Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Б╤ЛЯ КАРТИНИ ЯРОСЛАВА МАЦЕЛЮХА «ТАРАС ШЕВЧЕНКО»
Ви вже, напевно, подумали, що перед вами якийсь французький граф, чи британець корол╕всько╖...


СОРОК ПРУТИК╤В СОРОКИ
22 березня вшанову╓мо пам'ять сорока святих мученик╕в севаст╕йських


ПРИДБАЙТЕ КНИЖКУ, П╤ДТРИМАЙТЕ КОНКУРС!
«Можливо, хтось ╕з вас займа╓ться реал╕зац╕╓ю книг, чи ма╓ бажання придбати мою книжку...


З В╤РОЮ В ДОБРОТУ
Для кожного в житт╕ наста╓ час, коли варто п╕двести п╕дсумки, проанал╕зувати, що вдалося зробити,...


«Я – ЗАРОБ╤ТЧАНКА»
Все в╕дкладала б╕ограф╕ю писати, Бо спогади, як море - то штилем, То штормом в серц╕ виринають....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2018
ДИМИТР╤Й — ВЗ╤РЕЦЬ ЛЮБОВ╤ ДО БОГА

Наш╕ традиц╕╖

Церква в╕д перших дн╕в християнства високо ц╕ну╓ заслуги мученик╕в, ставить ╖х за вз╕рець любов╕ до Бога. До таких належить Святий Димитр╕й Солунськй, якого вшанову╓мо 8 листопада.
В╕н жив у друг╕й половин╕ III стол╕ття у м╕ст╕ Солун╕, де його батьки були високими ц╕сарськими достойниками. ╤мператор Максим╕л╕ан призначив Димитр╕я проконсулом. Але той з дитинства виховувався у християнськ╕й в╕р╕, яку згодом став ревно пропов╕дувати, за що ╕мператор кинув його до в'язниц╕. Перебуваючи у н╕й, Димитр╕й благословив юнака Нестора на б╕й з непереможним глад╕атором-язичником Л╕╓м. Нестор виступив проти Л╕я з хрестом у руках ╕ перем╕г. Дов╕давшись про таке, ╕мператор наказав вбити обох - Нестора ╕ Димитр╕я. Це сталося 306 року.
Велику в╕ру Святого Димитр╕я Господь Бог прославив не т╕льки р╕зними чудами п╕сля його смерт╕, а й нетл╕нн╕стю т╕ла ╕ мироточив╕стю. Коли через сто рок╕в в╕дкрили його домовину, то виявилось, що т╕ло Димитр╕я залишилось неушкодженим. Б╕льше того, з нього проступало пахуче миро, яке зц╕лювало хворих.
Культ Святого Димитр╕я прийшов на укра╖нськ╕ земл╕ з прийняттям християнства. Хоча, можливо, нав╕ть ран╕ше. А почалося все з облоги Царгорода нашим князем Олегом. В╕зант╕йц╕ не змогли ╖╖ прорвати ╕ поступилися. Були впевнен╕, що то Господь Бог послав до них самого Святого Димитр╕я, покарав за гр╕хи ╖хн╕.
У народному побут╕ укра╖нц╕в до дня Дмитра дозволялося засилати сват╕в, щоб встигнути в╕дгуляти вес╕лля до початку Р╕здвяного посту (Пилип╕вки), 27 листопада. Тому «До Дмитра д╕вка хитра».
Прогностична прикмета стверджу╓:
- Якщо на Дмитра випав сн╕г, то весь листопад буде морозяним ╕ б╕лим.

«Д╤ДОВА» СУБОТА

Останню суботу перед святом Дмитра називають Поминальною, Дмитровою, Переддмитровою, “Д╕довою” суботою... ╥╖ в╕дзначали (╕ тепер в╕дзначають) повсюдно в Укра╖н╕, насамперед молитвами на Богослуж╕нн╕ у храм╕, в╕дв╕дуванням могил померлих родич╕в, друз╕в, а в давнину - ще й особливими обрядовими д╕ями.
Найпоширен╕шим був обряд, коли вранц╕ ж╕нки несли до церкви три калач╕ або паляниц╕ ╕ ц╕ страви у мисочц╕, як╕ колись смакували пок╕йному. За народною уявою, перший калач призначався давно померлим родичам, другий - д╕дам ╕ бабам (зв╕дси назва - «Д╕дова» субота), трет╕й тим, що померли наглою смертю.
П╕сля в╕дправи Служби Божо╖ ╕ парастасу громада орган╕зовувала на церковному подв╕р'╖ сп╕льний об╕д, у якому брали участь ус╕ бажаюч╕, запрошували гостей, подорожн╕х, убогих. На столах неодм╕нно мали бути поминальн╕ коливо ╕ сита.
Вважалося, якщо в цей день буде ходити багато старц╕в-жебрак╕в (а ╖х також запрошували до столу, а пот╕м ще й обдаровували гостинцями «на дорогу»), то це добра прикмета: це Господь Бог послав пок╕йник╕в в образах старц╕в-жебрак╕в, щоб вони подивилися, чи жив╕ належно поминають померлих.
Побутували й ╕нш╕ обряди. Наприклад, деяк╕ господар╕ орган╕зовували об╕ди вдома. На них запрошували сус╕д╕в, л╕тн╕х людей, вбогих. Перед тим, як розпочати трапезу ╕ скуштувати поминальних страв, вс╕м годилося помолитися за померлих. Об╕д мав розпочинатися перед заходом сонця ╕ завершитися увечер╕, бо, за пов╕р'ями, саме в цей час праведн╕ душ╕ нав╕дуються у гост╕.

МАРК╤ЯН ╤ МАРТИР╤Й
До числа ранн╕х християн, як╕, не боячись смерт╕, стали в оборон╕ Церкви в Правдиво╖ Свято╖ В╕ри проти ╓ретик╕в, належать Марк╕ян ╕ Мартир╕й. ╥х вшановують 7 листопада.
Святий Марк╕ян служив читцем, а Святий Мартир╕й - п╕ддияконом у Царгород╕. Водночас вони трудилися писарями-нотарями у патр╕арха Павла.
Коли ╓ретики-ар╕ани прогнали патр╕арха Павла з Царгороду, а невдовз╕ й стратили його, на патр╕арший престол вступив ╓ретик Макар╕й, людина довол╕ заздр╕сна ╕ п╕мстлива. Розпочалося пересл╕дування в╕рних християн, як╕ не сприйняли хибного вчення. М╕ж тими, кого ув'язнили за спов╕дування Свято╖ Правди Христово╖, були й Марк╕ян ╕ Мартир╕й.
Макар╕й об╕цяв, якщо т╕ стануть його п╕дтримувати, то кожного висвятить у сан владики, а ╕мператор Констанц╕й (також в╕ров╕дступник) над╕лить р╕зними прив╕леями, багатством. Але так╕ спокуси не звабили Марк╕яна ╕ Мартир╕я. Сповнен╕ любов╕ до Божественного Спасителя ╕ Свято╖ Правди, вони охоче п╕шли на мученицьку смерть ╕ поклали сво╖ голови п╕д меч ката. Це сталося 355 року.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20528

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков