Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…


ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМ У КРИМУ:
Прокуратура АРК зд╕йснила 133 крим╕нальн╕ провадження…


ГЛАВА МЗС Н╤ДЕРЛАНД╤В: ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИЙ РОС╤╢Ю КРИМ ЗАЛИША╢ТЬСЯ УКРА╥НСЬКИМ
М╕н╕стерка оборони Н╕дерланд╕в Кайса Оллон╜рен наголосила, що Укра╖на перебува╓ у стан╕ в╕йни вже...


ДЕСЯТЬ РОК╤В ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ:
Трюдо нагадав, що Рос╕я вою╓ проти Укра╖ни з 2014 року…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 28.05.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 28.05.2004
Скрижалі злагоди
Віктор ХОМЕНКО.

Актуальні питання діалогу народів і культур осмислювали в Алушті на третьому міжнародному семінарі "Ідентичність і толерантність в багатоетнічному громадянському суспільстві" понад 100 провідних учених українських, російських, молдавських і шведських вузів та дослідницьких центрів.
Ситуації роз'єднання людей у сучасному світі надто часто створені штучно, а не вирішуються вони здебільшого через недосконалість політичного інструментарію. Найбільше єднає і водночас роз'єднує людей у співіснуванні цивілізацій культурних світів - віра. А міжнаціональні стосунки проходять не між державними утвореннями й кордонами, а всередині них. Що тримає й змусить співіснувати світи-держави? Може, їх об'єднають ті, котрі твердять про необхідність хрестового походу проти ісламу? Чи інші, які з рукою на Корані насправді здійснюють політичні злочини задля уніфікації ісламських народів? Як розібратися в цьому, і де істина?
Учені вважають: у рамках геополітики, в можливостях домовитися між собою основним конфесіям та обов'язку держав не руйнувати, за всяку ціну зберігати релігійний простір. Бо якщо його диференціювати, розірвати на клоччя (що можна зробити за допомогою політиканства, як і посіяти в людські душі зневіру до вічних цінностей), тоді це завдання залишиться невирішеним. І тут ключова відповідальність лежить на особистостях наших сучасників - народові. Але не на натовпі, який часто поглинає світло істини й держави. Носієм нашої самобутності-єдності-унікальності є ті, хто жили до нас. Передусім творці нашої історичної пам'яті всіх епох і святі. Маємо пройнятися їхнім духом, щоб не допустити роздрібнення краю, перетворення України на державу-клієнта з втраченим суверенітетом, місію якої у сучасному світі дехто намагається звести лише до ролі торгового партнера для сильних світу цього і перекачки ресурсів. І коли на фоні цієї реальної боротьби людина метушиться, шукає себе, промовляє слово "толерантність", вона забуває, що це означає насамперед віротерпимість.
Ліки від прохолоди у міжнаціональних стосунках - закон і освіта. Зовсім не складно продемонструвати, що насправді жодної міжрегіональної чвари в душах людей немає й тіні. А ті, що здійснюють насильство, взагалі не мають права співвідноситися з культуроутворюючими конфесіями - християнством та ісламом. Виходячи з цього, треба й вибудовувати політику. Насильство - вандалізм, антирелігійне явище, зрада будь-якій вірі. Насильники мають бути відлучені від церкви. Тож державним діячам треба домовитися з найавторитетнішими представниками церков. Якщо тут буде досягнуто абсолютної згоди, людям не доведеться задумуватися й турбуватися про свою ідентичність, адже нормальна осо-бистість у нормальній ситуації про неї не переживає. Бо тоді відпадає потреба у толерантності як терпимості.

Доктор політичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ Юрій Римаренко:
- Щоб стати нормальною європейською країною, слід пам'ятати - створити будь-яку модерну націю штучно неможливо. Це має бути об'єктивний історичний процес. Тим часом вже кілька років триває дискусія про українську політичну націю, сутність і справжність наших еліт. Ми маємо йти до нації як співгромадянства. Звісно, не забуваючи про українську титульну націю. Наше законодавство має чудовий за європейськими нормами закон про національні меншини. А де ж українська нація? В цьому законі добре розписано, які права культурні, економічні та всі інші мають всі різні національні меншини. Чому немає ніякої державної підтримки титульної нації? Великий мінус - відсутність державної етнонаціональної політики в Україні. Бо всі дії, які відбуваються на цьому терені, є скоріше інтуїтивно-вольово-прагматичними. І спонтанна ситуація в будь-яких регіонах, на рівні ручного управління - подія-відповідь. Мляво формуємо державну етнополітику. Дві групи авторитетних науковців створили нормальні документи, які, хоча про-йшли апробацію у міністерствах, лягли під сукно.
З іншого боку, навіть найкращий закон не вирішить проблему. Це ж тільки рамки, щоб не виходити за певні межі. А все інше залежить, у першу чергу, від кожної особи: українця, кримського татарина, росіянина, грека, поляка, болгарина... Ми всі - люди на цій землі, і з цього й треба виходити.
...Так само в Криму. З фінансової точки зору земля тут не є безмежною, а з політичної - надання окремого статусу кримськотатарського народу не є зовсім доречним. В Україні мешкає 130 етнічних груп. Ми що, автоматично будемо робити касти, з'ясовувати, хто є першого сорту, хто другого і так далі? Чим гірші люди інших національностей? У цьому полі повинні бути єдині правила гри. Кримські татари мають тільки одну перевагу як депортовані. Іхня політична реабілітація, як й інших вигнанців - німців, болгар, греків, вірменів - абсолютно необхідна.
...Щоб жити у відповідності з гаслом на гербі Криму "Процвітання у єдності", треба пам`ятати принцип класичної конфліктології: чому відбувається конфлікт? Перший етап - нерозуміння, другий - страх, третій - конфлікт. Нерозуміння від того, що ми дійсно різні. Потрібно всім разом будувати наше майбутнє. Це повинен бути постійний діалог культур, у якому головне - порозуміння. Дуже багато залежить не від цент-ральної влади, а від нас самих. Якщо місцева влада зрозуміє, що не Київ, Брюссель чи Нью-Йорк вирішує різні болючі проблеми, а саме вона, це буде найдієвішою допомогою у розв`язанні міжнаціональних питань і зміцненні злагоди у суспільстві.
...Заважає політиканство, надто багато робиться, щоб нас роз'єднати, посварити. Ще існує етнічне маніпулювання, розігрування національної карти чи в передвиборній боротьбі за крісло президента, чи за центральну або місцеву владу. Ці диригенти міжнаціональних конфліктів найстрашніші. Разом із ЗМІ вони штучно підігрівають ситуації. Це досить небезпечно.
...Дивно, що в законодавстві, яке має відрегулювати процеси у Криму (в першу чергу адаптації кримськотатарського народу), використовують документи ще радянських часів. Колізії відбуваються і в нинішньому законодавстві: Земельний кодекс й закон про повернення кримських татар не кореспондуються, указ про прописку кримськотатарського народу і останнє розпорядження про реєстрацію автоматично втрачають чинність один з одним. Усе починає регулюватися місцевими актами. Дуже простим поясненням цього було б: ну, не доробили. Але ж законодавчі акти виписують аналітики, приймають фахівці, голосують депутати. Кому ж потрібні штучні прогалини, палиці в колеса, щоб ті чи інші акти можна було трактувати по-різному залежно від ситуації?
...Крим - берег ісламу й християнства. Релігійне це, мабуть, ще складніше, ніж етнічне. Штучне ж маніпулювання релігійністю ще страшніше, ніж педалювання етнічності. Немає міжконфесійної проблеми по суті. Дорадчі утворення чи при президенті, чи при ВР створені штучно, меджліс має зрозуміти: національні квоти недоречні. Є вільний вибір громадян. Чому має бути квота до центрального представницького органу від татар, а не від караїмів, кримчаків чи вірменів? На місцевому рівні це інша справа. Тут має бути абсолютно пропорційне представництво осіб за національною ознакою, які проживають на цьому терені. Бо вирішувати побутові проблеми їм.
...Ще одна проблема - корінний народ. Усі розуміють, чому виникло це питання. Ми будуємо правову державу, тому треба подивитися на статтю 169 міжнародної організації праці, яка пояснює права корінних народів та які зобов'язання має нести уряд країн, на терені яких знаходяться їхні представники. Безліч пунктів її говорить про те, що корінним вважається народ, який веде традиційний або аборигенний спосіб життя. Чи стосується це кримських татар? Ні, бо традиційний або аборигенний спосіб життя розуміє спільноту, яка не підпала під урбанізовані сучасні тенденції. Тобто це є аборигени Австралії, деякі народи на півночі Канади і Росії, невеличкі представники інших місць планети. Тобто де-юре визнати кримськотатарський народ корінним народом Криму - це не його шлях. А чому це пропонує меджліс - зрозуміло. Бо цілу низку пільг і гарантій представникам корінного народу має надати держава. Та й створення кримськотатарської національно-територіальної автономії на півострові не є дочасним, доцільним і можливим. Чому? Бо як тоді говорити про толерантність до численних тут росіян? До реліктових уже караїмів і кримчаків? До українців, які в Криму є меншиною? Це шлях до того ж ранжиру: хтось кращий, хтось гірший. З іншого боку, це питання надовго залишати відкритим не можна. От чому найголовніше нині - вироблення державної етнополітики. Архітектора отримаємо після виборів Президента.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 28.05.2004 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2049

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков