Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...


СНИ ЯК Д╤ЙСН╤СТЬ В ОН-ЛАЙН╤
Це см╕хотворче видання вийшло цьогор╕ч ╕з запор╕зького видавництва «Дн╕провський...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 05.10.2018
ОСТР╤В МАМАЯ

Анатол╕й КАЧАН

ОСТР╤В МАМАЯ
Нащадкам козак╕в Буго-╫ард╕всько╖ паланки В╕йська Запорозького
 1
До нас у дн╕ кв╕тучих трав
Козак з легенди зав╕тав.
 Настро╖в кобзу голосну
 ╤ знов торкнув дзв╕нку струну.
 А к╕нь стояв б╕ля в╕кна
 ╤ слухав, як бринить струна.
 
Козак-кобзар нам бив чолом,
А к╕нь – копитом п╕д в╕кном.
 Козак-кобзар на кобз╕ грав,
 А к╕нь ╕ржав ╕ гарцював.

– Хто ж цей козак? – А пригадай…
Звичайно, це козак Мамай,
 Якого куля не бере,
 А як загра╓ – серце мре…
 . . .
В╕н народився у степах.
 Там на порогах ╕ навкруг
 Реве в гран╕тних берегах
 ╤ точить скел╕ р╕чка Буг.

Та н╕ бурхлива теч╕я,
 Ан╕ безжал╕сн╕ роки
 Не стерли остр╕в Мамая
 В долин╕ Божо╖ р╕ки.

На тому остров╕ Мамай
 Сп╕вав п╕д дубом в╕ковим
 П╕сн╕ про С╕ч ╕ про Дунай,
 Де в╕н гуляв конем сво╖м.

В Купальську н╕ч за джерелом
 Знайшов в╕н папорот╕ цв╕т –
 ╤ став Мамай чар╕вником,
 Якого ще не бачив св╕т.

З тих п╕р в╕н ясно розум╕в
 Без допомоги тлумача
 Шум явор╕в ╕ комиш╕в,
 Знав мову вовка ╕ сича.

П╕д час навали ворог╕в
 В╕н зам╕сть кобзи шаблю брав,
 А кул╕ на льоту ловив
 Або ж назад ╖х завертав.

 Про Мамая-чар╕вника,
 Про славу тих козацьких дн╕в
 Вдень ╕ вноч╕ шумить р╕ка
 Пом╕ж гран╕тних берег╕в.

 2
– А як же звуть його коня,
Коня, що зайця обганя
 ╤ креше ╕скри з-п╕д копит,
 Немов кресалом об гран╕т?
 
– Коли цей коник п╕д в╕кном
Ще не дружив ╕з козаком,
 А був лошатком-стригунцем,
 Його назвали Воронцем.
 Тепер це блискавка ╕ гр╕м,
 А козаков╕ – побратим…
 . . .
╤з вороним конем Мамай
Перепливав Дн╕про й Дунай
 ╤ боронив в╕д ворог╕в
 Прекрасну землю козак╕в –
 В╕д чорноморських берег╕в
 До г╕р карпатських ╕ л╕с╕в.

Там, де Говерла* на плечах
Трима╓ неба син╕й дах,
 В╕н разом з Довбушем гуляв,
 Чорт╕в, перевертн╕в ганяв.
 А П╕п ╤ван благословив
 Кра╖ну в╕льних козак╕в.

Мамай в╕дв╕дав серед г╕р
 ╤ полонину Драгобрат,
 ╤ синьоокий Синевир**–
 Недремне око г╕р Карпат.

Та зв╕дусюди з Воронцем
 Вони верталися завжди
 В козацький ╫ард ╕з остр╕вцем
 Серед бурхливо╖ води.
 
 Там ╕ сьогодн╕ теч╕я
 Шумить про славу Мамая.
 
* Говерла, П╕п ╤ван або Чорна Гора –
 вершини укра╖нських Карпат.
** Синевир – озеро на Закарпатт╕,
 яке ще називають Морським оком.

УКРА╥НСЬКА ЛЕГЕНДА
Серед наших нац╕ональних легенд, вкор╕нених у прадавню ╕стор╕ю, Мамай ма╓ особливий статус: кобзаря, в╕дважного во╖на-характерника, а понад усе захисника народу. Недарма ще якихось сто рок╕в тому чи не в кожн╕й селянськ╕й хат╕ поблизу ╕кон поглядав на ╖╖ господар╕в вусатий козак з кобзою в руках, шаблею напохват╕ та в╕рним конем на задньому план╕. ╤ хоч чимало ╕сторик╕в походження Мамая пов’язують ╕з безсл╕дно зниклими половцями, саме укра╖нц╕ зберегли в душ╕ його неповторний образ.
Мамай назавжди прописався ╕ в нашому фольклор╕ та писан╕й л╕тератур╕. Свого часу не оминув козака-характерника ╕ я, написавши в╕ршований роман «Мамай». ╤ добре, що один ╕з пров╕дних сучасних поет╕в Анатол╕й Качан зробив спробу переселити Мамая на терени л╕тератури для юних читач╕в. Невелика балада «Остр╕в Мамая» з ╖╖ сп╕вучою образною мовою – тому св╕дчення. А те, що поет «прописав» легендарного козака-характерника до р╕дного степового Причорномор’я, де знаходилася найвпливов╕ша Буго-Гард╕вська паланка В╕йська Запорозького, а на р╕чц╕ й нин╕ ╓ остр╕в Мамая, так зробити це ╕ сам Бог вел╕в. Бо т╕ кра╖ були колискою запорозького козацтва, що безсумн╕вно мало сво╖х характерник╕в Мама╖в.
Добре було б авторов╕ розширити цю тему, бо вона завжди актуальна, оск╕льки Укра╖на в╕чно залиша╓ться на протягах ворожих в╕тр╕в.
Леон╕д ГОРЛАЧ, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖

ГАЗЕТА "Р╤ДНЕ ПРИБУЖЖЯ" - ФАБРИКОВ╤Й Т. М. (28.08.2018)
Шановна Тетяно Микола╖вно!
У Ваш╕й газет╕ в╕д 28 червня ц. р. прочитав злободенну статтю археолога Миколи Товкайла про загрозу затоплення ╫ардового острова та ╕нших козацьких пам'яток Буго-╫ард╕всько╖ паланки В╕йська Запорозького.
Привернути увагу до славного минулого козацького ╫арду ╓ мотивом написання мого в╕рша-легенди "Остр╕в Мамая" – див. Додаток.
Можливо, цей тв╕р зац╕кавить "РП" як сво╓р╕дний в╕дгук на статтю М. Товкайла. Адже ╕з виступ╕в на Микола╖вщин╕ переконався як мало знають про козацький ╫ард, зокрема в школах област╕.
З повагою – Анатол╕й Качан
***
Див. статтю М. Товкайла «П╕д загрозою затоплення опинилися останн╕ ╕сторичн╕ ландшафти Запорозько╖ С╕ч╕» в газет╕ «Р╕дне Прибужжя» в╕д 16.08.2018:
http://rp.mk.ua/wp-content/uploads/2018/08/2018-08-16.pdf
***
Нижн╓ Побужжя… Ск╕фи, к╕ммер╕йц╕, сармати, стародавн╕ греки, римляни, татари, турки залишили тут сво╖ сл╕ди. Про ц╕ м╕сця згадують Гомер, Геродот, л╕тописц╕ Нестор та Сам╕йло Величко. Ця територ╕я т╕сно пов’язана з ╕стор╕╓ю останнього в ╢вроп╕ св╕тського лицарського Ордену В╕йська Запор╕зького Низового та його держави – славного Запор╕жжя з╕ столицею С╕ч. Тут, над Бугом, знаходилось укр╕плення Гард – адм╕н╕стративний центр Буго-Гардово╖ паланки. Там, де П╕вденний Буг, пробива╓ дорогу серед залишк╕в прадавн╕х архейських г╕р Укра╖нського кристал╕чного щита, на п╕вноч╕ Микола╖всько╖ област╕ розташувалась земля на ймення Гран╕тно-степове Побужжя…
***
Збираючи легенди р╕дного краю в сел╕ Миг╕я (поблизу Первомайська), досл╕дники трохи з подивом з’ясували, що один з чисельних остров╕в на р. П. Буг називають Мама╓вим або островом Мамая. Цей факт викликав безл╕ч питань ╕ роздум╕в…
***
Осердя козацтва складали во╖ни-химородники, так зван╕ козаки над козаками – характерники, вищим щаблем в ╕╓рарх╕╖ яких ╓ сп╕вц╕-кобзар╕. Яскравим вт╕ленням такого во╖на-характерника, а в╕дтак ╓дност╕ двох заглавних верств тогочасного сусп╕льства: в╕йськово╖ та духовно╖, якраз ╕ ╓ козак ╕з титулом-йменням «Мамай»…
Мамай: Легенди. Пошуки. Верс╕╖
http://h.ua/story/188128/#ixzz42Ds6NcXG (Автор – Анатол╕й Авд╓╓в)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20443

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков