Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4519)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4212)
Українці мої... (1696)
Резонанс (2227)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1859)
Крим - наш дім (1238)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (251)
Бути чи не бути? (418)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (244)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОД╤ЛИЛА ЗИМУ НАВП╤Л
Наш╕ традиц╕╖


ДВА ВОДОСВЯТТЯ
Наш╕ традиц╕╖


БУРШТИНОВЕ СЕРЦЕ УКРА╥НИ
Бурштинове серце Укра╖ни стало символом незнищенност╕ укра╖нсько╖ нац╕╖…


НОВИЙ Р╤К З ВАСИЛЕМ
Наш╕ традиц╕╖


КРАСА ╤ СКОРБОТА УКРА╥НИ
У картин╕ "Пам'ятаймо" в╕дтворено скорботу матер╕в, як╕ втратили сво╖х д╕тей, скорботу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2018
АПОСТОЛ, ╢ВАНГЕЛ╤СТ ЗЦ╤ЛИТЕЛЬ

Наш╕ традиц╕╖

Якщо ретельно проанал╕зувати ус╕ чотири ╢вангел╕я Нового Зав╕ту, то з'ясу╓мо, що саме ╢вангел╕╓ в╕д Луки м╕стить найб╕льше в╕домостей про чудесн╕ зц╕лення людей, зд╕йснен╕ ╤сусом Христом. ╤ це, як вважають богослови, не випадково. Адже Лука (у церквах сх╕дного обряду його вшановують 31 жовтня) за фахом був л╕карем. Нав╕ть тепер в╕рн╕ церкви стверджують, що щира молитва до нього може принести оздоровлення.
Святий апостол ╕ ╓вангел╕ст Лука народився в Ант╕ох╕╖. Батьки його були язичниками. ╤з стародавн╕х переказ╕в в╕домо, що Лука — довол╕ осв╕чена людина свого часу, блискуче оволод╕в медициною, знав право, займався живописом. Очевидно, що в╕н першим зобразив Богородицю. Якось у ╢русалим╕ почув пропов╕дь ╤суса Христа й ув╕рував у Господа, став Його посл╕довником ╕ був зарахований до лику семидесяти апостол╕в.
Луку глибоко приголомшила страта ╤суса Христа. Та допом╕г “оговтатися” сам Господь, який явився йому в Клеоп╕. Переконавшись у тому, що ╤сус Христос воскрес, апостол Лука п╕сля вознес╕ння Господа став пропов╕дувати Його науку. Часто це робив з апостолом Павлом. Потоваришувавши, воно неодноразово в╕дв╕дували Малу Аз╕ю, Грец╕ю, ╢русалим, Рим... За спов╕дування Христово╖ в╕ри й активну м╕с╕йну д╕яльн╕сть апостола ╕ ╓вангел╕ста Луку язичники пов╕сили на оливковому дерев╕ у м╕ст╕ Аха╖. Тод╕ йому виповнилося 84 роки.
Вшановувати пам'ять Святого Луки церква почала у IV стол╕тт╕.
У давн╕ш╕ часи у свято Луки господин╕ пекли хл╕б, пир╕жки з борошна зерна нового врожаю. Бо “на Ос╕ннього Луки вдосталь хл╕ба ╕ муки”.
Л╕кар╕ й ╕конописц╕ вважають його сво╖м “небесним патроном”.

СВЯТИЙ КОСМА
25 жовтня християни сх╕дного обряду вшановують Святого Косму. В╕н був родом з ╢русалиму. Ще дитиною втратив батька ╕ мат╕р. Сиротою заоп╕кувався батько ╤вана Дамаскина, який згодом став видатним церковним д╕ячем, а вже п╕сля кончини був проголошений святим. В╕дтак — батько ╤вана забрав Косму до себе, до Дамаску, ╕ тут п╕д проводом учителя-ченця Косма й ╤ван здобули глибок╕ теолог╕чн╕ знання. Згодом юнаки подалися до ╓русалимсько╖ лаври Святого Сави ╕ постриглися у ченц╕. У часи ╕коноборства вони в╕дважно стали в оборон╕ Правдиво╖ В╕ри ╕ на захист╕ святих ╕кон.
Приблизно 734 року ╤ван Дамаскин був висвячений на священика, а Косма — на маюмського ╓пископа. В╕н дбайливо та з усп╕хом управляв сво╓ю ╓парх╕╓ю, писав церковн╕ п╕сн╕ й канони на честь церковних свят ╕ святих, передус╕м на прославу Господа й Богородиц╕.
Як стверджують ╕сторичн╕ джерела, “Святий Косма виявився мужем пок╕рним, лаг╕дним ╕ стриманим, що проводив дн╕ свого життя серед молитви, посту ╕ чувань”. По в╕чну нагороду в╕д╕йшов приблизно 781 року.

ПАРАСКЕВА-ПОРОШИХА
Восени ╕м'я Параскеви дв╕ч╕ згаду╓ться у церковному календар╕ — 27 жовтня й 10 листопада. Однак йдеться про р╕зних святих достойниць. Так вже сталося, що листопадова Параскева (або Параскева-П'ятниця) виявилася у б╕льш╕й “пошан╕”, зокрема у народному побут╕ укра╖нц╕в. А ким же була ╕менинниця жовтня?..
Вона жила в XI стол╕тт╕. Походила з сербсько╖ родини з╕ села Еп╕бат. Разом з братом ╢втим╕╓м були вихован╕ батьками у християнському дус╕. Коли ╢втим╕й згодом став ╓пископом Мадита, Параскева залишилась в родинн╕м дом╕ ╕ дал╕ вела серед молитви ╕ посту тихе життя побожно╖ д╕виц╕.
П╕сля смерт╕ батьк╕в покинула родинне село ╕ помандрувала до ╢русалиму. В╕дв╕давши свят╕ м╕сця, перейшла за Йордан. Тут усам╕тнилася в пустел╕, аби присвятити весь час молитв╕ до Господа.
За два роки перед смертю Параскева з Божого наказу, який отримала у вид╕нн╕, вернулася через Царгород до свого р╕дного села ╕ як чужа, вбога ж╕нка провела решту свого життя при м╕сцев╕й Восени ╕м'я Параскеви дв╕ч╕ згаду╓ться у церковному календар╕ — 27 жовтня й 10 листопада. Однак йдеться про р╕зних святих достойниць. Так вже сталося, що листопадова Параскева (або Параскева-П'ятниця) виявилася у б╕льш╕й “пошан╕”, зокрема у народному побут╕ укра╖нц╕в. А ким же була ╕менинниця жовтня?..
Вона жила в XI стол╕тт╕. Походила з сербсько╖ родини з╕ села Еп╕бат. Разом з братом ╢втим╕╓м були вихован╕ батьками у християнському дус╕. Коли ╢втим╕й згодом став ╓пископом Мадита, Параскева залишилась в родинн╕м дом╕ ╕ дал╕ вела серед молитви ╕ посту тихе життя побожно╖ д╕виц╕.
П╕сля смерт╕ батьк╕в покинула родинне село ╕ помандрувала до ╢русалиму. В╕дв╕давши свят╕ м╕сця, перейшла за Йордан. Тут усам╕тнилася в пустел╕, аби присвятити весь час молитв╕ до Господа.
За два роки перед смертю Параскева з Божого наказу, який отримала у вид╕нн╕, вернулася через Царгород до свого р╕дного села ╕ як чужа, вбога ж╕нка провела решту свого життя при м╕сцев╕й церкв╕. ╥╖ так ╕ н╕хто не вп╕знав. Поховали Параскеву на м╕сцевому кладовищ╕.
Через багато рок╕в Бог чудесним способом показав людям нетл╕нн╕ мощ╕ Свято╖ Параскеви. ╥х з пошаною перенесли до м╕сцево╖ церкви. При цих мощах стали в╕дбуватися чудесн╕ зц╕лення.
Про жовтневу Параскеву у народ╕ кажуть:
- Параскева — брудниця, порошиха. Скоро б╕лим лебедем сн╕г зав╕та╓.
- На Параску-грязнуху не бува╓ сухо.церкв╕. ╥╖ так ╕ н╕хто не вп╕знав. Поховали Параскеву на м╕сцевому кладовищ╕.
Через багато рок╕в Бог чудесним способом показав людям нетл╕нн╕ мощ╕ Свято╖ Параскеви. ╥х з пошаною перенесли до м╕сцево╖ церкви. При цих мощах стали в╕дбуватися чудесн╕ зц╕лення.
Про жовтневу Параскеву у народ╕ кажуть:
- Параскева — брудниця, порошиха. Скоро б╕лим лебедем сн╕г зав╕та╓.
- На Параску-грязнуху не бува╓ сухо.
- Параска зубами ляска, бо зима наближа╓ться.

ПОВНИЙ В╤З БОЛОТА ПРИВ╤З...
28 жовтня християни сх╕дного обряду вшановують Святого ╢втим╕я Нового, який жив у IX стол╕тт╕. В╕н походив з Мало╖ Аз╕╖. При хрещенн╕ отримав ╕м'я Микита (╢втим╕й — чернече ╕м'я). П╕сля смерт╕ батька його вихованням займалася мати й дв╕ старших сестри. Парубком одружився. Невдовз╕ дружина подарувала йому дочку. Але раптом ╢втим╕й покинув с╕м'ю ╕ вступив до чернечо╖ лаври на гор╕ Ол╕мп. Як чернець, зробив скорий поступ у чеснотах ╕ святост╕. Виступив в оборон╕ Святого ╤гнат╕я, якого ╓ретики усунули з патр╕аршого престолу. Чернеч╕ подвиги в╕дбував на гор╕ Ол╕мп та на гор╕ Амос.
Коли в╕дчув, що надходить к╕нець його земного життя, попрощався з ченцями ╕ перебрався на безлюдний остр╕в, де прожив у сердечн╕й злуц╕ з Богом ш╕сть м╕сяц╕в. Помер 886 року. Його нетл╕нн╕ свят╕ мощ╕ перенесли до Солун.
У народ╕ цей день називають «болотихою». Кажуть:
- Розкисли дороги - застрягли у ╢втимки ноги.
- Як зачнеться на ╢втимку моква, то аж до мороз╕в трива.
- ╢втим╕й болота прив╕з повний в╕з.
Пас╕чники на ╢втим╕я готували бдж╕л до зими.

Н╤ КОЛЕСОМ, Н╤ ПОЛОЗОМ...
30 жовтня - свято старозав╕тнього пророка Ос╕╖. В╕н жив у VIII стол╕тт╕ до Р╕здва Христового. Коли Бог покликав Ос╕ю на пророка, той, за Господн╕м вел╕нням, одружився з перелюбницею, що мала б вт╕лювати нев╕рн╕сть ╕зра╖льського народу. Оп╕сля почав пропов╕дувати. В╕н об╕цяв щаслив╕ дн╕ ╤зра╖лю, якщо люди будуть каятися. Також передбачив, що юде╖ тривалий час не матимуть цар╕в ╕ княз╕в, залишаться без пророк╕в, але таки навернуться до Бога.
У друг╕й глав╕ сво╓╖ пророчо╖ книги Ос╕я пише, що Мес╕я, як Дитя прийде в ╢гипет та що Отець покличе Його зв╕дти. (Мова про втечу до ╢гипту). А в тринадцят╕й глав╕ пророку╓: Мес╕я сво╓ю смертю потопче владу пекла ╕ визволить тих, хто все сво╓ життя пров╕в у страху перед смертю. Зак╕нчу╓ свою книгу закликом, щоб народ навертався до Бога.
У народ╕ кажуть:
- На Ос╕ю колесо з в╕ссю розлуча╓ться (проща╓ться).
- Ос╕я в╕з у засторонок зан╕с, а сани ще не зн╕с.
- Ос╕я н╕ колеса, н╕ полоза не любить, бо ╖де на ряб╕й кобил╕.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20502

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков