Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3106)
З потоку життя (6330)
Душі криниця (3468)
Українці мої... (1457)
Резонанс (1489)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1663)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕМОЖЕ К╤НО ЧИ ЖИТТЯ?
Люди не розум╕ють, що шоумен Зеленський – це не шк╕льний учитель ╕стор╕╖ Голобородько,...


НАШ ВИБ╤Р ОХЛОКРАТ╤Я ЧИ ВСЕ Ж ДЕМОКРАТ╤Я?
Одна з «найсв╕ж╕ших» – пол╕тична парт╕я «Слуга народу»,...


КРИМ. ЧАС НАД╤Й ЧИ...ДИВА?
Крим дуже уважно стежить за тим, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕. З великою над╕╓ю.


ЧИ ДОПОМОЖУТЬ ПОРОШЕНКУ ДЕБАТИ НА СТАД╤ОН╤ «НОКАУТУВАТИ» ЗЕЛЕНСЬКОГО
"Володимиру Зеленському не варто зв'язуватися з Петром Порошенком, тому що останн╕й –...


РУКА КРЕМЛЯ
Отож, пан Президент затаврував нег╕дник╕в. Я ╖х затаврував сильн╕ше. Ще б╕льш дошкульними...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 08.02.2019
БАЧИТИ ЗА ГОРИЗОНТ

Коли мо╖ батьки привели мене у цей прекрасний св╕т, с╕м’я землян, разом з╕ мною, нал╕чувала приблизно два м╕льярди девятсот м╕льйон╕в сто тисяч людей. Сьогодн╕ нас с╕м м╕льярд╕в п’ятсот п’ятдесят м╕льйон╕в. Проста арифметика п╕дказу╓, що за якихось ш╕сть десятк╕в л╕т нас стало б╕льше на чотири м╕льярди ш╕стсот п’ятдесят м╕льйон╕в. Знаменна тут нав╕ть не величина останнього числа – тенденц╕я. Ось вона ╕ справд╕ вражаюча, якщо знати, що до першого свого м╕льярда людство доп’ялося лише в 1824 роц╕, на зростання до другого йому треба було вже якихось 123 роки (1927 р.), а до третього – лише 33 (1960 р.). Сьогодн╕ населення лише двох кра╖н – ╤нд╕╖ (1,339 млрд.) та Китаю (1,415 млрд.) склада╓ майже ст╕льки людей, ск╕льки ╖х було на вс╕й планет╕ в час╕ мо╓╖ появи на н╕й.
Чи треба казати, що за тако╖ тенденц╕╖ ключового значення набувають ресурси житт╓забезпечення. Найперше, харчов╕. За даними ООН на 2017 р╕к, в св╕т╕ недо╖дали 821 м╕льйон людей в сорока п’яти кра╖нах. Власне, продукц╕╖ с╕льського господарства, яку виробляють сьогодн╕ у св╕т╕, ц╕лком достатньо, щоб прогодувати нав╕ть 12 м╕льярд╕в, але проблема в т╕м, що доступна вона далеко не для вс╕х, не вс╕м по кишен╕.
Здавалося б, кожна нац╕я, народ чи плем’я мають вс╕ можливост╕ вир╕шувати ту проблему власними силами. Воно-то так, а проте ж, далеко не скр╕зь ╓ сприятливий кл╕мат, родюч╕ грунти, далеко не скр╕зь розвиток сусп╕льства (соц╕альний, технолог╕чний, etc. )дозволя╓ використати нав╕ть наявн╕ можливост╕ задля ╖╖ вир╕шення. Ба! – десь те нав╕ть не в пр╕оритет╕. Не в╕рите? Спитайте венесуельц╕в, кубинц╕в, спитайте мешканц╕в П╕вн╕чно╖ Коре╖ чи деяких африканських, аз╕йських кра╖н.
Тим часом, недо╖дання - це не просто непри╓мн╕ в╕дчуття у шлунку. Воно унеможливлю╓ вигодовування немовлят внасл╕док в╕дсутност╕ молока у матер╕в, робить звичайн╕ хвороби смертельними. Жахливо, проте щор╕чно в╕д голоду гинуть ш╕сть м╕льйон╕в д╕тей.
Ще б╕льшою ╕ значно пекуч╕шою проблемою ╓ брак пр╕сно╖ води. В багатьох м╕сцях на наш╕й планет╕ ╖╖ браку╓ нав╕ть для пиття, не кажучи вже про значно б╕льш╕ об’╓ми для вирощування рослин, для розведення тварин, для сан╕тарних потреб. Найзагрозлив╕шим ╓ швидке скорочення ╖╖ запас╕в – як через промислове забруднення, так ╕ внасл╕док ╕нтенсивного танення глетчер╕в та льодових шапок на полюсах.
Те ж саме з енергоресурсами. Традиц╕йн╕ вуглеводн╕ – вуг╕лля, нафта, газ - ╓ вичерпними, до того ж, ╖х широке використання запустило процеси глобального потепл╕ння, ознаки якого ╕ в катастроф╕чних бурев╕ях, ╕ в засухах, що нищать врожа╖, ╕ в досить вже пом╕тних ознаках зм╕н кл╕мату.
На сьогодн╕ це чи не найголовн╕ш╕ виклики, що стоять перед людством. Не пол╕тичн╕ чи соц╕альн╕ протистояння, нав╕ть не привид третьо╖ св╕тово╖, якого мають над╕ю все ж уникнути, застосовуючи в╕дпов╕дальну, зважену пол╕тику, в тому числ╕ й пол╕тику компром╕с╕в. В╕дпов╕дальн╕сть тут – ключове слово. В╕дпов╕дальн╕ уряди, усв╕домлюючи повною м╕рою всю серйозн╕сть тих виклик╕в, роблять все для забезпечення подальшого розвитку, процв╕тання, щонайменше – можливостей виживання сво╖х нац╕й в нових умовах. За прикладами не треба далеко ходити: пол╕тикум кожно╖ розвинено╖ нац╕╖, попри вс╕ сво╖ внутр╕шн╕ протир╕ччя ╕ розб╕жност╕, ╓диний в одному – в створенн╕ максимально сприятливих умов для прогресу сво╓╖ нац╕╖, для того, щоб вона утрималась на його стрижн╕, не в╕дстала, не здала важко напрацьованих позиц╕й, не втратила ╕мпульс, заданий покол╕ннями попередник╕в. Можна ск╕льки завгодно зневажати пана Трампа за його ман╕якальне намагання обмежити доступ ╕м╕грант╕в до благ сво╓╖ усп╕шно╖ кра╖ни, картати пан╕ Меркель, яка в╕дверто колабору╓ з ВВП у справ╕ П╕вн╕чного Потоку чи ганити пана Ердогана за под╕бну ж сп╕впрацю з Кремлем, але неможливо заперечувати, що кожен з названих тут гол╕в держав керу╓ться у сво╖х д╕ях ╕нтересами сво╓╖ нац╕╖.
Чи так само в╕дпов╕дально чинять наш╕ уряди? Не схоже, кажете? Справд╕, якщо пригадати здачу Чорноморського флоту, розкрадання колись одного з найб╕льших ╕ найефективн╕ших у св╕т╕ Чорноморського морського пароплавства, фактичне знищення Микола╖вських корабелень, десятк╕в ╕нших великих ╕ безл╕ч╕ малих п╕дпри╓мств, здачу Криму, зрештою. А х╕ба не разючим дисонансом вигляда╓ демограф╕чна ситуац╕я в Укра╖н╕, де на в╕дм╕ну в╕д динам╕чно зростаючого населення св╕ту, ми, по-сут╕, вимира╓мо? Справд╕, нас вже далеко не п’ятдесят два м╕льйони. Кажуть, нав╕ть вже не сорок п’ять. Замогильним холодом в╕╓, в╕дтак, в╕д висновку директора ╤нституту демограф╕╖ та соц╕альних досл╕джень Елли Л╕баново╖ про те, що населення Укра╖ни ╕ дал╕ буде зменшуватись, ╕ншими словами, нац╕я ╕ дал╕ вгасатиме.
А чи не тому це стало можливим, що пронирливим, брехливим, злод╕йкуватим бастардам постсовецько╖ номенклатури та бандит╕в 90-х, яких трепетно трима╓мо за владу упродовж вс╕х рок╕в формально╖ незалежност╕, глибоко байдуж╕ вс╕ т╕ виклики, власне, як ╕ доля само╖ нац╕╖? Сумним доказом нашо╖ безв╕дпов╕дальност╕ – розграбована знекровлена кра╖на з ледь дихаючою економ╕кою, живот╕ння на апарат╕ штучного дихання МВФ держави, в╕йна, в як╕й влада не шука╓ перемоги, колабору╓ натом╕сть з ворогом, втрата величезних територ╕й, як╕ не посп╕шають повертати, незм╕рим╕ репутац╕йн╕ втрати, над якими, схоже, мало задумуються нав╕ть наш╕ ╕нтелектуали.
Чи не продовжу╓мо ми й дал╕ ту сумну традиц╕ю ╕ сьогодн╕, вкотре бездумно п╕дпираючи як не в╕двертих урок, то клоун╕в?
Хтось скаже, мовляв, тут вже н╕чого не вд╕яти. Он ╕ той д╕агноз пан╕ Л╕баново╖…
Справд╕, все аж надто запущено. А проте ж, далеко не безнад╕йно. Треба розум╕ти, що пан╕ Л╕банова давала св╕й висновок 2016 року, на п╕дстав╕ анал╕зу тод╕шньо╖ ситуац╕╖. ╤ хоч сьогодн╕шня мало чим в╕др╕зня╓ться в╕д то╖, майже трир╕чно╖ давнини, зм╕нивши ╖╖, матимемо вс╕ шанси стати на ноги, повернути соб╕ г╕дн╕сть, держав╕ - репутац╕ю.
Але для того потр╕бн╕ велик╕ зусилля злагоджених команд фах╕вц╕в в урядах, як╕ зам╕сть шкурних ╕нтерес╕в бачитимуть натом╕сть фарватер, яким виводитимуть корабель укра╖нсько╖ держави з╕ смердючого болота, в якому наш╕ доброзичливц╕ спод╕валися його згно╖ти. Потр╕бн╕ фахов╕ штурмани, як╕ зроблять попередню прокладку не сьогодн╕-на-завтра, а на роки вперед. Потр╕бн╕ кап╕тани, як╕ зам╕сть болотних купин та баговиння в себе п╕д носом сягатимуть сво╖м поглядом горизонт╕в, поведуть державний корабель швидко ╕ безпечно, н╕ на йоту не в╕дхиляючи виконавчо╖ прокладки в╕д генерального курсу. Потр╕бн╕ оф╕цери, як╕ зам╕сть нишпорити в кишенях сво╓╖ команди, усв╕домлюватимуть, що ╓дине ╖х призначення – щонайповн╕ше задоволення ╖╖ житт╓вих ╕нтерес╕в, процв╕тання лише разом з нею.
Хтось скаже, що то фантастика, мр╕╖, якими лиш дурн╕ й багат╕ють, що про швидк╕сть мови вже точно нема╓. З м╕сця б зрушити.
«По в╕р╕ ваш╕й буде вам», каже Книга. А я скажу, що не маючи мр╕╖, ви мертв╕.
Що ж до швидких зм╕н, то ╕стор╕я зна╓ вражаюч╕ приклади. Не буду наводити вам за приклад усп╕х Л╕ Куан Ю, про якого так багато розмов, та надто мало тих, хто д╕йсно анал╕зував його досв╕д. Наведу ╕нший приклад:
Ще в 1854 роц╕ Япон╕я перебувала практично в глибокому середньов╕чч╕. Документальне св╕дчення тому - подорожн╕ нотатки ╤вана Гончарова, який перебував там в тому час╕ в якост╕ секретаря при посольств╕ адм╕рала Путят╕на (в 1858 роц╕ оформлен╕ в книжку «Фрегат Паллада»). ╤ванов╕ Олександровичу можна закинути багато чого – ╕ зневажливе ставлення до японц╕в, ╕ низьку оц╕нку ╖х розумових зд╕бностей, але в╕н аж н╕як не м╕г помилитися, описуючи патр╕архальн╕сть тамтешнього ладу, прим╕тивний р╕вень розвитку ╖х господарства, практично повну в╕дсутн╕сть техн╕ки. Лише на фон╕ того прим╕тив╕зму старий 52-х гарматний московитський фрегат, на якому прибуло посольство, м╕г справляти враження прибульця з майбутнього. ╤ван Олександрович, на в╕дм╕ну в╕д декого з команди, не дожив до 1905 року. Але якби те сталося, в╕н був би, думаю, дуже вражений, д╕знавшись, що за якихось 50 лише рок╕в в╕дстала Япон╕я не т╕льки навчилася будувати потужн╕ бойов╕ корабл╕, але й розгромила, пустила на дно одну за другою дв╕ московитськ╕ броненосн╕ ескадри. А що вже мовити про те, де Япон╕я сьогодн╕!
Роб╕мо висновки, панове. Д╕╓в╕ висновки. Так╕, як╕ зробила в 1868 роц╕ Япон╕я, р╕шуче реформувавши свою економ╕ку, перен╕сши себе з патр╕архального середньов╕ччя в ряд найпередов╕ших ╕ндустр╕альних кра╖н св╕ту. Для нас це ще б╕льш критично, бо ж мова йде не про щось ╕нше, як про те, чи буде ╕снувати незалежна держава Укра╖на, а чи зникне з мапи св╕ту, чи процв╕татиме укра╖нська нац╕я, а чи розчиниться пом╕ж сус╕д╕в, рудими мишами розб╕житься по св╕ту, називаючись чужими ╕менами.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20831

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков