Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4567)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4254)
Українці мої... (1709)
Резонанс (2313)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1866)
Крим - наш дім (1381)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (455)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (267)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤ВАНОВЕ Р╤ЗДВО
Наш╕ традиц╕╖


ПОМИНА╢МО ВС╤Х!
Наш╕ традиц╕╖


«ЦЯ Ж╤НКА ВСЕ ЖИТТЯ ПРИСВЯТИЛА РОЗВИТКУ УКРА╥НСЬКО╥ КУЛЬТУРИ»
Що зна╓ перес╕чний укра╖нець про Олену Пч╕лку?..


ХОЛОДНИЙ ОНУФР╤Й
Наш╕ традиц╕╖


ВИЗНАЧЕНО ЛАУРЕАТ╤В ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ ФРАНКА
Цього року на здобуття прем╕╖ було подано 31 тв╕р…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2019
НАВ╤ТЬ ПТИЦЯ ГН╤ЗДА НЕ В'╢...

Наш╕ традиц╕╖

Свято Благов╕щення (7 кв╕тня) у народ╕ ма╓ св╕й особливий “статус”, ╕ не т╕льки з огляду на церковн╕ канони. Воно нав╕ть вважа╓ться “первинн╕шим” в╕д Великодня. У побут╕ сповнене багатьма пересторогами...
В╕д Введення до Благов╕щення не можна працювати на земл╕, бо вона в╕дпочива╓ ╕ набира╓ться сили. А в╕д Благов╕щення можна працювати, бо «в цей день Бог благословля╓ землю ╕ всяке дихання».
Вранц╕, коли ще в церкв╕ правиться Служба Божа, випускають пташок з невол╕, щоб сп╕вали, прославляли Бога та приносили щастя-удачу тому, хто ╖х випустив. З ц╕╓ю метою перед святом нав╕ть купували диких голуб╕в.
Прийшовши з церкви, господар випуска╓ погуляти «на сонц╕» вс╕х домашн╕х тварин - кор╕в, овець, к╕з, щоб погр╕лися. Котов╕ та псов╕ також нема м╕сця в хат╕.
Якщо в день Теплого Олекси пас╕чник не виставляв на пас╕ку вулики, то у свято Благов╕щення в╕н ╖х виставля╓ за будь-яко╖ погоди.
У церквах цього дня святять проскурки. ╥х перетирають на порошок ╕ додають до меду, яким п╕дгодовують бдж╕л, щоб вони добре ро╖лися. Закопують у землю, аби град не побив пос╕ви. Благов╕щенська проскурка, як ╕ стр╕тенська вода, вважа╓ться ц╕лющою, л╕ку╓ в╕д пропасниц╕.
Д╕вчата на виданн╕ мали св╕й звичай: шукали первоцв╕т. Його пелюстки кидали у полумисок з водою ╕ вмивалися. Отод╕, вважали, личко буде гарним.
Про цей день ╕сну╓ багато прикмет:
- Якщо перед сходом сонця на Благов╕щення ясно й тихо - буде добрий врожай на зб╕жжя.
- Яка погода на Благов╕щення - така на Великдень.
- Якщо на Благов╕щення сн╕г - л╕то буде неврожайне.
- Якщо на Благов╕щення мороз, то буде багато ог╕рк╕в.

ГР╤М ГРИМИТЬ, ДОЩ ╤ДЕ...

П╕сля деяких найважлив╕ших рел╕г╕йних свят, коли християни згадують про визначальну для людства под╕ю, пов'язану з життям ╤суса Христа, Богородиц╕, наступного дня церква в╕дзнача╓ ще й Собор, приурочений ╕ншим постатям, як╕ були безпосередньо причетними до попереднього свята (под╕╖), але ╖м, начебто, в╕дведено «другорядну» роль. Отож 8 кв╕тня, в╕дразу п╕сля Благов╕щення, святку╓мо Собор Архангела Гаври╖ла. Адже саме в╕н прин╕с благу в╕сть Д╕в╕ Мар╕╖, що та народить Сина Божого.
Архангела Гаври╖ла у народ╕ називають Благов╕сником. У цей день оч╕кують першо╖ весняно╖ грози з громом та блискавками, бо це Гаври╖л по небу ╖здить в огнян╕й кол╕сниц╕ ╕ чорт╕в убива╓, спалю╓-спопеля╓ вогняними стр╕лами-блискавицями.
За давн╕х час╕в, коли д╕ти вперше весною почули гр╕м, то вони тулитися до плота, наче п╕дпирали його, щоб спина не бол╕ла. Часто так робили й люди старшого в╕ку, в╕рили, що допоможе.
Якщо видалася п╕зня весна, то т╕льки п╕сля свята Благов╕сника с╕яли ярину.
У народ╕ кажуть:
- На Благов╕сника гр╕м ╕ блискавка землю будять, щоб прокидалася, бо вже весна прийшла.
- Гаврилова гроза - рай (благодать) для земл╕.
За народною легендою, сонце на Благов╕сника не з╕йде доти, поки не в╕дправлять церковну службу.

ХРЕСТОПОКЛ╤ННИЙ ХЛ╤Б

Те, що минула половина Великого посту, символ╕зу╓ Хрестопокл╕нна нед╕ля (четверта у час╕ посту) ╕ Середоп╕стя (завжди припада╓ на середу) — Хрестопокл╕нний день. Тож господин╕ ще напередодн╕ пекли хл╕б у вигляд╕ хреста, який так ╕ називали — хрестопокл╕нний.
Половину цього хл╕ба родина споживала, а половину заривала у зерно, яке призначалося для пос╕ву. Коли виходили у поле с╕яти (весняна с╕вба), половину хл╕ба, що збер╕гався у зерн╕, знову ж з'╖дали, а ╕ншу половину закопували у землю на пол╕. Часто цей хл╕б д╕лили на чотири частини ╕ закопували по чотирьох кутках поля, щоб добре родило. (Йдеться не про велик╕ шматки хл╕ба, а скибки). Ус╕ ц╕ маг╕чн╕ д╕╖ мали супроводжуватися щирою молитвою до Господа Бога про майбутн╕й урожай. Побутував ╕ такий обряд у деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни : у хрестопокл╕нному хл╕б╕ зап╕кали грош╕ - др╕бн╕ монети. Пот╕м, коли настав час с╕яти, уся с╕м'я йшла в поле, молилася й д╕лила той маг╕чний хл╕б. Вважали: на того, кому д╕сталися грош╕ (бодай коп╕йчина) з хрестопокл╕нного хл╕ба, чека╓ щасливий р╕к.
У народ╕ кажуть:
- Якщо над с╕вачами в пол╕ засп╕ва╓ жайворонок - на добрий урожай зернових.
- Якщо с╕вач╕ не почули п╕сн╕ жайворонка протягом усього дня - л╕то буде посушливе, не жди доброго врожаю.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21036

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков