Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (309)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.11.2018
ШЛЯХ В╤Д ПРАЩУР╤В ДО ОНУК╤В

У кожн╕й с╕м’╖ чимало фотограф╕й. Особливо сучасних кольорових, знятих з допомогою цифрово╖ апаратури за будь-яко╖ нагоди ╕ без не╖. Але ╓ й альбоми, де збер╕гаються св╕тлини батьк╕в та матер╕в, д╕д╕в та бабусь, прад╕д╕в ╕ прабабусь, як╕ вже давно в╕дправились у засв╕ти. Але що знають про них онуки? ╤ що ╖м розпов╕дають т╕ фото? Чи в╕дають, завдяки кому вони з’явилися на св╕т? Чи╖ в них гени та де кор╕ння ╖хн╕х род╕в? Отут ╕ починаються ос╕чки та опускання очей. На жаль, чимало молодих людей дуже мало, а то й зовс╕м не в╕дають, ким були ╖хн╕ предки. Г╕рше того, не намагаються д╕знатися про ╖хню долю. ╤ таким чином нин╕шн╓ покол╕ння перетворю╓ться на забудькуватих ╕ван╕в, для яких ╕стор╕я роду – пустий звук. Саме на це й розраховують повелител╕ р╕зних мастей, прагнучи перетворити народи на б╕омасу.
На щастя, не перевелися т╕, хто дба╓ про збереження пам’ят╕ та традиц╕й сво╖х родин. ╤ прикладом може служити книга письменника, члена НСПУ Анатол╕я Пот╕╓нка «Шлях до батька», що вийшла цього року у с╕мферопольськ╕й друкарн╕ «Форма». Присвятив в╕н видання сво╓му батьков╕ Пот╕╓нку Олександру Миколайовичу. В книз╕ представлен╕ б╕ограф╕чн╕ нариси, наст╕льки детальн╕, що скорше схож╕ не на спогади, а на досл╕дження. Зрозум╕ло, авторов╕ довелося послугуватися не лише розпов╕дями сво╖х родич╕в, а й арх╕вними матер╕алами. Саме тому т╕ нариси переконлив╕, часом заглиблюють у далек╕ часи, коли нас, як мовиться, ще й на св╕т╕ не було. Б╕льше того, на прикладах життя батька та ╕нших родич╕в простежу╓ться досить бурхлива ╕стор╕я Укра╖ни з ╖╖ революц╕ями, голодоморами, репрес╕ями та в╕дродженням. Бо ж, зв╕сно, вс╕ под╕╖, що в╕дбувалися, в т╕й чи ╕нш╕й м╕р╕ в╕дбивалися на долях людей.
У книжц╕ надруковано багато с╕мейних зн╕мк╕в, а також в╕рш╕в Анатол╕я Пот╕╓нка укра╖нською та рос╕йською мовами, що в поетичн╕й форм╕ в╕дображають буття як родини, так ╕ держави в ц╕лому. Показовий у цьому план╕ в╕рш «С╕мейний альбом». Деяк╕ строфи хочеться навести:
«Коли морозить душу самотина, -
Цей холод найлют╕ший у житт╕, -
Беру альбом ╕ спогадами лину
До юност╕ – у вир╕й почутт╕в…
… А ось батьки – красив╕, молод╕╖.
У них лиш перспективна сивина.
Тепер я свою мат╕р розум╕ю,
Яка з альбомом нав╕ть засина.
Верта╓ нам альбом цей роки, сили,
В часи майбутн╕ шле в╕д нас в╕н в╕сть:
Нащадки т╕, як╕ ще не з’явились,
Хай знають, що ми тут жили колись».
Зрозум╕ло, у цих нотатках я не ставлю за мету перепов╕дати авторськ╕ нариси. Це зайняло б чимало часу ╕ м╕сця. Просто хочу лише нагадати нин╕шн╕м молодим людям, наск╕льки важливо братися за таку нелегку справу як л╕топис свого роду. ╤ починати варто не колись, а зараз, доки жив╕ батьки та матер╕, д╕ди та бабус╕. Адже вони – то, як кажуть, «ходяч╕ енциклопед╕╖» ╕ можуть багато розказати про кожного члена роду, про ╖хн╕ здобутки ╕ прорахунки, вчинки ╕ нав╕ть мр╕╖. Д╕знавшись про це, ви, д╕ти та онуки, в╕дчу╓те прилив сил та енерг╕╖, б╕льше упевненост╕ в сво╖х д╕ях – вас незримо п╕дтримуватиме енергетика та пам’ять пращур╕в, як╕ й дали вам життя у цьому св╕т╕.
Ким був для автора батько, Анатол╕й Пот╕╓нко розпов╕да╓ у в╕рш╕ «Дорога к отцу»:
«Был отцом, учителем и другом,
От простуд и от обид лечил,
Научил косить, ходить за плугом,
Жить с людьми по совести учил.
Чту я те уроки, как законы,
Благодарен за тебя судьбе:
Был ты и остался камертоном –
Всё сверяю, папа, по тебе».
Зрозум╕ло, не вс╕х батьк╕в можна назвати вз╕рцем для насл╕дування. Проте знайомство з ╖хн╕м життям здатне принести чимало корист╕ – винести уроки, як сл╕д д╕яти, що перейняти для себе, а що в╕дкинути. У будь-якому раз╕ така ╕нформац╕я згуртовуватиме с╕м’╖, допомагатиме зрозум╕ти епоху, в як╕й жили предки, ╕ власне зробити правильн╕ висновки на майбутн╓.
Тож не гайте часу, досл╕джуйте св╕й родов╕д. ╤ пам’ятайте – годинник в╕дстуку╓ секунди, хвилини, роки ╕ життя.

В╕ктор СТУС,
письменник, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20598

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков