Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКУРАТУРА ПОВ╤ДОМИЛА ПРО П╤ДОЗРУ ОРГАН╤ЗАТОРЦ╤ «ВИБОР╤В» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Про це пов╕домля╓ пресслужба в╕домства.


«РОС╤Я МА╢ НЕГАЙНО ЗВ╤ЛЬНИТИ ВС╤Х УКРА╥НЦ╤В»: ДЕРЖДЕП США ПРОКОМЕНТУВАВ ОБМ╤Н ПОЛОНЕНИМИ
ДЕН╤СОВА: У СПИСКАХ НА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ — ЩЕ 115 УКРА╥НЦ╤В, У ТОМУ ЧИСЛ╤ КРИМСЬК╤ ТАТАРИ


УКРА╥НА В ╢СПЛ Р╤ШУЧЕ ЗАЯВИЛА ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ УКРА╥НЦ╤В В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
В ╢СПЛ Укра╖на п╕дкреслила, що Рос╕я в Криму порушу╓ права укра╖нських громадян на укра╖нськ╕й...


В╤КТОР ЧУМАК СТАВ ГОЛОВНИМ В╤ЙСЬКОВИМ ПРОКУРОРОМ
Про це пов╕домля╓ прес-служба ГПУ.


НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ В╤Д «СЛУГИ НАРОДУ» БОГДАН ЯРЕМЕНКО РОЗЦ╤НЮ╢ ЯК ДЕРЖЗРАДУ В╤ЗИТИ МЕДВЕДЧУКА ДО РФ ╤ ПРОПОНУ╢ ЗА ЦЕ КАРАТИ
Яременко зазначив, що п╕дготовка такого законопроекту ╓ його приватною ╕н╕ц╕ативою й невдовз╕ це...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2019
Богдан Яременко, голова правл╕ння ГО «Майдан закордонних справ»: РОС╤Я ПОВОДИТЬСЯ З КРИМОМ, ЯК ╤З В╤ЙСЬКОВИМ ТРОФЕ╢М

П'ять рок╕в тому, 18 березня 2014 року, факт анекс╕╖ Криму був оф╕ц╕йно закр╕плений у так званому договор╕ про прийняття Криму до складу Рос╕╖. Злочинний документ був п╕дписаний у Москв╕ й скр╕плений п╕дписами рос╕йського президента Пут╕на, глави розпущено╖ Ки╓вом Верховно╖ Ради АРК Володимира Константинова, голови орган╕зац╕╖ "Русское единство", призначеного на той час Кремлем "глави" уряду Криму Серг╕я Аксьонова ╕ так званого "народного мера" Севастополя Олекс╕я Чалого.
За два дн╕ до цього, 16 березня, Рос╕я влаштувала в наповненому рос╕йськими в╕йськовими Криму псевдореферендум. Його результати не змусили себе довго чекати – п╕дсумки "╕сторичного вибору", зг╕дно з якими прихильник╕в Укра╖ни в Криму було близько трьох в╕дсотк╕в, були оголошен╕ наступного дня. Св╕т митт╓во в╕дреагував на прийняття цього документа, несум╕сного з м╕жнародним правом. Св╕това сп╕льнота практично одноголосно, за винятком трьох кра╖н, засудила д╕╖ Рос╕╖ в Криму ╕ в╕дмовилася визнавати як лег╕тимн╕сть псевдореферендуму, так ╕ його «юридичне» закр╕плення у вигляд╕ п╕дписаного в Кремл╕ договору.
Голова правл╕ння громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Майдан закордонних справ", укра╖нський дипломат Богдан Яременко розпов╕в кореспонденту «Укр╕нформу», якими ╓ насл╕дки незаконного в╕дторгнення п╕вострова для кримчан, Укра╖ни й всього св╕ту ╕ що сьогодн╕ необх╕дно робити, щоб повернути Крим. Торкнулися ми й теми м╕жнародно╖ реакц╕╖ на злочинн╕ д╕╖ Москви.

- Пане Богдане, дан╕ про к╕льк╕сть кримчан, як╕ п'ять рок╕в тому взяли участь у незаконному референдум╕, р╕зняться. У Кремл╕ стверджували, що за Рос╕ю тод╕ проголосували б╕льше 90% кримчан, Меджл╕с же оприлюднив ╕нформац╕ю про 30 в╕дсотк╕в жител╕в Криму, як╕ проголосували за рос╕йський статус п╕вострова. Як╕ дан╕ у вас?
- Н╕ тод╕, н╕ сьогодн╕ нема╓ н╕якого сенсу говорити про результати незаконного "референдуму", бо вони були запрограмован╕ заздалег╕дь. Для будь-якого референдуму потр╕бн╕ певн╕ умови. Перш за все – це стаб╕льна пол╕тична ситуац╕я. По-друге, ч╕тк╕ правила. По-трет╓ – в╕льн╕ змагальн╕ умови для ус╕х учасник╕в ╕ представник╕в р╕зних погляд╕в. Вс╕ ц╕ умови не були дотриман╕ в Криму. Тому нема╓ н╕яко╖ потреби говорити про те, що ╓ або просто балаканиною, або й рос╕йськими провокац╕ями ╕ психолог╕чними спецоперац╕ями.
- Скаж╕ть, а що зм╕нилося в св╕т╕ п╕сля цих под╕й п'ятир╕чно╖ давнини?
- Св╕т живе сво╖м життям, хоча й намага╓ться реагувати на под╕╖ в Криму. Наприклад, 15 березня Рада ╢С включила до перел╕ку ос╕б, проти яких були зд╕йснен╕ санкц╕╖, в╕сьмох рос╕ян, причетних до орган╕зац╕╖ збройно╖ провокац╕╖ проти укра╖нських корабл╕в в Азовському мор╕. Я вважаю день, коли були прийнят╕ ц╕ н╕чого не варт╕ заходи ╢С, ганебним для Укра╖ни. Тому що РФ фактом агрес╕╖ проти укра╖нських моряк╕в поставила п╕д сумн╕в ╕снування м╕жнародного права – але адекватно╖ реакц╕╖ св╕ту не отримала. Сьогодн╕ на всьому ╓вропейському континент╕ поста╓ питання статусу моряк╕в й абсолютно╖ безпеки при в╕льному проходженн╕ морських проток – покарання ж отримують в╕с╕м рядових виконавц╕в, до того ж – способом ╕ методом, як╕ на них н╕як не впливають! З такими санкц╕ями Рос╕я н╕коли не зм╕нить свою пол╕тику!
Звичайно, побачивши окупац╕ю Криму, св╕т хоч ╕ п╕зно, почина╓ зм╕нюватися. Сьогодн╕ м╕жнародне сп╕втовариство намага╓ться зробити в╕дпов╕дн╕ висновки, вжити заход╕в, щоб так╕ ситуац╕╖ не повторювалися в ╕нших демократичних кра╖нах. Але сказати, що висновки зроблен╕ раз ╕ назавжди ╕ що заходи, як╕ вживаються у зв'язку з цим, адекватн╕, – на жаль, я не можу. Тому що й окупац╕я Криму, ╕ под╕╖ 25 листопада минулого року вимагають надзвичайних д╕й, як╕ показали б Рос╕╖ р╕вень неприйняття ╕ в╕дторгнення ╖╖ пол╕тики.
- Яку реакц╕ю на захоплення в полон укра╖нських моряк╕в ви назвали б адекватною?
- По ситуац╕╖ в Азовському мор╕ – це повинн╕ бути санкц╕╖, як Укра╖ни, так ╕ ц╕лого св╕ту, не т╕льки проти восьми виконавц╕в, а проти рос╕йських порт╕в на Азовському ╕ Чорному морях, проти компан╕й, як╕ працюють на п╕дтримку окупац╕╖ Криму, проти виробник╕в морських суден, як╕ використовуються для постачання ресурс╕в до Криму. Це повинна бути реакц╕я зовс╕м ╕ншого масштабу, при тому, що в основ╕ позиц╕╖ кра╖н св╕ту – невизнання окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю. В ц╕лому сама позиц╕я правильна, але на р╕вн╕ реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ пол╕тики робиться недостатньо – й Укра╖ною, ╕ ╖╖ партнерами в св╕т╕.
- А як ви розц╕ню╓те ситуац╕ю в самому Криму, що зм╕нилося там за останн╕ п’ять рок╕в?
- П'ять рок╕в – достатн╕й терм╕н, щоб сказати, що Крим для Рос╕╖ – це в╕йськовий трофей. ╤ вона поводиться з ним, як окупант ╕з в╕йськовим трофе╓м. Рос╕я розвива╓ Крим як в╕йськову базу – це ╖╖ пр╕оритет ╕ основна ╕дея, а питання розвитку територ╕╖ та громадян на ц╕й територ╕╖ для не╖ не мають н╕якого значення. В принцип╕, це властиво для Рос╕╖ в ц╕лому, але в даному випадку Крим став базою для в╕йськово-пол╕тично╖ експанс╕╖ в ╕нш╕ рег╕они. Наприклад, з територ╕╖ м╕л╕таризованого п╕вострова ведуться бойов╕ д╕╖ в Сир╕╖. У цьому – призначення Криму для Рос╕╖, його ц╕на. Крим дозволя╓ полегшити багато геопол╕тичних проект╕в Рос╕╖, наприклад, реал╕зувати газог╕н "Турецький пот╕к". Людьми ж там мало хто ц╕кавиться.
Мон╕торячи ╕нформац╕йний прост╕р Криму, ми бачимо розчарування у громадян, тому що н╕якого "рос╕йського порядку" ╕ "рос╕йського достатку" кримчани за п'ять рок╕в не побачили. Вони зрозум╕ли, що, не пол╕пшивши св╕й р╕вень життя, втратили укра╖нськ╕ свободи, право на збори, критику – те, що в Рос╕╖ пода╓ться як хаос. Як ми й прогнозували, основна частина населення там зараз ма╓ низький р╕вень життя, кр╕м категор╕╖, яка якимось чином наближена до держбюджету, – т╕ живуть краще. Звичайно, не так, як у 2014 роц╕ – грошей у Рос╕╖ вже не вистача╓, але поки що Крим все ж залиша╓ться другим за значущ╕стю рег╕оном п╕сля Чечн╕, конкуру╓ з нею за дотац╕╖.
- Чи виправдан╕ над╕╖ й оц╕нки деяких експерт╕в про те, що Крим стане гирею, яка потопить Рос╕ю?
- Н╕, я думаю, що не можна дивитися на питання Криму ╕зольовано в╕д усього ╕ншого. В ц╕лому Рос╕я проводить пол╕тику, яка робить ╖╖ кра╖ною-╕зго╓м, що ускладню╓ ╖╖ в╕дносини не т╕льки з тими, хто не сприйма╓ ╖╖ д╕й, а й ╕з ус╕ма кра╖нами. В ц╕лому Рос╕я погано керована економ╕чно, вона проводить пол╕тику фактично в ╕нтересах одного ол╕гарха – Пут╕на, який признача╓ тих, хто розпоряджа╓ться нац╕ональним добром. Там вся економ╕чна пол╕тика зводиться до вишукування та продажу природних ресурс╕в ╕ подальшого розпод╕лу доход╕в у т╕ньовому сектор╕. Економ╕ка Рос╕╖ не розвива╓ться – ╕ через таку орган╕зац╕ю, ╕, частково, – через запроваджен╕ санкц╕╖. Кр╕м того, там зм╕ню╓ться демограф╕я, багато людей ви╖жджають ╕з кра╖ни, населення стар╕╓, зм╕ню╓ться його етн╕чний, рел╕г╕йний склад. Тобто Рос╕я пережива╓ дуже складн╕ трансформац╕╖, ╕ Крим, можливо, десь гальван╕зу╓ ц╕ процеси, але сам по соб╕ в╕н, звичайно, не стане причиною якихось катастроф╕чних насл╕дк╕в для Рос╕╖. В ц╕лому все, що в╕дбува╓ться в ц╕й кра╖н╕, да╓ п╕дстави говорити – хоч це важко уявити представникам укра╖нсько╖ влади й експертам, – що на якомусь етап╕ (╕ це можуть бути не десятил╕ття, а роки) може скластися така внутр╕шня ситуац╕я в Рос╕╖, яка дозволить Укра╖н╕ скористатися цим ╕ повернути Крим. Якщо, звичайно, вона буде до цього готова.
- Тод╕ Укра╖н╕ буде потр╕бна програма повернення Криму. У вас вона ╓?
- Орган╕зац╕я "Майдан закордонних справ", яка п'ять рок╕в займа╓ться питаннями Криму, ще 2014 року видала документ "Стратег╕я повернення Криму". У нас було ╕ ╓ бачення того, як повернути Крим, нав╕ть тод╕, коли нема╓ тако╖ можливост╕. Ми зна╓мо, як готувати цю можлив╕сть повернення, ╕ зараз активно працю╓мо над програмою ре╕нтеграц╕╖ Криму п╕сля деокупац╕╖. Якщо коротко, ми сьогодн╕ повинн╕, по-перше, створити систему менеджменту кризи ╕ в╕дтворити органи управл╕ння Кримом на територ╕╖ Укра╖ни. Тобто повинн╕ створити раду м╕н╕стр╕в як центр, який би в╕дпов╕дав за Крим, анал╕зував ╕ вивчав ситуац╕ю. На жаль, на р╕вн╕ укра╖нсько╖ влади нема╓ таких структур, котр╕ б, у тому числ╕, готували фах╕вц╕в, як╕ очолять вс╕ р╕вн╕ владних структур у Криму п╕сля його повернення. По-друге, треба готувати студентство, навчальн╕ заклади до вивчення анал╕зу щодо п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в. Треба проводити пол╕тику санкц╕й, тобто максимально╖ шкоди агресору ╕ нав’язування максимально╖ ц╕ни й невиг╕дних умов утримання Криму. Так, укра╖нською державою щось робиться, але це повинна бути системна робота.
- Ваша орган╕зац╕я, певно, досл╕джувала фактори, що стали причиною анекс╕╖ Криму?
- Ми зробили цей анал╕з, ╕ ми розум╕╓мо, що одна з причин окупац╕╖ Криму – в тому, що ми дозволили створити на територ╕╖ нашо╖ держави де-факто рос╕йську автоном╕ю, не керовану Укра╖ною. Тому питання статусу Криму також треба вир╕шувати. Ми вважа╓мо, що створення кримськотатарсько╖ автоном╕╖ в Криму – це один з елемент╕в пол╕тико-правового механ╕зму повернення п╕вострова. ╤ справа не в тому, що кримськ╕ татари там ╓ найб╕льш орган╕зованою пол╕тичною силою ╕ ╖хн╕ л╕дери мають авторитет серед народу. В Криму достатньо лояльних до Укра╖ни громадян ╕нших нац╕ональностей, нехай ╕ не орган╕зованих. Однак питання статусу Криму – в ╕ншому. Для мене це – питання "роботи над помилками", тобто Укра╖на повинна зрозум╕ти, що сталося. Плюс Укра╖на ма╓ м╕жнародн╕ зобов’язання ╕, мен╕ зда╓ться, моральн╕ зобов’язання перед кримськотатарським народом.
Зера Аширова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20979

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков