Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4464)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4142)
Українці мої... (1669)
Резонанс (2145)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1083)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (341)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (214)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я ХОЧЕ ЗНИЩИТИ УКРА╥НЦ╤В ТА П╤Д╤РВАТИ СВ╤ТОВИЙ ПОРЯДОК
╤рина Мудра - п╕д час слухань ╢СПЛ щодо порушень РФ прав людини на окупованих територ╕ях…


МИ МА╢МО ЗРОБИТИ ВСЕ МОЖЛИВЕ Й НЕМОЖЛИВЕ…
Виступ Володимира Зеленського на Ukraine Recovery Conference 2024.


"МИ НЕ П╤ДЕМО" В╤Д УКРА╥НИ:
Байден зробив важливу заяву у Норманд╕╖…


МАКРОН ПОДЯКУВАВ УКРА╥НСЬКОМУ НАРОДУ ЗА ХОРОБР╤СТЬ ╤ ПООБ╤ЦЯВ ПРОДОВЖИТИ П╤ДТРИМКУ
В╕н закликав протистояти тим, хто намага╓ться силою зм╕нити кордони…


«ДЕНЬ Д» ДЛЯ УКРА╥НИ
Президент ╕ перша лед╕ взяли участь у церемон╕╖ в╕дзначення 80-р╕ччя висадки союзник╕в у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 05.10.2018
Раймонд Бергман╕с, м╕н╕стр оборони Латв╕╖: ПОСВАРИВШИСЬ З УКРА╥НОЮ, РОС╤Я ЗРОБИЛА НАЙБ╤ЛЬШУ ПОМИЛКУ В СВО╥Й ╤СТОР╤╥

У столиц╕ Латв╕╖ в к╕нц╕ минулого тижня в╕дбулася чергова Ризька конференц╕я з безпеки (The Riga Conference – RC), яка проводиться тут з 2006 року. На форум╕ традиц╕йно обговорюються питання зовн╕шньо╖ пол╕тики ╕ оборони, проблеми, що зач╕пають трансатлантичне сп╕втовариство. На цей раз, на честь стол╕тнього юв╕лею Латв╕йсько╖ державност╕, акцент RC-2018 був зроблений на уроках минулого та визначенн╕ завдань на майбутн╓. Зокрема, камертоном ц╕╓╖ Ризько╖ конференц╕╖ стали дв╕ перш╕ дискус╕╖ «1918-2018 – стор╕ччя стратег╕чних урок╕в», «Чи можемо ми розраховувати на НАТО наступн╕ сто рок╕в».
У друг╕й дискус╕йно╖ панел╕ брав участь м╕н╕стр оборони Латв╕╖ Раймонд Бергман╕с. ╤ в╕н же наступного дня зробив останню ремарку п╕сля останньо╖ дискус╕╖ дводенно╖ конференц╕╖ «Випробування на м╕цн╕сть – наск╕льки сильн╕ демократ╕╖ в захист╕ зах╕дних ц╕нностей».
М╕н╕стр оборони Латв╕╖ люб'язно погодився в╕дпов╕сти на запитання «Укр╕нформу».

«ДЕШЕВО – ГОВОРИТИ, АЛЕ ДОРОГО – Д╤ЯТИ ╤ ЗАХИЩАТИ СВОБОДУ»
- Ви брали участь в одн╕й з найважлив╕ших панельних дискус╕й The Riga Conference. Як╕ виступи, тези, що змальовують нин╕шню ситуац╕ю з безпекою, ╓вроатлантичною сол╕дарн╕стю, вам найб╕льш запам'яталися?
- Минула Ризька конференц╕я виявилася надзвичайно корисною. У мене були дуже хорош╕ сп╕врозмовники: виступали на одн╕й панел╕ з╕ мною Л╕ндл╕-Френч (в╕домий британський експерт, професор – ред.), генерал Бен Ходжес (колишн╕й командувач силами США в ╢вроп╕, – ред.), м╕й друг Раймундас Каробл╕с (м╕н╕стр оборони Литви, – ред.). У нас багато сп╕льного в поглядах. Сп╕лкування з такими людьми, фах╕вцями, уточнення поточно╖ позиц╕╖ завжди корисно. Також мен╕ дуже запам'яталися слова, сказан╕ на перш╕й панел╕ – про стратег╕чн╕ уроки минулого стол╕ття: якщо жити виключно в реальному св╕т╕ з прагматичними настановами, то ╓ високий ризик все програти. Важливо мати мр╕╖, спод╕вання, ╕деали, в як╕ люди в╕рять, до яких вони прямують. Т╕, хто мають таку позиц╕ю, в стратег╕чному план╕ перемагають. Цей фактор важливий ╕ сильний не менш, н╕ж наявн╕сть над╕йно╖ арм╕╖. Ц╕ слова лягли мен╕ на серце, оск╕льки вони актуальн╕ для Латв╕╖. Ми зараз оц╕ню╓мо ╕ переоц╕ню╓мо те, як тут, зараз живемо. Так, важливо дбати про те, як розвива╓ться економ╕ка, соц╕альна сфера – хочеться жити краще ╕ краще. Але не можна забувати про т╕ ц╕нност╕, що ╓ у нас. ╤ ╖х потр╕бно захищати! Якщо не усв╕домлювати цього, то можна прийти до сумного ф╕налу.
- Чи не розмива╓ться ця сама ╓вроатлантична сол╕дарн╕сть нараз╕?
- Я молода людина в пол╕тиц╕, особливо якщо пор╕внювати з╕ 100-р╕ччям нашо╖ держави та 70-р╕ччям НАТО (в╕дзначатиметься наступного 2019 року, – ред.), але можу сказати, що при╓мно здивований швидк╕стю адаптац╕╖ НАТО до нових обставин, що складаються у ╢вроп╕. Див╕ться, в 2014 роц╕ в Уельс╕ прийняли р╕шення, що потр╕бно зм╕нюватися в план╕ оборонно╖ пол╕тики, вкладати б╕льше ресурс╕в. ╤ перший етап цих зм╕н був пройдений за к╕лька рок╕в. Але як справедливо сказав Бен Ходжес на конференц╕╖, досягнутий р╕вень не ╓ останн╕м рубежем ╕ треба йти дал╕. Сво╖ збройн╕ сили пост╕йно потр╕бно розвивати, вкладати в них ресурси. Тут вже пошлюся на ╕ншого сп╕кера нашо╖ панел╕: «Дуже дешево – говорити, але дорого – д╕яти ╕ захищати свободу...».
Р╕шення, прийняте п╕зн╕ше, вже у 2016 роц╕ у Варшав╕ про додатковий захист союзник╕в НАТО на сх╕дних рубежах, дуже допомогло нам, ╕ було надзвичайно важливим для всього Балт╕йського рег╕ону. Воно, це р╕шення, показало, як зм╕нився НАТО, ╕ як д╕╓ на практиц╕ трансатлантична сол╕дарн╕сть. В╕йськов╕ групи, розм╕щен╕ в Балт╕╖, зокрема в Латв╕╖ – ╕деальний приклад союзницьких в╕дносин. Тут представлен╕ Канада (зд╕йсню╓ кер╕вництво батальйоном НАТО в Латв╕╖, – ред.); кра╖ни з П╕вдня ╢вропи – ╤спан╕я, ╤тал╕я; балканськ╕ кра╖ни – Словен╕я, Албан╕я; кра╖ни Центрально╖ ╢вропи – Словаччина ╕ Польща. До реч╕, в сам╕й Польщ╕ також розташован╕ додатков╕ частини НАТО, наш╕ союзн╕ сили. ╤ це – нагальна необх╕дн╕сть.
НАПРОТИ КОРДОН╤В ЛАТВ╤╥ БАЗУ╢ТЬСЯ НАЙБ╤ЛЬШ БО╢ЗДАТНА ЧАСТИНА РОС╤╥
- Як╕ небезпеки можуть загрожувати Латв╕╖?
- Ми дивимося на те, що в╕дбува╓ться у наших сх╕дних кордон╕в. Ми бачимо, як╕ масштаби навчань, як розвива╓ться в╕йськова ╕нфраструктура. Так вже нам «пощастило» з розташуванням, але найб╕льш бо╓здатна в╕йськова частина РФ, 76-а десантна див╕з╕я, базу╓ться в Псков╕ – напроти наших кордон╕в. Та сама, п╕дрозд╕ли яко╖ брали участь у вс╕х останн╕х во╓нних конфл╕ктах Рос╕╖ – Чечня, Груз╕я, Укра╖на, Сир╕я... Скр╕зь! У безпосередн╕й близькост╕ в╕д наших кордон╕в, за 27 к╕лометрах, розташована вертол╕тна база п╕д Островом (м╕сто Псковсько╖ област╕, аеродром Верета. – ред.). При цьому ми пост╕йно чу╓мо в╕д кер╕вництва збройних сил Рос╕╖, починаючи з м╕н╕стра, що вони в Зах╕дному в╕йськовому окруз╕ розм╕стять ще б╕льше солдат╕в, л╕так╕в, ╕ншо╖ в╕йськово╖ техн╕ки. Дуже турбують також раптов╕ в╕йськов╕ навчання, про яких нас взагал╕ не попереджають ╕ в яких бере участь велика к╕льк╕сть солдат╕в ╕ озбро╓нь...
М╕ж двома «холодними в╕йнами» був пер╕од, коли ми, обл╕таючи наш╕ кордони, не бачили рос╕йських стратег╕чних бомбардувальник╕в. А зараз ╖х бачать не т╕льки в Балт╕╖, але нав╕ть б╕ля португальських кордон╕в. Ми бачимо, що на сво╖х навчаннях Рос╕я в╕дпрацьову╓ процедури, як╕ необх╕дн╕ у раз╕ застосування ядерно╖ збро╖. Тому природно, що НАТО пост╕йно ставить перед Рос╕йською Федерац╕╓ю питання про транспарентн╕ть. Щоб розум╕ти ситуац╕ю, нам потр╕бна ╕нформац╕я. З нашого боку все ч╕тко прописано: як╕ будуть навчання, де, ск╕льки людей у них братимуть участь: при╖жджайте, див╕ться. Так само працю╓ наш Догов╕р щодо в╕дкритого неба. Рос╕йськ╕ ╕нспектори при╖жджають, ми ╖м все показу╓мо.
- Чи ╓ така ж в╕дкрит╕сть з ╕ншого боку?
- На жаль, нема╓. Але ми спод╕ва╓мося, що з часом нам все ж надаватимуть б╕льш повну ╕ точну ╕нформац╕ю, щоб у нас не було надм╕рно╖ стурбованост╕. Взагал╕ наш╕ сх╕дн╕ сус╕ди люблять багато говорити про п╕дрозд╕ли союзник╕в, розташованих у нас. Але при цьому лукавлять, замовчуючи, як╕ частини ╕ в як╕й к╕лькост╕ при цьому розм╕щен╕ на ╖хньому боц╕.
Повертаючись до теми ядерно╖ збро╖... Була ц╕кава ситуац╕я, коли голова Ради Федерац╕╖ Рос╕╖ Валентина Матв╕╓нко ╖здила на святкування 70-р╕ччя П╕вн╕чно╖ Коре╖ (8 вересня. – ред.). П╕сля параду вона сказала: «Ну, ось бачите, вони не представили бал╕стичн╕ ракети з ядерними бо╓головками. Отже, у них лише оборонн╕ ц╕л╕». У такому раз╕ дивно, чому завжди на парадах на Красн╕й площ╕ ми бачимо бал╕стичн╕ ракети з ядерними бо╓головками. Що це значить, за лог╕кою Матв╕╓нко, що у них ╓ як╕сь ╕нш╕ завдання, кр╕м оборонних?.. В ц╕лому, ситуац╕я зараз непроста. Ми бачимо, що кра╖ни балт╕йського рег╕ону, як╕ не входять в НАТО – так╕, як Швец╕я, Ф╕нлянд╕я – нин╕ теж намагаються зм╕цнити свою обороноздатн╕сть. Швец╕я поверта╓ в╕йськов╕ частини на остр╕в Готланд, в кра╖н╕ в╕дновлено строкову службу, ухвалюються конкретн╕ плани щодо розвитку збройних сил, переозбро╓ння. Д╕╓ ╕ ф╕нська сторона – разом з╕ Швец╕╓ю вони п╕дписали стратег╕чний догов╕р з╕ Сполученими Штатами на випадок кризово╖ ситуац╕╖. ╢ ╕ так╕ гран╕ партнерства. Тож воно за вс╕ма напрямами ста╓ б╕льш ╕нтенсивним.
СП╤ВПРАЦЯ З УКРА╥НОЮ ╤ ДРУЖБА З В╤РАСТЮКОМ
- Розкаж╕ть, будь ласка, про сп╕впрацю з Укра╖ною.
- Ми ╕нтенсивно працю╓мо з укра╖нською стороною. Мен╕ запам'яталося, як я перший раз був в Укра╖н╕ разом з колегами з Литви, Естон╕╖ та Польщ╕. Ми тод╕ по╖хали на велику базу для навчання п╕д Львовом (Явор╕вський в╕йськовий пол╕гон. – ред.). Перша думка, яка в мене тод╕ з'явилася: чого ми можемо навчити кра╖ну, людей, як╕ зараз проходять через реальн╕ бойов╕ д╕╖?.. Але нам сказали в Укра╖н╕: «Н╕-н╕. Ми хочемо будувати нов╕ збройн╕ сили за стандартами НАТО. ╤ нам дуже важлива ваша допомога, ваша система навчання, допомагайте нам це впроваджувати». Я був здивований такою наполеглив╕стю ╕ одночасно радий, що ми можемо в чомусь допомогти Укра╖н╕.
Наступний пункт – це допомога вашим в╕йськовослужбовцям, як╕ були поранен╕ ╕ зараз в╕дновлюють сво╓ здоров'я тут, в Латв╕╖, в нашому спец╕ал╕зованому реаб╕л╕тац╕йному центр╕.
Також я радий, що вже другий р╕к ╓ можлив╕сть запросити до нас укра╖нських д╕тей, у яких ╓ загибл╕ в с╕м'ях. Я сам тор╕к брав участь у цьому заход╕ – це дуже емоц╕йна под╕я...
Ми д╕лимося досв╕дом в орган╕зац╕╖ служби капелан╕в ╕ системи психолог╕чно╖ п╕дтримки – це дуже важлива робота, що приносить конкретний результат. Головний капелан нац╕ональних збройних сил Елмарс (Пляв╕ньш. – ред.) в╕дправив 11 конво╖в гуман╕тарно╖ допомоги. Ну ╕, звичайно ж, ви правильно зазначили, що, в свою чергу, ми ма╓мо змогу вчитися у вас конкретного досв╕ду в умовах во╓нних д╕й. Скаж╕мо, робота в╕йськових медик╕в – це дуже дорогий, безц╕нний досв╕д, оплачений кров'ю. Впевнений, що наша сп╕впраця ╕ надал╕ буде такою же всеб╕чною, обоп╕льно продуктивною.
- Чи ╓ у вас як╕сь особлив╕ контакти, друз╕ в Укра╖н╕?
- Звичайно, склалися як╕сь особист╕ вза╓мини з колегами, людьми, з якими я сп╕лкуюся з профес╕йних потреб – м╕н╕стр оборони (Степан Полторак. – ред.), кер╕вник Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни (Юр╕й Аллеров. – ред.). Взагал╕ у мене ╓ багато знайомих в Укра╖н╕, але, на жаль, останн╕м часом я не маю можливост╕ бачитися з ними так само регулярно, як ран╕ше. Наприклад, Василь В╕растюк – у нас з ним добр╕ сп╕льн╕ спогади, великий сп╕льний шлях пройдено (знаменитий укра╖нський спортсмен, як ╕ Бергман╕с, багато рок╕в займався силовим спортом. – ред.). Мо╖ друз╕, коли я опиняюся в Ки╓в╕, завжди рад╕ допомогти. Той же Вася в одн╕й складн╕й ситуац╕╖ з мо╖м здоров'ям дуже допом╕г. Я дуже ц╕ную так╕ в╕дносини ╕ завжди про них пам'ятаю...
А коли побував минулого року на святкуванн╕ Дня незалежност╕ Укра╖ни, я подумав – ╕ це були мо╖ особист╕ в╕дчуття – що Рос╕я (у 2014 роц╕. – ред.) зробила найб╕льшу стратег╕чну помилку у сво╖й ╕стор╕╖.
Олег КУДР╤Н

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20447

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков