Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 05.10.2018
ПРАГНЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТ╤

“Коли несправедлив╕сть ста╓ законом, спротив ╖й ста╓ обов'язком”
(Томас Джеферсон)

Два дн╕ тому в Б╕лоп╕льському районному суд╕ Сумсько╖ област╕ нарешт╕ розпочато слухання в судовому процес╕ щодо справи № 592/7744/18 про розг╕н Сумського ╢вромайдану — под╕й, що в╕дбулися в Сумах ще 26-27 с╕чня 2014 року. Тод╕ сп╕вроб╕тники м╕л╕ц╕╖ жорстко в╕дреагували на зах╕д групи протестуючих до прим╕щення Сумсько╖ обласно╖ Ради. Тринадцятеро з них були заарештован╕, ще б╕льша к╕льк╕сть постраждала в╕д палиць м╕л╕ц╕янт╕в.
Нам кажуть, що сл╕дство тривало упродовж вс╕х цих чотирьох рок╕в. Немалий в╕дтинок часу, чи не так? Достатн╕й, аби за бажання можна було встановити щонайменш╕ детал╕ то╖ ганебно╖ под╕╖, вс╕х ╖╖ ф╕гурант╕в. Та, схоже, з бажанням якраз ╕ проблеми. Його в╕дсутн╕сть ясно проступа╓ кр╕зь обт╕чн╕ формулювання правоохоронц╕в, прокурор╕в, красномовно п╕дтверджу╓ться в╕дмовою судд╕в в╕д участ╕ в процес╕.
З самого початку л╕та ця справа мандру╓ судами в пошуках судд╕, що в╕дважиться взятися за не╖. Спершу був Ковпак╕вський районний суд м╕ста Сум, де тамтешн╕ судд╕ дружно подали заяви про самов╕дв╕д. ╥х заяви були задоволен╕. Пояснення тому банальне: з╕ сл╕в судд╕-допов╕дача зазначеного суду пана Владислава Костенка, причиною самов╕двод╕в було те, що “...певн╕ под╕╖ мали м╕сце в Ковпак╕вському суд╕... п╕д час розгляду провадження повинн╕ бути допитан╕ деяк╕ судд╕ Ковпак╕вського районного суду, ╖х пом╕чники...” .
Як вам, м╕й читачу, ц╕ обт╕чн╕ формулювання: “певн╕ под╕╖”, “деяк╕ судд╕”? Неважко здогадатися, що тими евфем╕змами пан суддя прикрива╓ дотичн╕сть судд╕в до незаконних затримань, засудження опонент╕в януковицького режиму, ╓дина вина яких полягала в тому, що зайшли до прим╕щення облради — органу представницько╖ влади, призначення якого, в╕дпов╕дно до Конституц╕╖, — неухильно виконувати волю народу. В тому випадку й волю тих, хто вимагав в╕дсторонення в╕д влади злочинного режиму.
З “деякими суддями” ще сумн╕ше. Виходить так, що окр╕м тих “деяких” в Ковпак╕вському суд╕ ╕нших ╕ не було...
Дал╕ ухвалою Апеляц╕йного суду справу було передано до Зар╕чного районного суду м╕ста Сум. Але й у тому суд╕ не знайшлося жодно╖ можливост╕ утворити бригаду судд╕в для розгляду нашого провадження. За ╕нформац╕╓ю, наданою речницею цього суду пан╕ Натал╕╓ю Сидоренко, ╕ тут, як до того в Ковпак╕вському районному суд╕, в╕дразу четверо судд╕в (п.п. Климашевська ╤.В., Янголь ╢.В., Сиб╕льов О.В. та Шершак М.╤.) написали заяви про самов╕дв╕д. Про причини самов╕дводу можна лише здогадуватись.
Нарешт╕, наприк╕нц╕ л╕та ухвалою Апеляц╕йного суду Сумсько╖ област╕ справу було передано до Б╕лоп╕льського районного суду. П╕дготовче зас╕дання головуюча суддя пан╕ Свиргуненко Ю.М. призначила на десяту тридцять ранку в╕вторка, 2 жовтня. Того дня на стоянц╕ об╕ч суду б╕лоп╕льц╕ могли бачити небуденну виставку блискучих авт╕вок. Н╕-н╕, на них прикотили не позивач╕, не потерп╕л╕ в час╕ тих с╕чневих под╕й, нав╕ть не св╕дки. В судов╕й зал╕ можна було бачити лише п'ятьох (з дев'яти) звинувачуваних, включно з колишн╕м прокурором област╕ паном Б╕локонем, та почет ╖х захисник╕в.
Зрештою, як би там не було, провадження по справ╕ таки розпочалось. Проте, вже за годину пан╕ суддя була змушена... закрити зас╕дання. Причиною такого р╕шення стала, як зазначено на сайт╕ Б╕лоп╕льського районного суду: “...неявка обвинувачених, потерп╕лих, цив╕льного позивача, цив╕льного в╕дпов╕дача, а також неналежним п╕дтвердженням прокурором сво╖х повноважень щодо участ╕ в даному крим╕нальному провадженн╕”.
Про причини в╕дсутност╕ потерп╕лих неважко здогадатися: там, де за справу побоюються братися судд╕, що перебувають п╕д особливим захистом закону, перес╕чний громадянин почува╓ться геть беззахисним. З четв╕ркою обвинувачених теж все зрозум╕ло: тут будь-яке звол╕кання на руку. Але ж зас╕дання було про╕гнороване нав╕ть... стороною звинувачення! Коментуючи наступного дня в╕дсутн╕сть на першому ж зас╕данн╕ ц╕╓╖ резонансно╖ справи свого представника, заступник начальника Головного сл╕дчого управл╕ння, начальник управл╕ння спец╕альних розсл╕дувань Генерально╖ прокуратури Укра╖ни пан Горбатюк виправдовувався тим, що п╕сля п'ятого чи й шостого зриву судового розгляду справи в його в╕домств╕ гадали, що й це зас╕дання не в╕дбудеться. Х╕д думок досв╕дченого пана прокурора простий: вже якщо поважн╕ судд╕ к╕лькох суд╕в обласного центру в╕дхрестилися в╕д розгляду справи, то чого можна було чекати в╕д судд╕ якогось занюханого пров╕нц╕йного суду. Така от лог╕ка. Але у всякого правила ╓ винятки, а у пров╕нц╕йних судах також трапляються судд╕, здатн╕ на перше м╕сце ставити закон.
На сьогодн╕ на сайт╕ суду розм╕щено ось таку ╕нформац╕ю: “П╕дготовче судове зас╕дання в крим╕нальному провадженн╕ за обвинувальним актом за фактами незаконного перешкоджання у с╕чн╕ 2014 року орган╕зац╕╖ та проведення збор╕в та м╕тинг╕в у м. Суми шляхом безп╕дставного притягнення громадян, як╕ приймали в них участь, до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ та тримання ╖х п╕д вартою в якост╕ м╕ри запоб╕жного заходу, а також за фактом вчинення перевищення влади та службових повноважень, зав╕домо незаконного затримання, за ознаками крим╕нальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 372, ст. 340, ч. 2 ст. 343 КК Укра╖ни, в╕дкладено на 14.00 годину 24 жовтня 2018 року у зв’язку з неявкою обвинувачених, потерп╕лих, цив╕льного позивача, цив╕льного в╕дпов╕дача, а також неналежним п╕дтвердженням прокурором сво╖х повноважень щодо участ╕ в даному крим╕нальному провадженн╕”.
Висновки з под╕й, що розгортаються довкола розгляду ц╕╓╖ справи, робити читачам. Про як╕сть охоронц╕в, як ми вже розум╕╓мо, зовс╕м не наших прав — вс╕х тих м╕л╕ц╕янт╕в-пол╕ц╕янт╕в, прокурор╕в, про як╕сть судово╖ системи, де судд╕ здеб╕льшого в╕дстоюють не право ╕ справедлив╕сть, а незм╕нн╕ ╕нтереси, по сут╕, привладно╖ маф╕╖, не моргнувши оком “п╕дмахують” неправом╕рн╕ р╕шення на ╖╖ користь.
Хтось скаже, мовляв, автор згущу╓ кольори, з окремо╖, непоказово╖ справи виводить далекосяжн╕, далек╕ в╕д д╕йсност╕ висновки. Н╕-н╕, автор лишень виклада╓ тут факти. А якщо й д╕литься сво╖ми роздумами, то н╕кому не нав'язу╓ ╖х. Чи ╓ те, що в╕дбува╓ться сьогодн╕ в судах, показовим, характерним для ц╕ло╖ системи? На бачення автора, безсумн╕вно. Перебуваючи сам в к╕лькох судових процесах, можу стверджувати, що судова система Краю ╓ викривленою, ма╓ мало сп╕льного з правом, тим б╕льше, з╕ справедлив╕стю. ╤ хоча в ╖╖ авг╕╓вих стайнях ╕ трапляються часом порядн╕ судд╕, р╕дк╕сн╕ винятки лише п╕дтверджують невт╕шне правило. Докази? Ось к╕лька.
В справ╕ про незаконно невиплачену за п╕вроку зароб╕тну плату власкоров╕ Буту суди як першо╖ так ╕ друго╖ ╕нстанц╕╖ в╕дмовили у задоволенн╕ його позову до ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво». В╕дмовили непереконливо, адже в ╖х розпорядження було надано неспростовн╕ докази того, що ╕ п╕сля червня 2016 року той власкор продовжував сумл╕нно виконувати сво╖ обов'язки до зв╕льнення (20.12. 2016), щотижня публ╕куючи в «Кримськ╕й св╕тлиц╕» чергову статтю. Власне, продовжу╓ публ╕кувати й дос╕, через майже три роки п╕сля зв╕льнення. В╕дмовили попри неспростовн╕ докази безп╕дставност╕ вимог кер╕вника вищезгаданого видавництва пана Щекуна пересилати кореспонденц╕╖ до створено╖ ним в Ки╖в╕ газетки з вкраденим в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕м'ям. При тому, судд╕в ан╕трохи не збентежила н╕ в╕дверта олжа кер╕вника ДП НГЖВ про н╕бито пере╖зд редакц╕╖ «КС» до Ки╖ва (окр╕м одн╕╓╖ особи, весь трудовий колектив «Кримсько╖ св╕тлиц╕», як ╕ арх╕в газети, залишився в Криму). Судд╕в не збентежило, що зв╕льнення трудового колективу в╕дбулося з численними порушеннями трудового законодавства. Не збентежило, що газетка пана Щекуна, окр╕м свого м╕зерного тиражу, окр╕м недосяжност╕ для кримського читача, ╓ фактично незаконною: вида╓ться всупереч прямому застереженню ст. 20 закону Укра╖ни “Про друкован╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖”, що в правов╕й держав╕ мало б тягнути за собою в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно пункту 7 частини друго╖ статт╕ 41 в редакц╕╖ Закону N 1107-IV (1107-15 ) в╕д 10.07.2003 р. Мало б. Але наш╕й п╕дсл╕пуват╕й та ще й ялов╕й Юстинц╕ до того байдуже...
Ось ╕нший приклад. Оф╕ц╕йно в╕дмовившись ще в 2014 роц╕ в╕д нав'язуваного окупантом громадянства, в╕дпов╕дно, ╕ в╕д вчетверо б╕льшо╖ пенс╕╖, автор цих рядк╕в вже восени того ж року звернувся до в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду Укра╖ни на материку з проханням поновити пенс╕йн╕ виплати, як╕ були припинен╕ в травн╕ 2014 року. Зам╕сть того, аби негайно поновити виплату пенс╕╖ на п╕дстав╕ електронно╖ пенс╕йно╖ справи, службовц╕ ПФУ взялися витребовувати з Криму паперову пенс╕йну справу. Те робилося, зв╕сно ж, “не задля зиску,” - як приказував колись незабутн╕й ╕льфо-петр╕вський отець Хведор, але за вел╕нням велемудрого каб╕нету пана Яценюка, який, певно прим╕ряючись до себе, побоювався, аби отримуючи ситу укра╖нську пенс╕ю на материку, шахраюват╕ нерезиденти не стали б до╖ти ще й Хведерац╕ю. А що? З╕ стратег╕чним партнером поводитися треба саме з повагою. Тож н╕чого, що пан Яценюк партнером вважа╓ не сп╕вв╕тчизника, а окупанта? Хоча, може, то й природно. Аж кажуть англ╕йц╕, що пташка пташку за п╕р'ячком п╕зна╓...
Як би там не було, п╕сля трьох принизливих прохань, зливши “стратег╕чному партнеру” ╕нформац╕ю про м╕сцеперебування на материку (вже п╕зн╕ше д╕знався, що ПФУ зливав “партнеров╕” ╕нформац╕ю нав╕ть на тих, хто воював на Донеччин╕), проковтнувши при тому формулювання ПФРФ про “припинення пенс╕йних виплат у зв'язку з пере╖здом пенс╕онера в ╤НШУ ДЕРЖАВУ”(на нього посилались в сво╖х р╕шеннях суди двох ╕нстанц╕й, в╕дмовляючи мен╕ у виплат╕ заборгованих кошт╕в за в╕с╕м м╕сяц╕в), через чотирнадцять м╕сяц╕в в╕д першого звернення паперова справа, нарешт╕, опинилася на материку. Здавалося б, вс╕м понев╕рянням край. Та де там... Все лише починалося.
Виплативши борг зам╕сть 19 лише за 11 м╕сяц╕в, ПФ подальш╕ виплати припинив, оск╕льки шалапутний пенс╕онер подався у газетяр╕, яким, як в╕домо, пенс╕╖ не платять. Коли ж п╕сля зв╕льнення з то╖ роботи, повернувшись вчергове з Криму, той знову вдався до пенс╕╓давц╕в за в╕дновленням сво╖х пенс╕йних виплат, йому було сказано, що його пенс╕йн╕ виплати призупинен╕ на п╕вроку постановою тепер вже гройсман╕вського кабм╕ну за те, що засид╕вся в сво╓му кримському ма╓тку набагато довше, ан╕ж в╕дм╕ряно в╕д кабм╕н╕вських щедрот. “Щедр╕сть” пана Гройсмана ╕ К? вражала, бо ж нав╕ть окупант виявився щедр╕шим, дозволяючи залишатися б╕ля с╕м'╖ на м╕сяць довше. Окр╕м того, та ж постанова (№ 365 в╕д 08.06.2018) вимагала принизливих пер╕одичних ╕дентиф╕кац╕й, забороняла залишати м╕сцеперебування на материку б╕льш н╕ж на 10 дн╕в без пов╕домлення про те ком╕с╕й, створених при управл╕ннях соц╕ального захисту населення. По сут╕, нав╕сивши на переселенц╕в ярлик ТПО, вона закр╕пачувала ╖х.
Не бажаючи миритися з тим ганебним приниженням, розпрощався з банком, який за╖кнувся про ╕дентиф╕кац╕ю, написав заяву про вих╕д з бази даних ТПО. Власне, н╕коли й не сприймав себе перем╕щеною особою. Адже н╕хто н╕куди мене не перем╕щував. В╕дмовившись в╕д окупац╕йного громадянства, змушений, щоправда, раз у п╕вроку на три м╕сяц╕ вибиратися з Криму. Але то м╕й виб╕р. Натом╕сть, витребувавши з Криму ориг╕нал мо╓╖ пенс╕йно╖ справи, маючи ╖╖ в сво╓му розпорядженн╕ ще з 2015 року, ПФ Укра╖ни не ма╓ жодних законних п╕дстав трактувати мене якось ╕накше, ан╕ж громадянином Укра╖ни, пенс╕онером, щодо якого ма╓ ч╕тко визначен╕ Конституц╕╓ю та законами обов'язки. Здавалося б, ситуац╕я гранично проста ╕ зрозум╕ла, чи не так? Так, та не зовс╕м. Спираючись на криву милицю постанови № 365, спродуковано╖ п╕вграмотними п╕дручними пана Гроймана — п╕дзаконного акту, який, попри те, що в╕н суперечить законам, Конституц╕╖ Укра╖ни, попри те, що в ряд╕ сво╖х положень грубо порушу╓ Европейську конвенц╕ю про права людини, ПФ Укра╖ни вперто ╕ нев╕дпорно керу╓ться в сво╖х стосунках з пенс╕онерами з окупованих територ╕й саме нею. Пенс╕я, не виплачувана авторов╕ цих рядк╕в вже упродовж одинадцяти з половиною м╕сяц╕в — ганебний доказ тому.
До чого вся ця довга й недоладна ╕стор╕я, коли стаття про суди? До того, що серв╕льн╕ суди, попри формальну незалежн╕сть, ╕ тут в╕дтанцьовують ╕нтереси привладно╖ маф╕╖, а отже, ╓ ╖╖ частино. Минулор╕чний суд поновив пенс╕йн╕ виплати аж за три м╕сяц╕. У виплат╕ “замилено╖” пенс╕╖ за в╕с╕м м╕сяц╕в 2014 року та компенсац╕╖ завдано╖ незаконними д╕ями нематер╕ально╖ шкоди - в╕дмовив. Цьогор╕чний суд, р╕шення якого чекав упродовж чотирьох м╕сяц╕в в╕д подання позову, зам╕сть в╕дновлення пенс╕йних виплат, компенсац╕╖ нематер╕ально╖ шкоди та виплату заборгованого за листопад 2017-травень 2018 рр., вир╕шив... поновити пенс╕йн╕ виплати лише з листопада минулого року по травень нин╕шнього. В решт╕ вимог в╕дмовив. Вих╕д за меж╕ позовних вимог, порушення матер╕ального ╕ процесуального права, в╕дм╕тання з порогу вимог компенсац╕╖ нематер╕ально╖ шкоди, намагання змусити сплачувати судовий зб╕р нав╕ть в тих випадках, де закон зв╕льня╓ позивача в╕д його сплати — все те, разом з тим, що наше законодавство виписане таким чином, що в багатьох моментах дозволя╓ крутити ним, як циган сонцем, робить в╕тчизнян╕ суди неефективними, п╕дрива╓ до них дов╕ру в очах сусп╕льства. Таке становище ╓ неприйнятним, б╕льше того — вкрай небезпечним. Адже там, де вбивають в╕ру у справедливий суд, рано чи п╕зно приходить суд Л╕нча.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20445

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков