Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Якщо ретельно проаналізувати усі чотири Євангелія Нового Завіту, то з'ясуємо, що саме Євангеліє від Луки містить найбільше відомостей про чудесні зцілення людей, здійснені Ісусом Христом. І це, як вважають богослови, не випадково. Адже Лука (у церквах східного обряду його вшановують 31 жовтня) за фахом був лікарем. Навіть тепер вірні церкви стверджують, що щира молитва до нього може принести оздоровлення.
Святий апостол і євангеліст Лука народився в Антіохії. Батьки його були язичниками. Із стародавніх переказів відомо, що Лука — доволі освічена людина свого часу, блискуче оволодів медициною, знав право, займався живописом. Очевидно, що він першим зобразив Богородицю. Якось у Єрусалимі почув проповідь Ісуса Христа й увірував у Господа, став Його послідовником і був зарахований до лику семидесяти апостолів.
Луку глибоко приголомшила страта Ісуса Христа. Та допоміг “оговтатися” сам Господь, який явився йому в Клеопі. Переконавшись у тому, що Ісус Христос воскрес, апостол Лука після вознесіння Господа став проповідувати Його науку. Часто це робив з апостолом Павлом. Потоваришувавши, воно неодноразово відвідували Малу Азію, Грецію, Єрусалим, Рим... За сповідування Христової віри й активну місійну діяльність апостола і євангеліста Луку язичники повісили на оливковому дереві у місті Ахаї. Тоді йому виповнилося 84 роки.
Вшановувати пам'ять Святого Луки церква почала у IV столітті.
У давніші часи у свято Луки господині пекли хліб, пиріжки з борошна зерна нового врожаю. Бо “на Осіннього Луки вдосталь хліба і муки”.
Лікарі й іконописці вважають його своїм “небесним патроном”.

СВЯТИЙ КОСМА
25 жовтня християни східного обряду вшановують Святого Косму. Він був родом з Єрусалиму. Ще дитиною втратив батька і матір. Сиротою заопікувався батько Івана Дамаскина, який згодом став видатним церковним діячем, а вже після кончини був проголошений святим. Відтак — батько Івана забрав Косму до себе, до Дамаску, і тут під проводом учителя-ченця Косма й Іван здобули глибокі теологічні знання. Згодом юнаки подалися до єрусалимської лаври Святого Сави і постриглися у ченці. У часи іконоборства вони відважно стали в обороні Правдивої Віри і на захисті святих ікон.
Приблизно 734 року Іван Дамаскин був висвячений на священика, а Косма — на маюмського єпископа. Він дбайливо та з успіхом управляв своєю єпархією, писав церковні пісні й канони на честь церковних свят і святих, передусім на прославу Господа й Богородиці.
Як стверджують історичні джерела, “Святий Косма виявився мужем покірним, лагідним і стриманим, що проводив дні свого життя серед молитви, посту і чувань”. По вічну нагороду відійшов приблизно 781 року.

ПАРАСКЕВА-ПОРОШИХА
Восени ім'я Параскеви двічі згадується у церковному календарі — 27 жовтня й 10 листопада. Однак йдеться про різних святих достойниць. Так вже сталося, що листопадова Параскева (або Параскева-П'ятниця) виявилася у більшій “пошані”, зокрема у народному побуті українців. А ким же була іменинниця жовтня?..
Вона жила в XI столітті. Походила з сербської родини зі села Епібат. Разом з братом Євтимієм були виховані батьками у християнському дусі. Коли Євтимій згодом став єпископом Мадита, Параскева залишилась в родиннім домі і далі вела серед молитви і посту тихе життя побожної дівиці.
Після смерті батьків покинула родинне село і помандрувала до Єрусалиму. Відвідавши святі місця, перейшла за Йордан. Тут усамітнилася в пустелі, аби присвятити весь час молитві до Господа.
За два роки перед смертю Параскева з Божого наказу, який отримала у видінні, вернулася через Царгород до свого рідного села і як чужа, вбога жінка провела решту свого життя при місцевій Восени ім'я Параскеви двічі згадується у церковному календарі — 27 жовтня й 10 листопада. Однак йдеться про різних святих достойниць. Так вже сталося, що листопадова Параскева (або Параскева-П'ятниця) виявилася у більшій “пошані”, зокрема у народному побуті українців. А ким же була іменинниця жовтня?..
Вона жила в XI столітті. Походила з сербської родини зі села Епібат. Разом з братом Євтимієм були виховані батьками у християнському дусі. Коли Євтимій згодом став єпископом Мадита, Параскева залишилась в родиннім домі і далі вела серед молитви і посту тихе життя побожної дівиці.
Після смерті батьків покинула родинне село і помандрувала до Єрусалиму. Відвідавши святі місця, перейшла за Йордан. Тут усамітнилася в пустелі, аби присвятити весь час молитві до Господа.
За два роки перед смертю Параскева з Божого наказу, який отримала у видінні, вернулася через Царгород до свого рідного села і як чужа, вбога жінка провела решту свого життя при місцевій церкві. Її так і ніхто не впізнав. Поховали Параскеву на місцевому кладовищі.
Через багато років Бог чудесним способом показав людям нетлінні мощі Святої Параскеви. Їх з пошаною перенесли до місцевої церкви. При цих мощах стали відбуватися чудесні зцілення.
Про жовтневу Параскеву у народі кажуть:
- Параскева — брудниця, порошиха. Скоро білим лебедем сніг завітає.
- На Параску-грязнуху не буває сухо.церкві. Її так і ніхто не впізнав. Поховали Параскеву на місцевому кладовищі.
Через багато років Бог чудесним способом показав людям нетлінні мощі Святої Параскеви. Їх з пошаною перенесли до місцевої церкви. При цих мощах стали відбуватися чудесні зцілення.
Про жовтневу Параскеву у народі кажуть:
- Параскева — брудниця, порошиха. Скоро білим лебедем сніг завітає.
- На Параску-грязнуху не буває сухо.
- Параска зубами ляска, бо зима наближається.

ПОВНИЙ ВІЗ БОЛОТА ПРИВІЗ...
28 жовтня християни східного обряду вшановують Святого Євтимія Нового, який жив у IX столітті. Він походив з Малої Азії. При хрещенні отримав ім'я Микита (Євтимій — чернече ім'я). Після смерті батька його вихованням займалася мати й дві старших сестри. Парубком одружився. Невдовзі дружина подарувала йому дочку. Але раптом Євтимій покинув сім'ю і вступив до чернечої лаври на горі Олімп. Як чернець, зробив скорий поступ у чеснотах і святості. Виступив в обороні Святого Ігнатія, якого єретики усунули з патріаршого престолу. Чернечі подвиги відбував на горі Олімп та на горі Амос.
Коли відчув, що надходить кінець його земного життя, попрощався з ченцями і перебрався на безлюдний острів, де прожив у сердечній злуці з Богом шість місяців. Помер 886 року. Його нетлінні святі мощі перенесли до Солун.
У народі цей день називають «болотихою». Кажуть:
- Розкисли дороги - застрягли у Євтимки ноги.
- Як зачнеться на Євтимку моква, то аж до морозів трива.
- Євтимій болота привіз повний віз.
Пасічники на Євтимія готували бджіл до зими.

НІ КОЛЕСОМ, НІ ПОЛОЗОМ...
30 жовтня - свято старозавітнього пророка Осії. Він жив у VIII столітті до Різдва Христового. Коли Бог покликав Осію на пророка, той, за Господнім велінням, одружився з перелюбницею, що мала б втілювати невірність ізраїльського народу. Опісля почав проповідувати. Він обіцяв щасливі дні Ізраїлю, якщо люди будуть каятися. Також передбачив, що юдеї тривалий час не матимуть царів і князів, залишаться без пророків, але таки навернуться до Бога.
У другій главі своєї пророчої книги Осія пише, що Месія, як Дитя прийде в Єгипет та що Отець покличе Його звідти. (Мова про втечу до Єгипту). А в тринадцятій главі пророкує: Месія своєю смертю потопче владу пекла і визволить тих, хто все своє життя провів у страху перед смертю. Закінчує свою книгу закликом, щоб народ навертався до Бога.
У народі кажуть:
- На Осію колесо з віссю розлучається (прощається).
- Осія віз у засторонок заніс, а сани ще не зніс.
- Осія ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Душі криниця"