Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2019
МИ ПЕРЕМОЖЕМО

Нещодавно в м╕ст╕ Б╕ла Церква на Ки╖вщин╕ вийшла друком зб╕рка публ╕цистичних роздум╕в «Письменники про укра╖но-рос╕йську в╕йну» поета, проза╖ка ╕ журнал╕ста Стан╕слава Бондаренка. В╕н розпочина╓ свою книгу цитатою класика рос╕йсько╖ ╕ св╕тово╖ л╕тератури, великого психолога Федора Досто╓вського: «Усе, що рос╕яни взяли в╕д православ’я: перехреститися, перш н╕ж зарубати тебе сокирою».
Стан╕слав Бондаренко пише: «Тут не просто характеристика маси людей чи ц╕лого народу, а присуд «╕мперськ╕й ментальност╕», загарбницьк╕й сут╕ «русскага м╕ра». Багатом м╕льйонам людей у св╕т╕ важко зрозум╕ти посягання Рос╕╖ на чуж╕ територ╕╖, коли ст╕льки власних земель залишаються неосво╓ними, покинутими напризволяще. Здавалося б, якщо ви вже колись «приростили» соб╕, а точн╕ше – награбували ст╕льки земель – в╕д Сиб╕ру до крайньо╖ П╕вноч╕, проковтнувши десятки народ╕в ╕ народностей, то ну хоч роб╕ть ╖х обжитими, цив╕л╕зованими. Де там! У Рос╕╖ ╓ рег╕они, в яких нин╕ живе менше одн╕╓╖ людини на квадратний к╕лометр, ╕ нема в рад╕ус╕ 100-200 к╕лометр╕в жодно╖ дороги, але при цьому загребущ╕ ╕мперськ╕ оч╕ (╕ зброя!) дивляться у б╕к чужих споконв╕чних простор╕в, кортить ╕мпер╕ям загарбувати ╕нш╕ народи й земл╕ – грузинськ╕, укра╖нськ╕».
Рос╕я винищила на захоплених землях багато народ╕в: «Не вс╕х знищували ф╕зично – у б╕льшост╕ в╕дбирали мову, примушуючи у р╕зний спос╕б ставати «руськими». Якось видатний ╕ всесв╕тньо в╕домий чукотський проза╖к радянських час╕в Юр╕й Ритхеу на рубеж╕ стол╕ть на запитання, чому в╕н пише переважно рос╕йською, в╕дпов╕в: «Чукотською писати н╕ для кого». Лише де-не-де дозволено до четвертого класу вивчати чукотську мову.
У табор╕ особливого режиму в сел╕ Кучино Пермсько╖ област╕ були доведен╕ до смертельного стану укра╖нськ╕ дисиденти Олекса Тихий, Юр╕й Литвин, Валер╕й Марченко. Там загинув Василь Стус. У 1995–2013 роках в Кучино д╕яв Музей ╕стор╕╖ пол╕тичних репрес╕й ╕ тотал╕таризму в СРСР «Пермь-36», створений мужн╕ми громадянами Рос╕╖ на чол╕ з В╕ктором Шмировим. Та колишн╕ геб╕сти й наглядач╕ домоглися закриття його. Музей пол╕тв’язн╕в перетворили на музей ╕стор╕╖ пен╕тенц╕арно╖ служби. «Основна ╕дея: «российское государство не должно содержать музей для отмывания бывших бендеровцев и прочих фашистов». Василь Овс╕╓нко, який карався в цьому концтабор╕ 6 рок╕в, написав у статт╕: «Музей в Кучино – сов╕сть Рос╕╖». Тепер в╕н мусив констатувати: «Рос╕я залишилася без сов╕ст╕».
Рос╕я, втративши сов╕сть, напала на Укра╖ну. Стан╕слав Бондаренко циту╓ щоденник юного учасника Майдану ╕ АТО з позивним «М╕на». Юнак згаду╓, як в╕н у 2014 роц╕ хот╕в з Дн╕пропетровська ╖хати в Ки╖в на Майдан, але не було грошей. Тод╕ в╕н з другом завербувався до люмпен╕в-алкогол╕к╕в, як╕ орган╕зовували по╖здки в Ки╖в на п╕дтримку Януковича, ╕ згаду╓, як це в╕дбувалося: «Я потрапив у автобус, долаючи культурний шок в╕д концентрац╕╖ бидла ╕ ╖хн╕х конво╖р╕в. Забухана геть гопота. Обриган╕ рег╕они». У Ки╓в╕ хлопц╕ втекли ╕ при╓дналися до 5-╖ сотн╕ Майдану.
Ще одна ц╕кава ╕стор╕я: «Жили соб╕ два хлопц╕ – Герд Крамбер у Н╕меччин╕ (народився в╕н ╕ще в НДР) та ╤гор Роман – з укра╖нсько╖ Горл╕вки. Обидва барди й рок-музиканти. Обидва створювали та сп╕вали власн╕ п╕сн╕, обидва шанували-любили Володимира Висоцького – наст╕льки, що Герд сп╕вав його й н╕мецькою у гарних власних перекладах, а ╤гор у р╕дн╕й Горл╕вц╕ створив ц╕лий фестиваль пам'ят╕ Володимира Висоцького «Охрипшая душа», на який щор╕чно збиралося на центральн╕й площ╕ м╕ста до 30 тисяч горл╕вчан, ╕ деяк╕ п╕сн╕ Володимира Семеновича теж озвучував не лише в ориг╕нал╕, а й у власних перекладах укра╖нською». ╤гор Роман побував у полон╕ денеер╕вц╕в, де його допитував-катував майор рос╕йського ГРУ, п╕сля чого в╕н, як ╕ багато ╕нших горл╕вчан, мусив пере╖хати на Ки╖вщину. Н╕мець Герд ╕ укра╖нець ╤гор познайомилися в Ки╓в╕ ╕ створили власний музичний проект, щоб донести до ╓вропейц╕в головну проблематику ╕ справжн╕й вим╕р под╕й в Укра╖н╕.
С. Бондаренко згаду╓ про двох брат╕в-укра╖нц╕в, про яких розпов╕в на шпальтах «Л╕тературно╖ Укра╖ни» письменник Василь ╤ванина. Один брат в укра╖нському в╕йську захищав р╕дну землю, а ╕нший став рос╕йським майором-окупантом. Стан╕слав Бондаренко зазнача╓: «╤ виника╓ колосально╖ психолог╕чно╖ напруги кол╕з╕я: як могло статися, що син укра╖нських батьк╕в прийшов на р╕дну землю окупантом? Ск╕льки облуди й брехн╕ треба було т╕й держав╕ влити в душу чолов╕ка з вищою осв╕тою, щоб перетворити його на виродка?»
Письменник Бондаренко циту╓ Фр╕др╕ха Енгельса: «Рос╕я – величезна к╕льк╕сть награбованого добра, яке колись доведеться повертати».
Стан╕слав Бондаренко впевнений: «Геро╖зм, проявлений на Майдан╕, викував для кра╖ни й св╕ту особливе покол╕ння людей Г╕дност╕. Це покол╕ння висто╖ть ╕ переможе на Сход╕, ╕ вс╕ ми в Укра╖н╕ ╕ ╢вроп╕ переможемо разом з ним».
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21123

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков