Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4464)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4142)
Українці мої... (1669)
Резонанс (2145)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1083)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (341)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (214)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВО╢ННИЙ РОМАН НЕ ПРО В╤ЙНУ
Книга грунту╓ться на реальних под╕ях, учасником яких був автор…


ЗЕЛЕНЕ╢ ЖИТО, ЗЕЛЕНЕ…
Наш╕ традиц╕╖


ОСОТ ╤ ЛОБОДА…
Наш╕ традиц╕╖


ДОЛЯ ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ СПАДЩИНИ ДОНЕЧЧИНИ ТА ЛУГАНЩИНИ
П╕д удари рос╕йських окупант╕в щодня потрапля╓ ╕ ╓вропейська спадщина…


ПОЕТЕСА З УКРА╥НИ
Так, поетеса Тетяна Шаповал з Укра╖ни. ╤ Укра╖на озива╓ться поез╕╓ю в ╖╖ душ╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2018
«ВМ╤ТИ ЖИТИ, ЯК ХРИСТОС!»

Дорога до Храму

Церква Священомученика Йосафата м. Червонограда стала м╕сцем проведення III з'╖зду мирян Сокальсько-Жовк╕всько╖ ╓парх╕╖ УГКЦ. Його тема “Покликання до святост╕ сьогодн╕”, а гасло: “Будьте свят╕, як Я святий” (1. Пет.1.16). З-пом╕ж ╕ншого, метою таких заход╕в ╓ зближення духовенства ╕ пастви, визначення нагальних духовних потреб в╕рних. Спочатку на участь у з'╖зд╕ було заявлено 105 делегат╕в (17 священик╕в ╕ 88 мирян) в╕д 16 деканат╕в. Але в останн╕й день ╖х к╕льк╕сть, за даними ре╓страц╕йно╖ ком╕с╕╖, зросла до 111. Орган╕затори дозволили ╖м взяти участь у робот╕.
Зах╕д розпочався з╕ сп╕льно╖ молитви до Пресвято╖ Богородиц╕. П╕сля вступного слова голови ком╕с╕╖ мирян Сокальсько-Жовк╕всько╖ ╓парх╕╖ УГКЦ о. Ярослава Царика, делегат╕в з'╖зду прив╕тав ╓пископ-пом╕чник Владика Петро Лоза. Зокрема в╕н сказав:
- Життя Церкви не можна уявити без життя мирян. Мр╕я, мета людини - бути у Раю. Але у Раю перебувають т╕льки свят╕. Ц╕╓╖ святост╕ можна досягти через щиру молитву у храм╕, вдома, через Святе Причастя, добр╕ д╕ла. Н╕коли не йд╕ть за гр╕хом. Ми вс╕ покликан╕ до святост╕, до Раю, бо за це помер на хрест╕ наш Господь. У сво╖х справах спирайтеся не т╕льки на власн╕ сили, а й на Ласку Божу. Завжди зважайте, якими ви ╓ у с╕м'╖, у церкв╕, у побут╕, на робот╕...
З в╕тальним словом також звернувся до делегат╕в ╕ запрошених секретар Червоноградсько╖ м╕сько╖ ради Олександр Грасулов.
Дал╕ звучали допов╕д╕. Першу з них - «╢вангел╕зац╕я, миряни та сусп╕льн╕ виклики» виголосив доктор ф╕лософських наук, зав╕дувач кафедри пол╕тичних наук Укра╖нського Католицького Ун╕верситету Юр╕й П╕дл╕сний. В╕н нагадав притчу про в╕дкинутий нар╕жний кам╕нь. ╤сус Христос часто ста╓ «в╕дкинутим каменем». Це розум╕йте, як в╕дкинута Церква. Так, церква в╕дд╕лена в╕д держави (ст. 35 Конституц╕╖ Укра╖ни). Але таке в╕дмежування ╓ довол╕ формальним. В╕рн╕ т╕╓╖ чи ╕ншо╖ церкви ╓ водночас громадянами держави. Т╕льки-от яку пол╕тичну позиц╕ю вони займатимуть, зважаючи на те, що пропону╓ ╖м держава (президент, уряд)?.. УГКЦ завжди стояла в оборон╕ Укра╖ни, нац╕ональних ╕нтерес╕в укра╖нського народу. Тому опинялася то в «катакомбах» (була п╕д забороною), то перебувала в опозиц╕╖ до представник╕в вищо╖ державно╖ влади. Однак завжди п╕дтримувала ╕ буде п╕дтримувати керманич╕в держави у питаннях збереження ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, п╕двищення добробуту народу, надаватиме вс╕ляку п╕дтримку захисникам В╕тчизни (волонтерство, розширення ╕нституту капелан╕в тощо). Не дивуйтесь, але так╕ д╕╖ можлив╕ т╕льки через т╕сну сп╕впрацю священик╕в ╕ мирян, починаючи з найменшо╖ параф╕╖ й аж до Глави УГКЦ. А добра ╕н╕ц╕атива часто, якщо не здеб╕льшого, зароджу╓ться саме у середовищ╕ мирян.
Допов╕дач нагадав ╕ про проблеми ╓вро╕нтеграц╕╖ Укра╖ни. Ми прагнемо у ╢вросоюз, але повинн╕ в╕дкинути т╕ «демократичн╕ ц╕нност╕», як╕ в╕н пропону╓ ╕ пропагу╓, скаж╕мо сурогатне материнство (можна йти шляхом усиновлення), одностатев╕ шлюби, розпусту, що р╕зко засуджу╓ Церква. ╤накше - втратимо нац╕ональну ╕дентичн╕сть, християнську мораль, духовн╕сть, закри╓мо соб╕ шлях до святост╕. Навпаки, наш╕ ц╕нност╕ потр╕бно пропагувати у ╢вросоюз╕, в╕дстоювати ╖х, сприйматимуть вони це чи н╕. Ма╓мо бути до цього готов╕. Здавалося б, песим╕стична картина. Та все ж, на думку допов╕дача, вих╕д ╓: пропагувати у сусп╕льств╕ Добру Новину, проводити катехизац╕ю д╕тей, молод╕, дорослих (╕ вони почасти цього потребують). Тож поставити на сусп╕льний порядок денний ╢вангел╕╓, бо ╕накше кам╕ння заговорить.
Другу допов╕дь «Документи Церкви про роль мирян у житт╕ параф╕╖» виголосив доктор богослов'я о. Василь Палчинський. ╥╖ концептуальн╕ тези:
- До Другого Ватиканського Собору спостер╕галася велика р╕зниця м╕ж священослужителями ╕ мирянами (два р╕вн╕ ╕ строга ╕╓рарх╕я), що часто не сприяло т╕сн╕й вза╓мосп╕впрац╕, нав╕ть вза╓морозум╕нню. На таку проблему ще свого часу вказував у лист╕ до Ватикану Митрополит Андрей Шептицький. Звертав на це увагу й Папа Римський П╕й XII. ╤ от сталося: Другим Ватиканським Собором прийнято р╕шення, що все духовенство (попри ╕╓рарх╕ю) ╕ миряни - ╓дине т╕ло Церкви. Голова - ╤сус Христос. Водночас сл╕д пам'ятати: де пастух, а де овечки?.. Справа пастиря (в╕н - насл╕дник святих апостол╕в на земл╕) не т╕льки скеровувати паству, а й служити ╖й, вивчати ╖╖ духовн╕ потреби, запити. Але ╕ паства повинна слухати пастиря, п╕дтримувати його, допомагати у служ╕нн╕. Важливо досягти консенсусу: не те, що я хочу, не те, що ти хочеш, а те, чого вчив ╕ чого хоче ╤сус Христос.
З третьою допов╕ддю «Покликання ж╕нки до святост╕ сьогодн╕» виступила вчитель християнсько╖ етики, катехит Леся Палюх.
- Св╕т не вичерпав себе! - запевнила допов╕дач.
Навела пор╕вняльну характеристику образ╕в святост╕ ж╕нки у Старому Зав╕т╕ (як от, Юдита, що зд╕йснила подвиг заради свого народу) ╕ Новому Зав╕т╕ (насамперед, Богородиця). Провела аналог╕ю ╕з сучасн╕стю, акцентуючи на велик╕й християнськ╕й м╕с╕╖ Блаженно╖ сестри Йосафати, Свято╖ Матер╕ Терези. Так сталося, що Конгрегац╕я Милосердя лягла саме на плеч╕ ж╕нок. Мати Тереза не мр╕яла про свят╕сть. Вона просто чинила Милосердя, прагнучи «вм╕ти жити, як Христос».
Нов╕ сп╕льноти мирян «Лицар╕ Колумба», «Лег╕он Мар╕╖», «А╤С - М╕жнародна Асоц╕ац╕я Милосердя» представляв для делегат╕в з'╖зду о. Ярослав Царик. Власне, це стало початком жваво╖ дискус╕╖.
Анал╕зуючи д╕яльн╕сть р╕зних молитовних сп╕льнот, братств, апостольств (╖х ╕сну╓ чимало - Апостольство Молитви, Апостольство Добро╖ Смерт╕, Матер╕ Молитви... - в╕дроджуються стар╕, з'являються нов╕, заснову╓ться б╕льше осередк╕в, а ще функц╕онують молод╕жн╕ молитовн╕ сп╕льноти, що дуже важливо для нашого сусп╕льства), неважко здогадатися: покладаються нов╕ й нов╕ в╕дпов╕дальност╕ не т╕льки на духовенство, а, насамперед, на мирян, самих член╕в сп╕льнот. Прозвучало ц╕каве застереження: не варто вступати в╕дразу у к╕лька молитовних апостольств, осередк╕в. Адже мирянин повинен строго дотримуватися припис╕в та устав╕в того чи ╕ншого згромадження, ревно виконувати дан╕ об╕тниц╕. А серед них - обов'язкова молитва (визначена к╕льк╕сть годин на день). Так от, хай це прозвучить не глузливо, коли мирянин перебува╓ в╕дразу у к╕лькох сп╕льнотах, то, щоб прочитати вс╕ молитви (зг╕дно уставу та даних об╕тниць перед кожним згромадженням), йому доби не вистачить. Однак, пам'ятайте, що сама молитва (слово), але без д╕ла, ╕нколи н╕чого не варта. Адже практикуються години Милосердя, що також входить в обов'язки член╕в молитовних об'╓днань. Так-так! Саме година! Нехай ти витратиш годину часу на 3-5 дн╕в, аби пров╕дати хворого, провести з ним духовну бес╕ду, морально п╕дтримати (слово також л╕ку╓), придбати л╕ки, прибрати у його квартир╕, приготувати об╕д... Та чимало потр╕бно зробити добрих справ. В╕зьмете на себе таку в╕дпов╕дальн╕сть?..
Практику не т╕льки молитви за хворого, нужденного, а й годин Милосердя (якщо це можна назвати годинами?) взяла на сво╓ озбро╓ння сп╕льнота «Лег╕он Мар╕╖» (м. Велик╕ Мости). ╥╖ члени оп╕куються хворими, ╕нвал╕дами, старенькими самотн╕ми людьми, як╕ перебувають у терцентр╕ для перестар╕лих у с. Волиця. Активно працю╓ в цьому напрямку й осередок Апостольства Добро╖ Смерт╕ з Червонограда. З ╕нформац╕╓ю про це виступали ╖х ревнител╕.
Зважте на ╕нший важливий фактор. Добре, коли параф╕я велика, ╓ к╕лька священик╕в. Тод╕ легше засновувати к╕лька згромаджень мирян (головне, щоб були активн╕ члени, а ряди згромадження зростали), ╕ кожне з них може мати свого духовного наставника. А якщо це невелика с╕льська параф╕я, один священик ╕... десять сп╕льнот. Риторичне запитання: чи зможе духовний отець ф╕зично впоратися з таким навантаженням, зокрема для вс╕х в╕дправити окремий молебень? Погодьтесь, доби забракне.
Вт╕м, варто затямити, що ус╕х згромадження мирян не суперечать (та й не можуть!) д╕яльност╕ один одного, вони (а це - миряни) ╓ ╓ством, т╕лом Церкви. Формальним перебуванням у к╕лькох сп╕льнотах, але фактичною безд╕яльн╕стю до святост╕ не наблизитись!
П╕дсумовуючи виступи допов╕дач╕в, дискус╕╖, адм╕н╕стратор церкви Священомученика Йосафата о. Михайло Нискогуз сказав: «Дух мирян ╓ дуже сильний! Нав╕ть, якщо ╕ менша╓ к╕льк╕сть параф╕ян, практикуючих християн, то не зменшу╓ться активн╕сть д╕яльност╕ нашо╖ Греко-Католицько╖ Церкви. Цей дух не втрача╓ у молитв╕, В╕р╕,Над╕╖, Любов╕, добрих справах!».
Для учасник╕в з'╖зду, запрошених, гостей (вх╕д для вс╕х - в╕льний!) звучали духовн╕ п╕сн╕ у виконанн╕ кер╕вника дитячого церковного хору Оксани Гейко.
Оп╕сля в╕дбулася робота у групах (секц╕ях). Обрали делегат╕в на III Всеукра╖нський з'╖зд мирян, прийняли для нього резолюц╕╖, подали пропозиц╕╖.
Ще перед тим у церквах ╓парх╕╖ була проведена активна робота з соц╕олог╕чного опитування параф╕ян. Анал╕з даних допоможе Ком╕с╕╖ УГКЦ у справах мирян (м. Ки╖в) глибше вивчити духовн╕ потреби в╕рних, як╕сть дов╕ри, вза╓мин «миряни-духовенство».
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20505

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков