"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2018 > Тема "З потоку життя"
#45 за 09.11.2018
СПОГАДИ ПРО ПЕКЛО
5 листопада в Ки╓в╕, в Будинку к╕но в╕дбулася прем’╓ра документального ф╕льму «В╕рю. Чекаю. Молюся» (режисер Катерина Стрельченко, сценар╕й Георг╕я Давиденка ╕ Катерини Стрельченко, продюсер В╕ктор Боняк). Вся зн╕мальна група ╕з м╕ста Дн╕пра. Ф╕льм побудований на розпов╕дях людей, яких вдалося визволити з пекла рос╕йського полону. Неспод╕ваний напад рос╕йського в╕йська завдав значних втрат укра╖нцям. На екран╕ кадри розстр╕ляно╖ рос╕йськими танками укра╖нсько╖ в╕йськово╖ колони. Моторошно дивитися на обгор╕л╕ людськ╕ трупи. Звичайно, наш╕ в╕дбивалися. Взяли в полон к╕лькох рос╕йських танк╕ст╕в. Це 19-р╕чн╕ юнаки строково╖ служби. Але сили були надто нер╕вн╕. Во╖н згаду╓, як потрапив у полон з укра╖нськими пораненими. Укра╖нськ╕ б╕йц╕ втратили багато кров╕ ╕ перебували в тяжкому стан╕. ╥х не можна було залишити. Рос╕йський п╕дполковник чи полковник дав слово чест╕ оф╕цера Рос╕йсько╖ федерац╕╖, що укра╖нських полонених передасть не сепаратистам, а орган╕зац╕╖ Червоного Хреста. Але х╕ба може бути честь у оф╕цера Рос╕йсько╖ федерац╕╖? Наших полонених передали сепаратистам. ╤ почалися знущання над людьми. Полонених катували ╕ вс╕ляко збиткувалися над ними. Перед входом у в’язничне прим╕щення кинули укра╖нський прапор ╕ примушували наших в╕йськовик╕в ╕ти по ньому. Один бо╓ць нав╕др╕з в╕дмовився ступати на державний прапор. Йому стр╕ляли по ногах з пневматично╖ збро╖. Укра╖нц╕ захищали Укра╖ну. А рос╕яни, чеченц╕, як╕ при╖хали з Рос╕╖ говорили ╖м: «Ти чого сюди прийшов?!» Катували не лише в╕йськових, але й волонтер╕в-ж╕нок, як╕ не воювали. Одна ж╕нка говорить, що не може спок╕йно дивитися на чайну ложечку. Бо цей мирний предмет використовують для тортур. Чеченець чайною ложечкою почав виколупувати ж╕нц╕ око. На щастя, в не╖ з ока линули сльози. Садист подумав, що око витекло ╕ облишив свою кат╕вську справу. В╕д деяких загиблих б╕йц╕в залишилися лише невелик╕ рештки. Чи╖ це сини визначають експертизою ДНК. Але батьки н╕як не можуть пов╕рити, що ╖хнього сина нема╓. Бувало, що на прохання батьк╕в експертизу робили по п’ять раз╕в. Дехто з геро╖в ф╕льму був на презентац╕╖. Зокрема, був художник Серг╕й Захаров, який почав розм╕щати на буд╕влях Донецька карикатури на окупант╕в ╕ зрадник╕в. Вороги схопили його. Йому довелося пережити катування, але вдалося вийти на свободу. Побачене й пережите Захаров зобразив у сер╕╖ малюнк╕в, створивши граф╕чний роман. Малюнки Серг╕я використан╕ ╕ в ф╕льм╕. Також в╕дбулася презентац╕я граф╕чного роману Серг╕я Захарова «Д╕ра. Серпень 2014». Глядач╕ мали змогу посп╕лкуватися з учасниками зн╕мально╖ групи, героями ф╕льму «В╕рю. Чекаю. Молюся» та Серг╕╓м Захаровим. Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20557
|