"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Душі криниця"
#50 за 14.12.2018
ПРИЙДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ...
Наш╕ традиц╕╖
У н╕ч на 19 грудня до слухняних д╕точок нав╕ду╓ться Святий Отець Миколай ╕ потайки кладе п╕д подушки подарунки. Б╕льше, нав╕ть декого з дорослих не омина╓ увагою... Колись, давно-давно, на це веселе свято було прийнято варити пиво, скликати гостей. Пивовар╕ння ╕нод╕ представля╓ться в колядках як один ╕з сакральних звича╖в народу. В одн╕й з них сп╕ва╓ться: - Чому так нема, як було давно, Як було давно, як було з первов╕ку: Святому Микол╕ пива не варять... Як ╕ на Введення, велике значення ма╓ «перший полазник». Першою до хати ма╓ вв╕йти людина добра, здорова, хазяйновита. Це - хороший знак для с╕м'╖! Дбайлив╕ господар╕ цього дня в╕тають з╕ святом нав╕ть свою худобу. Вважають, що до обов'язк╕в Святого Миколая входить обер╕гати диких тварин, людей в╕д стих╕йних лих, у першу чергу на вод╕. Саме тому Святого Миколу особливо шанують рибалки, моряки. Вирушаючи у путь, беруть з╕ собою ╕кону чудотворця. За апокриф╕чною легендою, Святий Кас╕ян якось образився на людей, що т╕ Миколая шанують б╕льше за нього, ╕ поскаржився Богу. Господь вир╕шив усе з'ясувати ╕ покликав до себе обох. Але на Святого Миколая довелося чекати аж чотири дн╕, бо в╕н весь час був у робот╕: то людей рятував в╕д пожеж╕, то козак╕в визволяв з турецько╖ невол╕, то морякам допомагав п╕д час бур╕... З'явився в╕н перед Богом брудний, у старому одяз╕. Бог зрозум╕в, що нар╕кання чепурного Кас╕яна безп╕дставн╕, тож сказав йому: «╤ тебе люди будуть добре шанувати, якщо ти будеш ╖м допомагати!». ╢ й ╕нш╕ верс╕╖ легенди. П╕сля Миколая в Укра╖н╕ молод╕ дозволялося кожного вечора збиратися на вечорниц╕. Здеб╕льшого колядували, готуючись до Р╕здвяних свят. У народ╕ кажуть: - Ск╕льки цього дня випаде сн╕гу - ст╕льки вл╕тку буде трави.
КАЛЕТА, КАЛЕТА...
Саме з кусання калети — великого коржа посередин╕ з д╕ркою — у давнину розпочинався Андр╕╖вський веч╕р, з 12 на 13 грудня. Це обрядове печиво символ╕зувало сонце, добробут, достаток, тому «вкуси достатку». Калету (наголос на л╕теру «е») п╕дв╕шували на червон╕й (кол╕р сонця) стр╕чц╕ до сволока хати, та то й так високо, щоб парубок м╕г ╖╖ д╕стати зубами т╕льки п╕дстрибуючи. Бувало, щоб б╕льше посм╕ятися над парубком, ╕нший к╕нець стр╕чки смикали ╕ калета вт╕кала з рота, коли той вже ось-ось схопив ╖╖ зубами. Могли п╕дв'язувати калету ╕ до коцюби. Вип╕кали калету вс╕ д╕вчата разом. Кожна мала м╕сити св╕й маленький шматочок т╕ста, загадуючи на судженого. ...Та спочатку в╕дбувалося розшукування калети. Не без того, щоб парубки заглядали у в╕кна, де д╕вчата сховали хл╕б-сонце. А заходили до хати один за одним, вв╕чливо в╕таючись, низько кланяючись ╕ насп╕вуючи жарт╕вливих п╕сень. Насамперед в╕тали пана Калетовського, який в╕дав обрядовим д╕йством. У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни ним м╕г бути т╕льки старший одружений чолов╕к. Шукаючи калету, парубки вдавалися до р╕зних «пакостей». Наприклад, один з них м╕г обплутати д╕вчат довгою стр╕чкою, або накинути «петлю» на шию котр╕йсь з них, ╕ змушувати в╕ддати калету, а н╕, то поц╕лувати кожного парубка. Сховану калету могли й викуповувати. Т╕льки зам╕сть грошей п╕дсували кота в м╕шку чи мишку у коробц╕. Аби в╕ддати «добров╕льно» калету, д╕вчата загадували й сво╖ бажання. Серед них: у глибокий полумисок юнка наливала води, клала туди св╕й перстень ╕ змушувала обраного парубка д╕стати його ротом, але так, щоб носа не замочити. Зам╕сть води могло бути борошно. ╤ знову ж умова: «не запудрити» носа. А на завершення Андр╕╖вських вечорниць ус╕ сп╕льно ласували калетою. Аж п╕сля цього д╕вчата наодинц╕ або гуртом ворожили.
ВАРВАРИН ДЕНЬ, ЯК ЗАЯЧИЙ СК╤К... У давнину у народ╕ вважали, що на Варвари (17 грудня) починаються “вовч╕ вес╕лля” - час, коли темн╕ сили, що асоц╕юються з цими тваринами, влаштовують сво╖ ╕грища та шабаш╕, як от, на Лис╕й Гор╕ у Ки╓в╕. Хоча, заради правди, Свята великомучениця Варвара тако╖ “чест╕” аж н╕як не заслугову╓... Справд╕, життя у цей час у сел╕ наче завмирало, виконувалася лише хатня робота та доглядали за домашн╕ми тваринами ╕ птицею. Все ж селянин ретельно стежив за погодою, визначав, яким буде врожай наступного року, аби завбачливо розпод╕лити продуктов╕ запаси. Отож, к╕лька прогностичних прикмет: - Мороз у день Варвари намалював на в╕кнах кришталев╕ кв╕ти — вродить льон. - Густий ╕н╕й в╕щу╓ багатий врожай на садовину. - ╤н╕й на деревах — буде достаток меду. - Зоряна н╕ч на Варвари — щедро вродять гор╕хи. - В╕длига на Варвари — можу бути дощовий травень, але р╕к загалом видасться врожайним. - Багато сн╕гу на Варвари — буде врожай хл╕ба. - Яка погода на Варвари — такою буде на Р╕здво. - Який день на Варвари — такий ╕ на Сави (18 грудня). - Тьмяне небо на Варвари — на тепло. - Якщо у день Варвари горобц╕ збираються купками ╕ голосно цв╕р╕нькають — буде тепла зима. - Якщо на Варвари гостр╕ морози, то оглядай вози; а якщо на Варвари розтане, то оглядай сани. - На Варвари болото — зима буде золото. З Варвари починаються найдовш╕ ноч╕ у роц╕ (аж до дня Спиридона, 25 грудня). Тому казали: “Варвара дня урвала, а ноч╕ доточила”. П╕дготував Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20671
|