Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЦЕРКВА – ЦЕ НАРОД, А НАРОД – ЦЕ ДЕРЖАВА»: Ф╤ЛАРЕТ В╤ДПОВ╤В НА ЗАКИДИ РПЦ ПРО ПОЛ╤ТИЗАЦ╤Ю УКРА╥НСЬКО╥ ЦЕРКВИ
Укра╖нська держава не втруча╓ться в церковн╕ справи, а сприя╓ ╖м. Про це заявив почесний патр╕арх...


УКРА╥НА ВВЕЛА САНКЦ╤╥ ПРОТИ СОТЕНЬ РОС╤ЯН
Президент Укра╖ни Петро Порошенко указом № 82/2019 ув╕в у д╕ю р╕шення Ради нац╕онально╖...


ПУТ╤Н ПРО АНЕКС╤Ю КРИМУ: РОС╤Я ПОКАЗАЛА, ЯК ВМ╤╢ СЕБЕ ЛЮБИТИ
Президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н заявив, що ситуац╕я з анекс╕╓ю Криму стала св╕дченням "здатност╕...


«ОДРАЗУ П╤СЛЯ ВИБОР╤В»: ПОРОШЕНКО РОЗПОВ╤В, КОЛИ ПЛАНУ╢ РОЗПОЧАТИ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ
В╕н наголосив, що не ╕сну╓ б╕льш важливого завдання для Укра╖ни, укра╖нсько╖ влади ╕ президента,...


М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤Я КРИМУ: ЯКУ «АХ╤ЛЛЕСОВУ П’ЯТУ» МА╢ «НЕПОТОПЛЮВАНИЙ АВ╤АНОСЕЦЬ» ПУТ╤НА
«Глава» Криму ╕ колаборант Серг╕й Аксьонов заявив про те, що Рос╕я перетворила...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 22.02.2019
ПОРОШЕНКО - ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН: РОС╤Я НЕ ДЕМОНСТРУ╢ ЖОДНОГО НАМ╤РУ ЗУПИНИТИСЯ

Виступ Президента Укра╖ни Петра Порошенка на дебатах Генерально╖ Асамбле╖ ООН з пункту порядку денного 67 “Ситуац╕я на тимчасово окупованих територ╕ях Укра╖ни”

Пан╕ Голово,
Ваш╕ Високоповажност╕,
Пан╕ ╕ Панове.
Я хот╕в би розпочати з╕ сл╕в глибоко╖ вдячност╕ Голов╕ Генерально╖ Асамбле╖ ООН, пан╕ Мар╕╖ Фернанд╕ Есп╕ноз╕ Гарсес за ╖╖ ефективне кер╕вництво роботою найб╕льш представницького та головного органу ООН з вироблення пол╕тичних р╕шень.
На сьогодн╕ припада╓ п’ята р╕чниця з початку ╕ноземно╖ збройно╖ агрес╕╖ проти мо╓╖ кра╖ни, Укра╖ни.
Я хочу висловити глибоку вдячн╕сть Генеральн╕й Асамбле╖ ООН, яка упродовж ус╕х цих рок╕в займала р╕шучу позиц╕ю на п╕дтримку Укра╖ни у боротьб╕ з агрес╕╓ю та окупац╕╓ю.
П’ять рок╕в тому сотня невинних житт╕в, не лише укра╖нц╕в, але й б╕лорус╕в, в╕рмен, ╓вре╖в та багатьох ╕нших, були в╕ддан╕ заради незалежност╕, г╕дност╕ та свободи Укра╖ни.
Коли п╕сля загибел╕ Небесно╖ сотн╕ у Ки╓в╕ Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюц╕ю на п╕дтримку територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету Укра╖ни, за яку проголосували сотня держав, це було не лише символ╕чно, але й правильно.
Асамблея п╕дтвердила свою вагому роль у розгляд╕ питань, як╕ стосуються п╕дтримання м╕жнародного миру ╕ безпеки.
Кожного року, коли я брав участь в загальнопол╕тичних дебатах Генерально╖ Асамбле╖, я в╕дчував високий р╕вень сп╕впереживання з укра╖нським народом.
Сп╕впереживання, яке п╕дкр╕плене практичними кроками.
Як це було у випадку, коли Генеральна Асамблея, не гаючи часу, схвалила резолюц╕ю у березн╕ 2014 року, яка п╕дтвердила суверен╕тет Укра╖ни у ╖╖ м╕жнародно визнаних кордонах. Це була сво╓часна реакц╕я на незаконн╕ спроби Рос╕╖ перекро╖ти кордони в ╢вроп╕ шляхом окупац╕╖ Криму.
Так само, коли Генеральна Асамблея уже трет╕й р╕к посп╕ль схвалила резолюц╕ю щодо стану прав людини в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим та м╕ст╕ Севастопол╕.
Хай багатьом важко пов╕рити, проте ця резолюц╕я визна╓ Рос╕ю, пост╕йного члена Ради Безпеки ООН (!), державою-окупантом (!).
Як це також було й у випадку, коли лише к╕лька м╕сяц╕в тому Генеральна Асамблея п╕дтримала звернення Укра╖ни та схвалила резолюц╕ю ╕з засудженням м╕л╕таризац╕╖ Криму, Чорного та Азовського мор╕в.
Я вдячний за збереження такого високого р╕вня уваги Асамбле╖ до Укра╖ни та нашого рег╕ону, в якому Рос╕я поводиться дедал╕ б╕льш агресивно, як на суходол╕, так ╕ на мор╕.
Здатн╕сть ООН належним чином в╕дреагувати на цей виклик матиме, беззаперечно, прямий вплив на майбутн╓ м╕жнародного порядку, заснованого на правилах.
Сьогодн╕шн╕й розгляд Генеральною Асамбле╓ю ООН нового пункту порядку денного «Ситуац╕я на окупованих територ╕ях Укра╖ни» ╓ ч╕тким св╕дченням готовност╕ Асамбле╖ вир╕шувати нагальн╕ питання сучасност╕.
Пан╕ Голово,
Саме цього дня у 2014 роц╕ Рос╕я розпочала свою приховане збройне вторгнення в Укра╖ну в порушення норм ╕ принцип╕в Статуту ООН.
Того року, 3 березня, ця в╕йна забрала свою першу жертву: Решата Аметова, кримського татарина.
В╕н виступив з одноос╕бною мирною протестною акц╕╓ю проти агрес╕╖.
Рос╕яни затримали його, мордували та вбили.
Причина смерт╕ – ножове поранення в око.
Це був лише початок жах╕ть в окупованому Рос╕╓ю Криму.
Просто подумайте про той факти, що упродовж п’яти рок╕в народ Укра╖ни живе в умовах найтривал╕шого в сучасн╕й ╕стор╕╖ ╢вропи гарячого конфл╕кту.
Рос╕я розпочала в╕йну проти свого сус╕да, якого назива╓ «братн╕м», та не демонстру╓ жодного нам╕ру зупинитися.
Майже кожного дня ми втрача╓мо наших найкращих син╕в та дочок.
Через що мо╓ серце щодня облива╓ться кров’ю.
Це те, що я н╕коли не зможу прийняти.
Спершу Рос╕я захопила Крим, пот╕м перетворила Донбас на поле бою, а дал╕ поширила свою агрес╕ю на Азовське та Чорне моря ╕ Керченську протоку.
В результат╕ 44 тис. кв км або 7% територ╕╖ Укра╖ни, включно з Кримом та сх╕дними районами Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей, нараз╕ окупован╕.
Збройна агрес╕я Рос╕╖ забрала життя 13 тис. ос╕б ╕ б╕льше 28 тис. ос╕б зазнали поранень. ╤ ця цифра включа╓ також 298 пасажир╕в рейсу МН17, який був збитий у липн╕ 2014 року рос╕йськими в╕йськовими з ракетно╖ системи БУК.
Б╕льше 1,8 м╕льйон╕в жител╕в Криму ╕ Донбасу були змушен╕ залишити сво╖ дом╕вки внасл╕док рос╕йсько╖ агрес╕╖ та окупац╕╖.
Колись мирне життя людей у цих рег╕онах перетворилося на жах, позначений страхом ╕ терором.
Однак вони не перетворилися на хвилю емм╕грант╕в ╕ не створили жодних проблем для наших ╓вропейських союзник╕в.
Ми змогли впоратися з цим викликом та продемонстрували, що контрольована урядом частина Укра╖ни ╓ набагато б╕льш житт╓здатною ╕ здоровою пор╕вняно з окупованими територ╕ями.
Як ╕ в будь-як╕й в╕йн╕, першою жертвою московсько╖ агрес╕╖ стала правда.
Окупац╕я розпочалася з горезв╕сних «маленьких зелених чолов╕чк╕в» та безсоромного ╕ категоричного заперечення Кремлем сво╓╖ в╕йськово╖ участ╕ у захопленн╕ укра╖нського Криму.
Натом╕сть, св╕ту ╕ громадськост╕ згодовувалась брехня про «м╕ф╕чн╕ загони самооборони», як╕ дивним чином за одну н╕ч виявилися озбро╓ними найнов╕шими зразками рос╕йсько╖ збро╖.
Лише п╕зн╕ше рос╕йський Президент в╕дкрито визнав, що це насправд╕ була операц╕я рос╕йських збройних сил.
Одкровення Пут╕на перетворю╓ рос╕йський наратив щодо так званого «м╕сцевого референдуму» на сюр.
Голосування в╕дбувалося п╕д дулом автомат╕в, ╕ це було н╕чим ╕ншим, ан╕ж частиною агресивних план╕в Рос╕╖.
Я ще раз повторюю: референдум у березн╕ 2014 року був фальшивкою.
Я сам був цьому св╕дком, коли перебував у Криму наприк╕нц╕ лютого 2014 року.
Я п╕д╕йшов близько до буд╕вл╕ парламенту, щоб поговорити та припинити цей фарс. Я на власн╕ оч╕ бачив, що буд╕вля була оточена рос╕йськими в╕йськовими.
Це не мало н╕чого сп╕льного ан╕ з демократ╕╓ю, ан╕ з в╕льним волевиявленням людей.
Рос╕я також прагнула поширити хаос на ус╕ сх╕дн╕ та п╕вденн╕ рег╕они Укра╖ни.
Лише завдяки опору нашого народу, який в╕дмовився бути жертвою «русского м╕ра», була зупинена подальша окупац╕я.
На жаль, пряма збройна ╕нтервенц╕я регулярних рос╕йських в╕йськ призвела до окупац╕╖ частини Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей.
13 кв╕тня 2014 року ця в╕йна забрала свою першу жертву на Донбас╕.
Його звали Геннад╕й Б╕л╕ченко.
В╕н був укра╖нським оф╕цером, який входив до групи, що мала ч╕ткий наказ «не в╕дпов╕дати на провокац╕╖».
Тод╕ у нас ще були ╕люз╕╖, що в╕йни можна уникнути.
Його група потрапила у зас╕дку поблизу Слов’янська.
Геннад╕й загинув в╕д автоматного вогню.

Ш╕сть дн╕в потому, т╕ сам╕ рос╕йськ╕ в╕йськов╕ затримали Володимира Рибака, м╕сцевого пол╕тичного д╕яча у м╕ст╕ Горл╕вка, який хот╕в у сво╓му м╕ст╕ п╕дняти прапор Укра╖ни.
Разом з ним був дев’ятнадцятир╕чний актив╕ст Юр╕й Поправко.
╥х п╕ддали тортурам, розр╕зали животи та скинули, ще живих, у р╕ку.
Ось як розпочалася в╕йна на Донбас╕.
Ми зна╓мо, хто це зробив! ╤ ми зна╓мо, як вони це зробили!
Кремль продовжу╓ заперечувати будь-яку участь рос╕йських в╕йськових у в╕йн╕ на Донбас╕ попри наявн╕сть беззаперечних доказ╕в, як╕ доводять протилежне.
Зовс╕м нещодавно 21 рос╕йський в╕йськовий, як╕ були захоплен╕ в полон на пол╕ бою ╕ нараз╕ перебувають п╕д вартою в Укра╖н╕, звернулися до Президента Пут╕на з проханням обм╕няти ╖х на укра╖нських пол╕тичних заручник╕в, утримуваних Рос╕╓ю.
Кремль жодним чином не в╕дреагував. Це лише демонстру╓ наск╕льки байдужа рос╕йськ╕й влад╕ доля тих, кого вона в╕дправила на цю неоголошену в╕йну.
Протягом п’яти рок╕в Москва продовжу╓ направляти регулярн╕ збройн╕ сили та найманц╕в на Донбас.
Донбас у буквальному сенс╕ перетворився на конве╓р для рос╕йсько╖ машини вбивств.
Вершиною цин╕зму ╓ те, що вони нав╕ть направляють на Донбас курсант╕в в╕йськових училищ проходити практику на пол╕ бою.
На м╕сц╕ матер╕в я б запитав у рос╕йського Президента, де перебувають ╖хн╕ сини?
Минулого листопада рос╕йськ╕ в╕йськово-морськ╕ сили зд╕йснили прямий, брутальний та н╕чим не спровокований напад на укра╖нськ╕ в╕йськов╕ корабл╕ у м╕жнародних водах Чорного моря.
Так╕ д╕╖ Рос╕╖ ц╕лком ╕ повн╕стю п╕дпадають п╕д визначення агрес╕╖ зг╕дно з в╕дпов╕дною резолюц╕╓ю Генерально╖ Асамбле╖ ООН 1974 року.
В результат╕, укра╖нськ╕ судна були пошкоджен╕ ╕ захоплен╕, а 24 члени ек╕паж╕в, були взят╕ в полон ╕ нараз╕ незаконно утримаються Рос╕╓ю.
Хочу наголосити: вони не ╓ крим╕нальними злочинцями; до них мають ставитися як до в╕йськовополонених зг╕дно з нормами Женевських конвенц╕й.
Але Рос╕я не чу╓ численн╕ заклики негайно ╕ без жодних умов зв╕льнити захоплених моряк╕в. Зокрема заклик в╕дпов╕дно╖ резолюц╕╖, схвалено╖ Генеральною Асамблею у грудн╕ минулого року.
Сьогодн╕ я прив╕з ╕з собою звернення до Генерального Секретаря ООН з проханням тиснути на Москву для зв╕льнення укра╖нських моряк╕в.
Його п╕дписали тисяч╕ укра╖нц╕в. ╤ я виступаю в╕д ╕мен╕ ╖х ус╕х. Ми щиро розрахову╓мо на вашу п╕дтримку.
Московська г╕бридна в╕йна включа╓ також та╓мн╕ операц╕╖ та хакерськ╕ атаки на укра╖нськ╕ установи та критичну цив╕льну ╕нфраструктуру.
Такий вид рос╕йсько╖ д╕яльност╕ вже добре в╕домий далеко за межами Укра╖ни.
Кр╕м того, Рос╕я веде безпрецедентну пропагандистську в╕йну проти Укра╖ни - в╕йну, яка фактично почалася до того, як перш╕ жертви загинули на Майдан╕ в Ки╓в╕.
Кожного дня, без перерв на свята ╕ вих╕дн╕, вс╕ основн╕ телев╕з╕йн╕ канали Рос╕╖ транслюють потоки брехн╕ ╕ сфальшованих новин про Укра╖ну.
Ця брехня особливо спрямована на населення окупованих територ╕й, де блокуються укра╖нськ╕ теле- та рад╕оканали.
Це ╓ фактично державною машиною ненавист╕, яка працю╓ 24/7.
Укра╖на ╓ темою №1, №2 ╕ №3 в рос╕йських новинах ╕ ток-шоу.
Вони розглядають Укра╖ну як внутр╕шн╓, а не зовн╕шн╓ питання.
П'ять рок╕в тому ця в╕йна почалася п╕д приводом захисту рос╕йськомовних в Укра╖н╕.
Зараз вона продовжу╓ться п╕д приводом захисту православних.
Президент Пут╕н публ╕чно п╕дтвердив свою готовн╕сть використати для цього в╕йськову силу у в╕дпов╕дь на створення Укра╖ною власно╖ незалежно╖ православно╖ церкви.
Продовжуючи неоголошену в╕йну проти мо╓╖ кра╖ни, Кремль в╕дчайдушно намага╓ться переконати м╕жнародне сп╕втовариство, що в╕н не ╓ стороною цього конфл╕кту.
В╕н говорить, що це внутр╕шн╕й конфл╕кт Укра╖ни, в якому Рос╕я лише виступа╓ у рол╕ об’╓ктивного ╕ неупередженого посередника.
Це насправд╕ викривлена реальн╕сть, яку Рос╕йська Федерац╕я намага╓ться розповсюдити.
Деяк╕ можуть спокуситися рос╕йським наративом заради пол╕тично╖ доц╕льност╕.
Сьогодн╕ я стою тут, щоб ч╕тко заявити – не допустимо перемоги ц╕╓╖ брехн╕.
Ми будемо боротися до к╕нця проти будь-яких спроб представити рос╕йську агресивну повед╕нку щодо мо╓╖ кра╖ни ╕накше, ан╕ж те, чим вона ╓ насправд╕ - в╕йною, яка ведеться безпосередньо на очах м╕жнародного сп╕втовариства.
Давайте визначимось раз ╕ назавжди.
Не ╕сну╓ так звано╖ «кризи в Укра╖н╕» чи «внутр╕шнього конфл╕кту в Укра╖н╕», але ╓ триваюча в╕йськова окупац╕я ╕ збройна агрес╕я з боку Рос╕╖ проти Укра╖ни.
Варто в╕дзначити, що допов╕дь прокурора МКС визнала конфл╕кт у Криму та Донбас╕ як збройний конфл╕кт м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною, а спробу Рос╕╖ анексувати Крим – як триваючий стан окупац╕╖.
В голов╕ не вклада╓ться, що нав╕ть п╕сля вс╕х цих р╕шень Рос╕йська Федерац╕я дос╕ намага╓ться представити себе як мирну державу, яка повн╕стю викону╓ сво╖ зобов'язання за Статутом ООН.
Там нема╓ так званих «де-факто властей» – а ╓ рос╕йська окупац╕йна адм╕н╕страц╕я на тимчасово окупованих територ╕ях Донбасу ╕ Криму, а також рос╕йськ╕ державн╕ органи ╕ в╕домства, як╕ в╕дпов╕дають за управл╕ння ними.
Там нема╓ повстанц╕в – а ╓ рос╕йськ╕ регулярн╕ в╕йська п╕д кер╕вництвом М╕н╕стерства оборони та п╕дрозд╕ли сил спец╕ального призначення та та╓мних служб.
Там нема╓ заколотник╕в – а ╓ рос╕йськ╕ радники, ╕нструктори та незаконн╕ збройн╕ формування, створен╕, озбро╓н╕, ф╕нансован╕ ╕ контрольован╕ Рос╕╓ю.
Пан╕ Голово,
Для кращого розум╕ння ц╕ни, яку платить Укра╖на за свою свободу ╕ демократ╕ю, я хот╕в би под╕литися з вами деякими цифрами, як╕ говорять сам╕ за себе.
Станом на лютий 2019 року в окупованому Криму Рос╕я розм╕стила до 32,5 тис. в╕йськових, 88 артилер╕йських систем, 52 реактивн╕ системи залпового вогню, 372 бойов╕ броньован╕ машини, 113 бойових л╕так╕в, 62 бойов╕ гел╕коптери, 6 бойових суден ╕ 6 п╕дводних човн╕в, як╕ оснащен╕ морськими системами крилатих ракет «Кал╕бр».
Не можна виключати й можливе розгортання ядерно╖ збро╖ на п╕востров╕. ╤нфраструктура вже розбудована, ╕ Рос╕я використала останн╕ п'ять рок╕в для ╖╖ в╕дновлення та модерн╕зац╕╖.
Отже, ми спостер╕га╓мо безпрецедентну м╕л╕таризац╕ю Чорноморського рег╕ону.
Рос╕я зм╕ню╓ стратег╕чний баланс у рег╕он╕ та далеко за його межами. Вона перетворю╓ Крим на стартовий майданчик для сво╖х ракет. Хто-небудь все ще ма╓ ╕люз╕╖, чому Рос╕я зробила все, щоб зруйнувати ДРСМД? Не будьте на╖вними: Рос╕я перетворю╓ на в╕йськову базу будь-яку територ╕ю, яку вона захоплю╓ або бере п╕д св╕й контроль.
На Донбас╕ рос╕йськ╕ збройн╕ формування мають 496 танк╕в. Для вашо╖ ╕нформац╕╖: ця к╕льк╕сть ╓ б╕льшою, н╕ж у Н╕меччини чи Франц╕╖, ╤спан╕╖ чи ╤тал╕╖. Саме Укра╖на стриму╓ цю рос╕йську силу - силу, яка, окр╕м того, нал╕чу╓ 938 броньованих бойових машин, 128 реактивних систем залпового вогню, 776 артилер╕йських систем (у тому числ╕ самох╕дних). Укра╖на по сут╕ стала реальним сх╕дним флангом НАТО в захист╕ трансатлантично╖ свободи ╕ демократ╕╖.
Минулого року Спец╕альна мон╕торингова м╕с╕я ОБС╢ на Донбас╕ неодноразово зн╕мала на в╕део конво╖ рос╕йсько╖ в╕йськово╖ техн╕ки, як╕ незаконно перетинали д╕лянку укра╖нсько-рос╕йського кордону, що не контролю╓ться укра╖нською владою.
Спостер╕гач╕ також визначили наявн╕сть на окупован╕й територ╕╖ нов╕тн╕х рос╕йських систем рад╕оелектронно╖ в╕йни та рад╕орозв╕дки, а також електронних систем глуш╕ння БПЛА.
Ц╕ системи н╕коли не були у розпорядженн╕ укра╖нських збройних сил. ╢ т╕льки одна кра╖на, здатна ╖х виробляти ╕ постачати: Рос╕я!
Щоб приховати ц╕ незаконн╕ поставки, Рос╕йська Федерац╕я просто блоку╓ мон╕торингову д╕яльн╕сть СММ ОБС╢ в районах поблизу тимчасово неконтрольовано╖ частини державного кордону.
СММ також продовжу╓ потерпати в╕д масштабних обмежень у сво╖й щоденн╕й д╕яльност╕ на окупован╕й територ╕╖.
Користуючись нагодою, я хот╕в би висловити вдячн╕сть ус╕м кра╖нам, як╕ активно сприяють робот╕ СММ ОБС╢.
Повертаючись до цифр, я маю п╕дкреслити, що загальна чисельн╕сть незаконних збройних формувань зараз склада╓ близько 35 тисяч бойовик╕в, а також 2 100 в╕йськовослужбовц╕в з рос╕йських регулярних збройних сил.
Загальна чисельн╕сть рос╕йських збройних сил вздовж рос╕йсько-укра╖нського кордону становить понад 87 тис. в╕йськових.
В╕йськов╕ експерти однозначно визначать, що озбро╓не угрупування на рос╕йському кордон╕ з Укра╖ною ╓ наступальною ударною групою. Це не ма╓ н╕чого сп╕льного з обороною. Вони призначен╕ для в╕йськового удару. До цього готу╓ться Кремль.
Тому подальша ескалац╕я до р╕вня повномасштабно╖ в╕йни не ╓ такою вже нереальною перспективою.
Ось чому ми повинн╕ забезпечити всеб╕чний мон╕торинг у реальному час╕ ситуац╕╖ вздовж рос╕йського кордону з Укра╖ною. Знаючи агресора, як його знаю я, хот╕в би запевнити вас, що найб╕льше в╕н бо╖ться прозорост╕, публ╕чно╖ уваги ╕ об╕знаност╕ св╕ту з його планами.
Ц╕на, яку ми платимо за рос╕йську авантюру на Донбас╕, ма╓ широкий ╕ багатовим╕рний характер.
Окр╕м прямих во╓нних насл╕дк╕в, Укра╖на стикнулася з найб╕льш масштабними гуман╕тарними викликами з час╕в незалежност╕.
Об'╓кти критично╖ ╕нфраструктури, електропостачання, газо- ╕ водопроводи, пошкоджен╕ обстр╕лами, вимагають терм╕нового ремонту.
Мирне населення продовжу╓ стикатися з серйозними ризиками для сво╓╖ безпеки через насичення окуповано╖ частини Донбасу м╕нами та ╕ншими вибухонебезпечними предметами.
Ц╕ райони, за висновком ООН, вже стали найб╕льш зам╕нованим рег╕оном у св╕т╕.
Щоб подолати гуман╕тарн╕ насл╕дки рос╕йсько╖ в╕йськово╖ агрес╕╖, за останн╕ п'ять рок╕в агенц╕╖ ООН з╕брали понад 460 млн. дол. США.
Ми вдячн╕ за допомогу, надану нашими м╕жнародними партнерами м╕льйонам людей, як╕ цього потребують.
Економ╕чн╕ та еколог╕чн╕ збитки, завдан╕ рос╕йською окупац╕╓ю, також величезн╕.
27% промислового потенц╕алу Донбасу незаконно перем╕щено до Рос╕╖, включаючи обладнання 33 м╕сцевих промислових г╕гант╕в.
Решта п╕дпри╓мств не можуть повноц╕нно функц╕онувати через брак профес╕йних кадр╕в, ф╕нансових ресурс╕в та втрати кооперац╕йних зв’язк╕в з ╕ншими частинами Укра╖ни.
Еколог╕чна ситуац╕я на окупованому Донбас╕ також пог╕ршу╓ться, зокрема через затоплення вуг╕льних шахт, що створю╓ ризик забруднення води.
Б╕ля л╕н╕╖ контакту ╕сну╓ низка потенц╕йно небезпечних об'╓кт╕в, як╕ через регулярн╕ обстр╕ли збройними формуваннями Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ можуть стати еп╕центром еколог╕чно╖ та технолог╕чно╖ катастрофи.
╤ це далеко не повний перел╕к проблем, як╕ принесла на нашу землю рос╕йська агрес╕я.
Пан╕ Голово,
Я хот╕в би привернути вашу увагу до ситуац╕╖ з правами людини на окупованих Рос╕╓ю територ╕ях Укра╖ни – люди, наш╕ громадяни, продовжують щоденно страждати в╕д рос╕йсько╖ агрес╕╖.
Вбивства, тортури, пересл╕дування, сексуальне насильство, свав╕лля й арешти, насильницьк╕ зникнення та пересл╕дування журнал╕ст╕в, правозахисник╕в, прац╕вник╕в соц╕альних мед╕а та блогер╕в стали щоденною реальн╕стю для мешканц╕в окупованих територ╕й.
Люди живуть у страху отримати ярлик екстрем╕ст╕в, терорист╕в або укра╖нських шпигун╕в ╕ ризикують бути кинутими за ╜рати або зникнути безсл╕дно.
Окупац╕йн╕ адм╕н╕страц╕╖ запровадили огидну практику вибивання п╕д тортурами неправдивих визнань у рамках пол╕тично мотивованих пересл╕дувань.
В╕льне в╕роспов╕дання там також п╕д загрозою.
Нещодавно окупац╕йна влада вимагала полишити буд╕влю церкви в С╕мферопол╕, яка довг╕ роки належала укра╖нським православним параф╕янам.
Мон╕торингова м╕с╕я ООН з прав людини, яка була запрошена Урядом Укра╖ни, продовжу╓ пов╕домляти про зростаючу к╕льк╕сть порушень прав людини та зловживань на тимчасово окупованих територ╕ях.
Ефективне виконання ╖╖ мандата ускладню╓ться пост╕йною в╕дмовою Рос╕╖ забезпечити доступ для спостер╕гач╕в ООН до окупованого Криму та частин Донецько╖ та Лугансько╖ областей.
У кв╕тн╕ 2017 року М╕жнародний Суд ООН схвалив наказ про тимчасов╕ заходи у справ╕ «Укра╖на проти Рос╕йсько╖ Федерац╕╖».
У сво╓му р╕шенн╕ М╕жнародний Суд вимага╓ в╕д Рос╕╖ утримуватися в╕д збереження чи запровадження обмежень на право кримських татар збер╕гати сво╖ представницьк╕ ╕нституц╕╖, включаючи Меджл╕с, ╕ забезпечити право укра╖нських громадян на вивчення укра╖нсько╖ мови.
Як ╕ багато ╕нших р╕шень в рамках ц╕╓╖ Орган╕зац╕╖, в тому числ╕ ╕ тих, що були схвален╕ ц╕╓ю шановною Асамбле╓ю, обов’язковий до виконання наказ Суду залиша╓ться невиконаним Рос╕йською Федерац╕╓ю.
Питання, пов'язан╕ з незаконними д╕ями Рос╕╖ проти Укра╖ни та ╖╖ народу, зараз розглядаються М╕жнародним крим╕нальним судом, М╕жнародним Судом ООН, ╢вропейським судом з прав людини та в рамках арб╕тражного розгляду в╕дпов╕дно до Конвенц╕╖ ООН з морського права.
╤ тому я високо ц╕ную неймов╕рний прояв п╕дтримки та сол╕дарност╕ з Укра╖ною в усьому св╕т╕.
Ми також повинн╕ подво╖ти зусилля для зв╕льнення понад 70 укра╖нських заручник╕в, як╕ утримуються в Рос╕╖ та Криму, а також для обм╕ну затриманих, як це передбачено М╕нськими домовленостями.
Лише минулого року Укра╖на передала Рос╕╖ 13 пропозиц╕й щодо потенц╕йного обм╕ну затриманих. Кремль про╕гнорував ╖х ус╕.
Я переконаний: незважаючи на те, що Кремль залиша╓ться сл╕пим ╕ глухим, м╕жнародний тиск ╕ неминуча в╕дпов╕дальн╕сть за серйозн╕ порушення прав людини ╓ ╓диним способом зупинити зловживання Москви в ц╕й сфер╕.
Я закликаю вс╕ ваш╕ кра╖ни подво╖ти зусилля та вимагати в╕д РФ поваги до прав людини, а також безумовного зв╕льнення та повернення вс╕х укра╖нських заручник╕в ╕ в╕йськовополонених.
Пан╕ Голово,
Укра╖на - миролюбна нац╕я без план╕в експанс╕╖ або територ╕альних претенз╕й.
Ми не заз╕хнули на жоден сантиметр суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖.
Максимальна повага до Статуту ООН ╕ до Гельс╕нських принцип╕в ОБС╢ була основою нашо╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики з моменту здобуття незалежност╕.
Б╕льше того, я хот╕в би звернути вашу увагу на под╕╖ грудня 1994 року в Будапешт╕, коли Укра╖на в╕дмовилася в╕д третього в св╕т╕ арсеналу ядерно╖ збро╖ в обм╕н на гарант╕╖ безпеки.
У 2014 роц╕ у в╕дпов╕дь на нашу добру волю одна ╕з п╕дписант╕в Будапештського Меморандуму - Рос╕йська Федерац╕я - встромила нам н╕ж у спину.
Удавшись до в╕йськово╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни, Рос╕я порушила вс╕ можлив╕ основоположн╕ норми ╕ принципи м╕жнародного права, включаючи Статут ООН.
Статут, який доруча╓ членам Ради Безпеки п╕дтримувати м╕жнародний мир ╕ безпеку, а не розв'язувати конфл╕кти у всьому св╕т╕.
Що ж може зробити м╕жнародна сп╕льнота щодо Рос╕╖?
Наприклад, у 1939 роц╕ за свою агресивну повед╕нку Москва була виключена з Л╕ги Нац╕й – правильний ╕ виправданий х╕д.
Можливо, настав час поставити Рос╕ю на м╕сце – почати з позбавлення ╖╖ права вето, принаймн╕, коли йдеться про питання рос╕йсько╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни?
Що ще ми могли зробити для того, щоб принести мир в Укра╖ну ╕ знайти тривале р╕шення у протид╕╖ рос╕йськ╕й агрес╕╖?
Ще в березн╕ 2015 року я звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням розм╕стити на територ╕╖ Укра╖ни миротворчу операц╕ю п╕д ег╕дою ООН.
Ця ╕н╕ц╕атива була заблокована Рос╕йською Федерац╕╓ю, яка в╕дкинула можлив╕сть повноц╕нного залучення ООН до врегулювання конфл╕кту.
Рос╕йська Федерац╕я спотворила саму ╕дею ╕ ц╕л╕ миротворчо╖ операц╕╖ в Укра╖н╕.
Я залишаюсь твердим прихильником того, що багатонац╕ональна миротворча операц╕я п╕д ег╕дою ООН з ч╕ткою метою припинення рос╕йсько╖ агрес╕╖ та в╕дновлення суверен╕тету та територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни може стати вир╕шальним фактором для налагодження миру на Донбас╕.
Ми готов╕ до конструктивного обговорення ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи.
╤ техн╕чна оц╕ночна м╕с╕я, яку Генеральний секретар ООН м╕г би направити на Донбас для розробки в╕дпов╕дних вар╕ант╕в, безумовно, допомогла б цьому обговоренню.
Для Укра╖ни принциповим ╓ те, що будь-яке р╕шення про створення миротворчо╖ операц╕╖ на Донбас╕ ма╓ поширювати ╖╖ мандат на всю окуповану територ╕ю, включаючи кордон, ╕ передбачати виведення рос╕йських в╕йськ та ╖хньо╖ збро╖ з нашо╖ територ╕╖, а також розпуск ус╕х незаконних орган╕в та структур.
Важливо також, щоб будь-яка миротворча операц╕я базувалася на ключових миротворчих принципах ООН - насамперед, вона ма╓ бути безсторонньою, неупередженою ╕ нейтральною.
Хочу запевнити, що така м╕с╕я не суперечить М╕нським домовленостям, як це намага╓ться представити Рос╕я.
Натом╕сть, це б сильно допомогло у тому, щоб примусити Рос╕ю добросов╕сно виконати М╕нськ╕ домовленост╕.
Укра╖на завжди демонструвала добру волю та реальн╕ кроки у ╖х виконанн╕.
А що ми отримували у в╕дпов╕дь? Н╕чого! Агрес╕я трива╓!
Тому що Рос╕я взагал╕ не зац╕кавлена у врегулюванн╕ конфл╕кту.
╥й байдуж╕ ╕ Донбас, ╕ Крим!
╥й потр╕бна вся Укра╖на для в╕дновлення друго╖ верс╕╖ Радянського Союзу!
Укра╖нський народ не збира╓ться в╕дмовлятися в╕д сво╓╖ здобуто╖ дорогою ц╕ною незалежност╕ ╕ ставати на кол╕на перед агресором.
Рос╕йська агрес╕я зак╕нчиться, як т╕льки кремл╕вське кер╕вництво вир╕шить ╖╖ зупинити ╕ вивести сво╖ в╕йська з територ╕╖ Укра╖ни та повернути контроль над укра╖нсько-рос╕йським державним кордоном тим, кому в╕н належить.
Хочу нагадати вс╕м: коли ви заклика╓те Рос╕ю припинити боротьбу, ви заклика╓те до завершення в╕йни, а коли ви заклика╓те Укра╖ну припинити захищати себе, ви заклика╓те Укра╖ну в╕дмовитися в╕д суверен╕тету.
Пан╕ Голово,
Озираючись на 5 рок╕в, що минули, хочу ще раз запевнити: альтернативи мирному врегулюванню цього м╕жнародного конфл╕кту нема╓.
Саме тому я знову п╕дтверджую з ц╕╓╖ найвищо╖ св╕тово╖ трибуни тверду в╕ддан╕сть Укра╖ни багатосторонност╕ та м╕жнародному праву.
Кремл╕вська агрес╕я проти нас мала протилежний ефект.
Зам╕сть того, щоб п╕дкоритися Рос╕╖, ми кинули ╖й виклик.
Зам╕сть того, щоб в╕дмовитися в╕д нашо╖ ╓вропейсько╖ мр╕╖, ми прискорили св╕й шлях до не╖.
Зам╕сть того, щоб схилити наш╕ голови, ми п╕дняли ╖х високо, ╕ сказали Пут╕ну: ви не роз╕б'╓те нас!
Я закликаю Рос╕ю як сторону конфл╕кту виконати сво╖ зобов'язання за М╕нськими домовленостями.
╤ я прошу цю Асамблею п╕дтримати нас, стати поряд ╕з нами у протид╕╖ ╕мперським амб╕ц╕ям Кремля.
Т╕льки разом ми можемо примусити Рос╕ю – державу-окупанта та агресора – прийняти свою в╕дпов╕дальн╕сть ╕ припинити сво╖ агресивн╕ д╕╖.
╤ ми вважа╓мо, що ООН ма╓ в╕д╕гравати важливу роль у цьому.
Звуження рол╕ Орган╕зац╕╖ Об'╓днаних Нац╕й лише до гуман╕тарно╖ д╕яльност╕ або мон╕торингу прав людини в Укра╖н╕ ╓ недостатн╕м.
Коли в 2018 роц╕ Генеральний секретар Антон╕у Гутерр╕ш включив питання розв’язання рос╕йсько-укра╖нського конфл╕кту до сво╖х пр╕оритет╕в, ми в╕дчули над╕ю.
На жаль, серйозних зрушень так ╕ не в╕дбулося.
Але ╖х необх╕дно досягти. Конче необх╕дно.
Заради Решата Аметова, Володимира Рибака, Юр╕я Поправка.
Заради тисяч ╕нших жертв ц╕╓╖ жорстоко╖, потворно╖, непотр╕бно╖ в╕йни.
Заради мирних людей. Солдат╕в. С╕мей.
Заради тих, хто так ╕ не повернувся.
Заради тих, хто пров╕в безсонн╕ ноч╕, оплакуючи ╖х.
Заради усього св╕ту. Заради миру та чест╕ усього людства.
Я дякую вам.
Нью-Йорк, 20 лютого 2019 р.
https://www.president.gov.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20892

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков