"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2019 > Тема "З потоку життя"
#9 за 01.03.2019
ГАБСБУРГ, ЯКИЙ ОБРАВ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ. ВАСИЛЬ ВИШИВАНИЙ ╤ НАШ ЧАС
Лекц╕╓ю Т╕мот╕ Снайдера в╕дкрився р╕к культури Укра╖ни в Австр╕╖
"18 серпня 1948 року. В центр╕ Ки╓ва, тод╕ столиц╕ радянсько╖ Укра╖ни, на центральн╕й вулиц╕ Володимирськ╕й, укра╖нський оф╕цер помира╓ у в’язниц╕. Помира╓ п╕сля близько року в радянському ув’язненн╕", – розпочина╓ свою лекц╕ю в Дипломатичн╕й академ╕╖ В╕дня в╕домий американський ╕сторик Т╕мот╕ Снайдер. В╕н дода╓, що на той час така ситуац╕я не була якоюсь винятковою. "Сов╓ти" проводили етн╕чн╕ чистки, сотн╕ тисяч укра╖нц╕в були примусово виселен╕ та заслан╕ до Сиб╕ру, десятки тисяч – убит╕. Тож, здавалося, що додасть до цього ще одна смерть ще одного укра╖нця. Але причини, чому цей конкретний укра╖нський оф╕цер загрожував радянськ╕й влад╕, пов’язан╕ з "холодною в╕йною", яка т╕льки розпочиналася, зазнача╓ ╕сторик. Цей укра╖нський оф╕цер, перебуваючи в окупованому нацистами В╕дн╕, ор╕╓нтовно з 1942 року сп╕впрацював ╕з британською спецслужбою SOE (Special Operation Executive), допомагаючи ╖й у встановленн╕ контакт╕в з укра╖нськими ем╕грантами та нац╕онал╕стами. Серед задач – стежити за пересуванням н╕мецьких в╕йськ, п╕зн╕ше, п╕сля кап╕туляц╕╖ Н╕меччини – за радянськими в╕йськами. З 1940-х в╕н також сп╕впрацював ╕ з французькою в╕йськовою розв╕дкою. Наприк╕нц╕ серпня 1947 року укра╖нець був схоплений у В╕дн╕ та вивезений радянськими спецслужбами з м╕ста, яке на той час було под╕лено на 4 окупац╕йн╕ зони, контрольован╕ США, Великою Британ╕╓ю, Франц╕╓ю та СРСР. Однак не лише це робило особливим оф╕цера, який помер за Укра╖ну. Найц╕кав╕ший момент… Це був – Габсбург. Член одн╕╓╖ з найвпливов╕ших династ╕й ╢вропи, яка правила багатонац╕ональною ╕мпер╕╓ю протягом близько 600 рок╕в.
НЕПЕРЕС╤ЧНА ПОСТАТЬ В ╤СТОР╤╥ УКРА╥НИ ТА ╢ВРОПИ Обрати саме постать В╕льгельма фон Габсбурга (в Укра╖н╕ в╕домого також як Василь Вишиваний) для в╕дкриття року культури Укра╖ни в Австр╕╖ було дуже влучним р╕шенням укра╖нського диппредставництва. Особливо й у тому, що з╕ спец╕альною лекц╕╓ю про роль ц╕╓╖ неперес╕чно╖ людини в ╕стор╕╖ Укра╖ни, та й ╢вропи загалом, був запрошений виступити Т╕мот╕ Снайдер. Справжн╕й друг Укра╖ни, професор ╢льського ун╕верситету, нин╕ також науковий сп╕вроб╕тник В╕денського ╤нституту сусп╕льних наук присвятив ц╕лу книгу "Червоний князь" В╕льгельмов╕ фон Габсбургов╕ – ерцгерцогу (арх╕князю), родичу австр╕йського ц╕саря, який обрав соб╕ укра╖нську ╕дентичн╕сть, став легендарним полковником Лег╕ону Укра╖нських С╕чових Стр╕льц╕в (УСС) Василем Вишиваним ╕ свого часу розглядався в габсбурзьк╕й монарх╕╖ нав╕ть як король майбутньо╖ Укра╖ни. Життя В╕льгельма фон Габсбурга, особа якого, на жаль, не дуже в╕дома в силу низки причин як в Австр╕╖, так ╕ в Укра╖н╕, варте художн╕х твор╕в. "П╕д час нин╕шньо╖ зустр╕ч╕ один ╕з найяскрав╕ших ╕нтелектуал╕в сучасност╕ Т╕мот╕ Снайдер розпов╕в про одну з найяскрав╕ших особистостей ╓вропейського пол╕тичного життя минулого стол╕ття – В╕льгельма фон Габсбурга – людину, яку в нас знають як Василя Вишиваного. Цю ╕сторичну постать Укра╖на ще ма╓ в╕дкрити для себе та знати про не╖. Думаю, його життя буде предметом опов╕д╕ не лише американських книг, а й укра╖нських, а також ф╕льм╕в та сер╕ал╕в, адже воно справд╕ неймов╕рне", – зазначить п╕сля лекц╕╖ в коментар╕ кореспонденту агентства посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба.
"ЧЕРВОНИЙ ПРИНЦ" УКРА╥НИ В╕льгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький народився у 1895 роц╕ в родин╕ арх╕князя Карла Стефана Австр╕йського, адм╕рала в╕йськово-морського флоту Австро-Угорщини. Коли йому було 13 рок╕в, його с╕м’я пере╖жджа╓ з адр╕атичного узбережжя до родинного ма╓тку в м. Живець на Зах╕дн╕й Галичин╕ (сучасна Польща). Батько вважався одним ╕з кандидат╕в на майбутн╕й польський престол ╕ хот╕в також, щоб сини думали про польську корону. Вт╕м, В╕льгельм не був у захопленн╕ в╕д батькових план╕в. Саме в той час в╕дбува╓ться перше знайомство молодого Габсбурга з укра╖нцями – "розбишацьким племенем", за твердженням польсько╖ шляхти, яке мешкало поруч з Живцем. З’╖здивши одноос╕бно в гуцульськ╕ гори в пошуках "укра╖нських розб╕йник╕в" ╕ не знайшовши ╖х, 17-р╕чний В╕льгельм повернеться в Живець, як в╕н стверджуватиме у автоб╕ограф╕╖, "вже ╕ншим", з ╕ншим ставленням до укра╖нц╕в ╕ до сво╖х польських "╕нформатор╕в". Укра╖нська тема не в╕дпускатиме В╕льгельма фон Габсбурга й надал╕. П╕сля вступу до ╕мператорсько╖ в╕йськово╖ академ╕╖ в╕н почина╓ вивчати, окр╕м ╕нших, укра╖нську мову. П╕зн╕ше, у 1915 роц╕ й у розпал Першо╖ св╕тово╖ в╕йни – молодим лейтенантом в╕дправля╓ться на сх╕дний фронт командувати ротою 13-го полку улан╕в, який рекрутувався переважно з укра╖нц╕в Золоч╕вського пов╕ту (нин╕шня Льв╕вська область). Як зазнача╓ Т╕мот╕ Снайдер, така увага в австр╕йськ╕й в╕йськов╕й академ╕╖ у тому числ╕ й до вивчення укра╖нсько╖ мови була не випадковою: Габсбурги не виключали майбутньо╖ в╕йни з Рос╕╓ю ╕ розум╕ли, що вона буде на укра╖нському фронт╕. "╤ якщо ми будемо воювати з Рос╕╓ю, то де ми будемо воювати з Рос╕╓ю – в Укра╖н╕. Де буде сх╕дний фронт – це буде в Укра╖н╕. Це буде в наш╕й Галичин╕, або поруч з Укра╖ною, але точно серед укра╖номовних. О, а ск╕льки укра╖номовних оф╕цер╕в ми ма╓мо? Практично жодного", – зазнача╓ ╕сторик. Кр╕м того, Габсбург╕в усе б╕льше непоко╖ло зростання нац╕онал╕стичних настро╖в, що в результат╕ могло призвести до створення нац╕ональних держав та розпаду Австро-Угорщини. На ╖хн╓ переконання, ╓дина можлив╕сть залишитися при влад╕ – це ос╕длати цей нац╕онал╕зм, коли в кожн╕й кра╖н╕ буде св╕й нац╕ональний король, але п╕д ег╕дою Габсбург╕в. Власне, перебудову ╕мпер╕╖ на засадах федерал╕зму з╕ створенням окремих нац╕ональних княз╕вств спов╕дував ╕ вбитий п╕зн╕ше у Сара╓во спадко╓мець престолу Австро-Угорсько╖ ╕мпер╕╖ Франц-Фердинанд, якого В╕льгельм знав також особисто. "Був це чолов╕к розумний ╕ енерг╕йний, знав Австр╕ю ╕ до укра╖нц╕в був прихильний. Носився з нам╕рами в╕дбудови велико╖ Укра╖нсько╖ держави", – опису╓ в╕н Франца-Ферд╕нанда у сво╖й автоб╕ограф╕╖. На цьому тл╕ В╕льгельм фон Габсбург ц╕лком серйозно розглядався як можливий король майбутньо╖ Укра╖ни, про створення яко╖ на той час м╕г би думати лише см╕ливий, у тому числ╕ через неприйняття тако╖ ╕де╖ з боку Польщ╕, зазнача╓ Т╕мот╕ Снайдер. Незважаючи на присутн╕сть р╕зноман╕тних розрахунк╕в, 20-р╕чний Габсбург, вт╕м, по-справжньому закоху╓ться в укра╖нц╕в та перейма╓ться ╖хн╕ми нац╕ональними устремл╕ннями. У сво╖й сотн╕ В╕льгельма за його просту повед╕нку, переймання проблемами та бажаннями рядових солдат╕в сприймають за свого та як за р╕вного, а поляки драт╕вливо дадуть йому пр╕звисько "червоний принц" – з натяком на таку його "соц╕ал╕стичну" повед╕нку. Усунувши з сотн╕ поляк╕в, яких в╕н вважав "смертельними ворогами укра╖нського народу", в╕н дозволив ус╕м укра╖нцям носити укра╖нську синьо-жовту в╕дзнаку, закликав ╖х не боятися визнавати свою укра╖нську ╕дентичн╕сть та вступався за них перед старшим кер╕вництвом у раз╕ потреби. Габсбург також взяв п╕д св╕й патронат лег╕он УСС та вс╕ляко стримував в╕д його розформування центральну австр╕йську владу, яка слушно п╕дозрювала це формування (у подальшому воно стане ядром Укра╖нсько╖ галицько╖ арм╕╖) в тому, що воно бореться не за ╕мпер╕ю, а т╕льки за укра╖нську справу. Паралельно з цим В╕льгельм фон Габсбург просува╓ укра╖нське питання ╕ перед ц╕сарем Австро-Угорщини, хоча й безрезультатно, передус╕м – через потужне польське лоб╕ при двор╕ у В╕дн╕. П╕сля укладення так званого Берестейського миру в лютому 1918 року В╕льгельм на чол╕ групи австр╕йських в╕йськ, куди входив також лег╕он УСС, в╕дправля╓ться на п╕вдень Укра╖ни для п╕дтримки УНР у боях з б╕льшовицькими частинами. Згодом його в╕йська стали гарн╕зоном на Запор╕жж╕ б╕ля С╕ч╕ на Хортиц╕ – колиски укра╖нського козацтва. "У той час В╕льгельм перебував на сво╓му пол╕тичному п╕ку. В╕н був дуже класним у сп╕лкуванн╕ з укра╖нцями: в╕н говорив укра╖нською, що люди дуже любили, в╕н був простим – ╕ укра╖нц╕ сприймали його як свого. Також в╕н турбувався за населення на п╕дконтрольн╕й територ╕╖ й намагався проводити пол╕тику "укра╖н╕зац╕╖"… В╕н був дуже популярний", – стверджу╓ американський ╕сторик.
ЗАВЖДИ З ДУМКАМИ ПРО УКРА╥НУ Ця популярн╕сть Василя Вишиваного – а саме так його почали називати укра╖нц╕ за його потяг одягати вишиванку – стала нав╕ть турбувати н╕мц╕в, як╕ контролювали частину Укра╖ни та патронували тогочасне укра╖нське кер╕вництво (на чол╕ з гетьманом Павлом Скоропадським). В╕д Скоропадського до н╕мц╕в ╕ дал╕ в╕д н╕мц╕в на В╕день надсилаються численн╕ скарги на В╕льгельма та прохання обмежити д╕яльн╕сть арх╕князя в Укра╖н╕, що й було зроблено з виведенням групи в╕йськ В╕льгельма на Буковину на початку осен╕ 1918 року. П╕сля пад╕ння гетьманату Скоропадського Василь Вишиваний поверта╓ться до Укра╖ни та сп╕впрацю╓ з урядом Директор╕╖ УНР, хоча й не тривалий час – через незгоду з укладенням Петлюрою Варшавсько╖ угоди з Польщею йде у в╕дставку та ви╖жджа╓ до В╕дня. Там у 1921 роц╕ в╕н пише гостру антипольську статтю та критику╓ «неприродн╕й союз м╕ж Польщею та УНР», яка мала скандальн╕ насл╕дки – батько, полоноф╕л, який мр╕╓ про польську корону, фактично в╕дречеться в╕д сина. Певний час Василь Вишиваний прожива╓ у В╕дн╕, пот╕м тривалий час живе у Париж╕, весь цей час п╕дтримуючи контакти з укра╖нськими ем╕грантами, як╕ продовжували з повагою ставитися до нього та називати "полковником". У моменти криз, як наприклад Голодомор 1932-1933 рок╕в, в╕н намага╓ться привертати увагу м╕жнародно╖ громадськост╕ до страждань укра╖нського народу. В цей час його бурхливе життя також супроводжу╓ низка скандал╕в, ╕ врешт╕-решт в╕н вимушено наприк╕нц╕ 1930-х рок╕в поверта╓ться до В╕дня. ╤з вторгненням Н╕меччини у СРСР Вишиваний спочатку, як нац╕онал╕ст, спод╕ва╓ться, що це призведе до створення незалежно╖ укра╖нсько╖ держави, однак згодом розчарову╓ться. Ор╕╓нтовно в той час, у 1941-1942 роках в╕н ╕ почина╓ працювати на англ╕йську в╕йськову розв╕дку, спочатку – проти нацист╕в, а пот╕м ╕ проти СРСР.
ОБРАННЯ НАЦ╤╥ ТА ╤СТОРИЧНА Ц╤ЛЬ ╢С "Ми знали, що ╕стор╕я Габсбург╕в й Укра╖ни по╓днан╕. Але щоб наст╕льки близько… Що одна з найб╕льш важливих укра╖нських постатей першо╖ половини ХХ стол╕ття може бути Габсбургом. Це дуже екстраординарна особист╕сть – Габсбург, який допомагав творити Укра╖ну. Габсбург, який допомагав привнести укра╖нську св╕дом╕сть до укра╖нц╕в. Габсбург, який вибрав соб╕ нац╕ональн╕сть", – зазнача╓ Т╕мот╕ Снайдер у сво╖й лекц╕╖. Окр╕м обрання людиною нац╕╖, на переконання ╕сторика, ╓ ще один важливий момент в ╕стор╕╖ з В╕льгельмом фон Габсбургом. Це те, як багато нац╕й можуть сп╕в╕снувати в одн╕й сп╕льнот╕, яка буде регулювати в╕дносини м╕ж ними. Тогочасна габсбурзька ╕мпер╕я, оч╕льники яко╖ не вид╕ляли якусь нац╕ю як пров╕дну, була певним прототипом сучасного ╢вросоюзу. "Лише на перифер╕╖ ╢вропи можна побачити, для чого насправд╕ потр╕бен ╢С. Коли ви всередин╕ ╢вросоюзу, то ви сприйма╓те це як належне. Але ╕сторична ц╕ль ╢С – це з╕брати фрагменти ╓вропейсько╖ ╕мпер╕╖, ╕ перетворити ╖х у складену ╕з пазл╕в державу. Це ╕сторична функц╕я ╢С", – переконаний Снайдер. За його словами, лише сп╕льна, ширша – спочатку економ╕чна, а пот╕м ╕ пол╕тична, й певною м╕рою нав╕ть моральна – сутн╕сть, дали змогу окремим ╓вропейським кра╖нам з ус╕╓ю ╖хньою суперечливою ╕стор╕╓ю стати усп╕шними. "╤ я думаю, укра╖нц╕ фундаментально прав╕ щодо пол╕тики ╢вропи, щодо того, як ╓вропейська пол╕тика працю╓. Береться проблемна кра╖на ╕ робиться кращою. Завдяки ╢вроп╕… ╤ думаю, укра╖нц╕ прав╕ в тому, що ╖хня державн╕сть певною м╕рою залежить саме в╕д майбутнього зв’язку з ╢вропою, – зазнача╓ Снайдер. – Я переконаний, що Укра╖н╕ ма╓ бути надана перспектива членства. Тобто, Укра╖н╕ ма╓ бути сказано: якщо ви робите A, B, C ╕ D, то ви станете членом. Думаю, це те, що ╢вропа мала б зробити вже давно. По-чесному, ╢С мав би сказати: якщо викону╓те ц╕ умови, то ми дамо вам членство". Ще один важливий висновок з ╕стор╕╖ В╕льгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) озвучу╓ в коментар╕ кореспонденту Укр╕нформу ╕ посол Олександр Щерба. "Ми звикли применшувати свою роль ╕ значення, ╕, мабуть, треба подивитися на нас очима Габсбурга, очима людини, б╕ля н╕г яко╖ лежав весь св╕т, ╕ який з ус╕х нац╕й ╢вропи обрав саме укра╖нц╕в не для якихось пол╕тичних ╕гор та калькуляц╕й, а в╕н справд╕ полюбив Укра╖ну… В╕н усе життя асоц╕ював себе з укра╖нською нац╕╓ю, в╕н називав себе укра╖нцем, в╕н говорив укра╖нською мовою. Нав╕ть коли м╕г врятуватися ╕ сказати сл╕дчим НКВД, що в╕н австр╕╓ць чи н╕мець, в╕н сказав, що я – укра╖нець, я – Василь Вишиваний… Ми ма╓мо шануватися. Ми ╓ давньою ╓вропейською нац╕╓ю, ми мали шанси минулого стор╕ччя самоствердитися ╕ не повинн╕ втрачати ╖х зараз". * * * У 1921 pоц╕ Василь Вишиваний видав у В╕дн╕ власну поетичну зб╕рку укра╖нською мовою "Минають дн╕..." з посвятою укра╖нським с╕човим стр╕льцям. З в╕рша "До збру╖!": "До збру╖! До збру╖, стр╕льц╕! ╤ р╕дну кра╖ну спасайте! Повстаньте, як в╕рн╕ козацьк╕ сини, Героями в хату вертайте!" Василь Короткий (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20911
|