Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 11.01.2019
ТОМОС: ЯК ВСЕ В╤ДБУЛОСЯ

А тепер  треба взяти паузу на сто дн╕в перед тим, як оц╕нювати д╕╖ нового предстоятеля…

…Я не знаю, як би ми з вами жили, якби не забрали Томос. ╤ яку безодню смутку ми перестрибнули, уникнувши поразки. Але останн╕й крок зроблено.
Укра╖нська Церква, що знаходиться в межах пол╕тично сформовано╖ та ц╕лковито незалежно╖ держави Укра╖ни разом ╕з Священними Митропол╕ями, Арх╕╓пископ╕ями, ╢пископ╕ями, монастирями, параф╕ями в╕днин╕ проголошу╓ться канон╕чно автокефальною, незалежною та самоврядною. Це записано в Томос╕, п╕дписаному та врученому укра╖нському предстоятелю Еп╕фан╕ю, документ╕, про який так мр╕яли к╕лька покол╕нь укра╖нц╕в. На момент, коли публ╕ку╓ться матер╕ал, трива╓ л╕тург╕я в храм╕ святого Георг╕я, пот╕м буде освячення води в пролив╕ Босфор, урочисте прийняття у патр╕арха Варфолом╕я. А вже на Р╕здво в свят╕й Соф╕╖ в╕дбудеться Р╕здвяна л╕тург╕я нового предстоятеля.
Останню крапку поставлено. Три крапки… Зараз б╕льше трьох десятк╕в параф╕й вже одностайно заявили про перех╕д до ╢дино╖ Пом╕сно╖ церкви. За останн╕ чотири роки таких було ще п╕всотн╕ ╕ ще п╕всотн╕ перебувають у стад╕╖ переходу.
Згадаймо ц╕ с╕м м╕сяц╕в неймов╕рно важкого та неймов╕рно щасливого процесу. Ц╕ дати до самого к╕нця пам’ятатимуть вс╕ люди, яким ╓ дорога ╕дея автокефал╕╖.
17 кв╕тня пов╕домлення в соцмережах та новинних агентствах. Ц╕ пов╕домлення, як стр╕ли. Фактично розпочато процес надання Томосу.
Президент та вс╕ ╕╓рархи двох невизнаних юрисдикц╕й УПЦ КП та УАПЦ звернулися до Вселенського патр╕архату з проханням про надання автокефал╕╖, про що голова держави пов╕домив кер╕вникам парламентським фракц╕й.
19 кв╕тня парламент ухвалю╓ постанову про п╕дтримку звернення Президента Укра╖ни до Вселенського Патр╕арха Варфолом╕я.
20 кв╕тня Заступник голови президентсько╖ адм╕н╕страц╕╖ Ростислав Павленко вилет╕в до Стамбула для передач╕ звернень Вселенському Патр╕арху. И Священний Синод бере ц╕ звернення до розгляду та виступа╓ з ком'юн╕ке. 
Дал╕ - важк╕ оч╕кування Укра╖ною кожного Синоду Вселенського патр╕архату, як╕ в╕дбуваються щом╕сяця, ╕ п╕д час яких Укра╖на лише знайомилася ╕з ╜рунтовним стилем Вселенсько╖ Церкви, ╕з ╖╖ по кроках продуманою процедурою надання автокефал╕╖, коли кожне сво╓ р╕шення по Укра╖н╕ вона супроводжу╓ великою науковою  роботою.
Але Укра╖на знайомиться не лише з╕ стилем Матер╕-Церкви, а й п╕зна╓ стиль церкви-мачухи Московсько╖ патр╕арх╕╖,  з ╖╖ фейками, дипломатичним спротивом, залякуванням, шантажем, п╕знаючи всю повноту ╖╖ антихристиянського наступу на церковну ╓дн╕сть в Укра╖н╕.
Москва, яка чотири роки руйнувала ╓дн╕сть всередин╕ кра╖ни, перетворюючи кл╕р на ком╕сар╕в г╕бридно╖ в╕йни, почала масований наступ на процес автокефал╕╖. Було застосовано весь ╕нструментар╕й, об’╖зд пом╕сних церков головою церковного «МЗС» РПЦ митрополитом ╤лар╕оном Алф╓╓вим, яким малювалися страшн╕ сценар╕╖ насл╕дк╕в автокефал╕╖, моб╕л╕зац╕я сво╖х “сплячих” агент╕в ╕ легальних парламентських гравц╕в, таких, як Вадим Нов╕нський.
Були спроби збурення в╕рян всередин╕ Укра╖ни. Зокрема, в кожну ╓парх╕ю Моспатр╕арх╕╖ в Укра╖н╕ було спущено десятки тисяч бланк╕в лист╕в, зроблених за шаблоном, в яких в╕ряни мали би ставити п╕дпис п╕д проханням до свят╕йшого Варфолом╕я не давати автокефал╕ю. Централ╕зовано ц╕ листи розпод╕лялися по благочин╕ях (благочин╕я це група параф╕й, середня адм╕н╕стративна ланка), близько п╕втори-дв╕ тисяч╕ на кожну.
Кожного разу чергове пов╕домлення, загроза, попередження, заяви з РФ з укра╖нського питання викликали серцебиття у укра╖нського сусп╕льства: чи не в╕дступить Всесвят╕йший Варфолом╕й в╕д задуму, чи не зляка╓ться, не передума╓? ╤ кожн╕ десять дн╕в його Всесвят╕сть знаходив спос╕б передати з патр╕арх╕╖ з храму святого Георг╕я п╕дтверджуючий меседж: не переживайте, процес ╕де, Укра╖нська церква матиме автокефал╕ю.
П╕сля жовтневого синоду, коли було скасовано синодальний лист 1686 року,  Пут╕н з╕брав Раду Нацбезпеки, щоб обговорити ситуац╕ю в Укра╖н╕. Це нагадало мен╕ в╕домий ╕сторичний еп╕зод, коли Стал╕ну казали про неймов╕рну вагу Папи Римського, той запитав, а ск╕льки у нього див╕з╕й. «Ск╕льки у свят. Варфолом╕я див╕з╕й?» - напевно, це запитання звучало на РНБО.
У вс╕й ц╕й ╕стор╕╖  дуже в╕дчутна присутн╕сть Бога. У в тому, що ми подолали шалений спротив Москви. У в тому, що укра╖нськ╕ церкви не розсварилися на етап╕ домовленостей. У тому, що почесний предстоятель Ф╕ларет в╕дмовився в╕д статусу патр╕арха та уточнив св╕й титул, ╕ ╓пископат погодився на те, що Укра╖н╕ буде надано статус митропол╕╖, а не патр╕арх╕╖. Було справжн╕м дивом, що так╕ важк╕  з великою к╕льк╕стю можливих ход╕в вибори предстоятеля завершилися одним днем. Що Собор затвердив статут, запропонований Вселенською патр╕арх╕╓ю. Укра╖нськ╕ ╕╓рархи показали всьому св╕ту, що вони здатн╕ смирятися та об’╓днуватися. Буде неправдою казати, що все було легко. Так, у двох ╕╓рарх╕в УПЦ МП, як╕ прибули на собор були спроби в╕д╕брати храми, але проукра╖нськ╕ громади не дали цього зробити.
Зараз буде багато порад на тему, що потр╕бно нов╕й церкв╕.  А я б хот╕ла сказати, що ╖й точно не потр╕бно.  У процес╕ творення церкви будуть ображен╕, т╕, хто недоотримав посад, уваги, ф╕нансування.  Так бува╓ завжди. Так╕ образи часом справедлив╕.  Але деколи ц╕ справедлив╕ образи тягнуть абсолютно несправедлив╕ звинувачення. Слухаючи чергового експерта, який став для вас експертом в кв╕тн╕ через деф╕цит коментатор╕в, розр╕зняйте анал╕тику «церковних чвар» в╕д анал╕тики глибинних церковних процес╕в.   Джерело пов╕домлення (ображене, яке бачить себе таким, що програв) вже само по соб╕ пов╕домлення.  Церкв╕ не уникнути боротьби м╕ж групами впливу, а деколи спроби на не╖ впливати будуть йти зовн╕.  Образ церкви важливий, шляхи формування також, але ар’╓ргардн╕ бо╖ ображених не сприяють процесам ╖╖ творення.
Не зважайте, нам нараз╕ нема що анал╕зувати окр╕м чуток.  Але на деяк╕ чутки я б хот╕ла дати парочку роз’яснень, як╕ вже крутяться у ЗМ╤. Ось вам моя анал╕тика вкидуваних меседж╕в.
Новою церквою буде керувати почесний предстоятель Ф╕ларет.
Це неправда. Новою церквою керуватиме новий предстоятель митр. Еп╕фан╕й. Чи будуть впливати на р╕шення церкви пост╕йн╕ члени Синоду,  представники трьох православних юрисдикц╕й, як╕ залишатимуться там незм╕нно та не п╕ддаватимуться ротац╕╖? Будуть. Вс╕ тро╓ предстоятел╕ та представник МП, ╕ владики С╕меон ╕ Макар╕й, ╕ почесний предстоятель Ф╕ларет також. Вони старш╕, дещо вони бачать краще. ╥хн╕й погляд зрештою, матиме попит у молодих кер╕вник╕в церкви. Але це не означа╓, що митрополит Еп╕фан╕й поступиться  сво╖м голосом та м╕с╕╓ю.
Вибори м╕г виграти ╕нший кандидат.
М╕г.  Але не виграв. Дозвольте соб╕ побачити у цьому не лише залаштунков╕ ╕гри, а Промисел. Кампан╕я включала р╕зний ╕нструментар╕й, але митр. Еп╕фан╕й не мав ф╕нансування на в╕дм╕ну в╕д ╕нших ╕ був готовий в╕дмовитися в╕д посади. Але, зрештою, в╕н дв╕ч╕ постриженик патр╕арха Ф╕ларета. А висвячування, х╕ротон╕я це не просто покладання рук, це духовний зв’язок. Ф╕ларет мав право на наступника.  ╢ ╕сторична лог╕ка у цьому результат╕ вибор╕в.
Грекам подоба╓ться ╕нший кандидат.
А ви у грек╕в запитували? Чи вам ображен╕ розпов╕ли? Фанар це багато людей. Хтось комусь через трет╕ руки сказав. А мен╕ греки сказали, що в╕н ╖м подоба╓ться. Новий митрополит комун╕ку╓ з Його Всесвят╕стю, ╕ Вселенська церква посяде сво╓ м╕сце в душах нашо╖ пастви. У митрополита Еп╕фан╕я розпочина╓ться окрема ╕стор╕я стосунк╕в ╕з Мат╕р’ю Церквою, ╕ навряд чи цьому завадять т╕, хто бачив на його м╕сц╕ себе.
Церква не буде демократичною, роль мирян буде зведена нан╕вець...
Ну давайте не будемо продукувати конфл╕кти та тривоги. УПЦ КП (те, що нею було) не була улюбленицею влади, вона трималася на п╕дтримц╕ в╕рних та кл╕ру. Новий статут - пл╕д сп╕впрац╕ Вселенсько╖ церкви та нового кер╕вництва ╢дино╖ Пом╕сно╖. Але не лише Регламент, а й традиц╕я визнача╓ характер в╕дносин у церкв╕. ╤ лише недоброзичливц╕ можуть однозначно стверджувати, що тут не було традиц╕╖ демократ╕╖.  
Церква не робитиме реформу...
Це — неправда. Кожна параф╕я ма╓ ╕ матиме певну свободу, у тому числ╕ у оновленн╕ молитовного життя, у тому числ╕ ╕ можливост╕ Причастя без спов╕д╕, для випадк╕в, коли в╕рянин спов╕да╓ться часто, у тому числ╕ ╕ у послабленн╕ посту.  Мен╕ це гарантували ╕ запевняли, що таку свободу церква ма╓ ╕ зараз. З календарною реформою треба трохи почекати.
* * *
Я пропоную взяти паузу на сто дн╕в перед тим, як оц╕нювати д╕╖ нового предстоятеля. Дамо три м╕сяц╕ блаженн╕йшому митрополиту Еп╕фан╕ю та поговоримо про перш╕ п╕дсумки на Благов╕щення. Прекрасне свято та гарний день! А поки що блаженн╕ший Еп╕фан╕й не зробив н╕чого, за що нам було б прикро, правда ж?
Лана Самохвалова
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20762

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков