"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "Українці мої..."
#10 за 08.03.2019
ДРУЖБА НАТАЛ╤╥ ГЛУХЕНЬКО╥ ТА В╤РИ РО╥К
14 березня 2019 року виповню╓ться 15 рок╕в в╕д дня смерт╕ в╕домого укра╖нського мистецтвознавця, кандидата мистецтвознавства з 1964 року Натал╕╖ Олександр╕вни Глухенько╖. Поховано ╖╖ на Байковому цвинтар╕ м. Ки╓ва, а народилась вона 16 жовтня 1909 року у с. Клинц╕ (зараз м╕сто Брян). Ки╖вський художн╕й ╕нститут Н. О. Глухенька зак╕нчила у 1931 роц╕. Вона ╓ автором таких праць: «Петрик╕вський розпис на фарфор╕ та скл╕» (1958), «Петрик╕вськ╕ майстри декоративного розпису» (1959), альбом╕в – «Тетяна Пата» (1973), «Петрик╕вка» (1975), «Фед╕р Панко» (1978), численних комплект╕в лист╕вок та каталог╕в. Чому я пам’ятаю цю дату? Справа в тому, що Натал╕я Глухенька ╕ моя мама В╕ра Ро╖к дуже близько товаришували, не т╕льки в творчому план╕, а й як особистост╕, що ц╕кав╕ одна одн╕й. Багато рок╕в В╕ра Серг╕╖вна активно листувалася не лише з Натал╕╓ю Олександр╕вною, з якою обм╕нювалась творчими поглядами, планами та под╕ями в особистому житт╕, а також з ╖╖ д╕тьми В╕ктором ╕ Людмилою Вандаловськими. Хочу навести один з лист╕в, який наглядно ╕люстру╓ ступ╕нь близькост╕ у в╕дносинах мо╓╖ мами ╕ пан╕ Натал╕╖, який написала Людмила Вандаловська: «Дорога, мила наша В╕ро Серг╕╖вно. Я дуже жалкую, що пов╕домила Вам, коли Ви подзвонили з С╕мферополя, про смерть мами, треба було пот╕м написати листа, це б пом’якшило удар. Та я сама була у шоц╕ ╕ не дуже розум╕ла, що роблю. Вибачте мене, нерозумну. Я знаю, як Ви щиро ставилися до мо╓╖ мами, ╕ вона Вас теж дуже любила, як людину, художника ╕ велику Особист╕сть. Ми вс╕ Вас, В╕ро Серг╕╖вно, дуже любимо, поважа╓мо ╕ бажа╓мо Вам багато рок╕в творчого довгол╕ття. Ми в родин╕ вголос читали мам╕ Вашу книгу ╕ вона вс╕м нам дуже подоба╓ться, так чудово написана ╕ ориг╕нально скомпонована: життя ╕ творч╕сть – все поряд. Береж╕ть здоров’я, В╕ро Серг╕╖вно, Ви ще можете багато зробити для сво╖х учениць, внук╕в та близьких. Бажа╓мо Вам та Ваш╕й родин╕ всього найкращого. Люда, В╕ктор, Юрко, ╤васик, 26.03.2004 р., м. Ки╖в» Про дружбу з Натал╕╓ю Олександр╕вною мама досить детально написала у сво╖й книз╕ «Мелод╕╖ на полотн╕» (видання друге, 2012, Кримнавчпедг╕з). Наведу к╕лька уривк╕в: «Не можу не написати к╕лька рядк╕в про свого великого друга, нин╕ киянку Н. О. Глухеньку. У 1972 роц╕ на запрошення обласного Будинку народно╖ творчост╕ м╕ста Дн╕пропетровська я проводила сем╕нар з вишивальницями ╕ там познайомилася з ц╕кавою людиною, кандидатом мистецтвознавчих наук, доцентом Дн╕пропетровського ╕нженерно-буд╕вельного ╕нституту Натал╕╓ю Олександр╕вною Глухенькою, розумною, душевною людиною, автором чисельних наукових статей, в тому числ╕ для Укра╖нсько╖ радянсько╖ енциклопед╕╖, ╕ альбому про художник╕в села Петрик╕вки, що на Дн╕пропетровщин╕, як╕ прославилися розписом далеко за межами не т╕льки Укра╖ни, але й колишнього Союзу. Натал╕я Глухенька – дуже великий фах╕вець в област╕ декоративно-прикладного мистецтва. П╕сля мо╓╖ мами Л╕д╕╖ Еразм╕вни, яка дала мен╕ багато добрих ╕ корисних порад, вона стала т╕╓ю людиною, що продовжила мою художню осв╕ту. ╥╖ мудр╕, корисн╕ поради я завжди з вдячн╕стю приймала ╕ використовувала у сво╖й творчост╕. Наш╕ дружн╕ стосунки тривали не один десяток рок╕в. Ми стали подругами ╕ завжди рад╕ли зв╕сточкам один в╕д одного». У ц╕й ж книз╕ В╕ра Серг╕╖вна пише, яке велике значення для не╖ мав в╕дгук Натал╕╖ Глухенько╖ на ╖╖ другу персональну виставку у Ки╓в╕ восени 1974 року, яка тод╕ ще називалася просто «Рушничок», а саме: «Хвилювань було так багато, що довелось випити «в╕дро» валер’янки. Почала заспокоюватися лише тод╕, коли в книз╕ в╕дгук╕в з’явилися записи кандидата мистецтвознавчих наук Натал╕╖ Глухенько╖ ╕ молодого вченого з ╕нституту ╕м. М. Рильського Д. Степовика (вони ╕ не п╕дозрювали, як цим морально п╕дтримали мене)… Н. О. Глухенька залишила наступний запис: «Глибоке народне мистецтво вишивання В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к щиро промовля╓ до сердець ╕ почутт╕в в╕дв╕дувач╕в ╖╖ персонально╖ виставки. Вивчення ╕ досл╕дження вишиванок р╕зних областей Укра╖ни дало можлив╕сть майстрин╕ творчо п╕д╕йти до створення власних зразк╕в вироб╕в як прикладного побутового характеру (пляжний ансамбль, дитячий одяг, декоративн╕ наволочки, серветки тощо), так ╕ декоративно-монументального (велик╕ «к╕лков╕» рушники, наприклад – «Мир», декоративне панно «Мистецтво належить народов╕»). Ц╕кавими ╓ творч╕ спроби створення власне «кримського» стилю у вишивц╕ (сувен╕рний дитячий килимок, наволочка тощо). Новим у творчост╕ майстрин╕ ╓ також вишитий вовняною ниткою техн╕кою «качалочка» веселий пол╕хромний рушник. Чудове враження справляють також витончен╕ ажурн╕ рушники «Виноград», що св╕дчать про високий смак ╕ досконал╕сть художниц╕. В╕д щирого серця в╕таю заслуженого майстра народно╖ творчост╕ УРСР В╕ру Серг╕╖вну Ро╖к з ╖╖ творчим зв╕том ╕ бажаю ╖й нових усп╕х╕в. Спод╕ваюся, що кращ╕ з ╖╖ твор╕в поповнять колекц╕╖ в укра╖нських музеях ╕ даватимуть велику естетичну насолоду ╖х в╕дв╕дувачам!». Насправд╕, дружба прикраша╓ життя. Вадим Ро╖к На фото: 1. На в╕дкритт╕ виставки В. С. Ро╖к. Сто╖ть перша л╕воруч - Людмила Вандаловська. Ки╖в, 2005 р. 2. На передньому план╕ - Наталя Глухенька ╕ В╕ра Ро╖к, за ними дочка Натал╕ Глухенько╖ Людмила Вандаловська з чолов╕ком Юр╕╓м. Ки╖в, 2005 р.
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20940
|