Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я «ПЕДАЛЮ╢» ПИТАННЯ ВОДИ В КРИМУ, ЩОБ ЗМ╤НИТИ ╤НФОРМАЦ╤ЙНИЙ ФОКУС
Про це заявив заступник м╕н╕стра з питань ре╕нтеграц╕╖ тимчасово окупованих територ╕й ╤гор Яременко


РОС╤Я СТВОРЮ╢ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ГУМАН╤ТАРНУ КАТАСТРОФУ
Про це заявив кримський громадський актив╕ст, редактор онлайн-видання «╤нжир» Михайло...


НОВ╤ ЗАВДАННЯ У ПОРЯДКУ ДЕННОМУ ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ
19 жовтня в╕домий Левада-центр оприлюднив загальнорос╕йське опитування "Горд╕сть та ╕дентичн╕сть".


ВИДАВНИЦТВО VIVAT НАДРУКУ╢ ЩЕ 15 ТИСЯЧ ПРИМ╤РНИК╤В КНИГИ ПРО СТУСА
директор Vivat Катеринa Аврамчук додала, що замовлення на книгу продовжують надходити, ╕ не...


УЧАСНИКИ МАРШУ НА ЧЕСТЬ ДНЯ ЗАХИСНИК╤В ПРИЙШЛИ П╤Д ОП ╤ ОГОЛОСИЛИ ВИМОГИ
Б╕ля буд╕вл╕ Оф╕су президента перебували дек╕лька тисяч учасник╕в маршу. Вони скандують "Слава...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2019
ЧИ МОЖНА ОРГАН╤ЗУВАТИ СУСП╤ЛЬСТВО?

(РЕЦЕНЗ╤Я-В╤ДГУК НА ДВ╤ КНИГИ АКАДЕМ╤КА В╤КТОРА АНДРУЩЕНКА «ОРГАН╤ЗОВАНЕ СУСП╤ЛЬСТВО»).

Це перше наукове видання в Укра╖н╕, трет╓ видання – виправлене та доповнене, в якому академ╕к – ф╕лософ В╕ктор Андрущенко намага╓ться теоретично обгрунтувати поняття «Орган╕зоване сусп╕льство», зм╕сту, концепц╕ъ та складових якого нема╓ в жодному ф╕лософському словнику. Мова про два томи: «В╕д мр╕╖ до д╕╖» та «На шляху державотворення», презентац╕я яких в╕дбулися нещодавно за участ╕ пров╕дних учених держави, ╕деолог╕чних та пол╕тичних д╕яч╕в. Саме скр╕зь парадигмальну призму модел╕ «орган╕зоване сусп╕льство», ╖╖ соц╕ально-ф╕лософську та соц╕олог╕чну експл╕кац╕╖ учений досл╕джу╓ обриси укра╖нсько╖ держави, тобто – державотворення: проблеми та шляхи ╖х подолання. Без переб╕льшення можна стверджувати, що пропону╓ться, так би мовити, – «дорожня карта» для Незалежно╖ Укра╖ни, кв╕нтесенц╕╓ю яко╖ ╓ ф╕лософ╕я творення «мр╕ями осяяного сусп╕льства», д╕яльн╕сть яко╖ спрямована у ╓вропейський св╕т.
Автор акценту╓ першу, основну, складову будь-якого сусп╕льства: «Сучасна соц╕альна ф╕лософ╕я наголошу╓ на тому, що д╕╓в╕сть (роль ╕ значення) економ╕чного чинника можна зрозум╕ти лише в загальному контекст╕ переб╕гу ╕стор╕╖». Отже, концептуальний п╕дх╕д ф╕лософа до сучасних проблем державотворення неможливий без вир╕шення шляхом реал╕зац╕╖ адекватно╖ до соц╕альних ╕ економ╕чних процес╕в сьогодення модел╕ «орган╕зованого сусп╕льства в його ╕сторичному розвитку».
Однак, зупинимося на тез╕: «економ╕ка ╕ сусп╕льство» - наукова парадигма погляду на ц╕ поняття пов’язана автором з новим баченням процесу ╕нтеграц╕╖ економ╕ки держави в глобальну економ╕ку в орган╕чному вза╓мозв’язку ╕з сусп╕льно-пол╕тичними, соц╕окультурними та ментальними зм╕нами в житт╕ укра╖нц╕в на нин╕шньому етап╕ державотворення. Визначальним вектором цих процес╕в ╓ створення конкурентоспроможно╖ нац╕онально╖ системи через формування ефективного ринкового середовища в умовах формування та розвитку пост╕ндустр╕ально╖ економ╕ки. Нагадаю, концепц╕ю пост╕ндустр╕ального сусп╕льства розробляли та розробляють американськ╕ соц╕ологи Д. Белл, Г. Кан, пол╕толог З. Бжез╕нський, економ╕ст А. Тоффлер, п╕дтримують багато економ╕ст╕в, у тому числ╕ в╕тчизняних. Пост╕ндустр╕альне сусп╕льство ╕дейно виплива╓ з теор╕╖ ╕ндустр╕ального сусп╕льства американського економ╕ста В. Ростоу та французького соц╕олога Р. Арона.
Варто в╕дзначити як позитив у виданн╕, коли учений науково-обгрунтовано стверджу╓, що у зв'язку з крахом соц╕ал╕стично╖ системи в багатьох кра╖нах почався етап переходу до ринкових в╕дносин, цим шляхом рушило й укра╖нське сусп╕льство. Кожна кра╖на через специф╕ку розвитку, використовуючи ╕сторичний досв╕д, йде до ринку сво╖м шляхом. Пост╕ндустр╕альна економ╕ка – глобальна ╕ нац╕ональна реальн╕сть, що склада╓ться з економ╕ки послуг ╕ економ╕ки знань, ╕нформац╕╖, контролю, управл╕ння. ╥╖ визначають, - справедливо зазнача╓ В. Андрущенко, - як економ╕ку, що заснована на знаннях. ХХ стол╕ття ╕ стало пер╕одом занепаду ╕ндустр╕ально╖ цив╕л╕зац╕╖, кризою, породжено╖ нею науково╖ парадигми та водночас – пер╕одом зародження принципово ново╖ пост╕ндустр╕ально╖ парадигми, дом╕нування яко╖ в╕дбудеться, скор╕ш за все, до середини ХХ╤ стол╕ття.
Не менш «визначальними» в структур╕ «орган╕зованого сусп╕льства», на думку автора, ╓ ╕сторичний чинник, про що у виданн╕ прид╕лено велику к╕льк╕сть стор╕нок. Другий розд╕л монограф╕╖ так ╕ назива╓ться: «Навчитись у ╕стор╕╖», у якому ╕сторичний генезис арх╕тектон╕ки ╕мпер╕й р╕зних час╕в, який у монограф╕╖ розгорта╓ться в лог╕ко-хронолог╕чн╕й посл╕довност╕ до «пад╕ння останньо╖ в минулому стол╕тт╕ радянсько╖ ╕мпер╕╖», дозволя╓ в╕дтворити ╕снуючу проблемн╕сть перех╕дного пер╕оду в╕д соц╕ал╕стично╖ формац╕╖ сусп╕льства до демократично-ринкового типу сусп╕льства, який форму╓ться в Укра╖н╕.
Не можна не погодитися з думкою В. Андрущенка про те, що «кожен народ ма╓ свою ╕стор╕ю, ╕сторичну св╕дом╕сть, яка сприя╓ розвитку нац╕онально╖ ╕дентичност╕ через збереження ╕ в╕дтворення культурних, ментальних, психолог╕чних основ». У широкому розум╕нн╕, як анал╕зу╓ться у виданн╕ автором – науковцем, ректором ╕ викладачем ун╕верситету, «╕сторична св╕дом╕сть ╕сну╓ у двох головних формах»: буденно практичн╕й - в╕дчуття, сприйняття, уявлення, емоц╕╖, традиц╕╖, та науков╕й - ╕де╖, концепц╕╖, погляди, сформован╕ ╕сторичною наукою та осв╕тою. З л╕тературних ╕ мистецьких джерел, стверджу╓ вчений, особист╕сть може у повному обсяз╕ «запозичити б╕льше знань про ╕стор╕ю, н╕ж з десяток, а може й сотн╕ п╕дручник╕в чи науково-╕сторичних розробок». Нехтувати ними, стверджу╓ться у монограф╕╖, не можна. Навпаки, чим б╕льш активно ц╕ джерела залучаються до загального процесу ╕сторично╖ осв╕ти ╕ виховання молод╕, особливо – студентсько╖, тим б╕льше цей процес може бути ефективним, ц╕кавим, привабливим. Це фактор, до реч╕, надто важливий для складово╖ орган╕зованого сусп╕льства. Систематизован╕ знання все ж забезпечують не л╕тература ╕ мистецтво, а наука, у нашому випадку - ╕сторична наука й побудована на н╕й ╕сторична осв╕та молод╕ у закладах осв╕ти. Наука, особливо – вуз╕вська, педагог╕чна, на переконання професора В. Андрущенка, н╕як не може розглядатися «поза емоц╕йно-суб'╓ктивним простором». Однак, наука - це, все ж таки, теор╕я, тобто, знання - доведен╕, обгрунтован╕, вив╕рен╕ практикою. ╤сторична св╕дом╕сть тому й ма╓ б╕льш лег╕тимний характер, особливо, коли сусп╕льство на кожному етап╕ формування розвива╓ться та удосконалю╓ться. ╤, якщо сусп╕льство, яке орган╕зову╓ться, ставить за мету досягнення цив╕л╕зованого способу життя, ма╓ ор╕╓нтуватись, насамперед, на науку, ╕ в цьому контекст╕ на ╕сторичну св╕дом╕сть як одну з важливих складових теоретичного п╕д╜рунтя соц╕ально╖ практики.
Народ, зазнача╓ться у монограф╕╖, незалежно в╕д нац╕ональност╕, - ма╓ особисту ╕сторичну пам’ять, яка в╕др╕зня╓ його в╕д ╕нших, та явля╓ собою колективне, сп╕льне уявлення про минуле, в╕дпов╕дно, заклада╓ фундамент нац╕онально╖ ╕дентичност╕. З цього приводу автор пише: «Укра╖на знаходиться там - де б’╓ться гаряче серце просто╖ укра╖нсько╖ людини, де власною працею примножу╓ св╕й власний добробут, а разом з тим - ╕ добробут народу, в об╕йми якого кинула ╖╖ власна доля».
Як тут не згадати про кордоцентризм Григор╕я Сковороди, тобто - розум╕ння д╕йсност╕ не ст╕льки мисленням («головою»), ск╕льки «серцем»: емоц╕ями, почуттями, внутр╕шн╕м св╕том, «душею». Серце у ф╕лософ╕╖ Панф╕ла Юркевича – це скарбник ╕ нос╕й ус╕х т╕лесних сил людини, центр душевного й духовного життя особистост╕. Серце ж у розум╕нн╕ В. Андрущенка, це ще й «центр морального життя людини, скрижаль, на якому викарбуваний природний моральний закон». Свого часу давньокитайский ф╕лософ Конфуц╕й об╜рунтував винайдене людьми вмираючих тисячол╕тн╕х культур «золоте правило» моральност╕: «чини так, як би ти хот╕в, щоб ╕нш╕ чинили стосовно тебе». Освячене «Б╕бл╕╓ю» ╕ п╕днесене ╤мману╖лом Кантом до рангу категоричного ╕мперативу, на думку В╕ктора Андрущенка, це правило ╓ сво╓р╕дною стрижневою п╕двалиною моральност╕, ╖╖ нар╕жним каменем.
Друга книга назива╓ться «Ф╕лософ╕я нов╕тнього державотворення», де науковцем пропону╓ться «модель для Укра╖ни» в сучасних умовах державотворення. ╤ тут не об╕йтися без цитування думки автора: «Розм╕рковуючи над драматичною укра╖нською ╕стор╕╓ю, ╖╖ суперечливим сьогоденням, перегортаючи г╕рк╕ ╕ геро╖чн╕ стор╕нки, я разом з багатьма теоретиками укра╖нсько╖ державобуд╕вничо╖ справи ставив перед собою питання: якою ма╓ бути пол╕тична орган╕зац╕я сусп╕льства в перех╕дний пер╕од в╕д тотал╕таризму до демократ╕╖ ╕ свободи? В╕дпов╕дь на нього п╕дказала ╕стор╕я життя народ╕в св╕ту, як╕ рухались у напрям╕ свободи, боролись ╕ виборювали ╖╖. Такою в╕дпов╕ддю стала концепц╕я орган╕зованого сусп╕льства, об╜рунтуванню яко╖ присвячена ця книга. Досв╕д теоретичного анал╕зу дозволя╓ зробити висновок: будь-яка ╕нша модель пол╕тично╖ орган╕зац╕╖ для Укра╖ни перех╕дного пер╕оду ╓ приреченою».
На тл╕ проблемного поля автор монограф╕╖ зд╕йсню╓ «анал╕тичний огляд найб╕льш привабливих для молодо╖ держави напрямк╕в розвитку» з огляду на ц╕нн╕сть людини, ╖╖ свободи, умов самореал╕зац╕╖ особистост╕, демократичних засад. Можна погодитися, що кожний напрямок розвитку сусп╕льства потребу╓ адекватно╖ модел╕ (соц╕ального проекту) вт╕лення ╕дей та концепц╕й, аутентичних нац╕ональним особливостям ╕ цив╕л╕зац╕йним досягненням. З урахуванням так званих «параметр╕в модерн╕зац╕╖», «ризик╕в зростання» ╕ перспектив розвитку» В. Андрущенко зупиня╓ виб╕р на «орган╕зованому сусп╕льств╕ як модел╕ переходу в╕д тотал╕таризму до демократ╕╖». На його думку як ученого ╕з св╕товим ╕менем з дано╖ проблеми, «орган╕зоване сусп╕льство якраз ╕ створю╓ можливост╕ для цив╕л╕зованого розлучення з колишн╕ми кумирами й одночасно форму╓ середовище пошуку нових пр╕оритет╕в сусп╕льного розвитку». Сп╕льнота створю╓ атмосферу дотичност╕ «колишнього справедливого» ╕ тому звичного до «нов╕тнього перспективного», але ще не досить зрозум╕лого й тому сумн╕вного. Орган╕зований загал забезпечу╓ спадко╓мн╕сть ╕ продовження життя «колишнього справедливого» як сучасного ╕ потр╕бного, його синтез ╕з нов╕тн╕м досв╕дом демократ╕╖ та соц╕ально╖ гармон╕╖.
Г╕потеза академ╕ка В. Андрущенка поляга╓ в тому, що орган╕зоване сусп╕льство ╓ «полем ╕ школою демонопол╕зац╕╖ державно╖ влади», зростання авторитету пол╕тичних парт╕й, налагодження д╕йсного, а не поз╕рного сп╕вроб╕тництва, запозичення пол╕тичного досв╕ду демократичних кра╖н св╕ту й одночасно накопичення власного пол╕тичного досв╕ду у справ╕ державного буд╕вництва.
…Загальне враження в╕д монограф╕╖ В╕ктора Андрущенка склада╓ться п╕д впливом пол╕фон╕╖ продуктивних ╕дей, що ч╕тко сформульован╕ в них: ф╕лософ творчо намага╓ться теоретично обгрунтувати поняття «орган╕зоване сусп╕льство», зм╕ст, концепц╕ю, складов╕. Вража╓ заглиблено-критичне розкриття ╕стор╕╖ незалежно╖ Укра╖ни й висв╕тлення св╕тового досв╕ду державотворення, проблем становлення незалежност╕ держави, зор╕╓нтовано╖ в ╓вропейський св╕т.
В╕ктор ЖАДЬКО, доктор ф╕лософських наук, професор

 

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20800

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков