Версiя для друку Обговорити в форумi

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає фундаментально неадекватною реакцію Угорщини на оголошення персоною нон грата консула Угорщини у місті Берегове. Про це очільник українського МЗС написав у Facebook. "Реакція Угорщини є абсолютно і фундаментально неадекватною. Ми не порушуємо міжнародного права, угорських законів, і взагалі діємо як і належить дипломатам. А нашого дипломата влаштуємо у Представництві МЗС в Ужгороді, їм там точно потрібно підсилення", - зазначив Клімкін.
Як повідомляв УНІАН, 4 жовтня консула Угорщини у місті Берегове оголошено персоною нон грата. Він має залишити територію України впродовж наступних 72 годин. У відповідь на це Угорщина заявила про вислання українського консула у Будапешті. Нещодавно в інтернеті з'явилося відео того, як українцям надають угорське громадянство з проханням не повідомляти про це владі. Люди на відео на тлі угорського прапора зачитують текст присяги громадянина Угорщини. Потім угорський дипломат закликає їх приховувати від державних структур України факт отримання угорського громадянства. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що надання угорського громадянства суперечить Віденській конвенції про консульські зносини. За його словами, Україна відреагує на видачу угорських паспортів.

Тим часом…
МАЙЖЕ 70% ВИПУСКНИКІВ ШКІЛ У МІСЦЯХ ПРОЖИВАННЯ УГОРСЬКОЇ ГРОМАДИ НЕ СКЛАЛИ ЗНО З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що у 2018 році понад 67% випускників шкіл у місцях компактного проживання угорської громади та 63% випускників у місцях проживання румунської громади не змогли набрати мінімальний тестовий бал із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Як передає кореспондент УНІАН, про це Гриневич повідомила під час розгляду Конституційним судом у формі усного провадження справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності українській Конституції Закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145–VIII. «Сьогодні в українських школах навчається 385 тисяч дітей, для яких українська мова не є рідною. Мовою національних меншин, станом до прийняття закону про освіту, надавали дошкільну, шкільну освіту. Професійно-технічна та вища освіта здійснюється в Україні державною мовою», - заявила вона. За її словами, в Україні у 623 школах в усіх класах навчання повністю ведеться недержавною мовою, ще є 661 школа, в яких є класи із навчанням українською мовою та мовами національних меншин. «В тих класах, де навчання йде мовою національних меншин, українська мова вивчається виключно як предмет. Ми маємо 72 школи з навчанням угорською мовою, 72 школи з навчанням румунською мовою, 471 школу із навчанням російською мовою, 3 школи з навчанням молдовською мовою, 5 шкіл з навчанням польською мовою. Болгарською, словацькою та кримськотатарською мовами діти навчаються в окремих класах у школах, в яких навчання ведеться і українською мовою також», - розповіла вона.
За словами міністра освіти, гагаузьку, німецьку, новогрецьку мову та іврит вивчають як предмет в україномовних школах. «Це та картинка, яка є на даний час і яка була і до прийняття закону», - зауважила вона. Гриневич зазначила, що учні тих шкіл, де діти навчаються з 1 по 11 клас виключно мовою національної меншини і всі предмети, окрім української мови та літератури, вивчаються мовою національної меншини, переважно проживають в мовному середовищі, де в основному всі спілкуються тільки рідною мовою. Міністр наголосила, що державна мова - українська - для цих дітей фактично відсутня як засіб спілкування. «Вивчення української мови лише як навчального предмета обмежує можливості дітей щодо побудови їхньої освітньої та професійної траєкторії та не забезпечує володіння державною мовою на рівні, достатньому для реалізації їхніх конституційних прав на всій території України», - додала міністр.
За її словами, результати ЗНО в школах національних меншин, де навчання ведеться виключно рідною мовою, а державна мова вивчається лише як предмет, є «вкрай тривожними». «За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти у 2018 році 63% учнів шкіл, розташованих у місцях компактного проживання румунської громади, не склали тест з української мови та літератури, 67,5% учнів шкіл, розташованих у місцях проживання угорської громади, не склали цей тест, при цьому 77,5% випускників шкіл Берегівського району, де компактно проживає угорська громада, не склали тест», - сказала міністр. На переконання Гриневич, це означає, що ці діти не мають можливості вступити до закладів вищої освіти в Україні, не можуть будувати свою професійну кар’єру в будь-якому регіоні країни. «Така ситуація ізолює їх лише в місці компактного проживання або виштовхує за межі України у їхнє мовне середовище», - додала вона. За словами міністра, запропоновані у статті 7 закону про освіту положення розширюють можливості учнів шкіл, які зможуть добре володіти як рідною, так і державною мовами, і розширюють обсяг конституційних прав, якими вони можуть скористатися. «Мова йде не про асиміляцію, в жодному разі, ми за збереження національної ідентичності, і тому там будуть і предмети, і вивчення рідної мови у цих школах. Мова йде про інтеграцію суспільства і про повноцінну реалізацію у рідній країні представників нацменшин», - резюмувала Гриневич.
Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2017 року партія ”Опозиційний блок” зібрала підписи 48 депутатів і направила до КС подання про скасування закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145–VIII. 5 липня 2018 року Велика палата Конституційного суду оголосила перерву в розгляді справи за зазначеним конституційним поданням у зв’язку з неявкою представника президента України на пленарне засідання суду. Новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою. Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії. Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті. 14 лютого 2018 року Кабінет міністрів схвалив законопроект (№ 8046), яким передбачається продовжити перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. 29 травня Угорщина запропонувала Україні створити міжурядову робочу групу з метою спостереження для виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо мов в освіті національних меншин в Україні.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "З перших уст"