Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...


САВЧЕНКО ОГОЛОСИЛА СУХЕ ГОЛОДУВАННЯ
В╕део з заявою розм╕щене на стор╕нц╕ нардепа у Facebook.


РОС╤Я ПЕРЕСЕЛИЛА ДО АНЕКСОВАНОГО КРИМУ ПОНАД 105 ТИСЯЧ РОС╤ЯН
Про це головнокомандувач ВМС ЗСУ ╤гор Воронченко заявив в ╕нтерв'ю theБабелю.


«ПЕРША СОТНЯ»: В╤ЙНА ╤ КОХАННЯ
У к╕нотеатрах Укра╖ни в╕дбуваються презентац╕╖ документального повнометражного ф╕льму...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 12.10.2018
╤НГУШЕТ╤Я-ЧЕЧНЯ – ПЕРШИЙ ДЗВ╤НОЧОК РОЗВАЛУ «╢Д╤НОЙ ТА Н╢Д╢Л╤МОЙ»

Масов╕ виступи в ╤нгушет╕╖ довели: сприймати П╕вн╕чний Кавказ як «пол╕тичну фортецю» сучасного рос╕йського диктаторського режиму – ╓ помилкою…

Рег╕он, що стаб╕льно да╓ впевнен╕ 90%+ за Володимира Пут╕на на президентських «виборах» та за «╢дину Рос╕ю» – на парламентських дов╕в: ╓ реч╕, що стоять вище пол╕тики як тако╖ та лояльност╕ як одному з ╖╖ публ╕чних прояв╕в зокрема. Б╕льше того – виявля╓ться, що громадяни добре пам’ятають ╕стор╕ю та бол╕сно реагують на спроби ╖╖ нового трактування.
Як заплутатися у «етн╕чних» соснах?
Напруга зростала поступово: 26 вересня глави Чеченсько╖ та ╤нгушсько╖ республ╕к Рамзан Кадиров та Юнус-Бек ╢вкуров п╕дписали угоду про обм╕н незаселеними територ╕ями в Надтеречному район╕ Чечн╕ та Малгобекському район╕ ╤нгушет╕╖. Що це за формулювання – «незаселен╕ територ╕╖» так й залишилося нероз’ясненим, н╕бито йшлося про л╕сов╕ та г╕рськ╕ м╕сцевост╕. Чи були вони р╕внозначними за площею? За ╕нформац╕╓ю правозахисник╕в та представник╕в м╕сцево╖ опозиц╕╖, вже п╕втора м╕сяця на територ╕╖ ╕ншого району ╤нгушет╕╖ – Сунженського – н╕бито присутн╕ спецп╕дрозд╕ли з Чечн╕, а чеченська ж дорожня компан╕я буду╓ автодорогу на територ╕╖ запов╕дника «Ерз╕». А ще поряд знаходиться Датихське нафтове родовище, яке вже певний час не да╓ спокою глав╕ Чечн╕ Рамзану Кадирову, але до 2042 року перебува╓ у розпорядженн╕ та експлуатац╕╖ державно╖ корпорац╕╖ «Роснафта». ╤ от саме ця обставина й сколихнула громадськ╕сть: чи не «прикривають» угодою про обм╕н перех╕д контролю в╕д ╤нгушет╕╖ до Чечн╕ над ╕ншими, б╕льш значущими територ╕ями?
Але, якщо зануритися дещо глибше (без цього тут н╕як), з’ясову╓ться, що у п╕д╜рунт╕ – ц╕кава ╕стор╕я глибиною в дек╕лька десятир╕ч. Територ╕╖, про як╕ йдеться в обох випадках – що в оф╕ц╕йн╕й угод╕, що там, де н╕бито знаходиться чеченський спецназ – стали частиною тод╕ ще Чечено-╤нгушсько╖ АРСР т╕льки в 1957 роц╕. Тод╕, власне, чеченцям та ╕нгушам було дозволено повернутися на батьк╕вщину п╕сля депортац╕╖ 1944 року. Ц╕ колишн╕ територ╕╖ Ставропольського краю були р╕внинними та н╕коли не в╕дносилися до етн╕чних чеченських або ╕нгушських. Вони були передан╕ н╕би як «вибачення» радянсько╖ влади, але в жодному раз╕ не за депортац╕ю, а за те, що 1944 року Прим╕ський район був переданий до складу П╕вн╕чно╖ Осет╕╖. ╤, до реч╕, етн╕чний склад ц╕╓╖ територ╕╖ був здеб╕льшого слов’янським – б╕льш╕сть становили рос╕яни та укра╖нц╕, п╕д час першо╖ чеченсько╖ в╕йни та одразу п╕сля не╖ майже ус╕ вони були змушен╕ полишити власн╕ дом╕вки п╕д загрозою ф╕зичного знищення.
╤ це ще не все. До ц╕╓╖ територ╕╖ в╕дноситься м╕сце проживання окремо╖ етн╕чно╖ групи чи в╕льного сп╕втовариства горц╕в – орстхойц╕в – походження яких можна визначити «сп╕льним» як для чеченц╕в, так й для ╕нгуш╕в (на прапорах обох республ╕к вони вважаються «сво╖м» тейпом та позначаються в╕дпов╕дно як 9-та з╕рка у чеченц╕в чи 5-та з╕рка у ╕нгуш╕в), а територ╕я ╖х проживання под╕лена м╕ж тим самим Сунженським районом ╤нгушет╕╖ та Ачхой-Мартановським районом Чечн╕. Вир╕шити питання приналежност╕ ц╕╓╖ територ╕╖ п╕сля розд╕лення Чечено-╤нгушсько╖ АРСР намагалися з початку 90-х. Спочатку перш╕ президенти Чечн╕ та ╤нгушет╕╖ Джохар Дуда╓в та Руслан Аушев ухвалили джентльменську угоду без п╕дписання папер╕в: Сунженський район закр╕плю╓ться за ╤нгушет╕╓ю, а в обм╕н на це у склад╕ Чечн╕ залишаються дек╕лька населених пункт╕в. У «нульових» наступне покол╕ння керманич╕в Ахмат Кадиров та Мурат Зяз╕ков спочатку роз╕рвали домовлен╕сть попередник╕в, пот╕м – поновили. Спробували «пограти м’язами» й нин╕шн╕ кер╕вники – Кадиров-молодший та ╢вкуров, нав╕ть, протягом останнього року, обоп╕льно звинувачували одне одного у недружн╕х кроках та порушенн╕ домовленостей, що були досягнут╕ при посередництв╕ центрально╖ рос╕йсько╖ влади. ╤ от – новина про угоду щодо обм╕ну територ╕ями та слова Кадирова про «братерський» характер цього кроку, в╕д якого виграють обидв╕ республ╕ки та народи. Але в ╤нгушет╕╖ цю зв╕стку сприйняли в прямому сенс╕ – у штики.
Ми ╓ народ!
Зв╕стка про п╕дписання главами республ╕к в╕дпов╕дно╖ угоди спричинила вибух: у столицю ╤нгушет╕╖ Магас були введен╕ спецп╕дрозд╕ли Росгвард╕╖, що спец╕ал╕зу╓ться на д╕ях проти акц╕й громадянсько╖ непокори, чи просто – на розгон╕ узгоджених м╕тинг╕в. А саме так╕ й почалися у м╕ст╕, незважаючи на блокування в’╖зд╕в та ви╖зд╕в з нього та фактично – режим так звано╖ контртерористично╖ операц╕╖ – не оголошено╖ н╕ в Магас╕, н╕ в Сунженському район╕, значна частина якого н╕бито зайнята чеченськими силами. Розмах протест╕в – не менше сорока тисяч ос╕б, ╕ це при населенн╕ вс╕╓╖ ╤нгушет╕╖ в майже п╕вм╕льйона, а Магасу – в… менше дев’ять тисяч ос╕б.
Вимоги прост╕: не можна в╕ддавати етн╕чно ╕нгушську землю до Чечн╕, треба угоду в╕дм╕нити, а главу республ╕ки ╢вкурова в╕дправити у в╕дставку. Влада не реагувала на протест, а 4 жовтня Народн╕ Збори республ╕ки ратиф╕кували угоду з Чечнею. Проте, група депутат╕в заявила, що насправд╕ голос╕в проти було б╕льше. Це п╕двищило градус протистояння та емоц╕й. Грозний та Рамзан Кадиров демонструють спок╕й та мовчання, Москва – т╕льки констату╓ наявн╕сть конфл╕кту та робить вигляд, що ситуац╕я п╕д контролем. Тим часом, силовики-мусульмани, що охороняють безперервний м╕тинг в Магас╕ почали брати участь в намазах разом ╕з протестуючими, а це – дуже потужний сигнал про розум╕ння вимог. 6-го жовтня вдалося узгодити проведення тижнево╖ санкц╕оновано╖ акц╕╖, але к╕льк╕сть ╖╖ учасник╕в ма╓ скоротитися до п’яти тисяч ос╕б. У нед╕лю ж Народн╕ Збори анулювали попередн╓ голосування про ратиф╕кац╕ю угоди та призначили «другий тур» з того ж питання на понед╕лок. Але по факту – м╕тинг трива╓, до протестуючих вже при╖хав найавторитетн╕ший представник ел╕ти ╕нгуш╕в – перший президент республ╕ки, генерал-афганець Руслан Аушев, якого недолюблюють у Москв╕ за незалежн╕сть, та заявив про п╕дтримку вимог народу та незграбн╕сть влади та особисто ╢вкурова. Отже – ситуац╕я вибухонебезпечна.
Чому це все сталося? На поверхн╕ – апетити Рамзана Кадирова, який, кр╕м шалених дотац╕й ╕з рос╕йського бюджету, претенду╓ на титул «збирача чеченських земель». Та ще й Датихське нафтове родовище… Очевидно й те, що ан╕ Моска, ан╕, тим б╕льше, ╢вкуров протистояти тиску абсолютного «султана» з Грозного не в змоз╕.
Особливого присмаку ситуац╕╖ прида╓ той факт, що на в╕дм╕ну в╕д Кадирова, якому звання ╕ нагороди давались за «замирення» Рос╕╖ з Чечнею (в╕н, до реч╕, герой Рос╕╖, що вигляда╓ знущанням, враховуючи роль Кадирова-молодшого у перш╕й чеченськ╕й в╕йн╕), ╢вкуров ╓ реальним кадровим оф╕цером ╕ св╕й генеральський мундир та звання героя Рос╕╖ здобув, виконуючи реальн╕ бойов╕ завдання. Р╕зн╕сть ╕м╕дж╕в наст╕льки наочна, що поступки ╢вкурова Кадирову виглядають як приниження, причому не лише жорстокого, але шанованого у республ╕ц╕ керманича, а й усього ╕нгушського народу. Б╕льше того, ╓ враження, що в╕дбува╓ться це все з благословення Москви.
Справа в тому, що ╤нгушет╕я – ╓ найменшою республ╕кою у склад╕ РФ. Фактичний програш у конфл╕кт╕ за територ╕╖ ╕з П╕вн╕чною Осет╕╓ю ще на початку 90-х робить будь-яку тему щодо поступок територ╕ями надзвичайно бол╕сною. Особливо коли це стосу╓ться ц╕л╕сност╕ народу, адже орстхойц╕ «сво╖» як для чеченц╕в, так ╕ для ╕нгуш╕в, причому сам╕ вони себе н╕ до тих, н╕ до ╕нших не в╕дносять. Присутн╕сть же тако╖ ф╕гури, як Кадиров, з його амб╕ц╕ями на роль «султана» усього П╕вн╕чного Кавказу робить ╤нгушет╕ю вразливою для самих небажаних сценар╕╖в з боку сус╕д╕в.
«Ефект Криму», або Де захована смерть рос╕йського федерал╕зму
Без переб╕льшення ми вс╕ ╓ св╕дками к╕нця радянсько╖ нац╕онально╖ пол╕тики. Адже т╕льки совковим д╕ячам могло прийти в голову створювати ус╕ ц╕ Карача╓во-Черкеськ╕, Кабард╕но-Балкарськ╕ та Чечено-╤нгушськ╕ АРСР. ╥х ╕снування було штучним з самого початку – ну а чому б не дати кожному народов╕ по окрем╕й маленьк╕й республ╕ц╕, виходячи з того ж принципу ╕нтернац╕онал╕зму? Але ж н╕: ви спор╕днен╕ народи, разом ╕ будуйте комун╕зм. От ╕ отримали осетинський народ, розд╕лений м╕ж Рос╕╓ю та Груз╕╓ю, кабардинц╕в, що далеко не в усьому сприймають балкарц╕в, та й м╕ж карача╓вцями та черкесами сум╕сне життя ╕дил╕╓ю не назвеш. Ц╕ незручн╕ ситуац╕╖ так ╕ були законсервован╕ п╕д час розпаду СРСР та рос╕йською владою дос╕ не вир╕шен╕. 1999-го етн╕чне протистояння захлиснуло Карача╓во-Черкес╕ю, в останн╕ роки у Кабардино-Балкар╕╖ також спалахували локальн╕ конфл╕кти, а от Чечня з ╤нгушет╕╓ю не могли домовитися про розд╕л територ╕й.
Протести у Магас╕ – це дзв╕ночок для усього П╕вн╕чного Кавказу, для вс╕╓╖ Рос╕╖. Рамзан Кадиров не дарма називав себе «п╕хотинцем» та учнем Пут╕на. Хоч ╕ на сво╓му р╕вн╕, але в╕н повторю╓ те, що продемонстрував чотири з лишком рок╕в тому президент РФ. Адже територ╕я ╤нгушет╕╖ наст╕льки мала, що перев╕рити факти можна дуже швидко, тому ╕нформац╕я щодо введення чеченського спецназу на ╖╖ територ╕ю – скор╕ш за все, ╓ реальною. ╤ що це ╓, як не повторення д╕й Рос╕╖ у Криму? Так, це у межах одн╕╓╖ держави, але що ми ма╓мо? Б╕льш сильна республ╕ка силами в╕йськових у та╓мному режим╕ займа╓ територ╕ю сус╕дньо╖ меншо╖ та слабшо╖ у в╕йськовому план╕ республ╕ки. Якщо це буде закр╕плено, то що завадить Кадирову говорити про повернення «╕сторичних чеченських територ╕й» до «р╕дно╖ гаван╕»? Зв╕сно, ╓ й третя сторона конфл╕кту – «Роснафта», яка не горить бажанням передавати щось на територ╕ю Чечн╕, тому що зна╓ – контроль над цим майном буде втрачений.
Найц╕кав╕ше, що думають про все це у Москв╕? Адже ран╕ше таке м╕г дозволити соб╕ один лише Пут╕н, що, може й зробило його рейтинг недосяжним всередин╕ кра╖ни, але у всьому цив╕л╕зованому св╕т╕ – надало ╕м╕дж м╕жнародного злочинця. А тепер Кадиров недвозначно демонстру╓: я теж майже так можу – ╕ чим ви мен╕ завадите? Спостер╕гаючи реакц╕ю оф╕ц╕йно╖ Москви, що вустами прес-секретаря Кремля Дмитра П╓скова т╕льки констату╓ наявн╕сть напруженост╕ та конфл╕кту, рос╕йська влада вважа╓ за краще щоб ситуац╕я «охолола» сама по соб╕ та територ╕╖ закр╕пилися за Чечнею де-факто.
Тут якраз ╕ проходить дуже небезпечна межа для усього кремл╕вського режиму. В╕н не здатний реагувати на реально небезпечн╕ кроки одного суб’╓кту федерац╕╖ щодо ╕ншого. ╤ це – св╕дчення слабкост╕ федерального центру. Рамзан Кадиров пост╕йно дода╓ до особливого статусу Чечн╕ все нов╕ та нов╕ атрибути, фактично отримавши самост╕йн╕сть нав╕ть у такому принциповому питання як видобуток гази та нафти. ╤ якихось рамок центральна влада встановити йому не в силах. Неписана угода «мир в обм╕н на дов╕чне дотац╕йне утримання Чечн╕» зараз проходить чергову перев╕рку.
А от протест в ╤нгушет╕╖, готовн╕сть дати в╕дс╕ч – характеризу╓ ╕нгуш╕в з самого кращого боку. Але для Москви знову створю╓ проблеми: ╢вкуров може в╕дкрито сказати в високих каб╕нетах – ви мене змусили на цей обм╕н, але проти свого народу я не п╕ду. ╤ це знову таки продемонстру╓ в╕дсутн╕сть у Москви ╕нструмент╕в для владнання ситуац╕╖. Х╕ба що, як у випадку з Чечнею, «залити грошима», яких нема, тепер ╤нгушет╕ю? Це назива╓ться – криза рос╕йського федерал╕зму, а несправедливе вир╕шення конфл╕кту в ╤нгушет╕╖ означатиме ╖╖ поглиблення та наближення часу, коли так╕ ж проблеми в ╕нших республ╕ках вийдуть на поверхню. Тод╕ Рос╕йська Федерац╕я стане перед вибором: або давити протест силою (з ус╕ма насл╕дками), або – перестати ╕снувати у сьогодн╕шньому вигляд╕.
В╕ктор Чопа
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20459

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков