Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 04.06.2004 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 04.06.2004
"НАЩАДКИ ПАМ'ЯТЬ БЕРЕЖУТЬ"
Тамара СОЛОВЕЙ.

Коли серед читачів Кримської республіканської дитячої бібліотеки (КРДБ) ім. В. Орлова було проведено опитування з приводу того, що знають діти про війну в Афганістані, з'ясувалося, що не так вже й багато, принаймні, 79% респондентів хотіли б повніше володіти ситуацією. Дати ж визначення словам "патріотизм" та "Вітчизна" 15% опитаних взагалі не змогли. Це свідчить про те, що в нашій недавній історії для молоді досить багато "білих плям", а патріотичне виховання, якому раніше надавалося дуже великого значення, сьогодні є далеко не першочерговою справою. Воно і зрозуміло, адже  й досі ще не всі дорослі дяді і тьоті усвідомили, яку державу називати Батьківщиною: Україну, Росію чи Радянський Союз, і як розподіляти між ними симпатії.
Неоднозначне ставлення і до афганських подій. Цю війну на чужій землі, де нічого ми не забули, здебільшого називають "непопулярною", а слова "інтернаціональний обов'язок" набувають дедалі аморфнішого значення, оскільки і саме слово "інтернаціоналізм", заексплуатоване свого часу політиками, вже не викликає належних емоцій і сприймається як атрибут застарілої лексики.
Але як би не змінювалися ідеологічні акценти, через які тернії не прокладала б собі шлях історія, це не має бути поважною причиною для виховних ляпсусів, що можуть обернутися загубленими для Батьківщини поколіннями молоді. В центрі виховного процесу має залишатися людина, яка міцно стоїть на своїй землі, де народилася, мовила перше слово, зустріла перше кохання, людина, що усвідомлює: ця земля - мати, а матерів не вибирають і не зраджують за будь-яких умов.
Ні, не в кожній родині заклопотані, а то й ображені на свою державу батьки, торкаються цих питань. А дехто з них навіть марить чужим ситим харчем, який навряд чи забезпечать своїй дитині, але недобрий слід в її душі залишать обов'язково.
Тому працівники КРДБ, усвідомлюючи, що розумна добра книга, на яких виховувалися попередні покоління, для багатьох сучасних підлітків теж стала "ретро", невтомно дбають про збереження тих високих цінностей, що поза часом і не мусять залежати від чиєїсь непорядності чи некомпетентності, навіть якщо йдеться про осіб, з ким дехто ототожнює державу.
І дійсно, хто ж прищеплюватиме нашій молоді любов до рідної землі, почуття патріотизму, самовідданості і готовності до самопожертви? Невже ж іноземні "бойовики"?
Тож керівництво бібліотеки охоче підхопило ініціативу Державного комітету України у справах ветеранів, Українського товариства ветеранів Афганістану та Національної бібліотеки України для дітей щодо проведення цього року Всеукраїнського конкурсу дітячої творчості "Нащадки пам'ять бережуть".
Надихала і щира підтримка Сімферопольської міської організації ветеранів Афганістану, яка курирує одну із шкіл столиці автономії.
Серед досвіду, що винесли кримські "афганці" з цієї  незрозумілої і тривалий час замаскованої війни, є й такий, якого не слід відкидати жодному майбутньому військовослужбовцю навіть за умови нашого миролюбства і орієнтації на відкрите суспільство. А це насамперед військова дисципліна, вірність присязі, до речі, і отой народжений в далекому Афгані закон: ніколи не залишай своїх! Ні живих, ні мертвих.  Навіть якщо ризикуєш власним життям.
Колишні воїни-афганці й зараз вірні цьому правилу. Вони продовжують гуртуватися, спілкуватись, вважають своїм святим обов'язком допомогу батькам загиблих побратимів. Про це розповіли "афганці", що стали гостями КРДБ ім. В. Орлова, де і підбивалися підсумки першого туру конкурсу.
Про далекий спекотний Афган довелося взнати не за чутками п'яти тисячам кримчан, 156 з яких загинуло (4 пропали безвісти), а 187 повернулися інвалідами. Вони всі вірили, що виконують інтернаціональний обов'язок, і не один з них повторив подвиг О. Матросова, осиротивши своїх дітей, обездоливши батьків.
Про це говорили гості бібліотеки Сергій Тарасов, Олександр Судаков, Олександр Шувалов та інші. А серед них й чарівна жінка, Олена Чернець, що була на афганській війні медсестрою.
Хоча минуло понад 15 років, вона і зараз пам'ятає всіх, хто в дні тяжких випробувань був поруч. А в голосі сестрички бринять сльози.
І знову прозвучало: "Війну починають політики, а розплачуються за них прості люди". І хоча 70 "афганців" одержали звання Героя Радянського Союзу, проте - 25 з них - посмертно. Ці люди - жертви війни і системи - гідні світлої пам'яті. Щоправда, можливо, тим самим політикам було б зручніше, аби якомога швидше забувся цей їхній "маленький грішок" перед своїм народом.
Але ж ні! Нащадки пам'ять бережуть! Мають берегти. І добру, і недобру...
- Нами маніпулюють і нині, - розповідають "афганці". - Коли зручно - виставляють нас героями. А то знову замовчують саме наше існування. І замість того, щоб сприяти виховній патріотичній роботі в школах, яку ми проводимо, іноді стають на перешкоді.
Якби не Сімферопольська організація ветеранів Афганістану (голова Сергій Тарасов. Він же - голова конкурсного журі), невідомо, чи вдалося б відзначити дітей-переможців бібліотеці самотужки, бо її фонди традиційно щороку зменшують (наприклад, вдвічі скоротили кошти, що виділялися на періодику).
Але це не впливає на температуру стосунків поміж працівниками бібліотеки та маленькими читачами. Її директор, Світлана Нєлєпова, співголова журі, як завжди, знайшла для дітей тепле привітне слово. І для дорослих гостей - теж.
Щодо переможців, то кращим тематичним поетичним твором було визнано вірш "Біль моєї душі" Яніни Щербань (14 років, м. Саки). Дівчинка одержала диплом І ступеня. В номінації "Образотвор-че мистецтво" перше місце по-ділили 15-річний феодосієць Андрій Бєгляк з 8-річною Ангеліною Філяковою з Красноперекопська. Роботи відповідно називаються "Вантаж-200" і "На кордоні". В номінації "Сімейний альбом пам'яті" переміг гурток "Барвінок" з с. Алмазне Сакського району. Робота гуртківців має назву "Афганістан - біль моєї душі". В номінації "Ручні вироби, моделі військової техніки" за роботу "Бій з душманами" було відзначено як першого призера 14-річного феодосійця Євгена Мінчика.
Всі ці роботи, а також ті, що були удостоєні ІІ і ІІІ призових місць, рекомендовано для участі у заключному турі конкурсу, який проходитиме в Києві.
А те, що слово "Афганістан" в першу чергу асоціюється у школярів зі словом "біль", а спогади про цю війну у 65% респондентів (з 115 опитаних) викликають почуття "гіркоти і образи", означає, що переважна більшість дітей все ж таки здатна дати вірну оцінку афганським подіям, у той же час гідно оцінюючи подвиг солдата, який виконував свій військовий обов'язок, подвиг, що нікому не приніс доброї слави. Та все одно - краще бути зрадженим, ніж зрадником. І це ще один з уроків, який варто взяти до уваги.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 04.06.2004 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2061

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков