Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3139)
З потоку життя (6354)
Душі криниця (3492)
Українці мої... (1462)
Резонанс (1492)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1669)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОМПРОМ╤СИ, РЕФЕРЕНДУМИ: ЩО ДАЛ╤?
Справд╕, що поганого в компром╕сах? В житт╕ нам частенько доводиться поступатися чимось меншим...


СТРАТЕГ╤Я АГОН╤ЗУЮЧО╥ ╤МПЕР╤╥. ЧИ МА╢МО СВОЮ НА ПРОТИВАГУ ╥Й?
Недооц╕нювати супротивника немудро. Недооц╕нювати ворога смертельно небезпечно. Здавалося б,...


ЧАС ЗБИРАТИ КАМЕН╤
Кра╖на потроху отямлю╓ться п╕сля вибор╕в. Сказавши «прохмелю╓ться», чи не був би...


ПЕРЕМОЖЕ К╤НО ЧИ ЖИТТЯ?
Люди не розум╕ють, що шоумен Зеленський – це не шк╕льний учитель ╕стор╕╖ Голобородько,...


НАШ ВИБ╤Р ОХЛОКРАТ╤Я ЧИ ВСЕ Ж ДЕМОКРАТ╤Я?
Одна з «найсв╕ж╕ших» – пол╕тична парт╕я «Слуга народу»,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 01.03.2019
ANNA-MARIA, або НЕ ВТРАТИТИ Г╤ДНОСТ╤

Минулий тиждень виявився щедрим на под╕╖. Вибухали одна за одною, та так, що тихе пров╕нц╕йне укра╖нство лише оч╕ витр╕щало. Шкода лишень, що як╕сть ╖х була ще та…
Перший чорторий закрутив в╕домий ╕ люблений публ╕кою тележурнал╕ст, що ма╓ тепер свою програму ╕ на ATR. Запросивши на етер сестер-сп╕вачок, що вийшли у ф╕нал в╕дбору на Евробачення, пристрасно допитував ╖х. Але не про ╖х творч╕сть, не про ╖х плани, не про те, як у раз╕ перемоги представлятимуть Край на тому м╕жнародному п╕сенному форум╕, а про те… чий воно, на ╖х думку, тепер Крим.
Питання це, як пробний кам╕нь, пропонують багатьом пол╕тикам. ╤ справедливо, бо пол╕тик на те питання ма╓ в╕дпов╕дати ч╕тко ╕ не затинаючись. Але ц╕ пол╕тиками не були. Попри те, що в╕дпов╕дь на нього очевидна, озвучити ╖╖ сьогодн╕ далеко не вс╕м до снаги. Для д╕вчат воно виявилось дуже непростим. Р╕ч у т╕м, що сестри родом з Криму, в Криму мають батьк╕в, пер╕одично нав╕дують ╖х. Здавалося б, тертий журналюга мав розум╕ти, що питання аж надто провокативне, що прямо╖ в╕дпов╕д╕ на нього, тим б╕льше, в прямому етер╕, намагалися б уникнути б╕льш╕сть мо╖х земляк╕в. Але, схоже, не розум╕в, бо, наче той тер’╓р, що ухопив лиску за хвоста, тягнув сво╓ бадьоро й нев╕дпорно. Певно, не чув н╕ про справу ╤льм╕ Умерова, н╕ про справу Миколи Семени, н╕ про те, що п╕днятий над хатою укра╖нський прапор, нав╕ть невинна нал╕пка на велосипед╕, приводять, часом, до вельми прогнозованих насл╕дк╕в. Певно, не вклада╓ться в деяких головах, з якого дива горд╕сть укра╖нського боксу, безстрашний козарлюга Олександр Усик так само уникав под╕бних питань, за що був безжально цькований н╕кчемами. Тут же пану журнал╕сту, вочевидь, дуже хот╕лося побачити, як же д╕вчата викрутяться, в╕дпов╕даючи на його питання про Крим, про московську агрес╕ю, як виберуться з кутка, в який в╕н ╖х планом╕рно заганяв. Адже в тому кутку, ледь притрушена, на них чигала справжня м╕на. Знали про не╖ й сестри. А все ж в╕дпов╕дали ухильно, певно, спод╕ваючись, що дорослий дядько, фаховий журнал╕ст, обтяжений профес╕йними та етичними нормами цив╕л╕зованого св╕ту, не стане д╕яти в г╕рших традиц╕ях скаб╓╓вщини, не ма╓ нам╕ру позбавити ╖х шансу, задля якого довго й тяжко працювали. В усякому раз╕, не стане сам смикати за насторожену дротину. Н╕-н╕, насторожив ╖╖ не в╕н. ╤ м╕ну заклав не в╕н. Але смикнув таки в╕н. З безпечно╖ схованки, зв╕сна р╕ч. Адже, не маючи потреби бувати в окупованому Криму, не ризикував н╕чим.
Що ж то була за м╕на ╕ хто ╖╖ заклав? – спита╓те. Заклали ╖╖ батьки д╕вчаток. Мама, сп╕впрацюючи з окупац╕йною владою на видн╕й посад╕ в╕це-прем’╓ра, ╕ тато – вчорашн╕й суддя-колаборант. Може, запросивши д╕вчат на етер, пан журнал╕ст спод╕вався пот╕шити публ╕ку вражаючим шоу, де сестри-патр╕отки на очах ус╕╓╖ кра╖ни в╕дцуралися б в╕д батьк╕в-запроданц╕в? Такий був план? Але ж, патр╕оти мо╖ др╕бнесеньк╕, чи не зда╓ться вам, що под╕бними гидотними шоу ми наситилися ще в сумнопам’ятн╕ 30-т╕, в Союз╕?! Чи не зда╓ться вам, що збиткуючись ось так над усиками-анна-мар╕ями, в╕дштовху╓мо ╖х в╕д себе. Куди? Чи не в руки зловт╕шно╖ Москви. Он вже пан╕ Скаб╓╓ва з пан╕ Поклонською висловили сво╖ сп╕вчуття зневаженим кримчанкам. Не можна було цього передбачити? А чи хтось саме цього й хот╕в? Нав╕ть якби хтось з того кодла, що цькувало пана Олександра, ╕ м╕г зам╕нити його в ринз╕, нав╕ть якби доск╕пливий журнал╕ст зм╕г засп╕вати на Евробаченн╕ краще за д╕вчат, нерозумн╕сть, а десь ╕ п╕дл╕сть ╖х д╕й очевидна. В цьому ж випадку, мене, щиро кажучи, знудило б, якби, запоб╕гаючи перед м╕нливими настроями публ╕ки, д╕вчата п╕ддалися б на скрип╕нську провокац╕ю.
Власне, нав╕ть людожер-Коба декларував, що д╕ти за батьк╕в не в╕дпов╕дають. Щоправда, ц╕на тим декларац╕ям була – ламаний шеляг. А все ж, мушу визнати, що мене сутт╓во напружу╓ така радикал╕зац╕я нашого сусп╕льства. Адже н╕чим не в╕др╕зня╓ться в╕д то╖, яка затопила нин╕ чи не всю Москов╕ю. Не хочемо в╕дставати в╕д тих, хто цьку╓ Андр╕я Макаревича, Л╕ю Ахеджакову, Вахтанга К╕каб╕дзе?
Дует Анна-Мар╕я не сьогодн╕шн╕й. Давно ╕ непогано зарекомендував себе. В╕домий не лише на наших теренах: гастролював в ╤спан╕╖, Н╕меччин╕, Туреччин╕, Азербайджан╕, ╢гипт╕, В╕рмен╕╖, Казахстан╕, Франц╕╖. В Москов╕╖ також. Може, хто не пам’ята╓, але ц╕ кримчанки, на в╕дм╕ну в╕д б╕льшост╕ сьогодн╕шн╕х суперпатр╕отичних матюкател╕в, були серед перших, хто ще в 2013 роц╕ п╕дтримав Евромайдан, виступали з його сцени. А це, я вам скажу, не зовс╕м те, що при╖хати на Майдан з Тернополя чи Львова.
В Укра╖н╕ чимало сп╕вак╕в, як от переможниця ф╕налу в╕дбору Марув, як╕, на в╕дм╕ну в╕д сестер, незважаючи на в╕йну, гастролюють на теренах Москов╕╖. Але чи ╓ нав╕ть т╕, ц╕лком слушно засуджуван╕ гастрол╕, тою зрадою, яка ╓ загрозою для Краю? Як же тод╕ назвати д╕╖/безд╕яльн╕сть, в результат╕ яких, без жодно╖ шкоди для нього, було в╕дступлено ворогов╕ Крим, Донбас, допущено ╤ловайське, Дебальц╕вське побо╖ща? Як назвати систематичне нищення в╕йськових склад╕в, коли в пов╕тря зл╕тають десятки тисяч тонн такого потр╕бного нашим воякам бо╓запасу? Як квал╕ф╕кувати утримання економ╕ки Краю в стаб╕льно-колапсуючому стан╕, саботування в╕дбудови флоту, роздачу газових родовищ громадянам кра╖ни, що прийшла до нас з в╕йною, в╕дверту колаборац╕ю з ворогом, нов╕ й нов╕ факти розкрадання оборонного бюджету? Х╕ба все те не ╓ зрадою ╕нтерес╕в нац╕╖ ╕ держави?
Але ми на те лише зачудовано кл╕па╓мо очима та скрушно розводимо руками. Як от тепер, коли влада намага╓ться створити якомога густ╕шу димову зав╕су навколо поширено╖ агенц╕╓ю Bihus.info вбивчо╖ ╕нформац╕╖ про довготривале розкрадання кошт╕в Укроборонпрому, де ф╕гурантами ╓ не як╕сь нев╕дом╕ щурята, а найближче оточення Верховного головнокомандувача, його прямий протеже в АП. Б╕льше того, журнал╕стами-розсл╕дувачами надан╕ неспростовн╕ докази того, що з-посеред ф╕ктивних ф╕рм у в╕дмиванн╕ намародерених кошт╕в брало безпосередню участь принаймн╕ одне з п╕дпри╓мств Президента.
Сьогодн╕, для в╕двернення уваги сусп╕льства в╕д цього безчестя, в х╕д йде все що лиш можна. Так, з генпрокурорсько╖ заначки витягнуто ╕ подано до суду справу екс-оч╕льника Генштабу генерала Замани – того самого, зв╕льненого Дв╕ч╕ Несудимим за в╕дмову кинути проти Майдану в╕йсько. В парламент╕, аби заблокувати вимогу дек╕лькох фракц╕й щодо створення спец╕ально╖ сл╕дчо╖ ком╕с╕╖ з розсл╕дування вибухово╖ «б╕гусно╖» ╕нформац╕╖, нев╕дкладно виносять на розгляд законопроект про перейменування в╕йськових звань на НАТО-вський кшталт (?!), заслуховують (майже через м╕сяць п╕сля зак╕нчення трим╕сячного терм╕ну повноважень) висновки парламентсько╖ ком╕с╕╖ з розсл╕дування замовного вбивства Катерини Гадзюк, заслуховують генерального прокурора, анонсують розгляд прогнозовано гарячедебатного законопроекту про мову.
Стурбовану «неоч╕куваним» прос╕данням кр╕сел владу не зупинило нав╕ть те, що перший, «перейменувальний» законопроект ╓ в╕двертою профанац╕╓ю приведення в╕йська до стандарт╕в НАТО, що результати ком╕с╕╖ пана Берези прогнозовано засв╕дчують участь у вбивств╕ Катерини Гандзюк не лише перших владних ос╕б Херсонщини, заангажован╕сть правоохоронних орган╕в, а й те, що ниточки того «замовлення» тягнуться аж до парламентсько╖ фракц╕╖ БПП.
Отож, попри велик╕ питання до того, що вже довший час д╕╓ться в нашому культурному простор╕, на п╕дмостках музично╖ ╕ндустр╕╖ зокрема, мен╕ зда╓ться, що бул╕нг-шоу, якими звично «годують» публ╕ку в Москов╕╖, ╓ неприйнятними для нас, адже як там, так ╕ тут ╖х завдання – бути ширмою, за якою ховаються справжн╕ злочинц╕, по-сут╕ – маф╕я.
Пам’ятаймо, що проблема Укра╖ни aж н╕як не Олександр Усик чи Anna-Maria, а саме вона, що лише усунувши ╖╖ в╕д влади, прив╕вши до влади державц╕в, ма╓мо шанс вийти з нав’язано╖ нам в╕йни з високо п╕днятою головою, повернувши кра╖н╕ втрачен╕ територ╕╖, держав╕ – повагу, нац╕╖ – г╕дн╕сть ╕ процв╕тання.
Насправд╕, сумно, товариство, що в час╕ хай ╕ позиц╕йно╖, притлумлено╖, та все ж в╕йни, в час╕, коли на фронт╕ продовжують гинути наш╕ хлопц╕, нац╕я б╕льше збуджу╓ться не через мародерство привладних щур╕в, яке не да╓ кра╖н╕ з╕п'ястися на ноги, застояти себе належно, перемогти, зрештою, а через участь-неучасть в музикальних турн╕рах, через брак патр╕отизму сп╕вачок. Де було взятися тому патр╕отизму у в╕дданому на в╕дкуп Москов╕╖ Криму? Де були сьогодн╕шн╕ викривач╕-патр╕оти, коли влада упродовж вс╕х рок╕в Незалежност╕ крок за кроком здавала Крим Москов╕╖? Де були вони, коли п'ять рок╕в тому п╕д кримським парламентом кримц╕, громадяни Криму ╕нших нац╕ональностей намагались застояти Укра╖ну за повно╖ (╕ злочинно╖, додам) безд╕яльност╕ найпатр╕отичн╕шо╖ нашо╖ влади?
Я не наймався адвокатом до сестер Опанасюк. Думаю, вони й не потребують такого. ╥х патр╕отизм, може, й не такий яскравий, як у тих, хто карта╓ ╖х, але в╕н не на словах лише - в справах. Адже не перебрались за поребрик, а вс╕ ц╕ роки жили в Укра╖н╕, працювали не лише на св╕й, а й на ╖╖ ╕м╕дж. ╤ не безусп╕шно, як бачимо. За умови невтручання, майже прогнозовано виграли б в╕дб╕рковий конкурс. З ц╕лком достойною п╕снею, до слова.
Виставляючи високу планку патр╕отизму для сп╕вачок, нам сл╕д ╕ самим дотягуватися до не╖ ╕ - що значно важлив╕ше! - вимагати такого ж в╕д тих, хто представля╓ державу не на евров╕з╕йних п╕дмостках, а в реальн╕й пол╕тиц╕, в╕д яко╖ залежить ╕ сьогодення, ╕ майбутн╓ Укра╖ни. ╤ то - не на словах лише.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20907

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков