Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРИЙДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ...
У н╕ч на 19 грудня до слухняних д╕точок нав╕ду╓ться Святий Отець Миколай ╕ потайки кладе п╕д...


КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК БЕК╤Р АБЛА╢В ПРЕЗЕНТУВАВ КНИГУ «ТРИВОЖН╤ ЧАСИ»
А В╤ДТОЧУВАВ СВ╤Й Л╤ТЕРАТУРНИЙ ХИСТ ЩЕ У НАШОМУ «ДЖЕРЕЛЬЦ╤»!


СОБОР УПЦ КП ВИЗНАЧИВСЯ З КАНДИДАТОМ НА ПОСАДУ ОЧ╤ЛЬНИКА ПОМ╤СНО╥ ЦЕРКВИ
Один з╕ сп╕врозмовник╕в розпов╕в журнал╕стам, що процедура голосування була в╕дкритою. На собор╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Сьогодн╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му шановному читачев╕ доб╕рку прекрасних, напо╓них...


ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2018
ТАЛАНТ НА В╤ТРАХ ╤СТОР╤╥

Нотатки про творч╕сть Олеся Гончара

Натрапив у сво╖й домашн╕й б╕бл╕отец╕ на шеститомник твор╕в Олеся Гончара, виданий у 1978 -1979 роках. ╤ уявля╓те, в ньому так ╕ не знайшлося м╕сця для одного ╕з найрезонансн╕ших роман╕в всесв╕тньо в╕домого майстра слова – «Собор». Все ╓ – популярн╕ романи «Прапороносц╕», «Тавр╕я», «Перекоп», «Людина ╕ зброя», «Циклон», «Тронка», «Берег любов╕», низка ц╕кавих пов╕стей: «Земля гуде», «Микита Братусь» «Щоб св╕тився вогник», «Бригантина» та ще безл╕ч опов╕дань. А «Собор» в╕дсутн╕й. Так «попрацювали» видавц╕ та цензори на догоду радянськ╕й партноменклатур╕, як╕й цей тв╕р дуже не сподобався через те, що в ньому правдиво зображено життя в Укра╖н╕ у ш╕стдесят╕ роки.
У мене ця книга, надрукована у 1968 роц╕, збереглася. Щоправда, потерта, зачитана. Того року читач╕ буквально полювали за цим романом. Ще б пак, в н╕й подана д╕йсн╕сть такою, якою була насправд╕ – без фальш╕, сюсюкання та окозамилювання. Що не персонаж, то майже реальна особа, читач╕ легко вгадували у них конкретних парт╕йних бонз. Тв╕р по сут╕ став катал╕затором дисидентського руху в Укра╖н╕… А воно треба ╖м, чинушам? Тож ╕ вир╕шено замовчати цей роман.
Я тод╕ навчався на другому курс╕ ф╕лолог╕чного факультету Дн╕пропетровського держун╕верситету ╕мен╕ 300-р╕ччя воз’╓днання Укра╖ни з Рос╕╓ю – так в╕н величався. Хоч зрозум╕ло, те «воз’╓днання» було жорстоким пер╕одом пригноблення та нищення укра╖нсько╖ нац╕╖. Зараз це Дн╕провський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ Олеся Гончара… Так от, у той р╕к м╕сто вирувало. Викладач╕, до яких студенти зверталися за коментарями, ухилялися в╕д в╕дпов╕дей. Та й зрозум╕ло – за в╕дверт╕сть могли не лише з посад зв╕льнити, а й пришити якусь крим╕нальну статтю. Адже саме в ту пору почалися розправи парт╕йних та правоохоронних орган╕в над см╕ливцями-ш╕стдесятниками.
Роман Олеся Гончара не просто п╕ддавався нищивн╕й критиц╕, його вилучали з книгарень та б╕бл╕отек, замовчували. Комсомольськ╕ актив╕сти б╕гали факультетами вуз╕в ╕ збирали п╕дписи у листах з╕ звинуваченнями автора у вс╕х «смертних гр╕хах». Обласн╕ газети «Зоря» та «Прапор юност╕» друкували р╕зномантн╕ паскв╕л╕ на письменника. Подейкували, що влада готу╓ розправу над автором. Вт╕м, вчасно схаменулася, побоялася величезного резонансу, який би вибухнув у св╕т╕. Адже пр╕звище Олеся Гончара було популярним на вс╕х континентах ╕ не лише завдяки чисельним перекладам його твор╕в, а й публ╕цистичним виступам та громадськ╕й д╕яльност╕. У сво╖х мемуарах тод╕шн╕й перший секретар ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни Петро Шелест згаду╓: «Коли я про це розпов╕в П╕дгорному, той в╕дпов╕в: «Зна╓ш, Петро, нас з тобою арештують, н╕який чорт ╕ слова не скаже. А про Гончара заговорить св╕т...» Побоялись владоможц╕, хоча розгорнули повальн╕ репрес╕╖ супроти ╕накодумц╕в, чимало патр╕от╕в опинилися в тюрмах та психл╕карнях. Зас╕дання Дн╕пропетровсько╖ ф╕л╕╖ Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, яку ╕ я в╕дв╕дував, в╕дбувалися п╕д та╓мним наглядом спецорган╕в. Так╕ були в╕три ╕стор╕╖. Укра╖нська влада боялася прояв╕в невдоволення з боку народу.
Та н╕чого не могла вд╕яти супроти Олеся Гончара, бо хто вони, висуванц╕-пристосуванц╕, ╕ хто в╕н? Нав╕ть пор╕внювати неможливо. Олесь Терент╕йович, до реч╕, при народженн╕ був записаний як Олександр Б╕личенко по матер╕, дв╕ч╕ лауреат Стал╕нсько╖ прем╕╖ (1948-1949), перший лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕мен╕ Т. Шевченка (1962), голова Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (1959–1971), ветеран в╕йни, нагороджений багатьма в╕йськовими орденами та медалями, зокрема орденом Червоно╖ З╕рки та орденом Слави третього ступеня. Та й на мирному фронт╕ його д╕яльн╕сть була в╕дзначена орденом Лен╕на. У 1963 роц╕ став лауреатом Лен╕нсько╖ прем╕╖ за роман «Тронка», грошову винагороду за не╖ в╕н передав у б╕бл╕отечний фонд. Тож проти нього ус╕ владоможц╕ - низькоросл╕ п╕гме╖, про яких ╕стор╕я вже забула. А «Собор» став хрестомат╕йним ╕ вивча╓ться в школ╕.
Важливо й те, що завдяки цьому романов╕ у Новомосковську на Дн╕пропетровщин╕ вц╕л╕в козацький православний Свято-Тро╖цький собор, який вважа╓ться шедевром козацького зодчества 18-го стол╕ття ╕ змайстрований без жодного цвяха. А на його м╕сц╕ збиралися звести чи то ресторан, чи якусь ╕ншу споруду. Щоправда, у ш╕стдесят╕ роки площа навколо храму ще залишалась незабудованою – сам у цьому пересв╕дчувався. Зараз же зайнята безл╕ччю к╕оск╕в та пав╕льон╕в, що п╕дступають впритул до високо╖ огорож╕ навколо собору – враження не ╕з при╓мних. Олесь Гончар зазначав: «Роман «Собор» — один ╕з найдорожчих мо╖х твор╕в. Мен╕ хот╕лося сказати слово на захист того, що було створено геро╖чним ген╕╓м народу. Було бажання також сказати ╕ про так╕ негативн╕ явища, як пустодзвонство, кар’╓ризм, зневага до культурних надбань, ╕гнорування народно╖ морал╕». Тобто письменник намагався в╕дродити в укра╖нцях, як багато раз╕в сказано на р╕зних р╕внях, «собори людських душ». Чи вдалося? ╤стор╕я покаже. Принаймн╕, нин╕ Укра╖на ╕ ╖╖ народ на шляху створення потужно╖ незалежно╖ ╓вропейсько╖ держави, де збер╕гаються прадавн╕ традиц╕╖ добра, гуман╕зму та справедливост╕, за як╕ боровся Олесь Гончар у численних сво╖х творах. Як справедливо зауважив у сво╓му поширюваному ще у Самвидав╕ ╓се╖ «Собор у риштованн╕» дисидент, член Гельс╕нсько╖ сп╕лки ╢вген Сверстюк, «основним сенсом роману Олеся Гончара ╓ пошук опори духовност╕, пошук живих джерел людяност╕, розгадування народних традиц╕й ╕ святинь, за як╕ трима╓ться народ у розхитаному св╕т╕ стандартизац╕╖, в прагненн╕ зберегти сво╓ ╓ство, сво╓ обличчя».
П╕сля того «казусу» влада вир╕шила задобрити Олеся Гончара. Його в 1978 роц╕ було обрано академ╕ком НАН Укра╖ни, тод╕ ж вручили з╕рку Героя соц╕ал╕стично╖ прац╕, в╕н обирався депутатом Верховно╖ Ради СРСР, кандидатом у члени Центрального ком╕тету КПРС. Та це не применшило в ньому Людину з велико╖ л╕тери. Вт╕м, в╕н залишався самим собою – в╕дданим Укра╖н╕. Як говорив в╕домий укра╖нський письменник Дмитро Б╕лоус, Олесь Гончар «н╕коли н╕чого не хот╕в для себе. Був красивий ╕ гордий в юност╕ ╕ в висок╕ сво╖ л╕та». 
Тож саме цим ╕ значущ╕ для укра╖нц╕в особист╕сть ╕ творч╕сть Олеся Гончара. Його книги просякнут╕ добром, патр╕отизмом, людян╕стю, в╕рою у справд╕ св╕тле майбутн╓ Укра╖ни. Не буду н╕кого аг╕тувати, лише раджу уважно вчитатися в його твори. В них сонце ╕ райдуга, а значить оптим╕зм ╕ над╕я. В╕три ╕стор╕╖ дмуть у наш б╕к, укра╖нц╕!

В╕ктор Стус,
письменник, член НСПУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20625

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков