Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3139)
З потоку життя (6354)
Душі криниця (3492)
Українці мої... (1462)
Резонанс (1492)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1669)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОМПРОМ╤СИ, РЕФЕРЕНДУМИ: ЩО ДАЛ╤?
Справд╕, що поганого в компром╕сах? В житт╕ нам частенько доводиться поступатися чимось меншим...


СТРАТЕГ╤Я АГОН╤ЗУЮЧО╥ ╤МПЕР╤╥. ЧИ МА╢МО СВОЮ НА ПРОТИВАГУ ╥Й?
Недооц╕нювати супротивника немудро. Недооц╕нювати ворога смертельно небезпечно. Здавалося б,...


ЧАС ЗБИРАТИ КАМЕН╤
Кра╖на потроху отямлю╓ться п╕сля вибор╕в. Сказавши «прохмелю╓ться», чи не був би...


ПЕРЕМОЖЕ К╤НО ЧИ ЖИТТЯ?
Люди не розум╕ють, що шоумен Зеленський – це не шк╕льний учитель ╕стор╕╖ Голобородько,...


НАШ ВИБ╤Р ОХЛОКРАТ╤Я ЧИ ВСЕ Ж ДЕМОКРАТ╤Я?
Одна з «найсв╕ж╕ших» – пол╕тична парт╕я «Слуга народу»,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 22.02.2019
МЮНХЕНСЬК╤ МОТИВИ

«Знов Мюнхеном запахло у ц╕ дн╕…»

Послухавши оце на днях в╕деороздуми одного нашого в╕домого журнал╕ста – людини, поза всяким сумн╕вом, патр╕отично╖, людини, як╕й Крим болить особливо – на темат того, що Зах╕д, попри знамениту свою стурбован╕сть агрес╕╓ю Москов╕╖, попри свою непоступливу позиц╕ю в питанн╕ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, попри санкц╕╖, запроваджен╕ проти супостата, все ж… зда╓ нас на ласку Кремля, вир╕шив також под╕литися сво╖ми думками на той темат. Закиди стосувалися головно, як я розум╕ю, виступу канцлера Н╕меччини пан╕ Меркель. Треба сказати, що я також уважно прослухав ╖╖ виступ на Мюнхенськ╕й безпеков╕й конференц╕╖. В сво╓му п╕вгодинному виступ╕ вона згадала Укра╖ну дв╕ч╕ - на сьом╕й та двадцят╕й хвилин╕. Втрет╓ говорила про не╖, в╕дпов╕даючи на пряме питання укра╖нсько╖ депутатки, ╓вропарламентаря пан╕ Св╕тлани Зал╕щук. ╤ – таки правда – сенс ╖╖ послання Укра╖н╕ м╕г би бути значно обнад╕йлив╕шим. Мав би бути таким. Чому ж не став? Чому викликав, натом╕сть, розчарування, пригн╕чен╕сть, а то й тиху пан╕ку серед деяких мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в? Он ╕ сам Петро Олекс╕йович, слухаючи пан╕ канцлерку з першого ряду, був похмур╕ший за грозову хмару. За словами неназваного колегою дипломата, Зах╕д нас просто здав, а за б╕льш дипломатичними висловлюваннями пана Кл╕мк╕на, якщо вони правильно процитован╕, Зах╕д займа╓ «диванну» позиц╕ю, сприймаючи в╕йну, нав’язану Москов╕╓ю Укра╖н╕, як шоу.
Д╕йсно, пан╕ Меркель ц╕лком ясно дала зрозум╕ти, що уряд Н╕меччини не збира╓ться в╕дмовлятися в╕д вт╕лення проекту «П╕вн╕чний Пот╕к-2». Нагадала, м╕ж ╕ншим, що наряду з╕ скрапленим газом з США, який будуть отримувати в╕дтепер, наряду з газом з норвезьких родовищ, Н╕меччина вже отриму╓ значн╕ обсяги москов╕йського газу через ПП-1 та Туреччину ╕ не бачить в тому жодних проблем. Так вигляда╓ диверсиф╕кац╕я по-н╕мецьки. Б╕льше того, вона зазначила, що в геостратег╕чному план╕ Европа не ма╓ права переривати стосунки з Москов╕╓ю. ╤ це при тому, що тут же згадувала про негативний вплив Москов╕╖ на слабк╕ економ╕ки Европи. Протир╕ччя? Не думаю.
Але ж чому?? Чому, кажучи про необх╕дн╕сть врахування висновк╕в Друго╖ св╕тово╖, д╕яти сп╕льно, про що вона згадувала на початку сво╓╖ промови, пан╕ Меркель фактично не врахову╓ ╕нтерес╕в Укра╖ни? Може, розгадка в тому, як ми дозволя╓мо пан╕ канцлерц╕, власне, всьому св╕ту сприймати нав’язану нам в╕йну? Недаремно ж вона назвала ╖╖ «конфл╕ктом на сход╕ Укра╖ни». Так конфл╕кт чи таки в╕йна? Х╕ба не г╕бридна пол╕тика нашо╖ влади уможливила таке сприйняття, не визнаючи в╕йну в╕йною. Петров╕ Олекс╕йовичу ╓ над чим задуматись. Чому саме йому? Тому, що зовн╕шня пол╕тика ╓ прерогативою Президента. Може, хто забув, але моя влада весь час вдавалася до евфем╕зм╕в: Крим у нас в╕д╕брали зелен╕ марс╕яни, на Донеччин╕ й до сьогодн╕ - як не АТО, то ООС. Ось ╕ще майже сюрреал╕стичний приклад: вся моя влада згуртувалася проти певного громадянина, який захот╕в було в судовому порядку встановити факт збройно╖ агрес╕╖ Москов╕╖ проти Укра╖ни (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SO11875.html). Що тут сталося! В судовому зас╕данн╕, з завзяттям, г╕дним кращого застосування, йому жорстко опонували представники М╕н╕стерства юстиц╕╖, М╕н╕стерства закордонних справ, М╕н╕стерства оборони, Адм╕н╕страц╕╖ Президента, Служби безпеки Укра╖ни, доводячи, що факт той, мовляв, встановлено, вимагаючи, щоб суд в╕дмовив позивачев╕ у задоволенн╕ його заяви. Слухняний суд ╕ в╕дмовив. Воно й справд╕, про агрес╕ю Москов╕╖ були згадки в к╕лькох законах, урядових постановах. Але, можливо, в тому судовому зас╕данн╕ вдалося б встановити, що то таки не якась агрес╕я, а таки в╕йна? Адже, як ф╕лолог, я стверджую, що розмите поняття «збройна агрес╕я» аж н╕як не тотожне поняттю «в╕йна».
А х╕ба можна виключити те, що пан╕ Меркель, як ╕ багатьох ╕нших св╕тових пол╕тик╕в, змушу╓ певним чином сумн╕ватися в щирост╕ нам╕р╕в мо╓╖ влади те, що кра╖на, яка потерпа╓ в╕д «збройно╖ агрес╕╖» сус╕ди, ╕ на п’ятому роц╕ в╕йни не роз╕рвала з ним дипломатичних стосунк╕в, веде з ним досить жваву торг╕влю, яка останн╕ми роками нав╕ть зросла, що з вокзал╕в багатьох ╖╖ м╕ст, включаючи Ки╖в, щоденно в╕дходять до столиц╕ агресора по╖зди, що його банки продовжують контролювати частину ф╕нансового ринку Укра╖ни, що його б╕знес контролю╓ частину стратег╕чних об’╓кт╕в Укра╖ни, включно з портами, суднобуд╕вними заводами, родовищами природного газу?
А може вона якимось побитом здогаду╓ться, що основна частина доход╕в в╕д експлуатац╕╖ укра╖нсько╖ ГТС потрапля╓ не ст╕льки в бюджет, як до общака нашо╖ маф╕╖ чи ╖╖ окремих представник╕в? Хто зна…
В усякому раз╕, нам ще раз дали зрозум╕ти, що кожна нац╕я оп╕ку╓ться, найперше, сво╖ми власними ╕нтересами. Ск╕льки ж ще ма╓ бути тих урок╕в, панове, аби ми засво╖ли ╖х?
Не забуваймо, що окр╕м агресивно╖ Москов╕╖, перед св╕том сто╖ть чимало гострих виклик╕в. Нав’язана нам Кремлем в╕йна - лише один з них. А все ж, як я те бачу, св╕т сприйма╓ його хоч ╕ латентно, проте, ц╕лком серйозно. Х╕ба не доказом того було голосування ц╕╓╖ середи на зас╕данн╕ Генерально╖ асамбле╖ ООН, де резолюц╕ю на п╕дтримку Укра╖ни, окр╕м, ясна р╕ч, Москов╕╖, про╕гнорувала лише ц╕лком ╕ повн╕стю залежна в╕д не╖ Сир╕я? Х╕ба не доказ того – санкц╕╖ проти Москов╕╖, дипломатичний тиск на не╖? ╤ те й ╕нше не послаблю╓ться. Навпаки, нароста╓. Не так швидко, як нам хот╕лося б. Але стиски того удава д╕ють хоча й пов╕льно, але певно.
З ╕ншого боку, н╕хто не може пройти за нас наш в╕дтинок шляху. Як же ми проходимо наш шлях? Може, м╕й парламент, зам╕сть докладання вс╕х можливих зусиль задля викор╕нення корупц╕╖, яка стопудовими веригами висить на ногах прогресу, не ляга╓ трупом, застоюючи явних корупц╕онер╕в найвищого гатунку? Може, в╕н, вкуп╕ з АП, не робить все, аби щонайдал╕ в╕дтягнути створення Антикорупц╕йного суду? Може, Президент не утримував весь цей час кишенькових прокурор╕в, як╕ спустили на гальмах розсл╕дування злочин╕в на Майдан╕, дозволили розблокувати вивезен╕ з Укра╖ни груб╕ м╕льярди, награбован╕ попередньою владою? Може, не в╕н створив щонайсприятлив╕ш╕ умови для повернення в укра╖нську пол╕тику кума ВВП? Може, ми не чули про рейдерство пана Пашинського, про «зам’яту» справу «авак╕вських» рюкзак╕в, про участь АП в куп╕вл╕ депутатських голос╕в за участ╕ пана Онищенка? Один лише перел╕к тих «перл╕в» забрав би б╕льше часу, ан╕ж написання ц╕╓╖ статт╕. ╤ все те в кра╖н╕, як╕й загрожу╓ втрата незалежност╕, державност╕ на загал?!
То чи ма╓ п╕дстави для певних сумн╕в╕в пан╕ Меркель? На жаль, ми да╓мо св╕ту так╕ п╕дстави, продовжуючи й дал╕ утримувати владу непорядних нездар, ╕м╕татор╕в, пристосуванц╕в, в╕двертих клептократ╕в, владу, пр╕оритети яко╖ - не якнайшвидша реан╕мац╕я економ╕ки Краю, аби мати можлив╕сть над╕йно застояти себе, утвердити Укра╖ну в св╕т╕, повернути загарбане, жити, врешт╕, по-людськи, але – ухопити якнайб╕льше, нацарювати, хай ╕ на кров╕, нав╕ть в час╕ в╕йни, в час╕, коли сп╕вв╕тчизники продовжують накладати на фронт╕ сво╖ми рокованими головами.
Мен╕ заперечать, що попри вс╕ ╖╖ недол╕ки, це, мовляв, перша влада, яка, принаймн╕, задекларувала наш нам╕р вирватися з╕ сфери впливу Москов╕╖, жити, нарешт╕, спов╕дуючи европейськ╕ ц╕нност╕ – ба! – нав╕ть почала рух в тому напрямку. Зах╕д, мовляв, мав би ц╕нувати т╕ ╖╖ чесноти. Справд╕, пан Порошенко зробив для того найб╕льше з ус╕х сво╖х попередник╕в. ╤ те йому не забудеться. Як не забудуться зусилля, яких довелося докласти ╕ паросткам громадянського сусп╕льства всередин╕ кра╖ни, ╕ св╕тов╕й сп╕льнот╕ з канчуком МВФ в руц╕, аби дзв╕нкоголос╕ декларац╕╖ були забезпечен╕ хоч якимись реальними реформами.
На жаль, правда й те, що Европа зовс╕м не одностайна в сво╓му ставленн╕ як до Москов╕╖, так ╕ до нас, що сьогодн╕шня безпекова система св╕ту пробуксову╓, не ╓ ефективною. М╕жнародн╕ безпеков╕ орган╕зац╕╖ неспроможн╕ зупинити нав╕ть найкривав╕ших конфл╕кт╕в. Сумними доказами того ╓ не лише наша укра╖нська б╕да, а й незатихаюче кровопролиття в Афган╕стан╕, спроба створення кривавого ╕сламського хал╕фату, майже десятил╕ття ст╕каюча кров’ю Сир╕я, перманентне ╓врейсько-арабське протистояння, загрози з боку П╕вн╕чно╖ Коре╖. Чого варта одна лише Москов╕я, яка ман╕якально прагнучи визнання себе за першорядного св╕тового гравця – наддержаву, з якою мають не просто рахуватися – боятися ╖╖, схоже, доклала руки чи не до кожного з тих збурень!
Але нав╕ть якби в св╕т╕ й ╕снувала якась ╕деальна безпекова орган╕зац╕я, ╖й не п╕д силу було б справитися з агресором, якщо його жертва, в час╕ збройного нападу на не╖, не чинить спротиву, не дозволя╓ сво╖м в╕йськам застосовувати проти агресора силу, не запроваджу╓ во╓нний стан, не оголошу╓ моб╕л╕зац╕ю, оголошу╓, натом╕сть, сво╖х громадян – ╕ тих, що потрапили в окупац╕ю, ╕ тих що втекли в╕д не╖ – нерезидентами, окуповану ворогом територ╕ю – в╕льною економ╕чною зоною, зам╕сть намагання повернути свою територ╕ю, в╕дстояти сво╖х громадян, почина╓ жваву торг╕влю з окупантом. Задумаймось над цим, панове, перш н╕ж дор╕кати сп╕льникам. Не збиваймо ╖х з пантелику такими вибриками. Не забуваймо, що ╖х санкц╕╖ проти нашого кривдника ╕нод╕ на роки випереджали наш╕ власн╕. Не забуваймо, що лиш поводячись належно ╕ г╕дно сам╕, можемо оч╕кувати того в╕д ╕нших. Нема╓ сенсу намагатися йти в Европу з╕ сво╖ми тарганами. Ма╓мо, натом╕сть, вим╕тати ╖х геть, ставати Европою там, де ми ╓. Це найпевн╕ший шлях ╕ до асоц╕ац╕╖ ╕ до НАТО, ╕ до повернення загарбаного.

Валентин БУТ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484357

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20887

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков