Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4464)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4142)
Українці мої... (1669)
Резонанс (2145)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1083)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (341)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (214)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВО╢ННИЙ РОМАН НЕ ПРО В╤ЙНУ
Книга грунту╓ться на реальних под╕ях, учасником яких був автор…


ЗЕЛЕНЕ╢ ЖИТО, ЗЕЛЕНЕ…
Наш╕ традиц╕╖


ОСОТ ╤ ЛОБОДА…
Наш╕ традиц╕╖


ДОЛЯ ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ СПАДЩИНИ ДОНЕЧЧИНИ ТА ЛУГАНЩИНИ
П╕д удари рос╕йських окупант╕в щодня потрапля╓ ╕ ╓вропейська спадщина…


ПОЕТЕСА З УКРА╥НИ
Так, поетеса Тетяна Шаповал з Укра╖ни. ╤ Укра╖на озива╓ться поез╕╓ю в ╖╖ душ╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2018
В╤РИНА ОС╤НЬ

Краса вряту╓ св╕т!

Нав╕ть на початку жовтня цього року л╕то н╕як не хот╕ло здавати сво╖х позиц╕й, розум╕ючи, до чого, врешт╕-решт, веде ота чар╕вна, але п╕дступна ос╕нь з ус╕ма сво╖ми зовн╕шн╕ми принадами. Не хот╕ла здаватися на мил╕сть осен╕ ╕ душа знаменито╖ кримсько╖ вишивальниц╕ В╕ри Ро╖к, хоча на ╖╖ календар╕ вже давно був глибокий листопад, якщо не сказати – грудень. Не хот╕ла ╕ не здавалася.
Практично вс╕ л╕тн╕ люди, яких мен╕ довелося знати, були з╕ зм╕неною за в╕ковими стандартами психолог╕╓ю, такою вже стала ╕ я сама. Бо лише в думках про щасливе ╕ ц╕лком реальне майбутн╓ народжу╓ться ╕ розцв╕та╓ мр╕я, з’явля╓ться той молодий запал, що сприя╓ ╖╖ досягненню, а яке воно нав╕ть у найоптим╕стичн╕шо╖, найталановит╕шо╖, але старо╖ людини?
Щодо В╕ри Серг╕╖вни, то вона становила дивовижний виняток, живучи, здавалося б, життям усього свого народу, усього св╕ту, м╕нливого, але в╕чно молодого. В ньому разом з нами живе В╕ра Ро╖к ╕ сьогодн╕, а ╖╖ пам’ятн╕ дати в╕дзнача╓ все б╕льше молод╕, яка ╕ не бачила н╕коли майстрин╕, а хтось старший з горд╕стю заявля╓: «Я бачила В╕ру Серг╕╖вну один раз!»
7 жовтня в Кримському етнограф╕чному музе╖ в╕дкрилося трет╓ б╕╓нале, присвячене знаменит╕й вишивальниц╕, на якому були представлен╕ прац╕ багатьох шанувальниць укра╖нсько╖ вишивки – усього близько ста вироб╕в, а п╕дбиватимуться п╕дсумки цього заходу 26 жовтня.
Лунають укра╖нськ╕ ╕ рос╕йськ╕ п╕сн╕, виступають представники влади та музейне кер╕вництво. На тл╕ традиц╕йних для ц╕╓╖ под╕╖ промов прозвучало дисонансом слово чергово╖ голови укра╖нсько╖ общини Криму Наст╕ Гр╕дчино╖. Зда╓ться, Настя не м╕сцева, бо вже чую ╖╖ вдруге – ╕ жодного укра╖нського слова, хоча би для годиться. Проте Настя наголошу╓, що укра╖нц╕ ╕ рос╕яни – один народ, ╕ це треба щонайактивн╕ше демонструвати на державному р╕вн╕. А виступаючи по телев╕зору, вона ╕ зовс╕м оголила свою сутн╕сть: «Мы были приятно удивлены, что на открытии биенале речь шла не о Вере Роик, а об истории восточнославянской вишивки».
На веч╕р пам’ят╕, що в╕дбувся 9 жовтня в б╕бл╕отец╕ ╕м. Франка (зараз, до реч╕, знову дискуту╓ться питання про ╖╖ перейменування), «укра╖нська» актив╕стка не прийшла зовс╕м, передавши в╕тання через Анатол╕я Жил╕на, що уособлю╓ асамблею народ╕в Криму. За рос╕йський пер╕од на посад╕ голови укра╖нсько╖ общини зм╕нилася вже третя людина, ╕ якщо перший хлопчина лише плутав, як В╕ру Серг╕╖вну по батьков╕, то ця юна лед╕, котру Бог боронив в╕д природного такту ╕ котра навчалася явно не в ╕нститут╕ шляхетних д╕виць, просто говорила несум╕сн╕ з ╖╖ посадою реч╕ (╕ хто ж ╖╖ на ту посаду вибирав чи призначав?), ображаючи почуття кримських укра╖нц╕в.
Цього не скажеш про А. Жил╕на, який наголосив, що Крим пиша╓ться такими людьми, як В╕ра Ро╖к, ╕ що необх╕дно спорудити ╖й достойний пам’ятник та облагородити площу ╖╖ ╕мен╕. Промовець також розпов╕в про в╕зит до Криму укра╖нц╕в ╕з 8 держав. То-то ж повезли вони за моря-океани згадку про Настю та «укра╖нську вольницю» в Криму з ╖╖ подач╕!
Дал╕ – культурна програма: в╕рш╕ присутн╕х, п╕сн╕. Переконана, що на п╕востров╕ нема╓ жодно╖ людини, як╕й було б присвячено хоча б соту частину твор╕в, на як╕ надихнула ╕ продовжу╓ надихати славна майстриня, попри те, що вже 8 рок╕в В╕ри Серг╕╖вни нема╓ з нами. Та як же нема╓, якщо ми не розлуча╓мося з думкою про не╖, а чиясь рука неспод╕вано тягнеться до голки, бо вишивання в Криму стало престижним явищем!
╤ В╕ра Ро╖к про це знала, передчувала це, тому ╕ не обмежувала сво╖ ╕нтереси та мр╕╖ рамками хоч ╕ довгого, але насправд╕ такого коротенького земного життя. У видан╕й Мед╕ацентром ╕м. ╤. Гаспринського книз╕ «Життя, гаптоване нитками», що презентував на вечор╕ пам’ят╕ один з ╖╖ редактор╕в, наш «св╕тличанин» В╕ктор Качула, ╕ два прим╕рники яко╖ подарував б╕бл╕отец╕ син майстрин╕ Вадим Ро╖к, чита╓мо:
«У пам’ят╕ мо╖й В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к лиша╓ться передус╕м уособленням ентуз╕азму, молодечого захоплення улюбленою справою, невичерпно╖ працездатност╕, живого зац╕кавлення вс╕м, що д╕╓ться навкруги, щирого, доброзичливого ставлення до людей». «Щасливий, що був серед ╖╖ сучасник╕в ╕ друз╕в».
Так характеризу╓ майстриню доктор мистецтвознавства ╕з Ки╓ва Михайло Сел╕вачов, п╕дкреслюючи те, що, власне, н╕як не пом╕тити, - молод╕сть ╖╖ енерг╕йно╖ невмирущо╖ душ╕, про витоки чого сама В╕ра Ро╖к розпов╕да╓ в одному з╕ сво╖х ╕нтерв’ю, теж процитованому в книз╕: «Без вишивки я не можу. Це м╕й ел╕ксир молодост╕».
╤ ел╕ксир д╕яв, та ще й як! «Ми, прац╕вники музею, не могли пов╕рити, що ц╕й ж╕нц╕ 96 рок╕в. Ст╕льки в н╕й було енерг╕╖, бажання творити ╕ дарувати сво╓ мистецтво людям», - згаду╓ у тому ж виданн╕ прац╕вниця Кан╕вського музею Н╕на Басиста, а ще зауважу╓, що В╕ра Серг╕╖вна була не лише одн╕╓ю з найяскрав╕ших мисткинь, але ╕ чи не найчар╕вн╕шою сп╕врозмовницею, з якими ╖й довелося сп╕лкуватися.
Когось ╕з поважних автор╕в вразила любов В╕ри Ро╖к до чесност╕ ╕ справедливост╕, когось – ╖╖ вм╕ння майже митт╓во точно оц╕нити людину, для чого ╕ншому треба д╕йсно з нею з’╖сти пуд сол╕. П╕втисяч╕ стор╕нок сл╕в щирого захоплення та кольоров╕ прац╕ В╕ри Ро╖к з ╖хн╕ми характеристиками, що дають можлив╕сть спробувати в╕дтворити щось под╕бне, – ось що явля╓ собою ця ун╕кальна книга! ╤ нехай луснуть в╕д заздрощ╕в т╕, хто мр╕╓ побачити власне фото у глянцевому журнал╕ – це у В╕ри Серг╕╖вни омр╕яного «глянцю» к╕лограм╕в по три на прим╕рник, який кошту╓ не одну тисячу рубл╕в!
Це я для тих, хто здобува╓ красу на стол╕ у пластичного х╕рурга, перетворюючи губи на вареники, п╕тн╕╓ у ф╕тнес-клубах та году╓ моль у сво╖х 4 «гардеробних» к╕мнатах, для раб╕в ╕ пропагандист╕в бездуховного сусп╕льства споживання, а також його високопоставлених стратег╕в. Рост╕ть, шановн╕, людську душу, а не губи чи м’язи, ╕ тод╕ не матимемо керченських трагед╕й!
Бо людина, нав╕ть та, у яко╖ душа з червоточинкою, в╕ритиме у сво╖ перспективи. Нав╕ть якщо народилася у с╕м’╖ «нищеброд╕в» (суто рос╕йський неолог╕зм), коли мати – сан╕тарка, батько, з яким вона у розлученн╕, хворий на голову ╕нвал╕д, а грошей вистача╓ лише, аби орендувати к╕мнату в бараку в передм╕ст╕ Керч╕. Але ж ╕ така людина, працюючи над собою, може стати з╕ркою! Лише не принижуйте ╖╖, дайте ╖й почитати хорошу книгу, ╕ вона в╕зьме голку в л╕ву руку, якщо права хвора, як це зробила колись В╕ра Серг╕╖вна, аби вишити таке ж барвисте, чудове життя. ╤ дарма, що В╕ру Серг╕╖вну, згорблену ╕ сиву, не назвати красунею, - ╖й значно б╕льше пасу╓ слово – богиня.
Ось такий щедрий дарунок було зроблено до нин╕шньо╖ В╕рино╖ осен╕. А ще 29 вересня ц╕╓╖ осен╕ в╕дбувся поважний юв╕лей сина В╕ри Ро╖к - Вадима Михайловича, який перейняв в╕д не╖ вс╕ найкращ╕ риси, - х╕ба ж не подарунок для матер╕? Це Вадим Михайлович п╕дготував згадану книгу ╕ поклопотався про ╖╖ долю.
В╕таючи юв╕ляра, я подарувала йому в╕рша, що зак╕нчу╓ться такими словами:
Безмерно мать гордилась сыном,
И матерью гордится сын.
В любви и доброте едины,
Они – наш символ Украины,
Источник радости и сил.
Думаю, з╕ мною погодяться й ╕нш╕ кримськ╕ укра╖нц╕, як╕ збираються на В╕рин╕ свята, аби згадати дорогу людину ╕ переконатися, що ми тут ╕ще ╓!

Тамара СОЛОВЕЙ
Фото В. Качули

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20504

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков