Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4464)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4142)
Українці мої... (1669)
Резонанс (2145)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1083)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (341)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (214)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2018
ЗАВЖДИ «РОС╤ЙСЬКИЙ» СЕВАСТОПОЛЬ, АБО КОЛИ ДИКТАТОР НЕСЕ ДУРНИЦ╤, В╤Н СТА╢ СМ╤ШНИМ

Чим рос╕йський президент Володимир Пут╕н схожим на уганд╕йського диктатора ╤д╕ Ам╕на? Той теж проголошував себе тим, ким йому хот╕лося…

╤нформац╕йний прив╕д, як то кажуть, застав зненацька: президент Рос╕╖ у розмов╕ з мером Москви Серг╕╓м Собян╕ним виправив п╕длеглого, коли той сказав, що Севастополь деякий час не перебував у склад╕ Рос╕йсько╖ федерац╕╖ (в╕н ╕ зараз не перебува╓ у ╖╖ склад╕, а ╓ окупованим, але Собян╕н – рос╕йський чиновник, тут все зрозум╕ло). Реакц╕я «старого чек╕ста» не змусила чекати – спочатку в╕н перебив мера, та сказав (мовою ориг╕налу) – «Юридически он всегда был в составе России», Собян╕н спробував викрутитися та зауважив, що завжди в╕дносився до Севастополя як до м╕ста-побратима. Але ╕ це не пройшло – Пут╕н вир╕шив закр╕пити сво╖ роздуми окремою тирадою (знову мовою ориг╕налу): «Я сказал, что Севастополь юридически всегда был в составе России. Он был городом центрального подчинения и даже при передаче – незаконной передаче – Крыма из состава РСФСР в состав Украинской ССР. Незаконной, потому что решение было принято Президиумом Верховного Совета РСФСР, Украины, а затем утверждено Президиумом Верховного Совета СССР. А по закону нужно было утверждать Верховными Советами республик и Верховным Советом СССР. Но даже при этом незаконном, по сути, процессе про Севастополь просто забыли, и он не передавался из состава РСФСР в состав Украины. Так что формально и юридически он всегда был в составе России». П╕дкреслимо, що ця думка пролунала з вуст не те щоб президента кра╖ни, а передус╕м – людини ╕з юридичною осв╕тою, це у цьому сюжет╕ важливо.
Ну… Нав╕ть не зна╓ш ╕з чого починати. Одна справа – суто обивательське зауваження до Пут╕на: а як же ж, якщо юридично Севастополь належав Рос╕╖, ш╕стдесят рок╕в в ньому спок╕йн╕с╕нько функц╕онували органи влади УРСР та незалежно╖ Укра╖ни, та й працювали б ╕ дал╕ – якби не анекс╕я? М╕ська рада та м╕ськвиконком Севастополя в радянськ╕ часи зв╕тували перед Ки╓вом, з бюджету УРСР отримували кошти ╕ т. ╕. Так ╕ п╕сля 1991 року – все те саме було ╕з вже державними структурами незалежно╖ Укра╖ни. Ба б╕льше – зарплатню-то отримували у Севастопол╕ в укра╖нськ╕й валют╕, нав╕ть оф╕церам Чорноморського флоту вона перераховувалася з рубл╕в – тому що на територ╕╖ Укра╖ни не ходять грош╕ ╕ноземних держав. Ну, це якщо суто з царини формально╖ лог╕ки, без якихось там юридичних чи ╕сторичних виверт╕в.
А от якщо заглибитися у документи…. то ста╓ – н╕, не страшно, а см╕шно. От див╕ться, Пут╕н наголошу╓, Севастополь юридично завжди був територ╕╓ю Рос╕╖ чи то РРСФР. Дал╕ в╕н посила╓ться на н╕бито незаконну передачу Криму ╕з складу РРФСР до складу УРСР 1954 року та аргументу╓ незаконн╕сть тим, що р╕шення приймали Презид╕╖ Верховних Рад РРФСР та УРСР, а пот╕м закр╕пила все це Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР. А треба було, за юристом Пут╕ним, все це робити на сес╕ях ц╕лих Верховних Рад що РРФСР, УРСР так й усього СРСР.
От нема н╕чого г╕ршого, коли студенти-юристи погано навчаються в ун╕верситет╕, тим б╕льше такому знаному, як Санкт-Петербурзький державний ун╕верситет (за час╕в Пут╕на – зв╕сно, Лен╕нградський та ще й ╕мен╕ А. А. Жданова). Зда╓ться, студент Пут╕н п╕д час лекц╕й ╕з конституц╕йного устрою р╕дно╖ держави пропадав у «першому в╕дд╕л╕», адже служити у КДБ було його ще юнацькою мр╕╓ю. А от якби в╕н був хоча б присутн╕м на задн╕й парт╕, то почув би багато для себе корисного.
По-перше, з чого це Пут╕н взяв, що саме ╕ т╕льки Верховн╕ ради РРФСР, УРСРС та СРСР могли приймати р╕шення про обм╕ни територ╕ями? В╕дкрива╓мо тексти «стал╕нських» конституц╕й 1937 року РРФСР та УРСР, як╕ були чинними у 1954 роц╕. Що бачимо – так, до 1954 року Кримська АРСР (а з 1945 року - область) значиться частиною РРФСР, Севастополь не згаду╓ться як окремий рег╕он чи м╕сто центрального п╕дпорядкування (ст. 14 Конституц╕╖ РРФСР). Дал╕, в ст. 16 говориться, що територ╕я РРФСР не може бути зм╕нена без ╖╖ згоди. А от у ст. 19 говориться про те, що в╕дноситься до сфери ведення ╖╖ орган╕в вищо╖ влади та орган╕в державного управл╕ння, до яких в╕дносяться Верховна рада РРФСР, Презид╕я Верховно╖ ради РРФСР та Раднарком РРФСР. ╤ отут ╕ ╓ про встановлення меж ус╕х адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць республ╕ки в╕д автономних республ╕к до район╕в у склад╕ областей. В╕зьмемо Конституц╕ю УРСР того ж пер╕оду: те саме про згоду на зм╕ну територ╕╖ (ст. 15) та те саме про права вищих орган╕в влади та державного управл╕ння – саме вони визначають меж╕ областей у склад╕ УРСР.
Про що це св╕дчить у першу чергу? А про те, що в Конституц╕ях РРФСР та УРСР нема положення про виключну компетенц╕ю Верховних рад республ╕к щодо зм╕ни територ╕╖ республ╕к та встановлення меж ╖╖ адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць. Так╕ р╕шення можуть прийматися, з огляду на необх╕дн╕сть колег╕ального р╕шення, що зач╕па╓ конституц╕ю, як Верховною Радою, так ╕ ╖╖ Презид╕╓ю. Адже Презид╕я завжди виконувала обов’язки оперативного органу керування м╕ж сес╕ями Верховних рад, що скликалися суто декоративно раз на п╕вроку навесн╕ та восени.
А тепер повернемося до 1954 року. Як розвивалися под╕╖? Восени 1953-го Микита Хрущов в╕дв╕давши Крим побачив його катастроф╕чний стан господарства внасл╕док депортац╕╖ кримських татар. Переселенц╕ з чорноземних областей РФ не справлялися ╕з посушливим кримським кл╕матом та ╜рунтом, та висказали Хрущову сво╓ обурення. В нього ╕ з’явилася думка про передачу Кримсько╖ област╕ до складу УРСР – бо ж маючи досв╕д господарювання у степових рег╕онах Укра╖ни, укра╖нц╕ й дадуть раду с╕льському господарству у Криму та й Дн╕про ╕з конче потр╕бною п╕вострову водою прот╕ка╓ територ╕╓ю Укра╖ни. Чи були супротивники у такого р╕шення? Зв╕сно, були. Наприклад, перший секретар Кримського обкому КПРС Павло Титов, який був зв╕льнений з посади за цю незгоду, а от голова облвиконкому Дмитро Полянський п╕дтримав Хрущова, за що став «персеком», а пот╕м взагал╕ зробив чудову компарт╕йну кар’╓ру.
Дал╕. Обидв╕ радянськ╕ республ╕ки, зг╕дно ╕з сво╖ми конституц╕ями, не висловили заперечень щодо зм╕ни свого територ╕ального стану – одн╕ в╕дмовилися, ╕нш╕ – прийняли. Власне, це ╕ сталося 19 лютого 1954 року – ╕ в╕д цього дня Кримська область разом ╕з Севастополем (н╕хто його й не збирався забувати – комун╕сти були ким завгодно, але не дурнями) стала частиною УРСР, а 1991 року – зг╕дно ╕з Актом проголошення Незалежност╕ Укра╖ни – частиною ново╖ незалежно╖ держави, до реч╕ саме цей Акт схвалили в тому числ╕ ╕ мешканц╕ Криму та Севастополя на референдум╕ 1 грудня 1991 року 54 та 57 % голос╕в в╕дпов╕дно (Див. фото нижче).
Та тод╕ про що ж говорив Пут╕н? Про який такий статус Севастополя як м╕ста центрального п╕дпорядкування? Про це можна т╕льки здогадуватися, але, скор╕ш за все, в╕н мав на уваз╕ загальносоюзний статус Севастополя як… бази Червонопрапорного Чорноморського флоту СРСР. Але! Це зовс╕м ╕нш╕ реч╕ – ╕ це також в╕домо нав╕ть посередньому учню кожного юрфаку! Тобто: д╕йсно, Севастополь мав статус в╕йськово-морсько╖ бази (до 1941 року – нав╕ть була така назва «Фортеця Севастополь»), але в╕н розповсюджувався т╕льки на, власне, об’╓кти флоту. ╤ м╕сто – як сукупн╕сть громадських установ та об’╓кт╕в не мало до цього н╕якого в╕дношення. Ну, простою мовою кажучи: дитячий садочок, який перебував на баланс╕ флоту, тобто грош╕ ╕ п╕дпорядкування на нього йшло з Москви як столиц╕ СРСР по л╕н╕╖ командування ВМС СРСР, а от такий самий дитсадок у м╕ст╕ – п╕дпорядковувався м╕ськвиконкому, що мав начальство у С╕мферопол╕, а ус╕ разом – у Ки╓в╕, якби прикро це не було для Пут╕на. А навмисне плутання статусу Севастополя як м╕ста та бази флоту – це давня маячня рос╕йсько╖ влади та пропаганди для обдурення сп╕вгромадян та виправдання сво╖х злочинних д╕й по анекс╕╖ визнано╖ укра╖нською територ╕╖.
Незнання таких елементарних речей – в першу чергу – очевидних юридичних норм з конституц╕й радянських республ╕к – робить Пут╕на просто см╕шним. Ну що, нема у ц╕л╕й Адм╕н╕страц╕╖ Президента жодного квал╕ф╕кованого ╕сторика, що пров╕в би л╕кнеп? Адже тод╕ ста╓ зрозум╕лим оце все про «одразу в рай» та казки про ракети, що летять ледве не з╕ швидк╕стю св╕тла. Блеф став головною ознакою режиму, а там, де можна ╕ не старатися – то просто брехня задля внутр╕шнього спожитку «дорогих рос╕ян.
╤ як це не см╕шно в квадрат╕, але у Пут╕на був такий соб╕ попередник у ╕сторичних та юридичних в╕дкриттях: це диктатор з Уганди ╤д╕ Ам╕н, що полюбляв дув-уже велик╕ за розм╕ром ордени, погони та кокарди, а також – р╕зн╕ дивакуват╕ титули. Так в╕н проголосив себе «володарем ус╕х зв╕р╕в на земл╕ та риб у мор╕, завойовником Британсько╖ ╤мпер╕╖ в Африц╕ загалом та в Уганд╕ зокрема» та… «королем Шотланд╕╖»! Просто тому, що хот╕в роздратувати англ╕йську королеву, яку, до реч╕ ще й об╕цяв з╜валтувати. Зак╕нчив Ам╕н погано, у вигнанн╕. Але все нов╕ в╕дкриття рос╕йського диктатора налаштовують на дуже сумн╕ оч╕кування – що дал╕? «Начальник Чукотки», «володар Аляски» чи одразу вже – Кал╕форн╕╖?
В╕ктор Чопа
https://www.ukrinform.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20507

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков