Сумна звістка надійшла з Києва. 26 травня на 68-му році життя помер видатний український письменник, кіноактор і режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Фундації Антоновичів (США), літературної премії "Благовіст", премії імені Володимира Вернадського та Олександра Довженка, заслужений діяч мистецтв, один із славної когорти "шістдесятників" Микола Степанович Вінграновський. Однією з перших вагомих його публікацій була добірка поезій, опублікована в "Літературній газеті" (нині - "Літературна Україна"), котру на той час редагував Павло Загребельний. А згодом з'явилася перша збірка поезій "Атомні прелюди", котра засвідчила, що в літературу прийшов надзвичайно талановитий поет. З-під пера М. Вінграновського вийшли книги віршів "Сто поезій", "На срібнім березі", "Губами теплими і оком золотим", "Цю жінку я люблю", збірки для дітей "Андрійко-говорійко", "Мак", "Літній вечір", прози: "Первінка", "Сіроманець" та багато інших. Микола Вінграновський був чудовим кінорежисером і кіноактором. Він зіграв головну роль у художньому фільмі "Повість полум'яних літ", автором якого був Олександр Довженко. М. С. Вінграновський любив і знав газету "Кримська світлиця". Тут друкувалися його поезії, сюди він надіслав своє чудове есе про славетні українські міста "Чотирнадцять столиць України. Короткі нариси з історії України", яке ми друкували впродовж кількох місяців. Внесок М. С. Вінграновського в історію української культури неоціненний. Світла пам'ять про видатного майстра слова, про людину високих і світлих помислів, яким був М. С. Вінграновський, залишиться в наших серцях, в серцях шанувальників його високого таланту. Його велична постать поета-патріота завше стоятиме на срібнім березі нашої Поезії.