАТИ СТРАТЕГ╤Ю ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ…
Про це пост╕йний представник Президента Укра╖ни в АРК Антон Кориневич заявив у в╕второк п╕д час...


КОМ╤ТЕТ ПА ОБС╢ СХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤╥ РОС╤╢Ю КРИМУ
Про це пов╕домив член пост╕йно╖ делегац╕╖ Укра╖ни у ПА ОБС╢ Рефат Чубаров на сво╖й стор╕нц╕ у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2019
ПОРОШЕНКО ╤ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО УКРА╥НЦ╤В 9 ТРАВНЯ

Чинний ╕ новообраний президенти Укра╖ни Петро Порошенко ╕ Володимир Зеленський 9 травня, в День перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, звернулися до укра╖нц╕в ╕ закликали вшанувати загиблих у в╕йн╕.
«74 роки тому на нашому континент╕ замовкли постр╕ли найкривав╕шо╖ в ╕стор╕╖ людства в╕йни. 65 м╕льйон╕в вбитих, ╕з них укра╖нц╕в – в╕д восьми до десяти м╕льйон╕в. К╕лька покол╕нь виросли на ретельно в╕дретушован╕й верс╕╖ «Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни». За час незалежност╕ ми н╕чого не забули ╕ н╕чого не зреклися з того, що було правдою», – йдеться в заяв╕ президента Порошенка, оприлюднен╕й на його стор╕нц╕ у Facebook.
«П’ять рок╕в посп╕ль нащадки уславлених переможц╕в нацизму з╕ збро╓ю захищають свободу та цив╕л╕зац╕йний виб╕р Укра╖нського народу в╕д рос╕йсько╖ агрес╕╖. Сх╕дн╕ терени Укра╖ни перетворилися на форпост мирно╖ об’╓днано╖ ╢вропи. Переконаний: разом ╕з демократичними нац╕ями ми обов’язково переможемо у боротьб╕ за суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть нашо╖ держави, не допустимо повторення ще одн╕╓╖ масштабно╖ в╕йни на ╓вропейському континент╕», – циту╓ звернення президента його прес-служба.
Водночас Володимир Зеленський заявив, що «н╕хто не ма╓ права приватизувати цю перемогу, казати, що вона могла в╕дбутися й без укра╖нц╕в».
«Сьогодн╕ – 9 травня. Це наш День Подяки. Подяки за те, що нелюдська ╕деолог╕я нацизму назавжди п╕шла у минуле. Подяки тим, хто боровся з нацизмом – ╕ перем╕г. Просто вдячн╕ ус╕м – за можлив╕сть народитися й жити. В╕йна торкнулася кожно╖ укра╖нсько╖ с╕м'╖. Внесок укра╖нц╕в у перемогу – величезний. Н╕хто не ма╓ права приватизувати цю перемогу, казати, що вона могла в╕дбутися й без укра╖нц╕в. Пам'ята╓мо тих, хто загинув. ╤ шану╓мо тих, хто ще живий, ╖х залишилось дуже мало», – написав Зеленський у Facebook.

***
8 травня Президент Укра╖ни Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко у День пам’ят╕ та примирення взяли участь в акц╕╖ «Перша хвилина миру» у мемор╕альному комплекс╕ «Нац╕ональний музей ╕стор╕╖ Укра╖ни у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕».

ВИСТУП ПЕТРА ПОРОШЕНКА П╤Д ЧАС АКЦ╤╥ «ПЕРША ХВИЛИНА МИРУ»
Ваш╕ Блаженства, Ваш╕ високопреосвященства ╕ всечесн╕ отц╕, л╕дери церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й!
Шановн╕ ветерани!
Високодостойний пане Прем'╓р-м╕р╕стр, члени укра╖нського Уряду, народн╕ депутати!
Шановн╕ во╖ни та ╖хн╕ родини! Шановн╕ запрошен╕!
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Сьогодн╕ знову ми згаду╓мо в╕копомний момент з ╕стор╕╖ Укра╖ни, ╢вропи ╕ всього св╕ту. Р╕вно с╕мдесят чотири роки тому на нашому континент╕ замовкли постр╕ли найкривав╕шо╖ в╕йни в ╕стор╕╖ людства. 65 м╕льйон╕в вбитих, ╕з них укра╖нц╕в – в╕д восьми до десяти м╕льйон╕в.
К╕лька покол╕нь виросли на ретельно в╕дретушован╕й верс╕╖ «Великой Отечественной Войны». За часи незалежност╕ ми н╕чого не забули ╕ н╕чого не зреклися з того, що було правдою. Але буквально за останн╕ роки в╕дкрили для себе багато нових стор╕нок траг╕чно╖ ╕стор╕╖, як╕ ран╕ше дуже ретельно ╕ старанно в╕д нас приховувались та замовчувались. Я неодноразово, починаючи з п’ятнадцятого року, говорив у травнев╕ дн╕ про р╕зн╕ аспекти нашо╖ пол╕тики ╕сторично╖ пам’ят╕. Сьогодн╕ настав час зробити щось на кшталт резюме.
Ще до 22 червня сорок першого року на р╕зних фронтах Друго╖ св╕тово╖ вже загинуло майже сто тисяч укра╖нц╕в.
Для нас перш╕ постр╕ли тод╕ ще майбутньо╖ св╕тово╖ в╕йни пролунали в березн╕ 1939 року на Закарпатт╕. Вони стали в╕длунням Мюнхену-38 ╕ краху сумнов╕домо╖ пол╕тики умиротворення агресора. Два м╕сяц╕ тому, до реч╕, мав за честь вшанувати пам’ять захисник╕в Карпатсько╖ Укра╖ни на Красному пол╕ п╕д Хустом.
З вдячн╕стю нин╕ згаду╓мо ╕ тих укра╖нц╕в, як╕ з вересня 1939 року чинили спротив Г╕тлеру у лавах В╕йська Польського.
А от стал╕нський Радянський Союз протягом майже двох рок╕в, з осен╕ тридцять дев’ятого червня 41-го був союзником г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини. Але це не врятувало СРСР в╕д нападу, а народи, що його населяли – в╕д вимушеност╕ сплачувати людськими життями за дружбу Стал╕на з Г╕тлером. ╤ саме на територ╕╖ Укра╖ни проведено майже половину стратег╕чних операц╕й радянсько╖-н╕мецько в╕йни. В лавах Червоно╖ арм╕╖ билися близько шести м╕льйон╕в мешканц╕в Укра╖ни. ╤ ми, вдячн╕ нащадки, вже не один десяток рок╕в прославля╓мо подвиг ветеран╕в Червоно╖ арм╕╖.
А от в╕ддавати належне воякам УПА, як╕ тепер прир╕внян╕ до учасник╕в бойових д╕й за незалежн╕сть Укра╖ни, почали зовс╕м нещодавно.
╤ лише к╕лька рок╕в тому ми звернули увагу на роль укра╖нц╕в у в╕йськах кра╖н антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖, таких як Сполучен╕ Штати, Велика Британ╕я, Канада та багато ╕нших. В Ки╓в╕ орган╕зували виставку, на як╕й представили ╕стор╕╖ укра╖нц╕в, як╕ вкрили себе бойовою славою в битвах на р╕внинах ╢вропи, в пустелях П╕вн╕чно╖ Африки та на безмежних просторах Тихого океану.
Майже с╕м м╕льйон╕в солдат в семи, як м╕н╕мум, арм╕ях – такий масштаб укра╖нсько╖ боротьби проти нацизму.
╤ згаду╓мо ми м╕льйони укра╖нок та укра╖нц╕в, як╕ наближали перемогу самов╕дданою працею в тилу.
А ще та в╕йна – то понад два м╕льйони вивезених на примусов╕ роботи д╕вчат та юнак╕в з Укра╖ни. То – каторга й концтабори.
То – Бабин Яр, м╕сце одн╕╓╖ з найстрашн╕ших трагед╕й в ╕стор╕╖ Укра╖ни. Ми пам’ята╓мо ╕ завжди будемо пам’ятати, що близько п╕втора м╕льйона укра╖нських ╓вре╖в було знищено нацистами ╕ стали жертвами Голокосту.
Укра╖на, яка не була в т╕ роки незалежною державою, де-факто виявилася членом антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖, а ми, укра╖нський народ – народом-переможцем. Хоча зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ так ╕ не зробило Укра╖ну в╕льною.
Ми, на в╕дм╕ну в╕д Москви, не збира╓мося приватизувати сп╕льну звитягу народ╕в ус╕х кра╖н антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖. Н╕хто не ма╓ права монопол╕зувати перемогу над нацизмом, а тим б╕льше використовувати ╖╖ для аполог╕╖ сво╓╖ ╕мперсько╖ пол╕тики. Подолання нацизму  с╕мдесят чотири роки тому це не прив╕д водити ряжен╕ «полки безсмертних» по всьому св╕ту!
Ми дистанц╕ювалися в╕д кремл╕вського «поб╓доб╓с╕я». За п’ять останн╕х рок╕в ми виробили власний сценар╕й, св╕й ритуал в╕дзначення Дня перемоги у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, наближений до загально╓вропейсько╖ традиц╕╖. На в╕дм╕ну в╕д наших сус╕д╕в, ми не стражда╓мо на дальтон╕зм ╕ бачимо повну кольорову гаму ╖╖ величност╕ ╕стор╕╖.
Двадцять третя нуль одна восьмого травня сорок п’ятого – момент, коли було припинено вогонь, ╕ в ╢вроп╕ настала перша хвилина вистражданого миру.
Цей день важливий не лише тому, що да╓ людству можлив╕сть озирнутися ╕ згадати про колосальн╕ жертви й втрати. Спогади спонукають нас ще ╕ ще раз замислитися над причинами во╓н ╕ зробити належн╕ висновки. М╕льйони ╕ м╕льйони людей в усьому св╕т╕ об’╓дну╓ одна мета – не допустити повторення трагед╕╖. ╤ т╕льки в Москв╕, Господь ╖м суддя, кажуть: «Можем повторить».
Для Укра╖ни, яка протисто╖ть рос╕йськ╕й агрес╕╖, висновки, зроблен╕ з урок╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, ╓ особливо важливими. Вони дають нам моральну ╕ правову основу для справедливо╖ боротьби проти анекс╕╖ Криму ╕ окупац╕╖ частини укра╖нського Донбасу. Основу для сп╕льного з м╕жнародною коал╕ц╕╓ю протистояння спробам Кремля зруйнувати систему ╓вроатлантично╖ безпеки ╕ ╓дн╕сть ╢вропи. Я неодноразово вже проводив паралел╕ м╕ж ставленням Г╕тлера та Пут╕на до людського життя, до норм м╕жнародного права. Варто лише пор╕вняти «судетську промову» оч╕льника Третього рейху 1938 року ╕ так звану кримську промову рос╕йського президента 2014-го.
А ми, укра╖нц╕, прагнемо жити у мир╕ й безпец╕. Тому наша мета – стати повноправним членом ╢С та НАТО, цих двох союз╕в, як╕ ╓ запорукою ╓дност╕ ╕ безпеки на нашому континент╕. Вони ╓ ╕ гарант╕╓ю нашо╖ нац╕онально╖ безпеки та безпеки кожного укра╖нського громадянина. Саме у тому, щоб захистити ╓вропейський та ╓вроатлантичний курс Укра╖ни вбачаю для себе головний сенс ╕ мотивац╕ю залишатися в пол╕тиц╕ ╕ п╕сля того, як невдовз╕ складу повноваження Президента Укра╖ни.
У ╓вропейськ╕й цив╕л╕зац╕╖ ми бачимо корен╕ сво╓╖ ╕дентичност╕. Мета пут╕нського контролю над ╕стор╕╓ю в╕дверто проголошена. В╕н хоче в╕дновити рос╕йську ╕мпер╕ю ╕ розчинити укра╖нц╕в в «едином народе», неначе в с╕рчан╕й кислот╕.
До пам’ят╕ про жертви нашого народу у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ додалася пам’ять про тисяч╕ загиблих внасл╕док рос╕йсько╖ агрес╕╖.
Нагадування про першу хвилину миру ма╓ особливе значення. Для Укра╖ни це хвилина над╕╖ так само, як ╕ хвилина пам’ят╕. Ми прагнемо миру ╕ ми в╕римо, що змусимо агресора п╕ти з нашо╖ земл╕. ╤ тод╕ в цю хвилину в Укра╖н╕ ╕ в ус╕й ╢вроп╕ буде справжня тиша, без обстр╕л╕в, без втрат.
Гарантом збереження укра╖нсько╖ державност╕ та ус╕х перетворень в кра╖н╕ ╓ нов╕ Збройн╕ Сили Укра╖ни. Мо╖м найважлив╕шим завданням на посад╕ Президента було зробити все можливе для того, щоб зм╕нити ту критичну ситуац╕ю, до яко╖ довели в╕йсько на момент початку рос╕йсько╖ агрес╕╖.
П’ять рок╕в тому прийняв кра╖ну без бо╓здатно╖ арм╕╖, яку обеззбро╖ли безв╕дпов╕дальн╕ пол╕тикани-пациф╕сти та п’ята колона. Тепер же новий Глава держави для захисту кра╖ни матиме у сво╓му розпорядженн╕ в╕йськовий потенц╕ал, достатн╕й для того, щоби впевнено боронити кра╖ну в╕д заз╕хань агресивно╖ сус╕дки.
За п’ять рок╕в я зд╕йснив майже сорок робочих по╖здок на Сх╕д, ╕з них на передову – 26. Востанн╓ це сталося позавчора, ╕ це для мене було, пов╕рте, дуже зворушливе ╕ дуже хвилююче  в╕дрядження. Вкотре в╕дчув ╕ зараз в╕дчуваю горд╕сть за те, що мав честь бути Верховним Головнокомандувачем ТАКИХ! во╖н╕в. Вт╕м, вс╕ ми, укра╖нц╕, пиша╓мося сво╓ю арм╕╓ю.
Ще раз дякую укра╖нським в╕йськовослужбовцям за мужн╕сть у захист╕ кра╖ни в╕д рос╕йсько╖ агрес╕╖. А стверджувати, що у нас «громадянська в╕йна» так само цин╕чно, як, для прикладу говорити про те, н╕би то в сороков╕ роки в Рос╕╖ був внутр╕шн╕й конфл╕кт, а Г╕тлер лише допомагав арм╕╖ Власова чи козакам Краснова. Це пор╕вняння не сам придумав, запозичив ╕з соц╕альних мереж.
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
В╕таю вас ╕з Днем пам’ят╕ та примирення та з Днем перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕.
Слава вс╕м, хто захищав Укра╖ну в╕д агрес╕╖ з боку нацистського Третього рейху!
Слава Збройним Силам Укра╖ни, Нац╕ональн╕й гвард╕╖, СБУ, прикордонникам, добровольцям ╕ волонтерам; вс╕м силовим структурам, як╕ боронять нашу В╕тчизну в╕д ворожих заз╕хань Рос╕йсько╖ Федерац╕╖!
Слава Укра╖н╕!
╤ оголошую символ╕чну першу хвилину миру.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21128

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков