Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 26.04.2019
Ахтем Се╕табла╓в, к╕норежисер: ТУГАР ВОВК У «ЗАХАР╤ БЕРКУТ╤» НАГАДУ╢ НИН╤ШН╤Х ФАНАТ╤В ПУТ╤НА

Ф╕льм "К╕борги" про геро╖чну оборону Донецького аеропорту вже продемонстрували майже у вс╕х ╓вропейських столицях, також пройшли покази й за межами континенту. Третину глядач╕в, як правило, складають ╕ноземн╕ дипломати. ╤ це важливо, адже побудована на реальних под╕ях стр╕чка да╓ ╖м змогу б╕льше пересв╕дчитися в тому, що в Укра╖н╕ йде не якась "громадянська в╕йна", а в╕йна цив╕л╕зац╕йного вибору.
Нараз╕ обговорю╓ться ╕дея зйомок ще одн╕╓╖ картини на тему сучасно╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни – ╕сторично╖ драми, присвячено╖ легендарному рейду 95-╖ окремо╖ аеромоб╕льно╖ бригади. У розпал в╕йни вл╕тку 2014 року п╕дрозд╕ли "95-ки" пройшли п╕втори тисяч╕ к╕лометр╕в тилами противника на Донбас╕, ╕ не зняти стр╕чку про цю ╕стор╕ю звитяги та мужност╕ просто неможливо.
Ще один ф╕льм про в╕дстоювання укра╖нцями сво╓╖ г╕дност╕ та свободи вийде на велик╕ екрани вже у жовтн╕ цього року. При цьому не лише на укра╖нськ╕, а й на св╕тов╕ – ╕сторичний екшн "Захар Беркут" в╕дзнято у сп╕впрац╕ з Голл╕вудом. У стр╕чц╕ з бюджетом в 120 млн грн багато комп’ютерно╖ граф╕ки, присутн╕й з╕рковий склад актор╕в, включно з "р╕дким терм╕натором" Робертом Патр╕ком. Головний ╕деолог╕чний конфл╕кт – довкола модел╕ управл╕ння державою: демократично╖ чи авторитарно╖ сх╕дного зразка. В ф╕льм╕ можна буде просл╕дкувати й паралел╕ з нин╕шн╕м захопленням багатьма пут╕нською Рос╕╓ю.
Вже завершу╓ться ╕ робота над ф╕льмом-антиутоп╕╓ю "Номери" за п’╓сою Олега Сенцова, який через листи з рос╕йсько╖ колон╕╖ став сп╕врежисером картини.
Про це та ╕нше в ╕нтерв’ю власному кореспонденту Укр╕нформу розпов╕в укра╖нський режисер кримськотатарського походження Ахтем Се╕табла╓в, з яким вдалося посп╕лкуватися перед показом у В╕дн╕ ф╕льму "К╕борги. Геро╖ не вмирають".

"К╤БОРГИ" ЯК РОЗПОВ╤ДЬ ПРО В╤ЙНУ ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤ЙНОГО ВИБОРУ
- Ахтеме, можливо, трохи банальне питання, але все ж – у чому важлив╕сть показу "К╕борг╕в" саме за кордоном?
- Стр╕чка вже показана майже у вс╕х ╓вропейських столицях, була демонстрац╕я в П╕вн╕чн╕й Америц╕. ╤ щоразу це для мене хвилюючий момент, адже п╕сля перегляду проходять зустр╕ч╕ з людьми, виникають пл╕дн╕ дискус╕╖. Мен╕ важливо розпов╕дати, що саме зараз в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, оск╕льки досить часто чую: "Коли там у вас зак╕нчиться громадянська в╕йна?". ╤ ф╕льм якраз ╓ одним ╕з важливих компонент╕в ╕нформування про те, що у нас в╕дбува╓ться не громадянська в╕йна, а в╕йна цив╕л╕зац╕йного вибору – м╕ж совковим минулим ╕ Рос╕йською ╕мпер╕╓ю в ╖╖ сьогодн╕шньому вигляд╕ та справжн╕м ╓вропейським майбутн╕м.
Ми навмисно зробили стр╕чку двомовною – укра╖нською та рос╕йською мовами. Оск╕льки в╕домо, що велика к╕льк╕сть справжн╕х укра╖нських патр╕от╕в – як кадрових в╕йськовослужбовц╕в, так ╕ добровольц╕в – не розмовляють укра╖нською мовою. Але це – не ╖хня провина. Це – насл╕дки т╕╓╖ рос╕йсько╖ ╕мперсько╖ стратег╕╖ з╕ знищення будь-яко╖ укра╖нсько╖ ╕дентичност╕, передус╕м, мови.
З ╕ншого боку, ми зараз ╓ св╕дками народження ново╖ укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖. ╤ яскравим проявом цього ╓ саме ц╕ люди, як╕ ч╕тко знають, яку кра╖ну вони захищають, в як╕й кра╖н╕ вони хочуть жити. Б╕льше того, вони хочуть брати участь у буд╕вництв╕ ц╕╓╖ кра╖ни, ╕ саме вони ╓ тими л╕дерами, як╕ користуються найб╕льшою повагою та дов╕рою серед населення. Адже завдячуючи ╖м, наприклад, я маю можлив╕сть кожного ранку прокидатися, пити каву, ц╕лувати сво╖х д╕тей, ╕, власне, зн╕мати к╕но.
 – ╤ жити фактично у мирному м╕ст╕…
- Саме так. ╤ тому под╕бн╕ заходи, покази наших стр╕чок за кордоном я вважаю дуже важливими. Потр╕бно розпов╕дати про те, що саме в╕дбува╓ться в наш╕й кра╖н╕.

К╤БОРГИ НАДИХАЮТЬ ЖИТИ
- Особливо, як у цьому випадку, коли на перегляд "К╕борг╕в" запрошен╕ акредитован╕ у В╕дн╕ ╕ноземн╕ дипломати.
- Скажу, що практично скр╕зь, де ми показу╓мо стр╕чку, третину залу зазвичай становлять дипломати. ╤ це важливо, адже вони отримують в╕дпов╕д╕ на деяк╕ запитання – чи реал╕стична ця ╕стор╕я, на чому вона побудована, а також будуть пот╕м (якщо захочуть, звичайно) розпов╕дати ╕ншим про побачене, д╕литися сво╖ми емоц╕ями.
У цьому план╕ для мене надважливим ╓ той факт, що ф╕льм побудований на реальних спогадах реальних людей. ╤ тому, коли хтось ╕нод╕ ц╕кавиться, то я називаю справжн╕ ╕мена цих людей, як╕ й були, так би мовити, сп╕вавторами сценар╕ю та прообразами наших ш╕стьох головних персонаж╕в. У ф╕льм╕ ми хот╕ли показати такий колективний портрет укра╖нського чолов╕ка на в╕йн╕ – р╕зного соц╕ального прошарку, р╕зного в╕ку. Ц╕ чолов╕ки говорять двома мовами, у них довол╕ часто в╕др╕зняються нюанси погляд╕в на одну ╕ ту ж саму под╕ю, але в ц╕лому – вони ╓дин╕.
Люди, як╕ з╕ збро╓ю в руках захищають кра╖ну, взагал╕-то не люблять говорити про в╕йну як таку. Вони не люблять розпов╕дати про те, ск╕льки ворога залишили на пол╕ битви, ск╕льки танк╕в знищили. Вони якраз люблять розмовляти про той самий "садок вишневий коло хати", про сво╖х д╕тей ╕ про кра╖ну. Довол╕ часто, коли демонстру╓ш стр╕чку цив╕льним, то можна почути вислови типу: "Ахтеме, ви кажете так╕ надто високопарн╕ реч╕: кра╖на, укра╖нська пол╕тична нац╕я...". ╤ коли я так╕ запитання чую, то одразу розум╕ю, що ця людина н╕коли в житт╕ не сп╕лкувалася з тими, хто там був. Тому що, якби вона сп╕лкувалася, то зрозум╕ла б, що в╕йськов╕ люблять розмовляти про життя, а не про в╕йну.
Ст╕льки жаги до життя, ск╕льки я бачив в очах цих людей, я, мабуть, бачив лише у людей з ф╕зичними вадами. Ти оч╕ку╓ш, що зараз ти зустр╕нешся з драмою, з трагед╕╓ю, з людиною, яка багато-що бачила ╕ що д╕йсно так. Але вони, мабуть, через те, що так близько ╕ багато бачили смерть, – дуже прагнуть до життя.
╤ це неймов╕рно надиха╓, адже ╕нколи сам себе жалку╓ш: недоспав, багато роботи. Але, якщо пор╕вняти, то тод╕ розум╕╓ш, що те, що ти там "вака╓ш-ака╓ш" – це просто дитячий садочок.

"Р╤ДКИЙ ТЕРМ╤НАТОР" В РОЛ╤ ЗАХАРА БЕРКУТА
- Як щодо план╕в, чим займа╓теся зараз?
- 1 вересня минулого року ми зак╕нчили зн╕мальний пер╕од стр╕чки "Захар Беркут" за пов╕стю ╤вана Франка. Це – великий з точки зору виробництва проект, велика кооперац╕я разом ╕з голл╕вудськими сп╕впродюсерами та акторами, а також з акторами з Монгол╕╖, Казахстану ╕, власне, з Укра╖ни.
Захара Беркута гра╓ Роберт Патр╕к, який в╕домий в усьому св╕т╕ за роллю "р╕дкого терм╕натора" у ф╕льм╕ "Терм╕натор 2". Томм╕ Фленаган, який з╕грав у таких стр╕чках як "Глад╕атор" ╕ "Хоробре серце", виступа╓ в рол╕ Тугара Вовка. Присутня Ел╕сон Дадл╕, яка в╕дома сво╓ю участю у одн╕й ╕з частин "Бонд╕ани". Кр╕м того, ╓ й так╕ з╕рки, як╕ лише починають робити сво╖ перш╕ впевнен╕ кроки в Гол╕вуд╕ та в Британ╕╖ – Попп╕ Дрейтон, в╕дома по такому сер╕алу як "Абатство Даунтон", або ж Рокк╕ Ма╓рс, Алекс МакН╕кол, Ол╕вер Тревен. ╤, звичайно, грають наш╕ чудов╕ актори, деяк╕ з яких зн╕малися якраз у "К╕боргах" – Андр╕й ╤са╓нко ("Субота"), В╕ктор Жданов ("Старий").
Якщо стр╕чка вийде вдалою (на що я дуже спод╕ваюся), то це буде дуже хорошою промоц╕╓ю по всьому св╕ту укра╖нсько╖ л╕тератури та традиц╕й, прагнення укра╖нц╕в до таких фундаментальних ц╕нностей, як╕ зрозум╕л╕ будь-кому ╕ будь-де – в╕дстоювання власного способу життя, сво╓╖ г╕дност╕, свободи. ╤ про нашу кра╖ну, яка п╕д час в╕йни оп╕ку╓ться культурою, зокрема зн╕ма╓ к╕но, будуть говорити в усьому св╕т╕.

ПЕВНО НАЙДОРОЖЧЕ УКРА╥НСЬКЕ К╤НО
- Який жанр ╕ бюджет ф╕льму? Сцени батал╕й будуть?
- Це – ╕сторичний екшн. В╕н буде довол╕ динам╕чним, з батальними сценами, багато комп’ютерно╖ граф╕ки. Було побудовано величезн╕ декорац╕╖, передус╕м п╕д Ки╓вом.
Власне, б╕льш╕сть сцен ми зняли в л╕сах та горах Карпат, на Синевир╕, Синевирському перевал╕. ╤ коли довелося зн╕мати ф╕нальний еп╕зод, коли руйнують греблю ╕ велика вода змива╓ все велике монгольське в╕йсько, то ми знайшли там схожу ущелину. Але зйомки в Карпатах потребували б таких величезних витрат по виробництву, що ми зрозум╕ли, що нам краще побудувати ╖╖ на к╕ностуд╕╖. ╤ тод╕ наш художник-постановник Влад Одуденко створив п╕д Ки╓вом на к╕ностуд╕╖ Film.ua величезну ущелину 200 метр╕в завдовжки, 12 метр╕в заввишки ╕ приблизно 10 метр╕в завширшки. Там же було побудовано ╕ саме селище Тухля, ╕ ма╓ток Тугара Вовка, монгольський таб╕р.
З огляду на те, що в нас з’явилися американськ╕ сп╕впродюсери, то вийшла ╕ така соб╕ кооперац╕я з точки зору кошт╕в: третина – державн╕ кошти, третина — укра╖нськ╕ продюсери, ╕ ще третина — американськ╕ сп╕впродюсери. Якщо не помиляюся, то приблизний сукупний бюджет стр╕чки становить десь 120 млн грн. Це, певно, одна з найдорожчих стр╕чок взагал╕ в ╕стор╕╖ укра╖нського к╕но.

500 УКРА╥НСЬКИХ СПАРТАНЦ╤В ТА КОНФЛ╤КТ ╤ДЕОЛОГ╤Й
- Довкола чого побудовано головний конфл╕кт стр╕чки?
- Основний акцент у ф╕льм╕ зроблений не ст╕льки на в╕йськов╕й перемоз╕, умовно кажучи, "п’ятиста укра╖нських спартанц╕в" над десятитисячним корпусом кращо╖ на той час монгольсько╖ арм╕╖, а на ╕деолог╕чному конфл╕кт╕ м╕ж Тугаром Вовком та Захаром Беркутом.
Перебуваючи в полон╕ у монгол╕в, Тугар Вовк взяв для себе те, що в╕дпов╕дало його уявленню, – як повинна ╕снувати держава, особливо п╕д час великих геопол╕тичних зм╕н. Що я маю на уваз╕? В╕н побачив майже рабське виконання монгольськими б╕йцями будь-якого наказу того, хто сто╖ть вище на ╕╓рарх╕чних сходах, нема╓ жодних суперечок з тими, хто сто╖ть вище. ╤ в╕н переконаний, що для збереження ╕снування громади, ╕ в ц╕лому держави, п╕д час потряс╕нь, в╕йни потр╕бна саме така авторитарна система. ╤ коли в╕н п╕зн╕ше отримав в╕д короля Данила лист на правл╕ння цими землями, то ╕ пропону╓ громад╕ Тухл╕ це сво╓ бачення захисту в╕д монгол╕в.
Натом╕сть Захар Беркут каже йому, що ми згодн╕ захищати нашу землю з тобою пл╕ч-о-пл╕ч, згодн╕ визнавати тебе боярином, платити тоб╕ податки, але за одн╕╓╖ умови: ми – в╕льн╕ люди, ми – не холопи, ми багато стол╕ть тут ╕ вже домовилися, як будемо жити. ╤ це такий прообраз демократ╕╖, де ╓ той, хто бере на себе в╕дпов╕дальн╕сть, але в╕н радиться – н╕коли не прийма╓ стратег╕чних р╕шень без того, щоб не порадитися з людьми, в╕дпов╕дальн╕сть за яких в╕н узяв.
Тугар Вовк розум╕╓: якщо в╕н дозволить такий крок, то керувати тут в╕н не буде, що це не те м╕цне п╕д╜рунтя, аби бути справжн╕м боярином. ╤ з цього розпочина╓ться конфл╕кт, який призводить до того, що Тугар Вовк зраджу╓ сво╖й Батьк╕вщин╕ та сво╓му народу. Його залиша╓ донька, яка покохала Максима Беркута. ╤ вона не може дивитися, як ╖╖ батько, який був для не╖ вс╕м у цьому св╕т╕, перетворю╓ться на цин╕чну людину, яка може зрадити свою землю, сво╖х людей.
Тобто, Тугар Вовк хот╕в узяти чужий устав ╕ принести до себе в монастир. Але перебуваючи у полон╕, в╕н не пом╕тив головного у монгол╕в: саме за час╕в Чинг╕схана у монгольському степу виникло таке поняття як меритократ╕я. Його зм╕ст поляга╓ в тому, що людина п╕дн╕ма╓ться по ╕╓рарх╕чних сходах, не завдячуючи ╖╖ походженню, а завдяки тому, яку користь вона приносить побратимам, громад╕, в╕йську, держав╕. Тугар Вовк побачив же т╕льки те, що в╕н хот╕в побачити.

ПАРАЛЕЛ╤ З ФАНАТАМИ ПУТ╤НА
- Чому вир╕шили саме на цьому п╕д╜рунт╕ побудувати конфл╕кт?
- Починаючи працювати над стр╕чкою, я поц╕кавився в онука ╤вана Франка Роланда, який зараз очолю╓ М╕жнародний фонд ╤вана Франка ╕ який був нашим ╕сторичним консультантом, – а що саме означа╓ "Тугар Вовк", як переклада╓ться це ╕м’я. В╕н сказав, що достеменно не зна╓, але це може бути щось ╕з тюркського "тугарин". З татарсько╖ мови "тугар" або "туджар" переклада╓ться як "купець".
Таким чином, з одного боку, ця людина – вовк, мисливець, як символ м╕цност╕ й благородства. А з ╕ншого боку – купець. Я не маю н╕чого проти купц╕в, оск╕льки вони якраз ╕ рухали св╕т, з’╓днували його. Але коли ц╕ дв╕ складов╕ по╓днуються в одн╕й людин╕, то вони розривають ╖╖ зсередини: одн╕╓ю сво╓ю частиною в╕н ╓ во╖ном, вовком, а ╕ншою – купцем, який хоче отримати з усього св╕й зиск. В╕дразу п╕сля цього мен╕ стало зрозум╕лим, як я буду вибудовувати цього персонажа.
Кр╕м того, я к╕лька раз╕в переглядав стр╕чку "Захар Беркут" 1971 року, з надзвичайним укра╖нським режисером Леон╕дом Осикою та з╕рковим складом укра╖нських актор╕в. ╤ от там у Тугара Вовка, якого грав Костянтин Степанков, запитують – так що, ти хочеш зробити такий порядок, як у монгол╕в? ╤ в╕н в╕дпов╕да╓: "Так, хоча б, як у монгол╕в. Адже подив╕ться, як╕ вони сильн╕!"
Якщо ж перекладати це на сьогодення, то можна побачити ч╕тк╕ паралел╕ з тим, що багато-хто, на жаль, в Укра╖н╕ зараз захоплю╓ться Пут╕ним, Рос╕╓ю, м╕цною владою, диктатурою. ╤ багато хто також здатен зрадити свою кра╖ну задля того, щоб отримати св╕й ╜ешефт.
Щодо Захара Беркута, то для мене в╕н взагал╕ як така авраам╕чна постать – здатний пожертвувати сво╖ми синами-во╖нами задля того, щоб врятувати тих, хто дов╕рив йому сво╓ життя. В╕н знав, що його сини – во╖ни, ╕ коли постало питання життя син╕в або життя громади, то в╕н обрав громаду, розум╕ючи, що його сини п╕дтримають таке р╕шення.
- Наск╕льки я розум╕ю, вся стр╕чка буде англ╕йською мовою?
- Так, на зн╕мальному майданчику сп╕лкування в╕дбувалося англ╕йською. Таким чином, для м╕жнародного прокату в нас ╓ англ╕йська мова у кадр╕, якою ╕ розмовляють вс╕ головн╕ персонаж╕. Для Укра╖ни ж ми зробимо дубляж укра╖нською.
- Коли св╕това прем’╓ра?
- "Захар Беркут" вийде в широкий укра╖нський прокат 10 жовтня. Поки не знаю, чи буде ця дата й св╕товою прем’╓рою ф╕льму. Дуже мр╕╓мо про прокат у США, адже це буде фактично запорукою того, що ╕ в багатьох ╕нших кра╖нах в╕н в╕дбудеться.
В╕домо, що в рамках Берл╕нського к╕нофестивалю вже купили "Захар Беркут" для прокату на територ╕╖ ╤спан╕╖. ╤ це – лише беручи до уваги тизер, робочий матер╕ал.

СП╤ВРЕЖИСЕРСТВО ЧЕРЕЗ ЛИСТИ З СЕНЦОВИМ
- А як щодо ф╕льму "Номери", де ви виступа╓те сп╕врежисерами з Олегом Сенцовим?
- Роботу над стр╕чкою “Номери" за п’╓сою Олега Сенцова вже майже завершено, нараз╕ йде постпродакшн – музика, кольорокорекц╕я, доведення звуку.
Насправд╕ я трич╕ в╕дмовлявся бути сп╕врежисером тому, що, по-перше, був зайнятий зйомками "Захара Беркута". А по-друге, ми з Олегом працю╓мо трохи в р╕зних жанрах: в╕н на територ╕╖ б╕льше авторського к╕но, я ж на територ╕╖ жанрового, глядацького к╕но. Кр╕м того, я розум╕в, що можуть знову виникнути ц╕ розмови, як╕ ╕нод╕ чув ╕з приводу "К╕борг╕в": "А, взяв актуальну тему, зробив к╕но, п╕днявся на цьому хайп╕". ╤ тому не виключав, що казатимуть щось на-кшталт : "Цей татарин знову взяв актуальну тему, Олег Сенцов сидить у тюрм╕".
╤ от коли я прочитав цю п’╓су, то вона мен╕ дуже сподобалося. Вона – така антиутоп╕я, дуже схожа на драматург╕ю так званого "театру парадоксу". А мен╕, як театральному режисеру за осв╕тою, дуже подобаються представники цього жанру – Ежен ╤онеско, Славомир Мрожик, Семюелль Беккет.
Мною було запропоновано продюсеру стр╕чки зробити наступне: я сформулюю сво╓ бачення та враження в╕д ц╕╓╖ драматург╕╖, м╕й вар╕ант разом ╕з баченням картини ╕ншими режисерами буде над╕слано Олегу Сенцову, ╕ нехай в╕н уже пот╕м сам обира╓. Десь через два тижн╕ п╕сля цього я отримав лист. В ньому Олег, по-перше, нагадав, що ми разом грали у футбол на Одеському к╕нофестивал╕, де ми, обо╓ вих╕дц╕ з Криму, ╕ познайомилися. Тод╕ на фестивал╕ в╕н був з╕ стр╕чкою "Гамер", я – з╕ сво╓ю картиною "Чемп╕они з п╕двор╕ття", ╕ ми обо╓, вих╕дц╕ з Криму, перемогли. У лист╕ Сенцов також написав, що "м╕й кримський брат, я хочу, щоб саме ти зн╕мав мою стр╕чку".
╤ вже пот╕м ми ретельно готувалися, листувалися з ним ╕з приводу всього: акторського ансамблю, костюм╕в, сценограф╕╖. Це був такий пл╕дний д╕алог, але в листах – про те, як саме ми бачимо, як два режисери, цю стр╕чку.
Насправд╕ сп╕врежисерство – це довол╕ тяжка справа. Режисер ╓ до певно╖ м╕ри диктатором, на майданчику ма╓ бути один командир ╕ одне бачення. Але сво╓ю сп╕вучастю я хот╕в хоча б якось в╕ддячити Олегов╕ за те, що в╕н робить, за те, що, завдячуючи йому в тому числ╕, весь св╕т зна╓ ╕ про Крим, ╕ про те, що в╕дбува╓ться в наш╕й кра╖н╕.
Взагал╕ цей проект – це кооперац╕я м╕ж Польщею, Франц╕╓ю, Чех╕╓ю та Укра╖ною. Коли буде прем’╓ра "Номер╕в", поки не можу сказати. Зараз ведеться робота над тим, щоб спершу в ц╕╓╖ стр╕чки була фестивальна доля, ╕ Олег саме про це, передус╕м, мр╕яв.

В╤ЙСЬКОВА ДРАМА ПРО РЕЙД "95-КИ"
- На черз╕ – ф╕льм про легендарний рейд 95-╖ бригади вл╕тку 2014 року на Донбас╕?
- Я взагал╕ думав, що б╕льше не буду зн╕мати стр╕чки на тему сучасно╖ в╕йни. Але ми довго розмовляли ╕ дорозмовлялися до того, що як ми можемо не зняти цю стр╕чку. Адже це д╕йсно легендарна ╕стор╕я, яка, наст╕льки мен╕ в╕домо, не ма╓ аналог╕в у в╕йськов╕й ╕стор╕╖: 1500 км тилами ворога з перемогами для того, щоб врятувати сво╖х б╕йц╕в, сво╖х людей. Саме життя написало таку ╕стор╕ю – ╕стор╕ю перемоги, звитяги, мужност╕ й г╕дност╕. Ну як не зняти ф╕льм про таку ╕стор╕ю?!
- Вже ╓ бачення, що саме це буде?
- Я не хочу зн╕мати суто бойовик, про рейд як такий. Передус╕м, у картин╕ мають бути людськ╕, чолов╕ч╕ ╕стор╕╖. За жанром це буде в╕йськова драма.
╤ зараз якраз працю╓мо на тим, щоб знайти те ядро, навколо якого будемо будувати. Треба буде зустр╕чатися з б╕йцями 95-╖ бригади, командувачем Десантно-штурмових в╕йськ Михайлом Забродським, багатьма ╕ншими людьми.
Ми знову хочемо побудувати ф╕льм на реальних спогадах реальних людей. Але все це потр╕бно оформити в драматург╕╖, яка буде мати вс╕ ознаки драматург╕чно╖ арх╕тектон╕ки з╕ сво╖м початком, зав’язкою, розвитком, кульм╕нац╕╓ю ╕, власне, з розв’язкою.

ЩОТИЖНЯ УКРА╥НСЬКЕ К╤НО ╤ ЗАМАЛО К╤НОТЕАТР╤В
- Можна стверджувати, що укра╖нський к╕нематограф нараз╕ пережива╓ бум?
- Звичайно. Це ж просто фантастично, що п╕д час в╕йни тор╕к було надано 1 млрд грн задля розвитку як к╕нотеатрального контенту, так ╕ телев╕з╕йного. В минулому роц╕ прем’╓ра укра╖нського к╕но в к╕нотеатр╕ в╕дбувалася щотижня. Задумайтеся лише, щотижня! Коли таке було?
Зараз не вистача╓ нав╕ть к╕нозал╕в для демонстрац╕╖ такого пл╕дного прокату – укра╖нськ╕ стр╕чки, голл╕вудськ╕ стр╕чки, ф╕льми ╕нших кра╖н. Тому нам уже треба думати над тим, щоб м╕н╕мум утрич╕ зб╕льшувати к╕льк╕сть к╕нозал╕в в Укра╖н╕.
А ф╕нансування к╕но, окр╕м власне творчо╖ складово╖ та промоц╕╖ кра╖ни як тако╖, ще ма╓ й свою економ╕ку: навколо 1 людини, яка працю╓ в к╕нематограф╕, створю╓ться як м╕н╕мум ще 5 робочих м╕сць.

Василь Короткий, В╕день
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21088

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков