Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2019
ПУТ╤Н ╢ ТВОРЦЕМ ВСЕ СИЛЬН╤ШОГО ПРОБУДЖЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ СВ╤ДОМОСТ╤

Александер Квасн╓вський, президент Польщ╕ у 1995-2005 роках
ПУТ╤Н ╢ ТВОРЦЕМ ВСЕ СИЛЬН╤ШОГО ПРОБУДЖЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ СВ╤ДОМОСТ╤

Нещодавно Польща в╕дзначила 15-р╕ччя членства в ╢С. «Укр╕нформ» використав цю нагоду, аби розпитати колишнього президента Польщ╕ Александера Квасн╓вського про переваги цього кроку для кра╖ни над В╕слою, перспективи ╓вро╕нтеграц╕╖ Укра╖ни, ╖╖ в╕дносини з Рос╕╓ю та Польщею, а також про перш╕ кроки, як╕ повинен зробити новообраний Президент Укра╖ни.

ПОЛЬЩА В ╢С: НЕГАТИВУ ДУЖЕ МАЛО
- Пане президенте, 15 рок╕в тому Польща стала членом ╢вросоюзу. Як ви оц╕ню╓те цей пер╕од кра╖ни в ╢С, що вдалося зробити, а що, можливо, н╕?
- Р╕шення стати членом ╢С було ╕сторичним. Наша кра╖на ╕сну╓ вже б╕льше тисяч╕ рок╕в, але це пол╕тичне р╕шення було одним ╕з найважлив╕ших. Цих 15 рок╕в – це ╕стор╕я усп╕ху, ╕стор╕я розвитку польсько╖ економ╕ки, ╕нфраструктури, наших в╕дносин ╕з ╢вропою.
Звичайно, можна сказати, що не все вийшло, але негативу дуже мало. Я пам’ятаю нашу кампан╕ю перед референдумом у 2004 роц╕ й тод╕ головними противниками вступу були селяни, аграр╕╖. Вони тод╕ казали, що ╓вропейськ╕ продукти заполонять польський ринок ╕ люди не зможуть виробляти свою продукц╕ю. А сталося навпаки: Польща зараз – одна з головних кра╖н, яка експорту╓ багато с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ до кра╖н ╢вропи. ╤ нав╕ть т╕, хто був в╕дверто проти членства Польщ╕ в ╢С, тепер розум╕ють, що Сп╕льнота дала Польщ╕ – величезн╕ можливост╕ для розвитку й значних ╕нвестиц╕й, можлив╕сть для молод╕ навчатися у найкращих ун╕верситетах ╢вропи, ╕ можлив╕сть полякам працювати на Заход╕. Зокрема, зараз понад 2 млн поляк╕в оф╕ц╕йно працюють у кра╖нах Заходу, маючи вс╕ соц╕альн╕ п╕льги. ╤стор╕я членства Польщ╕ в ╢С – це ╕стор╕я абсолютного усп╕ху ╕ цього ж я бажаю Укра╖н╕.
- Який досв╕д Польщ╕ могла б використати Укра╖на на шляху до ╢С?
- Важливо, що ╓вро╕нтеграц╕я записана в Конституц╕ю Укра╖ни. Однак, цей запис у Конституц╕╖ не вир╕шу╓ проблем. Найважлив╕шою ╓ п╕дготовка, те, що на Заход╕ називають home work (домашня робота – ред.). Ми розпочали польський шлях до ╢С в 1992 роц╕, а завершили його 1 травня 2004 року. ╤ весь цей час зах╕дн╕ л╕дери мен╕ говорили: “Вам потр╕бно зробити домашню роботу”. Я тод╕ в╕дчував себе як учень у школ╕. Тогочасний прем’╓р-м╕н╕стр ╤спан╕╖ Ф╕л╕пе Гонсалес тод╕ якось мен╕ сказав: “Якщо добре зробите домашню роботу, то ваше членство буде повноц╕нним ╕ ви користуватиметеся вс╕ма перевагами цього. Але якщо цю роботу зробите погано, то матимете проблеми”. Тому кажу нашим укра╖нським друзям: зараз головне – це домашня робота. Потр╕бно п╕дготувати реформи, юридичну систему, закони, економ╕ку, ментал╕тет людей, який треба трохи зм╕нити. Якщо ви все це зробите, то Укра╖на буде сильним ╕ усп╕шним членом ╢С. Я не думаю, що членство Укра╖ни в ╢С – це якась нев╕дома перспектива. Н╕, ми вс╕ доживемо до цього ╕ бачитимемо Укра╖ну як усп╕шного члена Сп╕льноти.
ЧЛЕНСТВО УКРА╥НИ В ╢С – БЛИЗЬКА ПЕРСПЕКТИВА
- Як ви оц╕ню╓те ╓вроперспективи Укра╖ни в умовах кризи в ╢С через Брекз╕т, м╕грац╕йну кризу, нац╕ональний его╖зм у ряд╕ кра╖н?
- ╢С зараз проходить через складний пер╕од хаосу. Але Сп╕льнота все ж житиме. Попри бажання рос╕йських колег, вона не помре, не розпадеться, а ╕снуватиме й надал╕.
Головна ╕дея ╢вросоюзу: якщо в XXI стол╕тт╕ ми хочемо бути одним з╕ св╕тових центр╕в впливу, то потр╕бно бути разом. Жодна сильна кра╖на ╢вропи, наприклад Н╕меччина, не зможе цього зробити самост╕йно.
Звичайно, що ми переживемо Брекз╕т та ╕нш╕ кризи. У китайськ╕й мов╕ ╕ншим значенням слова «криза» ╓ ще й «шанс». Думаю, що з ц╕╓╖ кризи ╢вропа вийде сильн╕шою, впора╓ться з ус╕ма бюрократичними проблемами.
Для сильно╖ ╢вропи п╕сля вс╕х цих кризових явищ дуже важливою буде Укра╖на. Я вже багато раз╕в говорив: п╕сля виходу Велико╖ Британ╕╖ з ╢С з’явля╓ться дуже хороше м╕сце для Укра╖ни. Це буде момент для продовження ╓вро╕нтеграц╕╖, приклад того, що ╢вропа не перебува╓ у криз╕, що ми знаходимо велик╕ й сильн╕ кра╖ни з╕ значним потенц╕алом, як╕ будуть членами ╢С. Я думаю, що цей процес в╕дбуватиметься дуже швидко, це питання к╕лькох наступних рок╕в.
Зараз важливо – що Укра╖на робитиме п╕сля президентських та парламентських вибор╕в. Однак, думаю, що курс на ╓вро╕нтеграц╕ю продовжуватиметься. Я оптим╕ст ╕ переконаний, що питання вашого членства в ╢С ╓ близькою, а не в╕ддаленою перспективою.
- Спрогнозувати р╕к чи хоча б пер╕од не хочете?
- Н╕, адже це процес. Якщо цю home work буде виконано добре ╕ ╢вропа впора╓ться з╕ сво╖ми проблемами, то це може бути зовс╕м швидко. Однак, ми не зна╓мо, як розвиватиметься ситуац╕я в ╤тал╕╖ чи в ╕нших кра╖нах. М╕й ╕нстинкт мен╕ каже, що цей процес в╕дбуватиметься швидше, н╕ж ми про це дума╓мо сьогодн╕.
Р╤ШЕННЯ РОС╤╥ ПРО ВИДАЧУ ПАСПОРТ╤В – ПРОВОКАЦ╤Я
- Давайте зм╕нимо тему. Рос╕я роздаватиме паспорти жителям окуповано╖ частини Донбасу. Про що це може св╕дчити?
- Я сприймаю це р╕шення як сво╓р╕дну провокац╕ю. Зам╕сть того, щоб к╕лькома днями п╕сля обрання президента Укра╖ни дати соб╕ шанс на прост╕р для д╕алогу ╕ пошуки якогось порозум╕ння, у подарунок Володимир Зеленський отриму╓ р╕шення, яке ╓ найг╕ршим ╕з можливих. Воно показу╓ справжн╕ нам╕ри Рос╕╖ щодо Укра╖ни, тобто: Укра╖на ма╓ бути у сфер╕ впливу Рос╕╖. Це – пол╕тика Пут╕на, про яку ми зна╓мо вже багато рок╕в ╕ апоге╓м яко╖ була анекс╕я Криму й п╕дтримка чи нав╕ть створення сепаратизму в Донецьку й Луганську.
Я дуже негативно ╕ з болем сприймаю це р╕шення, оск╕льки спод╕вався, що в Кремл╕ у св╕тл╕ президентських вибор╕в в Укра╖н╕ буде типова дипломатична хвилина оч╕кування, буде незначний кредит дов╕ри щодо якогось можливого д╕алогу. Р╕шення про видачу паспорт╕в св╕дчить про те, що рос╕яни не хочуть зм╕нювати сво╓╖ пол╕тики щодо Укра╖ни, ╕ це ╓ викликом для нового президента.
- Чи у св╕тл╕ цього ╢С ма╓ розглянути можлив╕сть розширення санкц╕й проти Рос╕╖? Про це вже заявляв, зокрема, глава МЗС Литви Л╕нас Л╕нкяв╕чус.
- Так, без сумн╕ву ма╓ розглянути. Т╕льки ц╕ санкц╕╖, як╕ ╓ досить серйозними з боку ╢С та США, як бачимо, не охолоджують рос╕йського запалу. Рос╕яни йдуть дал╕, й виника╓ питання: що ще можна зробити, щоб у Москв╕ сталося якесь протверез╕ння?
Проблема з Пут╕ним та його командою поляга╓ у ╖хньому переконанн╕, що нема╓ укра╖нського народу, укра╖нсько╖ держави, а все це ╓ штучним явищем, яке п╕дтримують сили ззовн╕. ╤ так довго, допоки Пут╕н не зрозум╕╓, що укра╖нц╕ ╓ укра╖нцями, що вони мають свою мову, культуру й ╕дентичн╕сть, то складно буде розмовляти.
Пол╕тику Кремля щодо Укра╖ни я оц╕нюю дуже негативно. Я вважаю, що вона веде або до багатор╕чного замороження конфл╕кту, або до чергових гарячих фаз цього конфл╕кту. Зах╕дний св╕т у цьому питанн╕ ма╓ проявити свою посл╕довн╕сть, тиснути на Пут╕на, ма╓ старатися гальмувати його такого роду пол╕тику.
- На вашу думку, чи Рос╕я все ще розгляда╓ найб╕льш радикальний сценар╕й – розширення во╓нно╖ операц╕╖ в Укра╖н╕?
- Я особисто так не думаю. Рос╕яни переконалися, що оп╕р з боку Укра╖ни ╓ дуже сильним, особливо з боку молодого покол╕ння. Це парадокс, але в якомусь сенс╕ Пут╕н ╓ творцем ще сильн╕шого пробудження укра╖нсько╖ св╕домост╕. Реакц╕я молодих укра╖нц╕в на под╕╖ у Криму, Донецьку та Луганську була дуже р╕шучою. Не думаю, що Рос╕я хот╕ла б дал╕ заглиблюватися у потужну в╕йну чи конфл╕кт, в якому було б залучено дуже багато людей ╕ який призводив би до створення руху опору. З точки зору ╕м╕джу Рос╕╖ – це була б катастрофа. Хоча, Рос╕я ╓ Рос╕╓ю…
Проте, не дуже в╕рю в цей сценар╕й. Думаю, що Рос╕я зосередиться б╕льше на г╕бридних елементах: пропагандистськ╕й в╕йн╕, дестаб╕л╕зац╕╖ Укра╖ни. Це буде б╕льш реальним сценар╕╓м.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ МА╢ БУТИ НЕЗАЛЕЖНИМ В╤Д ЗОВН╤ШН╤Х ВПЛИВ╤В
- Як ви оц╕ню╓те президентськ╕ вибори в Укра╖н╕?
- Насамперед, вони були демократичними, в╕дкритими ╕ прозорими – й це великий усп╕х Укра╖ни.
Дуже ц╕нним ╓ те, що п╕сля цих вибор╕в чинний президент Порошенко прив╕тав новообраного президента Зеленського ╕ що це в╕дбулося у найкращому стил╕ з можливих. Нагада╓мо, що попередн╕ вибори завершувалися один раз Помаранчевою революц╕╓ю, другий раз – ╕ншим напруженням.
Перемога Зеленського ╓ доказом того, що все можливо. В╕н мав рац╕ю, коли казав, що в пострадянських республ╕ках щось под╕бне може статися. З його боку це було заохоченням для ╕нших щодо переходу в╕д централ╕зовано╖, патр╕архально╖ модел╕ до справжньо╖ демократ╕╖ й сили громадянського сусп╕льства. Я вважаю це значним усп╕хом Укра╖ни.
Звичайно, побачимо, що буде дал╕. Ми ма╓мо справу з президентом, який лише почина╓ бути пол╕тиком. Я бажаю Зеленському всього найкращого ╕ вважаю, що у нього все може вдатися.
В╕н, як ╕ я, став президентом у 41 р╕к. Тому, в якомусь сенс╕ я в╕дчуваю з ним певного роду спор╕днен╕сть. Щоправда, м╕й пол╕тичний досв╕д на той момент був набагато б╕льшим, адже я був л╕дером парт╕╖, депутатом, м╕н╕стром. Але сьогодн╕, якщо я був би укра╖нцем або одним ╕з зах╕дних л╕дер╕в, то дав би новому президентов╕ кредит дов╕ри. На демократичних виборах отримати 73% голос╕в ╓ нечуваним усп╕хом ╕ колосальним кап╕талом. Звичайно, на сфальсиф╕кованих виборах можна отримати ск╕льки треба, але на демократичних виборах – це надзвичайно сильний мандат!
З одного боку, це значний кредит дов╕ри, але з ╕ншого – величезн╕ оч╕кування, як╕ легко п╕двести. Тому президент Зеленський повинен добре подумати, як використати цей мандат для реформ, посилення безпеки Укра╖ни, допомоги людям, адже вони цього потребують. Зеленський управлятиме великою кра╖ною, маючи прекрасний але, водночас, складний народ. Я особисту бажаю йому усп╕ху ╕ бездискус╕йно даю йому на початок кредит дов╕ри ╕ карт-бланш.
- Ви вже познайомилися з новообраним президентом особисто?
- Так, я з ним знайомий, бачив його у р╕зних ролях. Я к╕лька раз╕в був на виступах “95 Кварталу”, а за тиждень перед другим туром вибор╕в у груп╕ д╕яч╕в YES (Yalta European Strategy – ред.) ми разом з екс-прем’╓ром Швец╕╖ Б╕льдтом, колишн╕м генсеком НАТО Расмуссеном, колишн╕м президентом ╢вропарламенту Коксом зустр╕лися з ним ╕ його радниками.
Це була дуже ц╕кава зустр╕ч, яка показала: все, що про Зеленського кажуть опоненти, ╓ переб╕льшенням або неправдою. Ми зустр╕ли молоду, енерг╕йну, ╕нтел╕гентну людину, яка багато зна╓ про пол╕тику ╕ яка ма╓ ц╕лком рац╕ональн╕ в╕дпов╕д╕ у справах М╕нських домовленостей, в╕дносин ╕з Рос╕╓ю, Заходом тощо. П╕сля ц╕╓╖ зустр╕ч╕ не лише я, а й вся наша четв╕рка мали про нього хороше враження.
- Якщо Зеленський попросить вас про пораду, або щоб ви стали його радником, чи ви погодитеся?
- Це природно, адже я в╕д незалежност╕ Укра╖ни – разом ╕з вами. Я вже радив, в╕в переговори ╕ подекуди був впливовою особою, наприклад – п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖. Я в╕дданий Укра╖н╕, в╕рю в ╖╖ майбутн╓, ╕ переконаний, що ви волод╕╓те великим потенц╕алом, який потр╕бен вам ╕ вс╕й ╢вроп╕. Тому все, що можу з╕ свого боку зробити, – зроблю.
Зараз для Укра╖ни ключовий момент: якщо Укра╖на використа╓ цей час ╕ значний кредит дов╕ри до Зеленського, щоб дал╕ п╕ти ╓вропейським шляхом, то це д╕йсно може вдатися. Тим б╕льше, що в ╢вроп╕, особливо п╕сля Брекз╕ту, буде потреба показати усп╕х, ╕ те, що ми не в стагнац╕╖, а розвива╓мося. Укра╖на буде найкращим доказом того, що ╢С разом ╕з Укра╖ною ╓ сильн╕шим, б╕льш динам╕чним, ма╓ б╕льше шанс╕в.
- На чому зараз ма╓ зосередитися президент Зеленський? Може, перш╕ к╕лька крок╕в в╕д вас?
- В╕дпов╕дь ╓ досить простою. Насамперед, в╕н ма╓ створити свою команду. Важливо, щоб в╕дпов╕дальн╕ посади зайняли люди, як╕ викликають дов╕ру. Необх╕дно, щоб не було ситуац╕╖, коли в його найближчому оточенн╕ з’являються люди, як╕ об╜рунтовують тезу, наприклад, що в╕н перебува╓ п╕д впливом Коломойського. Це був один ╕з аргумент╕в кампан╕╖. В╕н мусить бути президентом, який буде не залежним в╕д зовн╕шн╕х вплив╕в.
Друга справа – парламентськ╕ батал╕╖. Я думаю, що вибори в╕дбудуться за планом, наприк╕нц╕ жовтня, тобто дострокових вибор╕в не буде. Зеленський виставить на них свою команду ╕ здобуде багато голос╕в п╕дтримки. Не знаю, чи його фракц╕я набере б╕льш╕сть, але буде близькою до цього показника. Але знову ж таки – це не повинн╕ бути випадков╕ люди, якими можна буде управляти в парламент╕. Це схожа проблема до т╕╓╖, яку мав президент Макрон у Франц╕╖.
Наступною справою ╓ те, про що говорив сам Зеленський. Йдеться про те, щоб за допомогою про╓вропейських сил зв╕льнити укра╖нських в’язн╕в у Донецьку та Луганську, моряк╕в, як╕ перебувають у Москв╕, й так дал╕. Цього Зеленський сам не зробить, а мусить мати сильну п╕дтримку ╢вропи й св╕ту ╕ трохи розум╕ння з боку Рос╕╖. В╕н також ма╓ продовжувати реформи, як╕ ╓ необх╕дними. П╕сля парламентських вибор╕в в╕н повинен сформувати коал╕ц╕ю та уряд.
Справжн╕ випробування – все ще перед Зеленським. В╕н ще до к╕нця не усв╕домлю╓, як функц╕ону╓ ця пол╕тична система. Я багато рок╕в був у центр╕ цих под╕й ╕ можу сказати президентов╕ Зеленському: см╕ятися з пол╕тики прост╕ше, н╕ж ╖╖ робити.
ПЕРШИЙ В╤ЗИТ ЗЕЛЕНСЬКОГО – ДО БРЮССЕЛЯ, ДАЛ╤ – ВАРШАВА
- Чи обрання нового президента вплине якось на польсько-укра╖нськ╕ в╕дносин, чи зм╕нить не зовс╕м сприятливий пол╕тичний кл╕мат у в╕дносинах м╕ж Ки╓вом та Варшавою?
- Я спод╕ваюся, що так. Кожн╕ президентськ╕ вибори створюють нов╕ можливост╕. Шанс ╓, а перш╕ жести, як╕ зробила польська влада, були правильними. Зокрема, президент Дуда одним ╕з перших подзвонив до Зеленського. Було б добре, щоб один ╕з перших в╕зит╕в Зеленський зд╕йснив до Варшави. Хоча, перший ма╓ бути до Брюсселя.
- На вашу думку, яким за л╕ком серед закордонних в╕зит╕в ма╓ бути в╕зит Зеленського до Варшави?
- Другим. З точки зору Укра╖ни, Брюссель ╓ дуже важливим, адже показу╓ про╓вропейський та проатлантичний курс, оск╕льки там ╓ штаб-квартири НАТО та ╢С. Наступними важливими столицями ╓ Берл╕н та Париж, оск╕льки це – Нормандський формат. Дал╕, Варшава ╓ черговим адресатом.
- Тобто Варшава – усе ж четверта столиця для в╕зиту?
- Не обов’язково. П╕сля Брюсселя можна вже обрати, котра столиця наступна. Пот╕м ╓ ще Вашингтон, який ╕з точки зору безпеки Укра╖ни й в╕дносин Укра╖на-Рос╕я ╓ важливим.
Натом╕сть, нема╓ жодних причин чи заохочень, щоб один ╕з цих перших в╕зит╕в в╕дбувся до Москви. Щиро кажучи, це також важливо. Але з ╕ншого боку, важливим був би в╕зит до М╕нська. На мою думку, продовження ближчих в╕дносин ╕ гра на в╕дм╕нн╕сть позиц╕╖ Лукашенка в╕д Пут╕на мали б сенс. Б╕лорусь також ╓ сус╕дом Укра╖ни, тому до контакт╕в ╕з президентом Лукашенком я поставився б дуже серйозно.
- Що потр╕бно зробити, щоб складн╕ питання ╕стор╕╖ не впливали на двосторонн╕ в╕дносини, адже Рос╕я ╖х ефективно використову╓?
- Я спец╕ал╕ст у справах примирення, адже працював над польсько-н╕мецьким, польсько-╕зра╖льським та польсько-укра╖нським примиренням. Це не ╓ чимось, що можна розпочати ╕ зак╕нчити, це – процес, який мусить тривати багато рок╕в. Однак, основою цього процесу ма╓ бути правда ╕ розмова.
Якщо б я ще раз був при влад╕, то сказав би так: давайте орган╕зу╓мо р╕зн╕ групи людей – професор╕в, ╕сторик╕в, митц╕в, вчител╕в ╕стор╕╖, щоб ми побачили, як це вигляда╓, адже кожна сторона ма╓ право на свою оц╕нку УПА, Бандери тощо. ╤ нема чого гн╕ватися, що для одних Бандера буде терористом, а для ╕нших – геро╓м боротьби за незалежн╕сть укра╖нсько╖ держави.
Але якщо ми все з’ясу╓мо, якщо подивимося на контекст ╕ побачимо, ск╕льки в цьому було непотр╕бно╖ кров╕, невинних жертв, то нам легше буде зрозум╕ти – що потр╕бно знати про минуле для того, аби майбутн╓ було легшим.
Треба визнати: сталися страшн╕ под╕╖, ╕ ми шану╓мо пам'ять ус╕х, хто був жертвою цих трагед╕й. Але з ╕ншого боку, збудуймо майбутн╓ – ╕ це вже н╕коли не повториться. Нам це вдалося зробити з н╕мцями, а це – найтраг╕чн╕ша карта в польськ╕й ╕стор╕╖. Багато м╕льйон╕в поляк╕в втратили життя в результат╕ н╕мецько╖ агрес╕╖, окупац╕╖.
Якщо ми це робитимемо в категор╕ях д╕алогу, ╕сторично╖ правди, то не в╕дразу, але крок за кроком ми досягнемо примирення.
- Деяк╕ укра╖нськ╕ ╕сторики кажуть, що зараз неможливо вести д╕алог ╕з польською стороною, оск╕льки Варшава ставить дуже жорстк╕ умови…
- Це погано. Але влада у Варшав╕ теж не назавжди ╕ вона зм╕нюватиметься. Думаю, що ми повернемося до такого чесного д╕алогу з укра╖нцями швидше, н╕ж нам зда╓ться.
- Чи ви по╖дете на ╕навгурац╕ю президента Зеленського?
- Я ще не отримав запрошення. Якщо отримаю запрошення, то звичайно, що по╖ду. Я був на ╕навгурац╕ях Кучми, Ющенка, Порошенка. Це може бути четверта ╕навгурац╕я, на як╕й я буду присутн╕й.
Юр╕й Банахевич
Варшава

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21122

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков