Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 15.02.2019
ТРИПОВЕРХОВИЙ ГЛЕЧИК ╤ ЗАБОРОНЕНИЙ ОРНАМЕНТ. НАШ╤ НА ТУРЕЦЬК╤Й ВИСТАВЦ╤

У Анкар╕ представлено керам╕чн╕ витвори укра╖нки та кримського татарина

Виставка «Кра╖ни», яка нин╕ проходить в Анкар╕, з╕брала п╕д сво╖м дахом митц╕в ╕з 40 р╕зних кра╖н св╕ту, ус╕х рег╕он╕в Туреччин╕. Серед розма╖ття барв та форм особливе м╕сце пос╕да╓ укра╖нська керам╕ка, представлена тут ун╕кальними, дуже р╕зними ╕ под╕бними одночасно роботами двох в╕домих в Укра╖н╕ митц╕в: майстра кос╕всько╖ керам╕ки Мар╕╖ Гринюк та кримськотатарського митця-керам╕ста Рустема Скиб╕на.
ТУРЕЧЧИНА, КОСОВ ╤ КРИМ
Де наш стенд на виставц╕, довго шукати не довелося. «Ukrayna! Ukrayna!», - почули рад╕сн╕ вигуки з натовпу. Б╕ля стенду людно: люди ц╕кавляться, зупиняються, розпитують, роздивляються. Час в╕д часу в╕дв╕дувач╕ з числа турецьких громадян п╕дкреслюють схож╕сть мотив╕в та форм ╕з роботами тутешн╕х майстр╕в. Хвалять, дехто д╕литься сво╖ми враження в╕д в╕дв╕дання Укра╖ни.
«При╓мно спостер╕гати, як люди позитивно реагують, коли бачать наш пав╕льйон, символ╕ку укра╖нську ╕ кримськотатарську. Я був на фестивалях в Туреччин╕ в 2010, 2012 роках ╕ такого тод╕ тут не спостер╕гав. Зараз в╕дчува╓ться, що ставлення в ц╕лому населення в Туреччин╕ зм╕нилося. Ми бачимо величезний ╕нтерес до Укра╖ни», - д╕литься сво╖ми спостереженнями Рустем Скиб╕н.
В╕н поясню╓, що це в╕домий фестиваль, який проводиться не один р╕к ╕ для майстр╕в ╓ хорошою можлив╕стю показати творч╕сть, розпов╕сти про традиц╕╖, культуру свого народу, а також посп╕лкуватися як з в╕дв╕дувачами, так ╕ з майстрами.
«Тут к╕лька сотень майстр╕в з р╕зних кра╖н, з багатьма з них ми вже знайом╕, зустр╕чалися неодноразово на ╕нших майданчиках, сп╕лку╓мося, обм╕ню╓мося досв╕дом, враженнями. Ми бачимо як розвиваються майстри, як╕ ╓ тенденц╕╖. Спостер╕гати за цим особливо при╓мно. Так само як ╕ показувати св╕й р╕вень ╕ р╕зноб╕чн╕сть нашо╖ Укра╖ни», - розпов╕да╓ майстер.
В╕н п╕дкреслю╓, що представлена цього року ??керам╕ка Косова та Криму в╕др╕зня╓ться за стилем, формами, техн╕кою виконання, однаково ц╕кава ╕ несе в соб╕ глибок╕,  спрямован╕ на позитив, смисли.
ДЗБАН ДЛЯ МИТЦ╤В
На укра╖нському стенд╕ представлено ще один проект, який нин╕ чека╓ початку практичного вт╕лення – зведення у Косов╕ найб╕льшого дзбану (глечика – ред.). Його висота за проектом становитиме 15 (!) метр╕в, зовн╕шн╓ оздоблення буде в традиц╕ях кос╕всько╖ керам╕ки, а внутр╕шн╓ «начиння» культурним центром.
«Кос╕вський дзбан, як триповерхова арх╕тектурна форма, буде вт╕лений в натур╕. Хочемо побудувати культурно-мистецький центр з м╕н╕-к╕нотеатром, майстернями, виставковими залами. Вже ╓ проект, вид╕лена земля. Це наше дитинча, велика ╕н╕ц╕атива майстр╕в, яка ма╓ п╕дтримку громади, м╕сцевого населення. Дуже корисний ╕ потр╕бний рег╕ону проект», - розпов╕да╓ пан╕ Мар╕я.
За ╖╖ словами,  для вт╕лення ╕де╖ потр╕бно щонайменше три роки. В планах: п╕сля реал╕зац╕╖ проекту, подавати його до Книги рекорд╕в Г╕неса.
Нараз╕, важливого р╕шення чека╓ ╕нший проект – на розгляд до репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини ЮНЕСКО подано кос╕вську нац╕ональну керам╕ку, яка ╓ нац╕ональним надбанням Укра╖ни.
«Оч╕ку╓мо, що в цьому роц╕ в╕дбудеться голосування ╕ воно буде для нас позитивним. Ця традиц╕я в Карпатах, ця трьохкол╕рна керам╕ка, нал╕чу╓ щонайменше три стол╕ття, а загалом такий стиль, притаманний й ╕ншим народам, нал╕чу╓ близько 10 стол╕ть. Ц╕ мотиви розпов╕дають про нашу ╕стор╕ю, що вир╕зня╓ нашу керам╕ку в╕д ╕нших, не говорячи про саму складну технолог╕ю виготовлення», - розпов╕ла майстриня.
ЗНАК ПРОЦВ╤ТАННЯ
Мар╕я Гринюк зауважу╓, що на м╕жнародних виставках неодноразово пом╕чала увагу до сво╖х роб╕т представник╕в кра╖н Аз╕╖, Далекого та Близького Сходу. ╤ це не дивно, вважа╓, оск╕льки в мистецтву керам╕ки цих народ╕в також притаманна техн╕ка ритування, малювання трьома кольорами.
П╕дтриму╓ ╕дею под╕бност╕ (зокрема кримськотатарсько╖ та кос╕всько╖ керамки) ╕ Рустем Скиб╕н: «Насправд╕, дуже багато сп╕льного. Зараз, напевно, той початок вивчення ╕ в╕дкриття вс╕х цих та╓мниць, як╕ були прихован╕ ран╕ше. Знято ун╕ф╕кац╕ю, заборону на нац╕ональну культуру. Коли говоримо про орнаменти, ╖х назви, знаходимо дуже багато зб╕г╕в. Це дуже рад╕сн╕ пер╕од в╕дкритт╕в».
За його словами, через заборони та гон╕ння в р╕зн╕ ╕сторичн╕ пер╕оди, особливо у радянськ╕ часи, дуже непросто зараз в╕дтворювати орнаменти та, особливо, форми керам╕чних вироб╕в.
«Керам╕ка дуже крихкий матер╕ал ╕ з кримськотатарською керам╕кою ╓ складност╕ з формами, як╕ не збереглися. Сам же орнамент несе в соб╕ особливу семантику. Тут представлен╕ роботи, пов'язан╕ з вес╕льними традиц╕ями ╕ ритуалами. Це створення с╕м'╖, продовження роду, ╕ в кожн╕й з цих композиц╕й закладений цей знак ╕ побажання процв╕тання, здоров'я, вс╕х благ у вигляд╕ кв╕т╕в, а також персонаж╕: батько, мати, син, дочка», - поясню╓ Рустем Скиб╕н.
А от кос╕вську керам╕ку, розпов╕ла Мар╕я Гринюк, як вид народного мистецтва, могли втратити вже п╕сля розпаду СРСР, у 90-х, коли не було умов, але лишалося лише бажання майстр╕в-керам╕ст╕в, як╕ в холод╕, незважаючи н╕ на що творили ╕ змогли зберегти це ун╕кальне мистецтво.
ВИШИВАНКА ПАН╤ МАР╤╥
Нашу розмова на деякий час переривають дв╕ турчанки, - дуже ╖м до вподоби вишиванка пан╕ Мар╕╖. Уточнюють, чи ╓ така краса, аби придбати. «То ун╕кальна робота, робила ╖╖ для себе ╕ в ╓диному екземпляр╕. На жаль, не прода╓ться», - поясню╓ майстриня, вбрана у нац╕ональний костюм. Ж╕нки довго роздивляються, вивчають в╕зерунки на рукавах, виказують сво╓ захоплення…
Про що мр╕ють майстри, запитую. В╕дпов╕д╕ досить под╕бн╕: про мир, розвиток мистецтва, талановитих учн╕в, зац╕кавлення молод╕ традиц╕ями та ╖х збереження прийдешн╕ми покол╕ннями. Рустем мр╕╓ повернутися додому, до р╕дного Криму.
«Я сумую за Кримом, за сво╖м будинком, за людьми. Сумую за тим Кримом, яким в╕н був до 2014 року. Це був зовс╕м ╕нший Крим ╕ т╕ тенденц╕╖ розвитку, як╕ в╕н почав отримувати, вселяли велик╕ над╕╖. Ми будували ╕ робили все в традиц╕ях, в стил╕, для того, щоб знайомити вс╕х з ╕стинним обличчям Криму, кримськотатарського Криму», - говорить майстер ╕ демонстру╓ тар╕ль «Старе м╕сто», що уособлю╓ собою зб╕рний образ Криму.
Зараз Рустем Скиб╕н живе у Ки╓в╕, переконаний, що необх╕дно створювати те середовище та атмосферу, як╕ панували в Криму, там, де в╕н знаходиться, тому продовжу╓ свою справу, у вигляд╕ виставок, фестивал╕в, форум╕в.
Пан╕ Мар╕я мр╕╓, що через три роки у новозбудованому Кос╕вському культурно-мистецькому центр╕ працюватимуть молод╕ менеджери, в╕дбуватиметься безл╕ч ц╕кавих заход╕в, рег╕он стане популярною туристично╖ перлиною, а кос╕вська керам╕ка буде у списку нематер╕ально╖ спадщини ЮНЕСКО.
Попри труднощ╕, що лежать на шляху до зд╕йснення мр╕й, майстри запевняють, що мистецтво народу ма╓ могутню п╕дтримку предк╕в, а також ц╕лющу силу, тому головне – це в╕рити, прагнути ╕ крок за кроком ╕ти до сво╓╖ мр╕╖.
Ольга Будник, Анкара
(Укр╕нформ)

Тим часом…
У КРИМУ ПРОЙДЕНО ТОЧКУ НЕПОВЕРНЕННЯ
В ЗНИЩЕНН╤ КУЛЬТУРНО╥ СПАДЩИНИ

Точку неповернення в знищенн╕ деяких пам'яток культурно╖ спадщини в Криму, зокрема Бахчисарайського палацу, вже пройдено. Про це в коментар╕ «Укр╕нформу» сказав в╕домий кримськотатарський керам╕ст Рустем Скиб╕н, який до 2014 року працював у Криму.
"Точка неповернення вже пройдена. В╕дносно Бахчисарайського палацу - матер╕альн╕ артефакти, як╕ там знаходилися, роз╕бран╕, перебудован╕, перезалит╕, зам╕нено дах ╕ншими матер╕алами. Я не уявляю, де можна знайти сьогодн╕ матер╕али для в╕дновлення 300-р╕чно╖ балки", - сказав Скиб╕н.
В╕н також розпов╕в про те, що на п╕востров╕ проводяться археолог╕чн╕ розкопки, але доля знах╕док з цих розкопок нев╕дома. «Кр╕м того ╓ питання щодо проведення археолог╕чних розкопок. Ми не зна╓мо долю знах╕док цих розкопок. Вивозиться, залиша╓ться, ф╕ксу╓ться - нев╕домо. М╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ не присутн╕ при цьому», - розпов╕в майстер-керам╕ст.
Як пов╕домлялося, Укра╖на з метою врятувати Бахчисарайський палац в окупованому Криму вир╕шу╓ питання про внесення його до списку Всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО ╕ одночасно до списку об'╓кт╕в, що перебувають п╕д загрозою.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20874

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков