Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...


Г╤ДН╤СТЬ
Безперечно, зловорожа агрес╕я, загарбання Криму (за сприятливих обставин ╕ велико╖ частини...


КРИМСЬКА ОС╤НЬ
Список можна продовжувати, бо насправд╕, все що було об╕цяно мешканцям Нових Кримських Васюк╕в в...


ТРИВОЖНЕ В╤ДЛУННЯ ╤ЧН╤
...слово “збер╕галися” тут явно нев╕дпов╕дне. Адже тримали ╖х здеб╕льшого п╕д...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2018
ГОЛА СЕРЕД ВОВК╤В

Заява уряду держави Укра╖на.

Цим уряд держави Укра╖на доводить до в╕дома св╕тового сп╕втовариства наступне:
1. З огляду на грубе порушення Рос╕йською Федерац╕╓ю Будапештського меморандуму про гарант╕╖ безпеки у зв'язку з при╓днанням Укра╖ни до Договору про нерозповсюдження ядерно╖ збро╖ в╕д 5 грудня 1994 року, яке проявилося у вигляд╕ ╖╖ в╕йськового вторгнення на територ╕ю Укра╖ни, окупац╕╖, в подальшому анекс╕╖ Автономно╖ республ╕ки Крим, у розв’язанн╕ в╕йни на Сход╕ Укра╖ни, р╕вно як ╕ внасл╕док неприйнятно╖ безд╕яльност╕, недостатньо╖ активност╕, нер╕шучост╕ у виконанн╕ взятих на себе зобов’язань решти кра╖н-учасниць цього договору, прийнятого Генеральною Асамбле╓ю Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й в 1995 роц╕ в якост╕ оф╕ц╕йного документа – кра╖н, як╕ п╕дписами сво╖х оч╕льник╕в гарантували повагу до незалежност╕, суверен╕тету, ╕снуючих кордон╕в Укра╖ни, держава Укра╖на була змушена в╕дновити св╕й ядерний потенц╕ал.
2. У в╕дновленому сво╓му статус╕ ядерно╖ держави, Укра╖на наст╕йно наполяга╓ на негайних консультац╕ях кра╖н-учасниць Будапештського меморандуму, як те передбачено його положеннями, з метою гарантованого забезпечення виведення з суверенно╖ територ╕╖ Укра╖ни, з ╖╖ морських аквен╕в, включно з територ╕альними водами та морською економ╕чною зоною, вс╕х в╕йськових п╕дрозд╕л╕в, бандформувань, бойово╖ техн╕ки, в╕йськового флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ не п╕зн╕ше 31 грудня 2018 року;
3. Уряд держави Укра╖на наполяга╓ на терм╕новому скликанн╕ позачергово╖ сес╕╖ Генерально╖ Ассамбле╖ Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й та винесенн╕ на ╖╖ вир╕шення питання про скасування права вето для кра╖ни агресора при голосуванн╕ в Рад╕ Безпеки ООН;
4. Уряд держави Укра╖на наполяга╓ на застосуванн╕ вс╕х правових важел╕в ООН, ╕нших м╕жнародних орган╕зац╕й, вс╕х держав, що спов╕дують принципи демократ╕╖ ╕ права, для примусу влади Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ до безумовного виводення сво╖х в╕йськ, сво╖х бандформувань, в╕йськово╖ техн╕ки з ус╕╓╖ територ╕╖ Укра╖ни в кордонах 2013 року, та належно╖ виплати компенсац╕╖ за шкоду, завдану держав╕ ╕ народу Укра╖ни.
5. В раз╕ невиконання чи безп╕дставного затягування з вчиненням зазначених вище д╕й, держава Укра╖на залиша╓ за собою право повернути загарбан╕ сво╖ територ╕╖, в тому числ╕, ╕ силою збро╖.

Ця «урядова» заява, зв╕сно, не б╕льше, н╕ж фантаз╕я. На жаль. Адже для того, аби укра╖нський уряд наважився на щось под╕бне, в╕н мав би бути д╕йсно нац╕ональним урядом – урядом, який застоював би ╕нтереси нац╕╖, а не невситим╕ апетити транснац╕онально╖ маф╕╖ та грошових м╕шк╕в, що, узурпувавши владу в держав╕ Укра╖на, десятил╕ттями нищать наш край.
Розвал економ╕ки зам╕сть ╖╖ бурхливого зростання, нищення обороноздатност╕ на фон╕ нео╕мпер╕ал╕стично╖ риторики сус╕дки, з ч╕пких об╕йм╕в яко╖ ледь випручалися – хтось лукаво зводить все те виключно до п╕дступ╕в Москов╕╖. Певна р╕ч, без ╖╖ прямого тиску, без ╖╖ впливу, як прямого – на багато в чому в╕вцюватий дипкорпус, на совково-пластил╕нов╕ уряди наш╕, так ╕ опосередкованого – через ср╕блолюбц╕в та зрадливих манкурт╕в у наш╕й влад╕, не об╕йшлося. Зна╓мо ж, громадянам яко╖ кра╖ни наш╕, лас╕ до хабар╕в, чинуш╕ в╕ддавали за коп╕йки на вир╕зання фабрики, заводи, ц╕л╕ виробнич╕ об’╓днання – п╕дпри╓мства часто штучн╕, а то й ун╕кальн╕. Як не сумно, але ╖м ╕ дос╕, в час╕ в╕йни, в╕ддають в довгострокову оренду стратег╕чн╕ п╕дпри╓мства, газов╕ родовища…
Але звести все до п╕дступ╕в сус╕ди, як те комусь дуже хочеться, не вдасться. Ще безжальн╕ше кра╖ну нищила в╕дверто нездарна, захланна при тому, посткомун╕стична номенклатура, яку ми бездумно залишили при влад╕ – вс╕ от╕ вчорашн╕ р╕знокал╕берн╕ партсекретар╕, нахабна горлопаниста комса та ╖х мажористе пор╕ддя. Багато в чому все те смердюче, щедро розбавлене в╕д самих дев’яностих в╕двертим крим╕налом кодло, ╕ дос╕ трима╓ться при влад╕, гальму╓ розвиток Краю. Нав╕ть п╕сля вс╕х майдан╕в приводимо до влади президент╕в, прем’╓р╕в, що без жодного спротиву здають ворогу територ╕╖, св╕й народ, безсоромно нагр╕вають руки – по-сут╕, мародерствують! – на в╕йн╕, колаборують з ворогом, намагаються будь-що зберегти другою мовою нац╕╖ мову окупанта.
Хто, як не перший президент, разом з╕ стратег╕чною ядерною збро╓ю, здав ще й тактичну, здав Чорноморський флот, поклав початок руйнац╕╖ найприбутков╕шого пароплавства Радянського Союзу – Одеського морського пароплавства? Хто як не другий президент разом з╕ сво╖м радником Пустовойтенком дов╕в те пароплавство до повного знищення? А х╕ба секрет, що ще в першу п’ятир╕чку незалежност╕, указом другого президента було понищено десятки, якщо не сотн╕ науково-досл╕дних ╕нститут╕в, КБ, як╕ працювали на перспективи економ╕ки, на зм╕цнення обороноздатност╕? Х╕ба не усв╕домлю╓мо, що здавши трет╕й у св╕т╕ ядерний потенц╕ал, мав би наполягти в Будапешт╕ на б╕льш серйозних, ч╕тко виписаних гарант╕ях безпеки? Науку, яка й до того не жирувала, було переведено ╕ зовс╕м на злидарський пайок. Чи ж дивно, що нин╕ вона в Укра╖н╕ б╕льше мертва, н╕ж жива? Чи дивно, що багато укра╖нських вчених працюють на перспективу ╕нших кра╖н?
Сьогодн╕, якби нав╕ть ╕ було поставлено таку мету, в╕дновити ядерний потенц╕ал кра╖ни, вивести його на сучасний р╕вень було б надзвичайно непросто. ╤ то не лише через загрозу санкц╕й. Треба розум╕ти, що будь-яка затримка в так╕й високотехнолог╕чн╕й сфер╕ призводить до в╕дставання на роки й десятил╕ття. Наша затримка довжиною майже в три десятил╕ття означа╓ практично безнад╕йне в╕дставання в╕д л╕дер╕в.
Колись л╕дер з виробництва бойових м╕жконтинентальних ракет, Укра╖на не спромоглася поставити в стр╕й ╓диний справд╕ серйозний, при тому, майже готовий бойовий корабель, що д╕стався нам в час╕ ганебного розпод╕лу нашого флоту – ракетний крейсер «Укра╖на». За оф╕ц╕йною верс╕╓ю, через те, мовляв, що Москов╕я в╕дмовилася надавати ракети «Базальт», п╕д озбро╓ння якими його було спроектовано. Але чи ╓ то виправданням? Хто б мав як╕ сумн╕ви, що фах╕вц╕ П╕вденмашу могли б заввиграшки озбро╖ти цей корабель бойовими ракетами ще й кращими за «Базальт» чи той же «Вулкан»! Та, як видно, такого завдання перед ╕нженерами-ракетниками не ставили. Де вони зараз, т╕ фах╕вц╕? Для яко╖ кра╖ни проектують, будують сучасн╕ бойов╕ ракети? Де нин╕ ╕нженери-кораблебуд╕вники славетних Микола╖вських корабелень? Для флот╕в яких кра╖н будують вони корабл╕? Чи╖ корабл╕ водять наш╕ кап╕тани?
Не втерплю ╕ вкотре нагадаю дуже показову ╕стор╕ю про те, як Н╕меччина, позбавлена п╕сля поразки в Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕ в╕йськового флоту, як╕й за Версальською угодою було заборонено будувати потужн╕ бойов╕ корабл╕, аби не втратити сво╖х фах╕вц╕в, роз╕слала ╖х на корабельн╕ чи не вс╕╓╖ Европи. При тому, попри страшну економ╕чну скруту, попри те, що працюючи за кордоном, фах╕вц╕-корабели отримували за м╕сцем роботи зарплату ╕ аж н╕як не б╕дували, Фатерлянд не забував щом╕сячно акуратно переводити сол╕дну платню ще й на ╖х банк╕вськ╕ рахунки в Н╕меччин╕. В результат╕, за першим же закликом повернутися додому, аби будувати флот для сво╓╖ кра╖ни, майже вс╕ вони до одного повернулися до Н╕меччини ╕ всього за к╕лька коротких рок╕в збудували ╖й найсучасн╕ший флот. Чи так чинить моя влада? На жаль, ╖╖ д╕╖ прямо протилежн╕.
Хтось, повторюючи за нашими високопосадовими державними злочинцями, скаже, що Укра╖н╕ таке, мовляв, не по кишен╕. Не по кишен╕ св╕й в╕йськовий флот. Не по кишен╕ сучасна бойова ав╕ац╕я, без потреби пасажирський, транспортний, рибний флот. Треба, мовляв, жити скромно, не стрибати вище голови, вирощувати на сво╖х Богом даних чорноземах гречку-пшеничку, та й рад╕ти життю. Рад╕ти, як рад╕╓ на сво╖й скромн╕й нивц╕ в тисячу гектар╕в злод╕й Павло Михайлович Кудюк╕н – той самий, що пустив свого часу по в╕тру Одеське морське пароплавство. Рад╕ти, як рад╕╓ сьогодн╕ життю член Ради стар╕йшин, а по справах сво╖х – злод╕й в закон╕, Валер╕й Павлович Пустовойтенко, який на самих верхах уможливлював той дерибан. Рад╕ти, як рад╕╓ життю Петро Олекс╕йович Порошенко, який зам╕сть комплексно╖ програми створення сучасного морського флоту, зам╕сть того, аби бодай добудувати закладений ще в 2011 роц╕ багатоц╕льовий корвет проекту 58250, забезпечу╓ в╕йськовими замовленнями свою приватну донедавна корабельню, яка штампу╓ малопридатн╕ до моря, н╕кчемн╕ по озбро╓нню артилер╕йськ╕ катери. Рад╕ти, як рад╕ють життю наш╕ нардепи, як╕ в час╕ в╕йни, де кожен день, кожна хвилина дорожча за золото, бо ж оплачу╓ться життями наших вояк╕в, роками окупац╕╖ ╕ невол╕, зам╕сть ухвалення вкрай потр╕бних, нев╕дкладних р╕шень, як не в╕дстоюють сво╖х попл╕чник╕в, яких журнал╕сти чи громадськ╕сть сп╕ймали на гарячому, то перейменовують вулиц╕, м╕ста, голосують, як от учора, за в╕дзначення дня депортац╕╖ лемк╕в…
Жити скромно на ру╖нах можливостей, зам╕сть просування сучасних технолог╕й, будування модерних корабл╕в, ракет, л╕пити традиц╕йн╕ горшки, крутити ляльки-мотанки, рад╕ти при тому процв╕танню вчорашн╕х кудюк╕них…
Що тут скажеш? Так ╕ проситься Кобзареве: «Теплий кожух, т╕льки шкода, не на мене шитий, а розумне ваше слов брехнею п╕дбите». Можна пригадати ще Наполеона Шарлевича, який застер╕гав, що лукавому народу, який не бажа╓ годувати сво╓ в╕йсько, рано чи п╕зно доведеться годувати в╕йсько чужинц╕в.
Роздягнена ледь не до нитки милостивцями, процв╕таючими на нашому безголов’╖, моя Укра╖на виставлена нин╕ перед хижими вовками. Чи треба казати, що беззахисн╕сть провоку╓ хижак╕в? Тож, може, год╕ випробовувати долю, товариство?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20548

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков