Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2019
СЕРЕД БАРХАН╤В

Галина ЛИТОВЧЕНКО

СЕРЕД БАРХАН╤В
(Кобзар на засланн╕)

***
Доми – в╕дверто гол╕ на показ:
ан╕ сад╕в, ан╕ в’юнкого хмелю.
В немилий св╕т вдивля╓ться Тарас
кр╕зь кура╖в накручен╕ кудел╕.

Це – заслання. Перу ╕ пензлю – зась!
Дивись, Кобзарю, та мотай на вуса.
В п╕ски твоя дорога протяглась,
писати щоб не муляла спокуса.

Та не спасе пустельний кра╓вид
в╕д дум тяжких ╕ у чужому кра╖.
Бо й тут простому люду остогид
терпець важкий, ╕ просв╕ту нема╓.

Втопити б горе у глибокий хм╕ль,
та чи залл╓ б╕ду гор╕лки кварта?
Крильми тр╕поче лихо зв╕дус╕ль,
бо н╕ гроша ╕ тут б╕дняк не вартий.

Шинель солдатська – с╕ра збита повсть –
лише вона допоки душу гр╕╓.
А р╕дне слово та калини брость
за горизонтом ген в уяв╕ зр╕╓. 
 
***
«Та ╓ ╕ тут сво╖! Р╕днесеньк╕ «хохли»!
Вас роз╕слав царат чи не по всьому св╕ту.
А щоб ви тут завжди здоровеньк╕ були!
Не бачив я б без вас н╕ щастя, н╕ прив╕ту!».

Уже в╕три довкруж новини рознесли.
Сво╖м в чинах найперш глашатай пов╕домив.
Хай вибачать його нестриман╕сть мулли:
мил╕ш╕ молитви ╕з батьк╕вського дому.

╤ кожен з земляк╕в позбавився б в╕дзнак
та кинув на плече якусь стару свитину.
Бо ж серед них Тарас, живий Кобзар, в╕дтак.
А це ж такий поет! А це ж така людина!

***
Коли на чужин╕ з тобою поруч друз╕,
╓ схований пап╕р, огризок ол╕вця,
рад╕╓ш, що життя п╕шло по б╕л╕й смуз╕,
╕ в╕риш у свою незламн╕сть до к╕нця.

Нарешт╕ випав шанс сховатись за барханом,
у зошит крадькома перенести думки,
заго╖ти рядком болюч╕ гол╕ рани,
в╕дкинути напасть ворожу навзнаки.

╤ сонечко згори зда╓ться краще гр╕╓,
у в╕тр╕ степов╕м – вже п╕сня, а не плач.
Розложистим шатром принаджу╓ над╕ю
самотн╕й, як ╕ ти, пустельний карагач.

Нехай в╕рш╕ тво╖, поки ще – «захалявн╕»,
подал╕ в╕д б╕ди у чобот╕ лежать,
нехай – лише у сн╕ р╕чков╕ бачиш плавн╕,
та св╕тить ╕ в п╕сках вже божа благодать.

***
Все ж планида повернулася лицем,
╕ талант тому, звичайно, запорука.
Парус руха╓ Сир-Дар’╓ю тихцем 
експедиц╕ю в╕йськово╖ науки.

Вабить око прибережний очерет
та в степу приземкуват╕ с╕р╕ хати.
Рядовий солдат – художник ╕ поет
ма╓ дозв╕л (чи то примус) малювати.

А писати, як не цар, то бог вел╕в.
Хай в казарм╕ все зостанеться найг╕рше.
Вже довол╕ накопичилося сл╕в,
що так просяться в поеми та у в╕рш╕.

Не ляка╓ нев╕дом╕сть, ан╕ стрес –
передбачив все: ╕ труднощ╕, ╕ тугу.
До життя з’явився знову ╕нтерес,
щоб буденн╕сть подолати недолугу.

***
П╕ски колюч╕, в╕три зухвал╕
бентежать душу, тривожать т╕ло.
В чуж╕й м╕сцин╕ на Кос-Арал╕
Тараса серце не в╕дбол╕ло.

Пече вогнем у немил╕м кра╖,
не дасть н╕защо про те забути,
що в Укра╖н╕ свистять нага╖,
в кайданах стогне народ закутий.

В «н╕кчемн╕м» мор╕ човни, як страж╕,
в дратливих водах св╕тило гасне –
малю╓ пензлем чуж╕ пейзаж╕,
а слово мовить про люд нещасний.

╤з Укра╖ни зл╕та╓ спомин:
га╖ та ниви на виднокруз╕,
про вишню згадка да╓ оскому,
сп╕ва╓ п╕сню калина в луз╕.

Та в мил╕м ра╖ пану╓ лихо,
чумою косить селянськ╕ хати.
Арал п╕д боком з╕тха╓ тихо
та горю ради не може дати.

***
П╕сляслово…

А що Арал? Кобзар не помиливсь –
сховався, схоже, назавжди на карт╕.
«Н╕кчемне море», що було колись,
╕ в спогадах, н╕чого вже не варте.

╤ тут пророк-Шевченко перем╕г,
хоч кинув мимох╕ть, напевне, фразу.
П╕щан╕ хвил╕ стеляться до н╕г –
що це вже дно, ╕ не збагнеш одразу.

╤ржавий остов, висохлий скелет –
про море згадку залишив плавзас╕б.
А те, що тут в╕домий був поет,
не згубиться н╕ в слов╕, н╕ у час╕.
20.02.2019

с. В╕л╕не, Бахчисарайський р-н, Крим

На фото: Галина Литовченко з кримськими письменниками б╕ля пам'ятника Кобзарю у Канев╕, 2018 р.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20947

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков