Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Б╤ЛЯ КАРТИНИ ЯРОСЛАВА МАЦЕЛЮХА «ТАРАС ШЕВЧЕНКО»
Ви вже, напевно, подумали, що перед вами якийсь французький граф, чи британець корол╕всько╖...


СОРОК ПРУТИК╤В СОРОКИ
22 березня вшанову╓мо пам'ять сорока святих мученик╕в севаст╕йських


ПРИДБАЙТЕ КНИЖКУ, П╤ДТРИМАЙТЕ КОНКУРС!
«Можливо, хтось ╕з вас займа╓ться реал╕зац╕╓ю книг, чи ма╓ бажання придбати мою книжку...


З В╤РОЮ В ДОБРОТУ
Для кожного в житт╕ наста╓ час, коли варто п╕двести п╕дсумки, проанал╕зувати, що вдалося зробити,...


«Я – ЗАРОБ╤ТЧАНКА»
Все в╕дкладала б╕ограф╕ю писати, Бо спогади, як море - то штилем, То штормом в серц╕ виринають....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 15.02.2019
СТР╤ТЕННЯ ГОСПОДН╢

Наш╕ традиц╕╖

15 лютого - велике церковне свято Стр╕тення Господн╓. У народ╕ кажуть, що на Стр╕тення зима йде туди, де було л╕то, а л╕то - де була зима. За давн╕ми в╕руваннями, л╕то зустр╕ча╓ться з зимою дв╕ч╕ на р╕к: на Стр╕тення та в день Свято╖ Анни (20 листопада). При зустр╕ч╕ на Стр╕тення стара зима ╕ молоде л╕то сперечаються м╕ж собою - кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора стало тепл╕ше - л╕то перемогло зиму, а якщо холодн╕ше, то переможцем ╓ зима, ╕ вона скоро не в╕дступить.
Ясна ╕ тепла погода в цей день в╕щу╓ добрий урожай польових культур ╕ ро╖ння бдж╕л. В╕тер - погана ознака. В╕длига - жди п╕зньо╖ весни. А «якщо на Стр╕тення п╕вень води нап'╓ться з калюж╕, то ще жди стуж╕».
У цей день у церквах святять воду ╕ св╕чки-громниц╕. ╥х запалюють ╕ ставлять п╕д образами п╕д час грози, щоб обер╕гати людей ╕ худобу, усе майно в╕д блискавки. А на саме Стр╕тення запалювали св╕чку-громницю, щоб пов╕нь не зашкодила пос╕вам ╕ мороз дерева не побив. Таку ж св╕чку давали в руки вмираючому, коли читали над ним в╕дх╕дну молитву.
Стр╕тенська вода так само ма╓ ц╕лющ╕ властивост╕, як ╕ йорданська. Нею натирали хвор╕ м╕сця. В╕рили: найкраще вона допомага╓ в╕д пристр╕ту - хвороби, що ╖╖ спричинило погане око. Чумаки брали стр╕тенську воду у дорогу. Нею кропили худобу ╕ напували ╖╖, щоб не хвор╕ла. Пас╕чники берегли цю воду весь р╕к ╕ кропили нею вулики кожно╖ першо╖ нед╕л╕ при молодому м╕сяцю.

КИМ БУВ СВЯТИЙ ВАЛЕНТИН?..

У нас свято Валентина (14 лютого) стало ширитися в╕дносно недавно, ╕ то серед молод╕, як День закоханих. Що ж?.. Хай буде ╕ така традиц╕я! Але досл╕дники не можуть встановити походження цього свята, оск╕льки у Давньому Рим╕ в II стол╕тт╕ жило два християни на ╕м'я Валентин, як╕ загинули мученицькою смертю в один день — 14 лютого.
Перший Валентин - ╓пископ Тек╕йський. В╕н усупереч наказу ╕мператора Клавд╕я II та╓мно в╕нчав закоханих, тод╕, коли правителю потр╕бн╕ були не подружн╕ пари, а неодружен╕ солдати. Другий Валентин - л╕кар, захисник ╕ рят╕вник хворих д╕тей, подорожуючих, молодят ╕ наречених. За в╕рн╕сть Христов╕й Церкв╕ потрапив до в'язниц╕. Д╕ти, яких колись молодий зц╕литель вил╕кував, приб╕гали до в╕кна в'язниц╕ ╕ потайки передавали йому записки з подяками та прив╕таннями. Таким чином вони намагалися показати свою любов ╕ вдячн╕сть, п╕дтримати свого рят╕вника добрим словом. Отож першими «валентинками» вважалися саме т╕ дитяч╕ записки. Тепер так╕ передають один одному т╕льки закохан╕...
╢ й ╕нш╕ верс╕╖ походження свята, але тод╕ йдеться про ╕нших Валентин╕в - достойник╕в Христово╖ Церкви.
Як би там не було, береж╕мо усе добре, береж╕мо любов!
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

МИКОЛА ГОЛОДНИЙ

У роц╕ ╓ три свята Миколи: Л╕тн╕й Микола (22 травня), який випаса╓ коней; Зимовий, Холодний Микола (19 грудня), який приносить д╕тям подарунки; а ще — Микола Голодний (17 лютого).
Голодним назвали тому, що у неврожайний р╕к вже завершувалися запаси хл╕ба ╕ селянину доводилося ощадити зерно, борошно, аби якось «дотягнути» до нового врожаю. А попереду ще Великдень, Тр╕йця... Тут ╕ паску потр╕бно спекти, ╕ коровай, ╕ паляниц╕ на щодень. В╕дтак - жартували: «На Миколи, або н╕коли». Знову ж, йдеться про хл╕б. З'╖сиш його на Миколи Голодного, то що пот╕м ╖стимеш...
Прогностичн╕ прикмети стверджують:
- На Голодного Миколи сонечко ясне - л╕течко буде красне.
- Тиха погода - будуть родити зернов╕.
- Буде багато хл╕ба, якщо збер╕гаються велик╕ сн╕гов╕ намети.
- З дах╕в ╕ на Голодного Миколи звисають довг╕ бурульки - буде багато меду.
- Горобц╕ влаштували у калюжах куп╕ль - на тривале потепл╕ння.
- Гр╕м на Голодного Миколи - р╕к буде голодним.

ВУКОЛ-БОКОГР╤Й

Лютий називають бокогр╕╓м. П╕сля Стр╕тення сонце п╕дн╕ма╓ться трохи вище ╕ гр╕╓ боки деревам. Але вноч╕ таки ще припече мороз. За багатов╕ковими народними синоптичними спостереженнями, так╕ р╕зк╕ перепади температури часто трапляються з дня святого Вукола, якого вшановують 19 лютого. Тому не т╕льки лютий, а саме цей день називають бокогр╕╓м...
Церковн╕ джерела розпов╕дають, що Вукола висвятив на ╓пископа м╕ста Смирни у Мал╕й Аз╕╖ Святий апостол ╕ ╓вангел╕ст ╤ван Богослов. Вибрав свого учня ╕ призначив на таку високу посаду у Христов╕й Церкв╕ тому, що той з ранньо╖ молодост╕ в╕дзначався побожн╕стю ╕ в╕в чесне християнське життя. Вукол справд╕ ревно працював над спас╕нням душ сво╖х в╕рних. Преподобний отець Вукол помер (за деякими джерелами - мученицькою смертю) у II стол╕тт╕. Б╕ля його гробу ставалися р╕зн╕ дива, що навертали людей до Христово╖ в╕ри. Згодом тут виросло з╕лля, яке приносило зц╕лення хворим.
У народ╕ кажуть:
- Мороз на Вуколи в╕щу╓ бурхливу весну ╕ сухе тепле л╕то.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20871

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков