Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
М╤Ж СТРАХ╤В ╤ НАД╤Й
Нараз╕ мова не про минул╕ образи. Мова про те, чи зробить нова влада належн╕ висновки, а чи й...


ПОЛ╤Т╤НФОРМАЦ╤Я ЗАМ╤СТЬ ПРОПОВ╤Д╤?
Наша кримська землячка – давня шанувальниця, читачка й авторка «Кримсько╖...


╢ДН╤СТЬ, ЯК ЗАПОРУКА МАЙБУТНЬОГО. ПОГЛЯД З КРИМУ.
Це непростий ╕ нелегкий шлях. В╕н вимага╓ зусиль в╕д кожного, хто дор╕с в сво╓му розвитку до...


ДИВН╤ ╤Н╤Ц╤АТИВИ КУЧМИ: ЩО ЦЕ БУЛО?
У в╕дпов╕дь не стр╕ляти, блокаду ОРДЛО скасувати... А, може, взагал╕ забудемо про агрес╕ю й знову...


ПЕРЕЯСЛАВСЬКА ТРАГЕД╤Я – СТРАШНИЙ «╤СПИТ» ДЛЯ ПРАВООХОРОННО╥ СИСТЕМИ
“Усв╕домлюю вину. М╕ру. Ступ╕нь. Глибину”, або Дещо про в╕дпов╕дальн╕сть за смерть...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 28.12.2018
КАТАННЯ НА КРАДЕНОМУ РОВЕР╤

Останн╕м часом мо╖ статт╕ концентрувалися здеб╕льшого на под╕ях пол╕тичного життя материково╖ Укра╖ни. Причина того проста ╕ очевидна. На мо╓ переконання, саме укра╖нська пол╕тика ╓ ключовим елементом завтрашн╕х перспектив п╕вострова, його в╕дродження ╕ розкв╕ту, а чи подальшо╖ стагнац╕╖ на перифер╕╖ досить специф╕чного державного утворення з нереал╕зованими амб╕ц╕ями св╕тово╖ ╕мпер╕╖.
Саме тому, зам╕сть виливати сво╖ плач╕ з приводу скр╓пно╖ пол╕тики «ново╖ гаван╕» -

«Де моветон моя вкра╖нська мова,
Де кримц╕ ждуть щоноч╕ воронка,
Де непок╕рних зникло вже чимало,
Де обшуки ╕ вдень, ╕ уноч╕,
Де знов в ц╕н╕ ╕уди й стукач╕,
╤ суд, де право ╕ не ночувало» -

намагаюся сво╖м поглядом збоку вкотре звернути увагу жменьки незаснкн╕лих, нескурвлених у влад╕, але найб╕льше ╕ найперше – отих десяти-п’ятнадцяти в╕дсотк╕в громадянського сусп╕льства, з якими лише й можемо пов’язувати сво╖ над╕╖, до критично╖ необх╕дност╕ якнайшвидшого реформування Краю. Адже без в╕длучення наднац╕онально╖ маф╕╖ в╕д влади, без очищення авг╕╓вих ста╓нь нашо╖ влади в╕д корупц╕╖, без реаб╕л╕тац╕╖ ╖╖ ╕нституц╕й, в першу чергу, збезчещених суд╕в, дарма нав╕ть спод╕ватися на перех╕д в╕д сьогодн╕шньо╖ гройсман╕всько╖ нап╕встагнац╕╖ до швидкого, потужного зростання економ╕ки, до перетворення Укра╖ни на р╕вноправного гравця европейсько╖ пол╕тики, на завершення в╕йни ╕ повернення втраченого.
Але ось в цьому сво╓му допис╕ я хот╕в би под╕литися з мо╖м читачем, найперше кримським, враженнями в╕д под╕╖, що в╕дбулася днями в Москв╕. Мова п╕де про форум «Дн╕ д╕лового Криму в Москв╕». Цьогор╕чний форум вже четвертий. Його проводять сп╕льними зусиллями Пост╕йне представництво РК при президентов╕ РФ, Д╕ловий та культурний центр РК та уряд Москви на баз╕ Торг╕вельно-промислово╖ палати РФ.
Як пов╕домляють, в цьогор╕чному форум╕ взяли участь «… близько 350 представник╕в рос╕йського б╕знесу ╕ громадських орган╕зац╕й, а також певна к╕льк╕сть ╕ноземних дипломат╕в». В╕дкриваючи форум, пост╕йний представник РК при президентов╕ Москов╕╖, в╕це-прем'╓р в уряд╕ РК Георг╕й Мурадов заявив, що хоча Крим ╕ живе в непрост╕й ситуац╕╖ зовн╕шньо╖ блокади ╕ санкц╕й, вони, за його словами, не можуть радикально вплинути на життя кримчан, «бо ж нин╕ зовс╕м ╕нша ситуац╕я, н╕ж та, що була ще к╕лька рок╕в тому». Пан Мурадов анонсував винесення на форум дек╕лькох питань, але вс╕ вони, за великим рахунком, зводилися, зрештою, як ╕ в попередн╕ роки, до необх╕дност╕ сп╕вроб╕тництва з Кримом. «Крим, як П╕вденн╕ ворота Рос╕╖, прагне до широкомасштабного сп╕вроб╕тництва, яке намага╓ться орган╕зувати на сво╖й територ╕╖ для рос╕йських п╕дпри╓мницьких структур, орган╕зац╕й, що займаються гуман╕тарною д╕яльн╕стю, що представляють громадянське сусп╕льство, а також заруб╕жних партнер╕в з ц╕лого ряду держав», - заявив в╕н. При тому, особливу увагу пан Мурадов привернув до перспективност╕ Криму в якост╕ посередника м╕ж москов╕йським б╕знесом ╕ таким особливим партнером, як Сир╕я.
Про Крим в сенс╕ соц╕ально-економ╕чного розвитку та податкового його потенц╕алу допов╕дала куратор ф╕нансово-економ╕чного блоку кримського уряду пан╕ ╤рина К╕в╕ко. Райдужне майбутн╓ п╕вострова в сенс╕ рекреац╕╖ розписувала заступниця м╕н╕стра курорт╕в та туризму пан╕ Людмила Баб╕й. А представник Громадсько╖ палати РК пан ╤ван Абажер розпов╕в, як його структура в╕дстою╓ права кримчан в Москов╕╖ та на закордонних майданчиках, похвалився тим, що вони безпосередньо беруть участь в становленн╕ республ╕ки ╕ можуть реально впливати на формування законодавчо╖ бази республ╕ки, обговорюючи на сво╓му майданчику важлив╕ законопроекти.
Я не маю тут нам╕ру втомлювати мого читача, перепов╕даючи йому переб╕г того аукц╕ону. Хот╕в лишень под╕литися враженнями в╕д нього.
Найперше, хочу застановити, що статус вор╕т, нав╕ть якщо вони ведуть до такого зацного партнера, як Сир╕я Х╕м╕чного Башара, якось не раду╓. Не вразили й триста п’ятдесят учасник╕в, з яких представник╕в б╕знесу, дай Боже, була третина. Як на мене така неувага ╓ образою для Криму з його справд╕ неймов╕рним потенц╕алом. Образою, бо ж представник╕в самих лише б╕╕знесових к╕л столиц╕ мало б бути принаймн╕ вдво╓ б╕льше. Але ж в зал╕, як нам кажуть, був народ з ус╕╓╖ Москов╕╖. Чому ж ╕нтерес до Криму, попри вс╕ багатол╕тн╕ вже зусилля Кремля, ╕ дос╕ знаходиться на такому низькому р╕вн╕, що в розпачливих зусиллях хоч якось оживити його до участ╕ в шоу запрошують нав╕ть оту «певну к╕льк╕сть» представник╕в дипломатичного корпусу, вигляду вельми екзотичного? Чому це пану Абажеру доводиться вояжерити св╕тами, застоюючи, за його словами, права кримчан ╕ результат то╖ «правозахисно╖» д╕яльност╕ такий неефективний? Чому не ╖де европейський турист до Криму? Не ╖де, попри велик╕ зусилля пана ╤вана, оф╕ц╕йного С╕мферополя, попри вс╕ маневри Б╕локам’яно╖. Б╕льше того, нав╕ть москов╕йський турист, спробувавши антал╕й, хургад, а хтось ╕ екзотичних бал╕йських чи патайськиих принад, з великою неохотою зверта╓ св╕й погляд на Крим. ╤ не допомага╓ тут ск╕льки-небудь н╕ п╕льговизац╕я пут╕вок бюджетник╕в, н╕ розрекламований м╕ст, не допоможе, можемо припустити, й завершення буд╕вництва траси «Таврида». Вт╕м, останн╕ два проекти, як ми розум╕╓мо, до туризму мають лише поб╕жний стосунок.
Пустуюч╕ в розпал сезону св╕чки готел╕в в район╕ Артбухти, групки перехожих на Велик╕й Морськ╕й, там, де ран╕ше у веч╕рн╕й час сунув суц╕льний пот╕к, нап╕впуст╕ ялтинськ╕-алуштинськ╕ кафе, написи «прода╓ться» на готелях, кафе, магазинах, стали, на жаль прикметою сьогоденного Криму, св╕дченням того, що б╕знес на п╕востров╕ значною м╕рою перебува╓ в ступор╕.
Дипломат Георг╕й Мурадов може ск╕льки завгодно розпов╕дати нам про те, що санкц╕╖ не впливають радикально на життя кримчан, на участь в кримських проектах европейських ╕нвестиц╕й, може ск╕льки завгодно мр╕яти про широке сп╕вроб╕тництво з великим б╕знесом Москов╕╖, але протверезлююча правда поляга╓ в тому, що найприваблив╕ш╕ пропозиц╕╖ не змусять жодну серйозну компан╕ю – будь вона африканською, европейською чи москов╕йською – ризикнути сво╓ю репутац╕╓ю, сво╖м напрацьованим сьогодн╕шн╕м благополуччям заради п╕дтримки того, що засуджу╓ться св╕том на р╕вн╕ найвпливов╕ших м╕жнародних орган╕зац╕й.
Це лише гарячим головам, як от пану Ярославу ╤ванченку, директору «Д╕лового ╕ культурного центру РК», вида╓ться, що сталев╕ стиски санкц╕йного удава можна роз╕рвати звезенням на анонсований ним тут же Ялтинський м╕жнародний економ╕чний форум 2019 ще б╕льшо╖ тус╕вки заруб╕жних гостей та жорстким примусом п╕дконтрольного б╕знесу. Так, на запитання журнал╕стки «Кримских известий» пан╕ Краснопольсько╖ про те, що на його погляд потр╕бно для того, щоб в Крим прийшов великий москов╕йський б╕знес, пан директор заявив:
«Пол╕тичне р╕шення кер╕вництва кра╖ни. Не можна, щоб частина сусп╕льства визнавала Крим, а частина не визнавала. Ви соб╕ уявля╓те, щоб в Н╕меччин╕ або в США хтось не визнавав ту чи ╕ншу територ╕ю або штат? Це ж абсурд. В той час, як до Криму при╖жджають гост╕ з усього св╕ту, головних союзник╕в по ╢враз╕йському простору нема╓. Ми заклика╓мо працювати тут ╕ноземний б╕знес, а рос╕йськ╕ банки ╕ ╕нвестиц╕йн╕ компан╕╖ не йдуть. Рос╕йський б╕знес потр╕бно зобов'язати працювати в Криму».
Ось таке мислення. Пан ╤ванченко вочевидь дуже далекий в╕д розум╕ння того, як працю╓ б╕знес, не кажучи вже про те, що чи то св╕домо ман╕пулюючи, а чи через невчен╕сть свою прир╕вню╓ Крим, п╕дступно окупований, анексований у явно незаконний, засуджений св╕товою сп╕льнотою спос╕б, до федеральних земель Н╕меччини чи штат╕в США, приналежн╕сть яких до кожно╖ з цих кра╖н н╕кому нав╕ть на думку не спада╓ поставити п╕д сумн╕в. Власне, як ╕ приналежн╕сть до Москов╕╖ Ярославсько╖ чи там Курсько╖ областей.
В 2014-му роц╕ Мережею гуляло дуже влучне пор╕вняння Криму до вкраденого велосипеда, який можна довго тримати п╕д замком в запилен╕м, обв╕шан╕м павучими тенетами темному чулан╕, але про╖хатися на ньому серед б╕лого дня вулицями м╕ста, покатати на ньому власних д╕точок – зась. Так ми думали.
Нин╕ не 2014-й – за три дн╕ зак╕нчу╓ться 2018-й. На жаль, ми бачимо, що д╕ток сво╖х на тому велосипедику таки катають. ╢ нав╕ть плани п╕дсадити на нього ╕ доросл╕ших, тих, що вже добре тямлять, чим те катання рано чи п╕зно ск╕нчиться. Нав╕ть попри ╖х небажання. Але й того мало – для легал╕зац╕╖ поцупленого ровера його ще й намагаються здати в оренду сус╕дам. Наст╕йно. Методично. Адже як почнуть брати, значить, визнають нового хазя╖на. Та найб╕льше вража╓ те, що покататися на ньому кожного л╕та виявляють бажання чимало тих, з чийого двору його поцупили. Кажуть, що дуже звикли до нього. ╤ ╖м не заперечують. Б╕льш того, рад╕ють. Адже кожного разу тепер прохаючи дозволу про╖хатись на тому ровер╕, т╕ н╕кчеми визнають викрадача його новим власником.
* «КримНаш. Ос╕нь 2018»
https://valentineboot.wordpress.com/2018/12/05/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D0%BD%D0%B0%D1%88-%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C-2018/

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20708

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков