Версiя для друку Обговорити в форумi

Голова уряду РФ Дмитро Медведєв підписав постанову, що вводить «спеціальні економічні заходи» щодо 322 громадян та 68 компаній з України. Документ розміщений на сайті Кабміну РФ.
"Підписаною постановою вводяться спеціальні економічні заходи відносно фізичних і юридичних осіб України, що передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборону на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії", - йдеться у документі.
Уточнюється, що санкції поширюватимуться на 322 фізичні особи та 68 юридичних осіб. Серед них - судді Конституційного Суду України, депутати Верховної Ради України VIII скликання, великі українські підприємці, чиновники Адміністрації Президента України, керівники органів виконавчої влади України і великих українських компаній, юридичні особи, контрольовані великими бізнесменами України.
Зокрема, під санкції потрапили керівник МВС Арсен Аваков, колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, колишній лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош та ін.
Як відомо, президент РФ Володимир Путін 22 жовтня підписав указ про санкції відносно України. Документ підлягає скасуванню, якщо «Україна відмовиться від санкцій відносно російських компаній та громадян».
До списку санкцій України включено близько 1700 фізичних і близько 700 юридичних осіб; більшість з них - із Росії.

АНТИУКРАЇНСЬКІ САНКЦІЇ. ФІЗИЧНІ ОСОБИ. ЛОГІКОЮ В СПИСКУ І НЕ ПАХНЕ
Список з 322 осіб може бути і політичним блефом, і прикриттям для проросійських політиків, але точно не спробою “вдарити” по Україні — переконані експерти…

Росіяни оприлюднили список з 322 українських фізичних та 68 юридичних осіб, на яких накладені санкції. Про це ще заявляв 22 жовтня Путін, а днем пізніше і прем’єр Мєдвєдєв. Укрінформ тоді припускав, хто з олігархів і які підприємства можуть опинитись в санкційному списку.
Тепер санкційний список відкрито. Переляку він, схоже, не викликав, натомість, як влучно відмітив секретар РНБО України Олександр Турчинов, санкціями росіяни швидше “налякали їжаків голим задом”. Але ж список дав привід поглузувати з російських урядовців. Зокрема, в списку знаходиться такий собі Євген Карась — але не той, що лідер націоналістичної організації C14, а... його тезка, власник київської художньої галереї. “За недружні і такі, що протирічать міжнародному праву, дії”, так би мовити.
Втім, список здивував й іншими прізвищами. Зокрема, відсутністю олігарха Ігора Коломойського і наявністю його партнера Геннадія Боголюбова, або ж наявністю Тимошенко і відсутністю інших кандидатів в президенти — Гриценка, Садового і т.д. Ясно, що в списку немає ані Петра Порошенка, ані Володимира Гройсмана. Якщо накладати санкції на президентів інших країн за відсутності повного ембарго і розриву дипломатичних стосунків якось не прийнято, то український прем’єр, виходить, недопрацював на цю “престижну російську відзнаку”? Чи прем’єри теє підпадають під це правило? А в родині генпрокурора Юрія Луценка так і взагалі через дії російських урядовців назріває скандал: він в списках є, а його дружини, представника президента в парламенті Ірини Луценко — немає. Сам генпрокурор заявив, що як повернеться додому — обов’язково про це запитає в дружини.
Абсурдності ситуації додає і той факт, що деяких олігархів, чиї активи є в санкційному списку юридичних осіб, немає в списку осіб фізичних. Зокрема, мова про Юрія Косюка, власника “Миронівського хлібопродукту”, або про того ж таки Ігоря Коломойського, який володіє “Дніпроазотом”, а також «підсанкційними гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК).
«Укрінформ» вирішив розпитати експертів-політологів, про що ж каже саме такий санкційний список і якою логікою керувались в Кремлі при формуванні цього списку?
Сергій Таран, політолог, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень “Соціовимір”:
"Це символічний крок, який не має практичного розрахунку”
“Основна логіка списку — включити до нього всіх, хто висловлювався чи діяв проти російської агресії. Це цілком очікувано, але не призведе до якогось ефекту, тому що за великим рахунком, більшість людей, які є у списку, і так давно в Російську Федерацію не їздять і навряд чи на них знайдуться в Росії якісь важелі тиску. Дуже сумніваюся, що вони там мають якусь нерухомість чи виробництво.
Цікаво, що раніше Російська Федерація більшою мірою хотіла покарати український бізнес, який працює з Росією, і мені здається, це був крок, який я би підтримав, адже нам треба обривати ці зв’язки. Але нині вони більшою мірою сконцентрувалися на політиках. Тому цей список - це політичний демарш, який розрахований на внутрішню російську аудиторію, мовляв, ми теж можемо оголошувати санкції. Але до чогось практичного це не призведе.
Звісно, ми варимося в українському політичному соусі, тому у нас і виникають питання щодо наявності і відсутності у списку тих чи тих осіб. Але в Росії не до кінця розуміють, що є Україна і хто в ній чим займається. І я не бачу певної логіки у тому, кого включили чи не включили у цей список. Тобто не варто шукати кішку в темній кімнаті, тим паче, якщо її там немає”.
Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби “Український барометр”:
“Це - суміш бюрократичної практики, роботи спецслужб і впливу російських пропагандистів ”
По-перше, дуже добре, що Москва ретельно відділила людей, з якими вона працює від людей, яких, як вона вважає, треба покарати. Отже, щодо тих, хто в список не потрапив можна з більшою ймовірністю говорити, що ці люди працюють більше в інтересах Росії, ніж України.
По-друге, варто відмітити різке збільшення числа патріотів. Виходить, що в нас вже не кілька патріотів, а одразу 322 людини — сама Москва назвала їх ворогами Москви. Автоматично усі вони стають патріотами, і їм всім треба давати медалі за боротьбу з російською агресією — і це без будь-якої іронії, адже коли ворог визнає когось ворогом, це автоматично наш друг. В дуже тяжке становище потрапляє наша “п’ята колона” Кремля. Вони завжди доводили, що будь-яка блокада, будь-який розрив стосунків з Росією будуть катастрофічними для двох країн, а тут сам Путін підступно взяв і вирішив розірвати економічні стосунки.
І найголовніше: 4 роки російська пропаганда доводила росіянам і українцям, що чим більше санкцій, тим сильнішою стає Росія. Мовляв, санкції Заходу дали можливість Росії для імпортозаміщення, і саме вони є джерелом економічної могутності Росії. А тепер виявляється, що санкції проти України носять цілком інший характер.
Отже, рішення щодо санкцій — або політичний блеф, або це говорить про суперечливий характер рішень, прийнятих в Кремлі, коли одна група робить одне, інша — інше. Глобальних наслідків для України не буде, а ось політичні наслідки для декого — будуть.
Путін не може не розуміти протиріч і всього маразму становища, в якому опинилась Росія. Якщо Кремль ввів санкції щодо України, така доля може спіткати і Казахстан, і Киргизію, і навіть Білорусь. Це - неочікуваний висновок, який можна зробити з антиукраїнських санкцій. Умовно, якщо Путіну не сподобається перехід Казахстану на “латиницю”, чому б йому не ввести санкції проти Казахстану? Але я не думаю, що Путін розвиватиме цей інструмент — це, швидше, політичний блеф: ми сильні. Але це не означає, що наклавши санкції, Росія їх виконуватиме.
А логіка в списку відсутня. Це - суміш бюрократичної практики, роботи спецслужб і впливу російських пропагандистів — в списку є абсолютно “порожні” прізвища, тобто люди, які мало на що впливають. Але список реальний, він тепер житиме своїм життям, і це дуже важливий, історичний етап розриву стосунків між Україною і Росією.
Петро Олещук, політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка:
Петро Олещук
Більша частина потрапила до санкційного списку заради кількості”
“Мені важко віднайти логіку формування цього списку. Думаю, що його укладачі більшою мірою спиралися на формальні критерії, як, наприклад, присутність у складі Верховної Ради з 2014 року, робота в Кабінеті Міністрів, інших органах державної влади. Тут дійсно є знакові фігури, але при цьому більша частина потрапила до санкційного списку заради кількості. Тільки так можна пояснити присутність у ньому, скажімо, Парасюка, Гаврилюка, Бойка, Геращенка…
Там є, приміром, Добродомов і Чумак, але немає Гриценка. Думаю, швидше за все його не включили, оскільки він не є на сьогодні народним депутатом. Але звісно це буде використано проти нього з обвинуваченнями, що буцімто він і є справжнім агентом Росії.
Безперечно зараз цю тему активно використовуватиме Тимошенко. Вона вже виступила з відповідною заявою на своїй сторінці у Facebook, мовляв, дивіться, я - ворог Росії, і це визнано офіційно. А тим паче, зважаючи на те, що серед найрейтинговіших кандидатів-політиків у президенти, якими зараз є Порошенко, Тимошенко, Бойко, Гриценко, у цьому списку присутня лише Тимошенко. Було б дивно, якби вона це активно не педалювала. Тим паче, коли останнім часом Порошенко та його оточення основний акцент в критиці Тимошенко роблять якраз на пошуку її зв’язків з Росією”.
Дмитро Бачевський, політтехнолог:
“Весь список складений лише заради кількох ключових прізвищ, решта — баласт, доданий туди для правдоподібності”
Обидва санкційні списки Росії — проти українських юридичних та фізичних осіб — переслідують різні цілі, але в кінцевому результаті спрямовані на отримання позитивного для Кремля результату на президентських і, особливо, парламентських виборах в Україні наступного року.
Санкції, запроваджені проти ключових бюджетоутворюючих підприємств — покликані погрішити соціально-економічну ситуацію в Україні напередодні виборів. Таким чином Кремль розраховує ще більше знизити рейтинг влади та розпалити у суспільстві опозиційні настрої.
Санкції, запроваджені проти фізичних осіб — мають політичний зміст і є елементом інформаційної операції з підвищення рейтингу деяких опозиційних сил, які грають на “патріотичному” полі і з якими Кремль розраховує в майбутньому плідно співпрацювати. Швидше за все, весь список складений лише заради кількох ключових прізвищ, решта — баласт, записаний туди заради правдоподібності, хоча в абсолютної більшості з них немає ані рахунків, ані власності на території Росії.
Сьогодні Кремль робить ставку в Україні на дві колони: традиційно проросійські сили — вони працюють по своїй програмі, і частину опозиційних сил з “демократичного” табору. Саме на підвищення рейтингу останніх серед негативно налаштованої до Росії частини населення і спрямований цей документ. Адже тепер окремі опозиційні політики, яких звинувачували у співпраці з Кремлем, можуть використовувати цей санкційний список як алібі.
Те, що між списками спостерігаються неузгодженості, коли проти певної української компанії вводяться санкції, а проти її власника ні — лише підтверджує той факт, що списки переслідують окремі прагматичні цілі і в них немає нічого особистого.
Тарас Чорновіл, політолог:
“Список — суто політична декларація, яка не матиме жодних наслідків”
На жаль, росіяни не вистрілили цим списком собі в ногу. В списку юридичних осіб представлені компанії серйозних олігархів. Пінчук з його трубним бізнесом, Жеваго, Косюк — це ті, кого можна назвати найперше конкурентами російського бізнесу з боку України. «Вбити» конкурента під «санкційним приводом», звісно, не чесно, але ефективно, тому що в іншому випадку СОТівське законодавство їм це не дозволить. Між тим, в санкційному списку нема того українського бізнесу, який Росії цікавий. Здавалося б, що може бути для них кращим, ніж зруйнувати українську атомну енергетику? Це ж поставити Україну на коліна — половина генерації зупиниться. Але є проблема: твели, уранові стержні ми можемо закупити і у США, і вони готові повністю забезпечувати Україну. Якби Росія припинила постачання, вона повністю втратила б український ринок — це було б пострілом собі в ногу.
Чому немає в списку фізичних осіб Косюка та Коломойського, хоча їхні компанії є в списку юридичних осіб? Можливо, тут зіграла роль дуже поверхова підготовка списку, звичайний “русскій бардак”. Згадаймо, Путін зробив заяву, після того — довга мовчанка. Потім сказав Медведев — і знову мовчанка. І ось зараз вони розродились списком. Це свідчить про те, що готовності щось робити — не було, а тому зліпили такий список «на ходу».
Крім того, я згадую, що і Пінчук, і, кажуть, Жеваго, вже не кажучи про Коломойського, були помічені в переговорах з Тимошенко, а потім раптом ці переговори “заглохли”. Результатів переговорів Пінчука з Тимошенко я не бачу, по Жеваго — так само. Можливо, наявність їх, чи їх компаній в санкційному списку — пропозиція повернутись до переговорів? Мовляв, бізнес ваш ми “щемимо”, але до переговорів ще готові. І санкції можна як посилити, так і зняти.
Абсолютна більшість списку — персонажі, яким від російських санкцій ні холодно, ні жарко, а навіть приємно. Для Парубія це зайва можливість нагадати про себе і збільшити шанси кудись потрапити на наступних парламентських виборах. Для купи народу — так само. Тобто, цей список — це суто політична декларація.
Микола Романюк, Юлія Горбань
https://www.ukrinform.ua

Тим часом…
ІГОР КОЛОМОЙСЬКИЙ: «САНКЦІЙНИЙ СПИСОК КРЕМЛЯ»
РЕДАГУВАВСЯ НА БАНКОВІЙ, В КИЄВІ

Відповідаючи на питання, чому Ігоря Коломойського немає у списку санкцій Кремля, бізнесмен в коментарі УНІАН припустив, що введення Російською Федерацією санкцій проти ряду українських громадян і юридичних осіб узгоджувалося з українською стороною. «Мені здається, цей список редагувався на Банковій (в Адміністрації президента, - УНІАН)», - заявив він. – «Можу сказати, хто входив до редакційної колегії, яка працювала з цим списком: Порошенко, Рожкова, Пасенюк, Кононенко, працював листоношею Медведчук. Порошенко особисто викреслив мене, давнього ворога Путіна, зі списку, щоб показати нашим американським партнерам, що я нібито став агентом Кремля». Коломойський також звернув увагу на те, що в список потрапив особисто Віктор Пінчук і багато його активів - медійна компанія StarLightMedia, не дуже великий банк Кредит-Дніпро та інші. «На мій погляд, це викликано тим, що відносини Порошенка і Пінчука зіпсувалися, про що свідчать регулярні наїзди на адресу останнього з боку Банкової та Інститутської»…
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2018 > Тема "З потоку життя"