Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФРАНЦ╤Я ПОЧАЛА РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ЩОДО ПРИЧЕТНОСТ╤ РОС╤╥ ДО ПРОТЕСТ╤В «ЖОВТИХ ЖИЛЕТ╤В»
«Зараз ведеться розсл╕дування», — сказав м╕н╕стр закордонних справ Ле Др╕ан.


ПУТ╤Н «ПООБ╤ЦЯВ ПОДУМАТИ» ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ СЕНЦОВА
Про це в╕н сказав у в╕дпов╕дь на прохання к╕норежисера Олександра Сокурова


ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИК╤В США ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
Таким чином, на сьогодн╕ обома палатами Конгресу США ухвалено р╕шення, у яких Голодомор визнано...


НИЖНЯ ПАЛАТА КОНГРЕСУ США ЗАСУДИЛА АГРЕС╤Ю РОС╤╥ НА МОР╤
Про це пов╕домило Посольство Укра╖ни в Вашингтон╕


М╤ЖНАРОДНИЙ СУД У ГААЗ╤ П╤ДТВЕРДИВ: АНЕКС╤Я КРИМУ – М╤ЖНАРОДНИЙ КОНФЛ╤КТ
Канцеляр╕я Прокурора М╕жнародного крим╕нального суду оприлюднила зв╕т ╕з попереднього...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 07.12.2018
Серг╕й Гайдук, екс-командувач ВМС Укра╖ни: УКРА╥НА МА╢ ЗМ╤НИТИ СТАТУС КЕРЧЕНСЬКО╥ ПРОТОКИ НА М╤ЖНАРОДНИЙ

25 листопада у керченськ╕й протоц╕ рос╕йськ╕ в╕йськов╕ обстр╕ляли та захопили три укра╖нськ╕ корабл╕, а також взяли в полон 24 моряк╕в. Захоплених спочатку "судили" в окупованому Криму, а пот╕м перевезли до Москви – всупереч положенням Женевсько╖ конвенц╕╖ та статусу в╕йськовополонених.
«Укр╕нформ» зустр╕вся з колишн╕м командувачем В╕йськово-морських сил Укра╖ни (з березня 2014-го по кв╕тень 2016-го рок╕в) в╕це-адм╕ралом Серг╕╓м Гайдуком та поставив п'ять запитань щодо рос╕йсько╖ агрес╕╖ в укра╖нському морському простор╕.

- Чи ╓ нараз╕ реал╕стичною можлив╕сть нормативного закр╕плення л╕н╕╖ морського кордону м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю?
- У ц╕й ситуац╕╖ ми повинн╕ розум╕ти, що ╓ так званий "Великий догов╕р м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю 1998 року" ╕ до нього йдуть ус╕ додатки договору – починаючи в╕д Договору про державний кордон, Договору про сп╕вроб╕тництво в Азовському мор╕ та в Керченськ╕й протоц╕. Вже ╓ з цього приводу заяви, ми попередили Рос╕ю про непролонгац╕ю Великого Договору. Але терм╕н його д╕╖ триватиме практично до середини наступного року.
Догов╕р про сп╕вроб╕тництво, скаж╕мо так, ╓ одним ╕з аргумент╕в у ф╕ксац╕╖ агрес╕╖ по в╕дношенню до Укра╖ни, в╕дкрито╖ агрес╕╖, яка в╕дбулася 25 листопада. В той же час, ╓ й м╕жнародно-правов╕ документи, як╕ ф╕ксують ц╕ порушення.
Тому в дан╕й ситуац╕╖, на м╕й погляд, потр╕бно проводити дуже ╕нтенсивну роботу в тому числ╕ й щодо залучення м╕жнародних ╕нституц╕й – ООН, М╕жнародно╖ морсько╖ орган╕зац╕╖ й ╕нших ╕нституц╕й.
╤ друге: все-таки нам треба дел╕м╕тувати ╕ демаркувати державний кордон в Азовському мор╕, а також зм╕нити статус Керченсько╖ протоки на м╕жнародний. Мен╕ зда╓ться, якщо це буде виконано, воно стане д╕╓вим чинником для врегулювання подальших проблем.
А нин╕ Рос╕я дикту╓ вс╕й м╕жнародн╕й сп╕льнот╕, не лише Укра╖н╕, а й суднам ╢вропейського Союзу й ╕нших кра╖н, правила проходу.
- Наск╕льки реально залучити м╕жнародн╕ ╕нституц╕╖ до цього процесу, враховуючи, що вже п'ятий р╕к посп╕ль, з моменту окупац╕╖ Криму, туди не допускають жодних м╕жнародних представник╕в та мон╕торингов╕ м╕с╕╖?
- Ми вже, за великим рахунком, – ╕ Укра╖на, й м╕жнародн╕ ╕нституц╕╖ – зап╕зню╓мось. ╤ зап╕зню╓мось на п'ять рок╕в. Цей процес повинен був починатися в 2014-у роц╕, п╕сля окупац╕╖ Криму.
Коли починав будуватися Керченський м╕ст, хтось не розум╕в, що будуть можлив╕ насл╕дки цього процесу. На жаль, ми щодо власно╖ морсько╖ пол╕тики ╕ з врахуванням того, що ми втратили ╕н╕ц╕ативу – "б'╓мо по хвостах". Дуже сильно програ╓мо, в тому числ╕ – в нормативному план╕.
Тому ми "наздоганя╓мо" ситуац╕ю, ╕ ц╕ р╕шення будуть не дуже швидкими. Тут треба спод╕ватися, по-перше, на себе, а по-друге – шукати союзник╕в, з якими можна сп╕льно протид╕яти рос╕йськ╕й агрес╕╖, в дан╕й ситуац╕╖ – в Чорному й Азовському морях.
- До моменту окупац╕╖ процесом проходження через Керченську протоку займалась укра╖нська компан╕я "Дельта-лоцман", як цей процес в╕дбува╓ться зараз?
- У 2014 роц╕, п╕сля того, як було видано в╕дпов╕дний розпорядчий документ Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни про закриття кримських порт╕в, ми закрили кримськ╕ порти, а Керченська протока й Керченський канал знаходилися у зон╕ в╕дпов╕дальност╕ Керченського морського торговельного флоту.
Що виходить: нема порту, нема╓ регулятора судноплавства. Розум╕╓те, рос╕яни цим скористалися, вони заповнили н╕шу, видали в╕дпов╕дний нормативний "документ" М╕н╕стерства транспорту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ й зараз одноос╕бно зд╕йснюють регулювання.
За Укра╖ни це був двосторонн╕й рух, за Рос╕╖ зараз – односторонн╕й рух. Уяв╕ть соб╕ вулицю з односторонн╕м рухом – ╕ з двох бок╕в стоять св╕тлофори: цих, якщо хочу – впущу, цих – не впущу. Хочу – ув╕мкну, не хочу – не ув╕мкну. Тут спрацьову╓ ╕ пол╕тика, тут спрацьовують й економ╕чн╕ фактори, тут спрацьовують моральний ╕ психолог╕чний тиск, тут спрацьову╓ й людський фактор.
Скаж╕мо так, у кого в руках кнопка в╕д цього "св╕тлофора", той ╕ вир╕шу╓ одноос╕бно ц╕ проблеми.
- Неодноразово укра╖нськ╕ судна в Азовському мор╕ блокувались, проводились огляди. ╢ випадки, коли рибалок фактично перевозили на рос╕йську територ╕ю й проголошували, що вони "порушили рос╕йський кордон". Таких випадк╕в варто чекати й надал╕?
- ╢ уже велик╕ ризики. До реч╕, це буде одним ╕з елемент╕в нашо╖ подальшо╖ роботи. Ми не обмежимося визволенням 24 полонених, ми зараз говоримо про ветеран╕в флоту, так званих "кримських диверсант╕в".
Наступним кроком буде наша робота щодо цив╕льних рибалок, про яких, на жаль, забули. Я мон╕торив мед╕а ╕ можу сказати, що згадки про рибалок, яких затримали в район╕ мису Тарханкут, були приблизно п╕вроку тому – про те, що вони утримуються в сл╕дчому ╕золятор╕ Балаклави. Зараз – повна тиша.
Мене диву╓ позиц╕я сусп╕льства: ми чомусь забува╓мо сво╖х. Ми не повинн╕ сво╖х кидати, ╕ не важливо – в╕н в╕йськовий чи цив╕льний.
Це якраз ╓ один ╕з елемент╕в державно╖ морсько╖ пол╕тики: ми повинн╕ знати кожного по╕менно – за пр╕звищами, за ╕менами й по-батьков╕, знати стан с╕м'╖, яка ╖м потр╕бна допомога, де людина утриму╓ться ╕ що держава повинна зробити для того, щоб витягнути з "ФСБшного" полону.
- Враховуючи активну стад╕ю рос╕йсько╖ агрес╕╖, якими ╓ перспективи розвитку нашого флоту?
- Це дуже кричуще питання, ╕ стосу╓ться, знову ж таки, державно╖ морсько╖ пол╕тики. На даний момент ми не ма╓мо жодного державного морського документу, не ма╓мо ан╕ морсько╖ доктрини, ан╕ державно╖ програми кораблебудування, не ма╓мо стратег╕╖ за видами морсько╖ д╕яльност╕.
Ми повинн╕ на море дивитися не з точки зору, наприклад, в╕йськового моряка, ми повинн╕ дивитися ╕ на морськ╕ перевезення, на р╕чков╕ перевезення, на порти, на суднобудування, шельфову д╕яльн╕сть ╕ осв╕ту морську.
Це дуже широкий спектр сфер уваги держави, ╕ в багатьох випадках, на нього реагують "за залишковим принципом". Нам терм╕ново потр╕бно створювати правила гри – кер╕вн╕ документи, арх╕тектуру систем управл╕ння, щоб цим процесом хтось керував ╕ в╕дпов╕дав за це.
╤ негайно формувати позиц╕ю держави: яким чином на короткострокову, середньострокову ╕ довгострокову перспективу наповнювати морську складову нашо╖ держави.
Це може бути власне буд╕вництво, те, що ми ще спроможн╕ будувати. Це, можливо, буд╕вництво за л╕ценз╕╓ю в кооперац╕╖, це, можливо, закупка за кордоном.
Морська пол╕тика держави – це ╓ одна ╕з тих пол╕тик, що тягне за собою ╕нш╕ галуз╕. Тобто, на одного суднобуд╕вника – 5-6 сум╕жник╕в. Ви ж розум╕╓те, наск╕льки це непроста конструкц╕я. Це не просто побудова корабля – це наповнення його тим обладнанням, що необх╕дне для використання, механ╕чного облаштування, зв'язку, тощо.
Олександра Жаркова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20644

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков