Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МАФ╤Я
Здавалося б, що може пов’язувати навколотарифн╕ танц╕, вибори Президента та плани Кремля?


БРЕХНЯ, ЩО НЕ ДОЖИЛА ДО СТАРОСТ╤.
наша влада не стомлю╓ться запевняти нас, що Крим було загарбано з одн╕╓╖ лише причини: в Укра╖н╕...


НЕДОВ╤РА - ЯК ТРОЯНСЬКИЙ К╤НЬ КРЕМЛЯ
Традиц╕╖, як бачимо, живуч╕. Ц╕лком можливо, що й сьогодн╕шн╕м «героям» посиплють...


«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.11.2018
SI VIS PACEM, PARA BELLUM (З ДУМОЮ ПРО ФЛОТ)

«Si vis pacem, para bellum»
Vegetius, De Re Militari

Г╕бридна ╕стор╕я з окупац╕╓ю/здачею Криму рано чи п╕зно випливе на св╕т. В тому нема╓ сумн╕ву. Це лише питання часу. Тут поведу мову про дещо ╕нше – про те, що здавши його, здали ╕ останн╕ залишки маринарки – от╕ 18% в╕д належного нам Чорноморського флоту, профуканого нашим вищим державним кер╕вництвом, нашою дипломат╕╓ю ще в перш╕ роки Незалежност╕. Корабл╕ т╕, зв╕сно ж, були не новими. Але й не допотопними. В склад╕ флоту Москов╕╖ багато таких служать до сьогодн╕. Щоправда, за в╕дсутност╕ належного ф╕нансування, стан наших кораблик╕в був досить таки плачевний. Про причини того можна писати безк╕нечно. Можна звично показувати пальцем на клятих москал╕в, як╕ на кожному поворот╕ вставляли нам, с╕рим, палиц╕ в колеса, можна посилатися на особливост╕ епохи Великого Дерибану, упродовж яко╖ наш╕й сердешн╕й старшин╕, незалежно в╕д парт╕й ╕ кольор╕в, було не до якихось там ╕ржавих самотоп╕в, бо ж саме намагалася стати на ноги, засмакувати радощ╕в життя – з блискучими катафалками модних позашляховик╕в, з нивками на укра╖нських чорноземах, з хатинками на екзотичних узбережжях.
А проте ж, якщо дивитися в кор╕нь, то визначальним тут була, з одного боку, в╕дсутн╕сть у влад╕ державник╕в, а з ╕ншого – тотальне нерозум╕ння нашою привладною публ╕кою критично╖ потреби флоту для морсько╖ держави. Треба сказати, що нерозум╕ння те проявлялося не лише у випадку з флотом в╕йськовим. Така сама доля сп╕ткала наш╕ ц╕лком усп╕шн╕ морськ╕ пароплавства, як╕, на в╕дм╕ну в╕д в╕йськово╖ маринарки, не лише утримували себе, але й заробляли груб╕ кошти до бюджету. Така ж доля судилася ╕ досконалим витворам суднобуд╕вного мистецтва – чотирьом успадкованим в╕д есересеру прекрасним в╕трильникам, на яких пройшли вишк╕л десятки тисяч судновод╕╖в: штурман╕в, кап╕тан╕в (див.: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17475).
Неймов╕рно, але нема╓ того усв╕домлення нав╕ть сьогодн╕, в час╕ в╕йни, коли залишилися на мор╕ практично беззбройними, коли весь п╕вденний фланг кра╖ни ╓ оголеним, в╕дкритим, незахищеним, коли в наш╕й виключн╕й економ╕чн╕й зон╕, на наших нафтових родовищах на шельф╕ – всього в сорока милях в╕д нашого узбережжя - хазяйну╓ ворожий флот. Соромно сказати, але не спромоглися нав╕ть на в╕йськово-морську доктрину. Чому?
Ще з 90-х моя влада, не в╕дд╕ляючи себе на п╕дсв╕домому р╕вн╕ в╕д влади Москов╕╖, в╕дчуваючи велике сво╓ спор╕днення з нею, будучи певною, що вс╕ непорозум╕ння можна буде, в раз╕ чого, вир╕шити на звичних стр╕лках ╕ м╕жсобойчиках, поклала не добудовувати майже готов╕ корабл╕, що стояли на Микола╖вських корабельнях.
Якщо стосовно ав╕аносця «Варяг» таке р╕шення було ц╕лком лог╕чним – Укра╖на, не будучи н╕ на той час, н╕ тепер св╕товим гравцем першо╖ л╕н╕╖, нав╕ть не позиц╕онуючи себе в так╕й якост╕, навряд чи потребувала в склад╕ свого флоту такого колоса як ав╕аносець «Варяг», не змогла б ан╕ створити належне йому ав╕аносне з’╓днання, н╕ утримувати його, то з ударним ракетним крейсером «Комсомолець»/«Адм╕рал Лобов» все було зовс╕м не так однозначно. Будучи практично ровесником незалежно╖ Укра╖ни, готовий на 75% (1993 р.), на 95% (1998 р.), в╕н мав би вже принаймн╕ упродовж десятил╕ття бути флагманом ╖╖ в╕йськово-морських сил. Не став. Пол╕тична незр╕л╕сть нац╕╖, а в╕дтак ╕ влади, перетворила його на довгобуд, а минулор╕чне р╕шення нин╕шнього президента про дем╕л╕таризац╕ю, схоже, ставить чорну крапку в б╕ограф╕╖ ракетного крейсера, який нав╕ть в нин╕шньому сво╓му стан╕, не виходячи в море (ще на 2008 р╕к був повн╕стю готовий до ходових випробувань), за допомогою сво╖х рад╕оелектронних систем стеження ма╓ можлив╕сть отримувати найточн╕шу ╕нформац╕ю про ситуац╕ю в усьому Азово-Чорноморському басейн╕, а оснащений в╕дпов╕дним озбро╓нням, тримав би ╖╖ п╕д повним контролем. Питання, чи зважився б Кремль зад╕яти в 2014 роц╕ сво╖ плани, аби ми мали такий аргумент, вигляда╓ вочевидь риторичним. Та на думку наших зацних стратег╕в, крейсер такого класу кра╖н╕ не потр╕бний. Справд╕, нащо нам монстр, який на одн╕й заправц╕ може с╕м раз╕в перетнути Чорне море, ракети якого можуть одним залпом знищити ш╕стнадцять нав╕ть таких найживуч╕ших, найзахищен╕ших ц╕лей як ав╕аносець на в╕дстан╕ до тисяч╕ к╕лометр╕в! До нього ж ще й в╕дпов╕дн╕ ракети довелося б проектувати та продукувати, ек╕паж╕ навчати. А то ж така морока… Отож ма╓мо згаданий указ Президента, в╕дмову уряду в особ╕ М╕н╕стерства оборони, яке заявило, що крейсера того не потребують, ма╓мо н╕муючих н╕кчем в парламент╕.
В╕дхрещування мо╖х владц╕в в╕д умисно з╕стареного ще на корабельн╕ крейсера, як на мене, ╓ дуже символ╕чним. Адже попередньо вив╕вши на його борту претенз╕йну назву "Укра╖на", в╕дхрещуються, по-сут╕ в╕д сильно╖, незалежно╖ держави.
Чи не таку ж долю уготовано ╕ закладеному ще с╕м рок╕в тому корвету проекту 58250. За час, що минув п╕сля закладки, буд╕вництво не надто просунулося. ╤ дос╕ на пустуючих стапелях можна бачити лише к╕лька окремих його секц╕й, припалих вже добрячим шаром пилу. Чи треба казати, що за таких темп╕в буд╕вництва ╕ цей корабель може морально струхляв╕ти, стати неконкурентноздатним, так ╕ не з╕йшовши на воду? Адже час не чека╓, особливо в так╕й динам╕чн╕й, високотехнолог╕чн╕й галуз╕, як буд╕вництво бойових корабл╕в. Штампування ж неморех╕дних р╕чкових бронекатер╕в на п╕дпри╓мств╕, аф╕льован╕м з нин╕шн╕м головою держави, ╓ н╕чим ╕ншим, як нахабною ╕м╕тац╕╓ю буд╕вництва в╕йськово-морського флоту.
Хтось скаже, що в час╕ в╕йни на так╕ дорог╕ забавки, як серйозний флот, нема╓ кошт╕в. ╥х ╕ не буде, якщо п╕дручн╕ м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ будуть ╕ дал╕ виводити груб╕ м╕льйони через ощадбанки в офшори, не буде, коли аф╕льован╕ з президентом банки ╕ дал╕ допомагатимуть виводити з Краю грош╕ пап╓р╓дн╕ка, наварюючи на тому жирну к╕лькасотм╕льйонну ком╕с╕ю, не буде, коли з кошт╕в, запланованих в державному бюджет╕ наступного 2019 року на потреби оборони (зг╕дно закону Укра╖ни «Про нац╕ональну безпеку», не менше 3% ВВП) намагаються в╕дщипнути н╕ мало, н╕ багато, а с╕мнадцять м╕льярд╕в гривень. Так, зам╕сть зам╕сть 119,5 млрд. грн на оборону кра╖ни депутати провладно╖ б╕льшост╕ планують направити лише 102,5 млрд. грн. Куди ж п╕дуть т╕ 17 000 000 000? Один м╕льярд, кажуть, заплановано на функц╕онування Фонду Президента Укра╖ни з п╕дтримки осв╕тн╕х ╕ наукових програм для молод╕, ще 708 м╕льйон╕в – до Укра╖нського культурного фонду, який очолю╓ пан╕ Марина Порошенко. Решту, як можемо здогадуватись, под╕лять м╕ж собою пол╕тичн╕ ман╕пулятори, як╕ в ход╕ президентських перегон╕в будуть застоювати ╕нтереси тих, хто ╖м т╕ грош╕ вид╕ля╓, та в╕домства пп. Авакова та Грицака. Не можна в╕дкидати, що якась дещиця п╕де й на пол╕тичну гречку.
- Чи варт╕ згадки в масштабах кра╖ни як╕сь там 17 м╕льярд╕в, - скаже м╕й читач.
Суд╕ть сам╕, читачу: зг╕дно оф╕ц╕йних даних, прогнозований обсяг ф╕нансових ресурс╕в по програм╕ побудови чотирьох корвет╕в на момент ╖╖ затвердження складав загалом 16209,61 млн грн. В тому числ╕: проектування — 1465 млн грн., буд╕вництво головного корабля — 2090,6 млн грн., сер╕╖ з трьох наступник корабл╕в — 9603,52 млн грн., закуп╕вля корабельного бо╓запасу — 2898,15 млн грн., створення системи базування корабл╕в — 152,34 млн грн.
Сьогодн╕шн╕й курс гривн╕, стараннями не в останню чергу ╕ нин╕шньо╖ влади, щоправда, вже не той, але нав╕ть в ц╕нах цього року с╕мнадцяти м╕льярд╕в гривень стачило б на побудову ╕ введення в стр╕й щонайменше двох корвет╕в.
Насправд╕, н╕ брак кошт╕в, н╕ в╕йна не ╓ завадою для зм╕цнення сво╓╖ обороноздатност╕. Але для того мо╖м владцям, мо╓му Президенту треба бути, щонайменше, порядними громадянами сво╓╖ кра╖ни, проявляти св╕й яскравий патр╕отизм не одними лише голосними заявами з трибуни ВР про в╕ддан╕сть курсу на ╢С та НАТО, про закр╕плення того курсу в т╕л╕ Конституц╕╖, як те могли спостер╕гати вчора, але реальними кроками в декларованому напрямку – в╕дмовою в╕д корупц╕йних схем, зад╕янням добре в╕домих ╕нструмент╕в реан╕мац╕╖ економ╕ки, ╖╖ ╕нтенсивного розвитку, створенням повносправного, в ус╕х його родах, сучасного, щонайкраще озбро╓ного в╕йська.
Порядн╕сть безц╕нна р╕ч. Некорумпований уряд, непродажн╕ посадовц╕, держава не з п╕дкаблучною, а реально д╕ючою, незалежною судовою системою – не так ╕ багато, аби нав╕ть в наш╕й непрост╕й ситуац╕╖ не мати великих проблем ╕з залученням ╕нвестор╕в, як╕ б радо вклали серйозн╕ кошти в серйозний проект. У буд╕вництво флоту, скаж╕мо. Але де той порядний уряд, де т╕ непродажн╕ посадовц╕, де сила права, де державники в цирку, на який перетворено сьогодн╕шню ВР?
Посилання на стан в╕йни яка, мовляв, не да╓ розвиватися економ╕ц╕, унеможливлю╓ будь-як╕ серйозн╕ проекти, що раз-по-раз чу╓мо з вуст наших владц╕в, суть в╕дверто облудн╕.
Десятки раз╕в вже згадував про те, як позбавлена п╕сля поразки в Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕ в╕йськового флоту Н╕меччина, як╕й за Версальською угодою було заборонено будувати потужн╕ бойов╕ корабл╕, п╕дводн╕ човни, аби не втратити сво╖х фах╕вц╕в, роз╕слала ╖х на корабельн╕ чи не вс╕╓╖ Европи. При тому, попри страшну економ╕чну скруту, попри те, що працюючи за кордоном, фах╕вц╕-корабели отримували за м╕сцем роботи зарплату ╕ аж н╕як не б╕дували, Фатерлянд не забував щом╕сячно акуратно переводити сол╕дну платню ще й на ╖х банк╕вськ╕ рахунки в Н╕меччин╕. В результат╕, за першим же закликом повернутися додому, аби будувати флот для сво╓╖ кра╖ни, майже вс╕ вони до одного повернулися до Н╕меччини ╕ всього за к╕лька коротких рок╕в збудували ╖й найсучасн╕ший флот.
Власне, буд╕вництво те велося не лише у дово╓нний час, але й упродовж вс╕х рок╕в в╕йни. При тому, впроваджувалися найнов╕ш╕, часто революц╕йн╕ технолог╕╖, велися розробки нових вид╕в збро╖, в тому числ╕ ядерно╖. Деяк╕, як ракети Фау, було застосовано. Деяким, як реактивним двигунам в ав╕ац╕╖, чи турб╕нам Вальтера в п╕дводному флот╕, на масов╕сть просто забракло часу.
Ось один лише красномовний приклад. За неповний р╕к - з червня 1944 року по кв╕тень 1945 року - на корабельнях Н╕меччини (Данциг, В╕смар, Гамбург) було закладено ╕ побудовано 119 п╕дводних човн╕в типу U XXI - човн╕в революц╕йних, аналог╕в яким не було в жодному флот╕ св╕ту. Тод╕ як тогочасн╕ субмарини союзник╕в пересувались в п╕дводному положенн╕ з╕ швидк╕стю в╕д 3 до 9 вузл╕в, ц╕ човни буквально л╕тали п╕д водою, адже ╖х максимальна швидк╕сть становила 17 вузл╕в. При тому, вони п╕рнали глибше ╕ залишалися п╕д водою втрич╕ довше. Сто дев'ятнадцять човн╕в, панове! Ц╕лий флот всього за 333 дн╕. Швидк╕сть побудови цих величезних (135 на 6 м, п╕дводна водом╕стк╕сть 1820 т), техн╕чно досконалих, насичених складною техн╕кою та потужною збро╓ю бойових корабл╕в вража╓ ╕ сьогодн╕, адже складала в середньому 2,8 корабля на день! https://www.youtube.com/watch?v=TUsR4cmFt8E
Так, зв╕сно, пограбувавши Европу, Трет╕й райх мав чимало ресурс╕в. Але ж ╕ в╕йна була не г╕бридною. Кривавою ╕ виснажливою. Особливо ж на ╖╖ завершальному етап╕, коли й будували згадан╕ корабл╕.
То, може, таки в╕зьмемося будувати св╕й флот, свою ав╕ац╕ю, сво╖ ракетн╕ в╕йська, доки ще не зовс╕м п╕зно, доки не змушен╕ ще утримувати флот та в╕йсько сус╕ди, який не прихову╓ сво╖х амб╕ц╕й? Починати ж треба з себе - з приведення до керма держави порядно╖ фахово╖ влади.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20607

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков