Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3683)
З потоку життя (6898)
Душі криниця (3706)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1608)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СПАСИБ╤ ЗА ХЛ╤Б ╤ МУКУ!
31 жовтня в╕дзнача╓мо свято ╓вангел╕ста Луки.


КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2019
БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДН╢

Наш╕ традиц╕╖

19 с╕чня — велике двонадесяте свято Богоявлення Господн╓, Хрещення Бога ╕ Спасителя нашого ╤суса Христа. У народному побут╕ воно ма╓ назви Водохреща, Водохрест╕, Йордан...
За переказом, р╕вно о п╕вноч╕ на кожн╕й р╕чц╕ в╕дбува╓ться чудо: спок╕йна перед тим вода неспод╕вано почина╓ хвилюватися. Те ж саме можна побачити й б╕ля ополонки - враз з'являються хвил╕, знак того, що ╤сус Христос ув╕йшов у воду. Вважають, що водохрещенська вода здатна зц╕лити в╕д найтяжчо╖ хвороби. ╥╖ збер╕гають п╕д образами про всяк випадок.
У день Хрещення Господнього, як т╕льки перший церковний дзв╕н покличе до заутрен╕, благочестив╕ в╕руюч╕ розпалювали на берез╕ водойми багаття, щоб ╤сус Христос, який хрестився в Йордан╕, м╕г з╕гр╕тися б╕ля вогнища.
Перед святом Водохреща починали готувати символ╕чний «Йордан» - прорубували ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ╕нколи обливали його буряковим в╕дваром ╕ ставили над ополонкою. З льоду виготовляли престол, прикрашали ялиновими г╕лками.
Вранц╕, у день свята, п╕сля церковного Богослуж╕ння вс╕ йшли до р╕чки. П╕сля освячення води присутн╕ набирали ╖╖ у св╕й керам╕чний посуд. Т╕льки-от р╕ки у давнину були чистими...
Оп╕сля йшли додому. Поки ж╕нки накривали на ст╕л, старший у родин╕  чолов╕к окроплював йорданською водою вс╕х домочадц╕в, усе господарство. За святковим столом спершу годилося скуштувати водички-йорданички.
╤снувала пересторога: п╕сля Йордану протягом тижня не можна прати б╕лизни, щоб воду не з╕псувати, або лихого не витягнути з води.
У народ╕ кажуть:
- Якщо на Водохрещ╕ дерева вкриваються ╕не╓м - весною у той же день тижн╕ треба с╕яти пшеницю. Тод╕ врожай буде багатим

ГОЛОДНА КУТЯ

18 с╕чня святку╓мо Надвеч╕р'я Богоявлення Господнього, другий хрещенський Святий веч╕р, Голодну кутю...
Як ╕ у Р╕здвяний переддень в╕руюч╕ строго постять, с╕дають вечеряти, коли на неб╕ з'явиться перша веч╕рня зоря. Страви так╕ ж, як ╕ на Святий веч╕р - смажена риба, гриби, вареники з капустою, гречан╕ млинц╕ на ол╕╖, кутя та узвар. П╕сля вечер╕ д╕ти «проганяли» кутю, говорячи: «Т╕кай, кутя, ╕з покуття».
Повечерявши, пощедрувавши (щедрували насамперед д╕вчата, нав╕ть ходили гуртами в гост╕), виносили з хати д╕духа ╕ спалювали його у садку, щоб «дерева добре родили».
Переддень Водохреща в╕дзнача╓ться ще й освяченням води у храмах. П╕сля читання Апостола й ╢вангел╕я в╕д Марка промовля╓ться особлива молитва, в як╕й заклика╓ться благодать Святого Духа на воду та ус╕х, хто ╖╖ п'╓. Ц╕╓ю водою в╕дразу п╕сля Богослуж╕ння та освячення скроплюють осел╕, подв╕р'я, домашн╕х тварин, один одного. На одв╕рках та дверях малюють крейдою хрести.
Вважа╓ться, що вода, освячена у переддень Богоявлення, як ╕ на саме Водохреща, не псу╓ться,  ма╓ надзвичайн╕ ц╕лющ╕ властивост╕. ╥╖ збер╕гають протягом року, дають пити важкохворим. У давн╕ш╕ часи цього дня для л╕кування збирали сн╕г. Ним натирали ноги, щоб не бол╕ли.
У народ╕ кажуть:
- Якщо в переддень Водохреща на деревах багато ╕нею - р╕к буде урожайним.
- Якщо в Богоявленську н╕ч небо чисте - буде багато гороху.
- На Голодну кутю був сн╕г - буде й гречка.

СОБОР ПРЕДТЕЧ╤ — ЗАВЕРШЕННЯ Р╤ЗДВЯНИХ СВЯТ

20 с╕чня християни сх╕дного обряду в╕дзначають Собор Предтеч╕ ╕ Хрестителя Господнього ╤вана, який символ╕зу╓ завершення Р╕здвяних свят.
У народ╕ цей день ма╓ назву Посвятки. Колись в╕н сво╓р╕дно в╕дзначався у господарств╕. Вставши рано, господар брав хл╕б, що залишився в╕д Багато╖ кут╕ (Святого вечора), розламував на шматки, ╕нколи скроплював свяченою йорданською водою та давав ╖сти худоб╕ як останн╕ р╕здвян╕ дари, щоб та «пл╕дною була та давала багато молока».
Побуту╓ давн╓ пов╕р'я: на Р╕здво, Васил╕я та Йордан ж╕нкам не можна носити воду з криниц╕ чи джерела - то, вважалося, великий гр╕х! Цю роботу мали справно виконувати чолов╕ки. За це на Посвятки ж╕нки в╕ддячували ╖м щедрим могоричем, смачно частували.
З цього дня починаються так зван╕ «Зимов╕ М'ясниц╕», або «М'ясо╖д». До самих Запуст╕в можна засилати сват╕в ╕ справляти вес╕лля.
П╕сля Посвяток починалися ж╕ноч╕ вечорниц╕ з роботою - шили, пряли, ткали, вишивали, д╕лилися досв╕дом рукод╕лля, кул╕нарними рецептами... Вт╕м, укра╖нська ж╕нка завжди заклопотана роботою, господаркою...
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20765

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков