Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3589)
З потоку життя (6827)
Душі криниця (3677)
Українці мої... (1499)
Резонанс (1578)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1749)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Галина ЛИТОВЧЕНКО: Я В╤ТРУ НЕ БОЮСЬ!
пропону╓мо нашому читачев╕ доб╕рку в╕рш╕в кримсько╖ укра╖нсько╖ поетеси, справжньо╖ майстрин╕...


МИХАЙЛО ЖАЙВОРОН: БУГ ЗАВЖДИ ПАМ'ЯТА╢ БОГА
(Реценз╕я на новий роман ╤гора Павлюка "Буг": Льв╕в: Св╕т, 2020. – 328 с.)


ВСЕХВАЛЬН╤ АПОСТОЛИ
12 липня — день вшанування Славних ╕ Всехвальних Першоверховних Апостол╕в Петра ╕ Павла.


В╕ра Ро╖к. ВИШИВКА - ЯК СИМВОЛ УКРА╥НИ
У кв╕тн╕ 2021 року виповниться 110 рок╕в в╕д дня народження нашо╖ славно╖ кримсько-полтавсько╖...


НЕПОВТОРНА Н╤Ч КУПАЛА
7 липня — Р╕здво ╤вана Хрестителя, у народ╕ — Купала, ╤вана Купала, яке у давн╕ш╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 28.09.2018
ВОЗДВИЖЕННЯ — ОС╤НН╢ СВЯТО

Наш╕ традиц╕╖

27 вересня — Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього. За церковним календарем, це свято належить до найвеличн╕ших. Як воно постало у церковн╕й ╕стор╕╖?..
У давн╕ часи римськ╕ ╕мператори прагнули знищити нав╕ть найменш╕ спогади про життя ╕ д╕яння ╤суса Христа, зруйнувати священн╕ м╕сця, де В╕н перебував. Зокрема ╕мператор Андр╕ан (початок II стол╕ття) наказав засипати землею священну гору Голгофу, а також гр╕б Господн╕й. На штучно створеному пагорб╕ язичники збудували святилище богин╕ Венер╕ та поставили статую бога Юп╕тера. Але минуло 200 рок╕в, ╕ християни знайшли м╕сце поховання ╤суса Христа та Хрест Божий. Ця под╕я сталася 326 року, за час╕в правл╕ння Костянтина Великого, першого з ╕мператор╕в, який припинив гон╕ння на християн.
За деякими переказами, було знайдено не один, а три хрести й дощечку з написом, зроблену за наказом Понт╕я Пилата, яку прикр╕пили до хреста роз╕п'ятого ╤суса. Щоб д╕знатися, на якому саме хрест╕ було роз╕п'ято Сина Божого, патр╕арх Макар╕й, учасник пошуку, почав по черз╕ прикладати кожен хрест до пок╕йного, адже поруч проходила похоронна процес╕я. ╤ коли на померлого поклали Хрест Божий, той в╕дразу ожив. Патр╕арх Макар╕й воздвиг (п╕дн╕с) цей Хрест над головами присутн╕х. Ус╕ поклонилися святин╕.
80-л╕тня цариця Гелена (Олена), мати Костянтина Великого, яка також брала участь у пошуку святин╕, власне, очолила пошуков╕ роботи, привезла ╕мператору часточку в╕д Хреста Господнього та знайден╕ цвяхи. Костянтин Великий в╕ддав наказ побудувати в ╢русалим╕ храм на честь Христового Воскрес╕ння. А п╕сля освячення храму, наступного дня, було встановлено святкування Воздвиження Чесного Хреста.
У народ╕ свято називають Здвиження. В╕д цього дня птахи масово в╕дл╕тають у вир╕й, настають похолодання, бо “земля движеться до зими”. Зм╕╖ збираються у кубла на зимову сплячку, шукають затишне м╕сце п╕д кор╕нням дерев. Тож, вважають, на Здвиження краще до л╕су не ходити.

У ЦЕЙ ДЕНЬ — БАГАТО ╤МЕНИННИЦЬ!

Свято В╕ри, Над╕╖, любов╕ ╕ Соф╕╖ — 30 вересня — у народному побут╕ (╕ не т╕льки укра╖нц╕в) вважа╓ться всесв╕тн╕м днем ╕менинниць. Адже ц╕ ж╕ноч╕ ╕мена, що символ╕зують християнськ╕ чесноти ╕ мудр╕сть, таки довол╕ поширен╕...
Свят╕ мучениц╕ жили в Рим╕ у II стол╕тт╕, за час╕в правл╕ння ╕мператора Андр╕ана. Соф╕я, вдова-християнка, сама виховувала д╕тей — В╕ру, дванадцяти рок╕в, Над╕ю, десяти рок╕в, ╕ Любов, дев'яти рок╕в. Змалку вони навчилися читати ╢вангел╕╓, ╕ це надавало ╖м снаги, сили ╕ твердост╕ духу.
Одного разу про цю християнську с╕м'ю дов╕дався жорстокий ╕мператор-язичник Андр╕ан ╕ викликав Соф╕ю до себе, погрожував ╖й страшними муками, смертю. Але Соф╕я не зреклася свого Бога. Тод╕ ╕мператор наказав ж╕нц╕-язичниц╕ наглядати за нею, а через три дн╕ викликав на суд.
Увесь цей час Соф╕я провела з донечками у розмовах про Господа. У призначений день прийшла з ними до ╕мператора Андр╕ана. Коли в╕н побачив юних д╕вчаток, почав благати Соф╕ю покаятися, вклонитися ╕долам, зректися в╕ри у свого Бога, нав╕ть об╕цяв удочерити д╕вчаток. Та вс╕ вони залишалися непохитними. Донечки Соф╕╖ стверджували, що в них ╓ т╕льки один Отець — Бог, ╕ заради Нього вони готов╕ постраждати.
Страшн╕ катування В╕ра, Над╕я ╕ Любов перенесли мужньо, не зреклися ╤суса Христа. Тод╕ ╕мператор наказав в╕друбати ╖м голови. Це сталося 137 року. Соф╕ю тортурам не п╕ддавали, вир╕шивши: з не╖ достатньо того, що вона побачила страшн╕ муки сво╖х донечок. Упевнившись, що жодн╕ знущання не зможуть похитнути ╖╖ в╕ри, правитель дозволив матер╕ забрати т╕ла д╕тей ╕ поховати. Соф╕я так ╕ зробила, а через три дн╕ сама померла на могил╕ донечок.
У VIII стол╕тт╕ ╖хн╕ мощ╕ були перенесен╕ з Риму в Ельзас, до церкви Ешо, де ╕ тепер покояться.
За фенолог╕чними спостереженнями, п╕сля цього дня ми переходимо в “глибоку ос╕нь”, а “п╕зня ос╕нь” наста╓ п╕сля Покрови.

╢ВМЕН╤Й ╤ ЯРИНА

Небесним покровителем першого дня жовтня ╓ отець-чудотворець, Святий ╢вмен╕й - ╓пископ Гортинський, який жив у VII стол╕тт╕.
Уже з молодих л╕т ╢вмен╕й (а це ╕м'я означа╓ милостливий, добрий) посвятив себе служ╕нню Богу, а весь св╕й ма╓ток роздав убогим та знедоленим. Для б╕дних ╕ сир╕т в╕н був справжн╕м батьком. Ус╕х дивували його велик╕ чесноти. Коли у християнств╕ стала ширитися монотел╕стська ╓ресь, ╢вмен╕й перебрався з острова Крит, де проживав, до Царгорода ╕ там публ╕чно виступив на захист Свято╖ В╕ри. За це його в╕дправили на заслання до Тива╖ди ╢гипетсько╖. Тут ╢вмен╕й  прославився багатьма чудами. Зокрема, за його молитвою припинилася тривала ╕ згубна спека. П╕сля смерт╕ ╢вмен╕я т╕ло чудотворця перенесли у м╕сто Раке, поблизу Гортин╕.
1 жовтня також вшановують преподобну Ярину. У народ╕ цей день називають “журавлиним л╕том” (в╕д сл╕в - лет╕ти, в╕дл╕тати). Кажуть: “Якщо на Ярини в╕длет╕ли журавл╕ у вир╕й, то на Покрову чекай мороз╕в; а як затримаються — зима ран╕ше, н╕ж на Афон╕ю (15 листопада) себе не покаже”.

ШУКАЙ ЩАСТЯ НА ТРОХИМА!

На 2 жовтня припада╓ свято Трохима, “непом╕тне” у церковному календар╕, але не в народному побут╕ укра╖нц╕в. Колись у цей день парубки ╕ д╕вчата обирали соб╕ пару, а то й сваталися, засилали старост╕в чи остаточно вир╕шували питання про шлюб.
Етнографи стверджують, що нав╕ть ╕снував спец╕альний обряд: п╕сля Семена (14 вересня) засилали старост╕в, а через м╕сяць, на Покрови (14 жовтня), справляли вес╕лля. Отож Трохим начебто стояв на п╕вдороз╕ м╕ж обома святами, нагадуючи молод╕, що пора вес╕ль не за горами. Тим паче, що за давньою традиц╕╓ю, м╕ж заручинами ╕ вес╕ллям ма╓ пройти м╕н╕мум м╕сяць часу. Таке правило продиктоване насамперед моральними принципами та нормами, а ще був час батькам д╕вчини ╕ сам╕й д╕вчин╕ пильн╕ше приглед╕тися до парубка. ╤, якщо на це були вагом╕ причини, в╕дмовитися в╕д вес╕лля, або ж, якщо все гаразд, ретельн╕ше приготуватися до нього. В╕дтак на Трохима парубки ╕ д╕вчата на виданн╕ мали остаточно з'ясувати: в╕зьмуть вони шлюб у цьому роц╕ чи ще погуляють на вечорницях.
У народ╕ кажуть: «На Трохима не проходить щастя мимо; куди ╕де Трохим - туди й щастя за ним».

БЕЗ КОЖУХА, ТА НА К╤НДРАТА?..

4 жовтня вшановують Святого апостола Кондрата з Магнис╕╖. ╤сторик церкви Святий ╢рон╕м пише, що в╕н був учнем апостол╕в. Його призначили ╓пископом в Атенах на м╕сце Публ╕я, який зак╕нчив сво╓ праведне життя мученицькою смертю. В Атенах Кондрат “в╕рою сво╓ю ╕ ревн╕стю з╕брав розс╕яну страхом Церкву”. Коли 126 року ╕мператор Андр╕ян прибув до Атен, Кондрат передав правителю листа “в оборон╕ християн”. Андр╕ян таки дослухався сл╕в ╓пископа ╕ видав указ, щоб не пересл╕дувати християн ╕ “не осуджувати без явних доказ╕в вини”. Але д╕я указу тривала недовго.
Згодом Кондрат став ╓пископом у Магнис╕╖, де погани ледь не до смерт╕ побили його кам╕нням. Пот╕м нап╕вживого кинули до в'язниц╕ ╕ заморили голодом. Так в╕н зак╕нчив сво╓ праведне життя мученицькою смертю у глибок╕й старост╕. Сталося це близько 130 року.
У народному побут╕ укра╖нц╕в з дня К╕ндрата (так його ще називають) починали готуватися до зими. Утеплювали “загатами” з кукурудзяного стебла, соломи, опалого сухого листя хати, дбали про зимовий одяг, в╕дпов╕дне взуття. Про тих, хто легковажив, казали: “Пустий господар по К╕ндрат╕, бо ще не ма╓ кожуха в хат╕”.
Прогностична прикмета стверджу╓:
- На К╕ндрата р╕зкий п╕вн╕чно-сх╕дний в╕тер — на холодну зиму.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20407

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков