(З неповного зібрання творів Юрка Безголовченка) * П'єса І. Франка "Украдене щастя" навчила мене, щоб не красти украденого щастя і не віддавати своє. * Михайло, який боровся до кінця зі своїм коханням до Анни, загинув самоубійством. Він був мужнім та могутнім. * Він покохав другу, а перша лишилася з розбитим серцем. * За повістю "Микола Джеря" я дізналася про молодого парубка, що спить під старою грушою. Спав-спав та й стрів дівчину Нимидору. * Він блукав довго-довго по хуторах і селах без паспор-та, і після блукань вернувся в Вербівку, на рідну стежку, на якій виріс. * Цей поет був собі Божий чоловік, голосистий і храбрий. * Великі зелені очі, оздоблені синіми віями, зирили дуже здивовано. * Коли гинула Соломія, Остап вискочив з плавків та й побіг до неї. * У творі "Давня казка" поетеса змальовує метафори. * Кіт сидів і щось голосно говорив по-звірячому. * Пилипко бачив, як заволала мати, витрушуючи рештки їжі. * Вона плюнула на своє волосся, різонула його ножем. І все це заради того, щоб бути з Остапом. * Треба, щоб усі люди в нашому класі були схожими на Захара Беркута, були чесними, як тухольська громада. * Панас Мирний поклав в основу повісті Чіпку. * "Хіба ревуть воли, як ясла нові?" * Дієприкметники - це ті, які самі щось роблять або зробили. Виловлював з творів своїх учнів "перлини"
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
