Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3589)
З потоку життя (6827)
Душі криниця (3677)
Українці мої... (1499)
Резонанс (1578)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1749)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХЕРСОН ЗВЕРНЕТЬСЯ ДО ВЛАДИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИЛА ПОДАЧ╤ ВОДИ В ОКУПОВАНИЙ КРИМ
«Не можна сьогодн╕ сприяти окупантам», - зазначив м╕ський голова Херсона Володимир...


УКРА╥НА ЗАКЛИКА╢ ГЕНСЕКА ООН В╤ДРЕАГУВАТИ НА РОС╤ЙСЬКИЙ ТЕРОР У КРИМУ
Про це йдеться в заяв╕ "Так працю╓ тактика терору", оприлюднен╕й Пост╕йним представництвом...


УКРА╥НА В ОБС╢ ЗНОВУ ЗАКЛИКАЛА РОС╤Ю ДО ВИКОНАННЯ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ
Про це заявив заступник Пост╕йного представника Укра╖ни при м╕жнародних орган╕зац╕ях у В╕дн╕ ╤гор...


СИТУАЦ╤Я З КОРОНАВ╤РУСОМ У СВ╤Т╤ ПОГ╤РШУ╢ТЬСЯ
б╕льш╕сть кра╖н поки не змогли взяти ситуац╕ю п╕д контроль


РФ НЕ В╤ДНОВЛЮ╢ П╤ВН╤ЧНО-КРИМСКИЙ КАНАЛ НА АДМ╤НКОРДОН╤ З ХЕРСОНЩИНОЮ
Про це в коментар╕ Укр╕нформу пов╕домив командувач Об'╓днаних сил ЗСУ Серг╕й На╓в




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 28.09.2018
Вадим Черниш, м╕н╕стр: П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ ХЕРСОНЩИНА В╤Д╤ГРАВАТИМЕ ВЕЛИКУ РОЛЬ У ЙОГО В╤ДРОДЖЕНН╤

Напередодн╕ ╕нвестиц╕йного форуму “Тавр╕йськ╕ горизонти”, який проводить у Ки╓в╕ адм╕н╕страц╕я Херсонсько╖ област╕, кореспондент «Укр╕нформу» посп╕лкувався з м╕н╕стром з питань тимчасово окупованих територ╕й ╕ внутр╕шньо перем╕щених ос╕б Укра╖ни Вадимом Чернишем про виклики, що стоять перед цим рег╕оном. Наша розмова – про роль Херсонщини у майбутн╕й деокупац╕╖ Криму, про людей по обидва боки л╕н╕╖ з╕ткнення, а також про вибори, псевдовибори ╕ демократ╕ю.

У ХЕРСОНСЬКО╥ ОБЛАСТ╤ ╢ ПОТУЖНОСТ╤, ЩОБ У ПЕРЕХ╤ДНИЙ ПЕР╤ОД БУТИ ХАБОМ
- На презентац╕╖ ╕нвестиц╕йного форуму "Тавр╕йськ╕ горизонти", що проходила в «Укр╕нформ╕», ви назвали Херсонщину майбутн╕м хабом, через який п╕сля повернення Криму до Укра╖ни в╕дбуватиметься розбудова нин╕ окупованих територ╕й. Як конкретно, на вашу думку, це виглядатиме?
- ╤нфраструктура Криму завжди була багато в чому ор╕╓нтована на Херсонщину: постачання води, електроенерг╕╖ тощо. Нав╕ть п╕сля рос╕йсько╖ агрес╕╖ це не одразу зм╕нилося. Тому й п╕сля деокупац╕╖ Херсонщина в╕д╕граватиме велику роль у в╕дродженн╕ Кримського п╕вострова, що нараз╕ занедбаний окупац╕йною владою Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Скаж╕мо, зараз у п╕вн╕чному Криму енерг╕╖ ледь вистача╓ для п╕дтримки ╕снування, але аж н╕як не для розвитку. А наша держава сприя╓ приватним ╕нвесторам, як╕ будують в╕тров╕ електростанц╕╖ у Херсонськ╕й област╕. Спод╕ваюся, що з часом ╖хньо╖ потужност╕ вистачатиме для того, щоб п╕сля повернення Криму нею могла скористатися ╕ п╕вн╕ч Автономно╖ Республ╕ки Крим.
Те саме ╕ з с╕льським господарством. Ран╕ше Херсонська область давала на Крим дуже велик╕ обсяги продукц╕╖. Тепер до Криму постачають с╕льгосппродукц╕ю з Рос╕╖, ╕ як╕стю вона значно поступа╓ться укра╖нськ╕й. Херсонськ╕ ж продукти в╕дом╕ сво╓ю як╕стю по всьому св╕ту. У нас в аграрному сектор╕ використовуються передов╕ технолог╕╖, адже с╕льське господарство не вичерпу╓ться вирощуванням як таким. Це ╕ нас╕нн╓ва справа, ╕ тваринництво, ╕ висок╕ технолог╕╖ переробки, нов╕ методи ведення б╕знесу: починаючи з агроном╕чно╖ складово╖ ╕ до лог╕стичних принцип╕в роботи.
На Херсонщину заходять ╕нвестори, зокрема й ╕ноземн╕. ╤ це не просто слова – п╕дписан╕ м╕льйонн╕ контракти, вид╕лен╕ земельн╕ д╕лянки, в тому числ╕ неподал╕к в╕д адм╕н╕стративно╖ меж╕ з тимчасово окупованим Кримом. Велик╕ ╕нвестиц╕╖ надходять в енергозбер╕гаюч╕ технолог╕╖ вирощування ╕ збирання врожаю, агрох╕м╕ю – таку, щоб ╕ захищала, ╕ не шкодила врожаю. Активно розвива╓ться виноробство – а це серйозна технолог╕чна галузь, вона не може розвиватися у кра╖нах з низькою культурою аграрного виробництва. Тобто це означа╓, що на Херсонщин╕ ╓ фах╕вц╕, технолог╕╖ вирощування ╕ переробки, хист для продажу ╕ промоц╕╖, в тому числ╕ й за кордоном.
Важливе також питання перевезень. Херсонська область повинна виконувати роль транспортного хабу. От перетина╓ людина з тимчасово окуповано╖ територ╕╖ адм╕н╕стративну межу – ╕ може д╕статися будь-якого м╕ста Укра╖ни. Так само – ╕ в зворотному напрямку. Тобто повинна розвиватися ╕ дорожня ╕нфраструктура – не вузенька дор╕жка, як колись, а повноц╕нна траса.
У Херсонсько╖ област╕ ╓ дуже велик╕ потужност╕, щоб у перех╕дний пер╕од бути хабом за р╕зними напрямками.
- Електроенерг╕я, с╕льськогосподарська продукц╕я, транспорт – а що ще?
- Коли ми повернемо контроль над Кримом, м╕сцевому б╕знесу знадобиться багато юридичних процедур. Ус╕ ф╕рми муситимуть перере╓струватися в╕дпов╕дно до укра╖нського законодавства. А це не робиться швидко: подив╕ться, Рос╕я вже к╕лька рок╕в вимага╓ в╕д ус╕х зм╕нити автомоб╕льн╕ номери, але дос╕ багато хто на п╕востров╕ так ╕ ╖здить на укра╖нських.
На Херсонщин╕ вс╕ ф╕рми заре╓строван╕ в╕дпов╕дно до укра╖нського законодавства, тож п╕сля деокупац╕╖ ╖м легше буде розпочати свою роботу в Криму. У компан╕й, заре╓строваних в Укра╖н╕, не виникне проблем ╕з перере╓страц╕╓ю. Це буде корисно на час перех╕дного пер╕оду. А вже п╕зн╕ше ре╓струватися можна буде на м╕сц╕. Це не означа╓, що когось дискрим╕нуватимуть, просто буде така можлив╕сть.

ТРЕБА ДАТИ КРИМЧАНАМ МОЖЛИВ╤СТЬ ЗНАЙТИ РОБОТУ В УКРА╥Н╤
У нас ╓ закон про в╕льну економ╕чну зону Крим. А я вважаю, що такий режим для тих, хто хоче вести б╕знес за спрощеними механ╕змами, ма╓ бути не на окупованому п╕востров╕, а на Херсонщин╕, у зв'язку з ╖╖ особливим положенням. Це дозволить п╕зн╕ше легко повернути б╕знес в Автономну Республ╕ку Крим.
Соц╕альна функц╕я б╕знесу в перех╕дний пер╕од набагато важлив╕ша, н╕ж суто економ╕чна. ╤ соц╕ально ор╕╓нтований б╕знес мусить мати прив╕ле╖ в╕д держави, щоб швидко повернутися ╕ забезпечити укра╖нських громадян ус╕м необх╕дним. Кр╕м того, на мою думку, треба дати кримчанам можлив╕сть знайти роботу в Укра╖н╕.
- Х╕ба окупанти таке дозволять?
- З Каланчацького району сотн╕ людей щодня ╖хали працювати на "Кримський титан". А я вважаю, що ми мусимо потурбуватися про те, щоб люди на п╕вноч╕ п╕вострова, яких окупац╕йна влада зараз залиша╓ без роботи, могли ╖здити на роботу на п╕дконтрольн╕ Уряду Укра╖ни територ╕╖. Спочатку, зв╕сно, треба забезпечити робоч╕ м╕сця для херсонц╕в, показати, як область розвива╓ться – власне, для цього ╕нвестиц╕йний форум ╕ проводиться. А якщо робоч╕ м╕сця будуть створен╕ ще ╕ з надлишком – я не бачу проблеми.
На Донбас╕, наприклад, ╓ люди, як╕ щоранку перетинають л╕н╕ю розмежування, працюють на п╕дконтрольних Уряду Укра╖ни територ╕ях, а ввечер╕ повертаються на окупован╕. ╤ н╕хто ╖м перешкод не чинить, тому що там роботи нема╓. ╤ в Криму буде так само, доки ╕снуватиме окупац╕йна влада. Не буде там роботи у достатн╕й к╕лькост╕, судячи з "темп╕в", як╕ взяли окупанти. Х╕ба що у в╕йськових ╕ силовик╕в. Виснаження трудових ╕ природних ресурс╕в власниками рос╕йських п╕дпри╓мств, як╕ там працюють п╕д прикриттям м╕сцево╖ "влади", нехтування проблемами м╕сцевих жител╕в говорять про те, що людям рано чи п╕зно доведеться м╕грувати або принаймн╕ шукати робоч╕ м╕сця де╕нде. Якщо люди живуть у к╕лькох к╕лометрах в╕д в╕льно╖ територ╕╖ ╕ бачать, що окупац╕йна влада не да╓ роботи, нема╓ куди под╕тися – хто ╖х зупинить?

ПРОТИД╤ЯТИ ПРОВОКАЦ╤ЯМ МА╢ НЕ ЛИШЕ СБУ
- Д╕йсно, питання повернення окупованих територ╕й стосу╓ться не т╕льки б╕знесу ╕ економ╕чного розвитку, а й людського фактора. Чи ви не вважа╓те, що б╕ля меж╕ з окупованими територ╕ями все ще забагато пророс╕йськи налаштовано╖ публ╕ки?
- Тут я б ╕з вами подискутував на п╕дстав╕ наших сп╕льних ╕з м╕жнародними партнерами досл╕джень. Я маю на уваз╕ «╤ндекс соц╕ально╖ згуртованост╕ та примирення (SCORE) в Укра╖н╕». Ми брали участь у формуванн╕ завдань ╕ п╕дход╕в цього досл╕дження, в анал╕з╕ результат╕в тощо. Було опитано 10 тисяч людей по вс╕й Укра╖н╕. ╤ якщо подивитися на пор╕вняльний анал╕з опитувань у 2016-му ╕ 2018 роц╕, ми побачимо у п╕вденних ╕ сх╕дних рег╕онах сутт╓ве зменшення групи "вороже налаштован╕" – зараз таких практично нема╓. Ц╕ люди з "вороже налаштованих" переходять до категор╕й "в╕дсторонених" ╕ "толерантних". Якщо говорити про П╕вдень ╕ Сх╕д Укра╖ни – динам╕ка разюча.
Але така позитивна динам╕ка не означа╓, що ми можемо залишити ситуац╕ю напризволяще. Разом ╕з партнерами з НАТО, Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, неурядово╖ експертно╖ орган╕зац╕╖ "Центр м╕жнародно╖ безпеки" та МТОТ складено "Паспорт безпеки" р╕зних областей, серед них – ╕ Херсонсько╖, у якому в╕дображено основн╕ ризики у питаннях безпеки, ст╕йкост╕, зазначено загрози, зокрема й г╕бридн╕, тощо. Минулого року вс╕м органам влади, в тому числ╕ М╕н╕стерству осв╕ти, М╕н╕стерству культури, було запропоновано скорегувати власн╕ заходи, аби в╕дпов╕сти на т╕ виклики, як╕ ╓ у Херсонськ╕й област╕. Тож м╕ф про те, що "влада н╕чого не робить" – це лише м╕ф.
У паспорт╕ ╕дентиф╕ковано низку проблем, як╕ часом починають навмисне розбурхувати з окупованих територ╕й, щоб створити конфл╕ктну ситуац╕ю. Ми це бачимо. ╤ хоч сусп╕льство вважа╓ протид╕ю таким провокац╕ям роботою СБУ, насправд╕ це завдання ус╕х орган╕в влади. Бо г╕бридн╕сть у тому ╕ поляга╓, що б╕льш╕сть недружньо╖ або ворожо╖ активност╕ зосереджу╓ться комб╕новано у нев╕йськових ╕ в╕йськових сферах. Загрози у нев╕йськових сферах не менш серйозн╕ для ╕снування рег╕ону ╕ держави в ц╕лому. Тож ми мон╕торимо ситуац╕ю, пропону╓мо р╕шення, частину з яких – на жаль для журнал╕ст╕в, але на щастя для нас – не розголошу╓мо, бо ма╓мо одразу ж контрзаходи з боку РФ.
Ми сп╕впрацю╓мо з м╕сцевою адм╕н╕страц╕╓ю, контакту╓мо на р╕вн╕ громад, коли бачимо поблизу л╕н╕╖ з╕ткнення низку конфл╕ктних ситуац╕й.
Що ж до в╕йськових заход╕в – ви можете поц╕кавитися у в╕дпов╕дних структурах, але ми це теж мон╕торимо ╕ можемо сказати, що за останн╕ два тижн╕ було проведено низку ╕нтенсивних в╕йськових навчань ╕з залученням морсько╖ п╕хоти, прикордонник╕в, в╕дпрацьовано заходи з прикриття адм╕н╕стративного кордону на випадок провокац╕й з боку РФ.
Усе це ма╓ дати ╕нвесторам впевнен╕сть, що Херсонська область захищена.
- Наступного тижня зак╕нчу╓ться робота осв╕тн╕х центр╕в "Крим-Укра╖на" ╕ "Донбас-Укра╖на". Ск╕льки аб╕тур╕╓нт╕в з окупованих територ╕й скористалися ╖хн╕ми послугами?
- Ми поки що не будемо називати н╕яких цифр до зак╕нчення кампан╕╖. Про це нас також просило М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки. Щойно стануть в╕дом╕ п╕дсумков╕ цифри, ми з МОН орган╕зу╓мо прес-конференц╕ю ╕ про все пов╕домимо. Думаю, к╕льк╕сть аб╕тур╕╓нт╕в, як╕ скористалися спрощеною системою вступу до укра╖нських виш╕в, буде не меншою, н╕ж минулого року.
Але можу сказати, що цьогор╕ч ми п╕шли дал╕ – подбали не т╕льки про суто осв╕тн╕й процес, а й про матер╕альне забезпечення вступу. Я особисто з кер╕вництвом облдержадм╕н╕страц╕╖ в╕дв╕дав осв╕тн╕ центри «Крим-Укра╖на» в Херсонськ╕й област╕. Перев╕ряли, чи ╓ можлив╕сть д╕статися до осв╕тн╕х центр╕в, ╕ щоб прикордонники нормально в╕дпрацювали. До того ж дорога, проживання – все це недешево кошту╓. На Херсонщин╕ за рахунок резерв╕в, як╕ були в обласно╖ влади, намагалися зменшити людям витрати. Там аб╕тур╕╓нти на час подання документ╕в ╕ вступних ╕спит╕в могли безкоштовно розм╕ститись у гуртожитках.

╤НФОРМАЦ╤Ю ПРО НОВИЙ “ВИКИД” В АРМЯНСЬКУ МОГЛИ РОЗГАНЯТИ ОКУПАНТИ
- Що зараз в╕домо про еколог╕чну ситуац╕ю в Армянську? Ми зна╓мо, що 13 вересня м╕сцев╕ жител╕ у соцмережах пов╕домляли про нов╕ викиди.
- За даними анал╕з╕в, що ╓ в нашому розпорядженн╕, н╕яких сплеск╕в, як╕ св╕дчили би про новий викид, нема╓. Ми теж мон╕торимо соц╕альн╕ мереж╕, ╕ 13 вересня не спостер╕гали такого сплеску активност╕, як п╕сля викид╕в 23-24 серпня ╕ 8 вересня. Навпаки, "розгон" ╕шов лише в╕д окупац╕йно╖ “влади". Тобто склада╓ться дивна ситуац╕я: перший викид – окупац╕йна “влада" мовчить, люди в соцмережах обговорюють, другий викид – те саме, трет╕й так званий викид – населення майже мовчить, а окупац╕йна “влада” теревенить на вс╕ боки. Тому ми припуска╓мо, що, можливо, м╕сцевому кер╕вництву потр╕бен формальний прив╕д для актив╕зац╕╖ надзвичайно╖ ситуац╕╖ з метою отримання бюджетних кошт╕в.
Адже дуже дивно: в╕дразу п╕сля викид╕в вони НС не вводили, актив╕зувалися лише через 2-3 тижн╕, коли про це заговорила Укра╖на ╕ почала на них фактично тиснути. Тож мен╕ зда╓ться, що для них це просто прив╕д залучити механ╕зми надзвичайно╖ ситуац╕╖, яку вони не вводили, намагаючись приховати те, що в╕дбулося. Хоча в той час вони проводили там як╕сь роботи, не допускали на завод персонал. Це видно ╕з супутникових фото: у липн╕, коли ми робили зйомки п╕д час планового мон╕торингу, в робочий день автомоб╕льна стоянка заводу була забита машинами прац╕вник╕в. А от, подив╕ться (м╕н╕стр демонстру╓ фото, яке МТОТ презентував журнал╕стам на бриф╕нгу 13 вересня – авт.), зйомка 9 вересня – машин на парк╕нгу майже нема╓. ╤ йдеться не про кислотонакопичувач╕ – автостоянка порожня б╕ля адм╕н╕стративних корпус╕в п╕дпри╓мства. Достеменно, зв╕сно, н╕чого не в╕домо, ╕ це лише одна з верс╕й.
- А на територ╕╖ Херсонсько╖ област╕ в ц╕ дн╕ ф╕ксували незвичн╕ явища?
- Н╕чого не ф╕ксувалося, кр╕м звичайного забруднення, яке там ╓ вже к╕лька рок╕в. Не виявлено жодних в╕дхилень, як╕ б св╕дчили про викид ╕ про перевищення гранично допустимих концентрац╕й небезпечних речовин у районах Херсонсько╖ област╕, що межують з АРК. При тому, що там працювала пересувна лаборатор╕я Донецько╖ обладм╕н╕страц╕╖, тепер д╕╓ лаборатор╕я з Полтавсько╖ област╕, з Кременчука. Тобто й ╕нш╕ област╕ допомагають, ╕ у прикордонно╖ служби стоять газоанал╕затори, МОЗ пост╕йно в╕дправля╓ сво╖ групи, регулярно беруться проби ╜рунту, води. Мон╕торинг ╕з територ╕╖ Херсонсько╖ област╕ не показав останнього викиду, про який заявля╓ окупац╕йна “влада”. Але ми все перев╕ря╓мо, щоб не допустити ╕нсинуац╕й окупант╕в, як╕ хочуть прикрити власн╕ прорахунки.

КВАЗ╤ВИБОРИ В ОРДЛО НЕ ВПЛИНУТЬ НА КОНЦЕПЦ╤Ю ДЕОКУПАЦ╤╥
- Ран╕ше у розмов╕ з кореспондентом Укр╕нформу ви говорили про цив╕льний компонент миротворчо╖ м╕с╕╖ на Донбас╕ – створення тимчасових адм╕н╕страц╕й для поступового в╕дновлення укра╖нського державного управл╕ння на цих територ╕ях. П╕сля заяв про призначен╕ на листопад вибори в ОРДЛО – чи м╕ня╓ться концепц╕я повернення окупованих територ╕й?
- Це абсолютно н╕ на що не вплива╓. Все одно на цю територ╕ю ма╓ зайти м╕жнародна м╕с╕я з мандатом Радбезу ООН. Насамперед в╕д л╕н╕╖ розмежування до укра╖нсько-рос╕йського кордону мусить бути забезпечено в╕дведення сил, роззбро╓ння, так звану дем╕л╕таризац╕ю. Але ми ж говоримо не лише про землю, а про громадян, як╕ живуть у межах ц╕╓╖ територ╕╖. Оц╕ псевдовладн╕ органи, як╕ вони соб╕ намагаються обрати, не будуть управляти за такого мандату. У перех╕дний пер╕од керуватимуть м╕жнародн╕ фах╕вц╕, ╕ поступово в╕дбуватиметься передача в╕дпов╕дальност╕ за функц╕онування вс╕х сектор╕в ╕ галузей економ╕ки на ц╕й територ╕╖ укра╖нським органам влади. Тобто н╕чого концептуально не зм╕ню╓ться.
Б╕льше того, за чотири роки окупац╕╖ й рос╕йських вплив╕в на всю Укра╖ну жодних ╕нших позитивних досв╕д╕в у св╕т╕ не з'явилося, кр╕м тих, як╕ вже нам в╕дом╕. Один ╕з них – хорватський досв╕д Сх╕дно╖ Славон╕╖, де саме за таким сценар╕╓м проходила мирна ре╕нтеграц╕я. ╤ делегац╕я нашого м╕н╕стерства к╕лька раз╕в в╕дв╕дувала Славон╕ю, щоб д╕знатися, як це працю╓ на практиц╕. Ми побували у найменших селах, щоб подивитися, як╕ там стосунки зараз м╕ж людьми, як там школи в╕дбудовували, як поступово хорватська влада перебирала повноваження в╕д тимчасово╖ адм╕н╕страц╕╖, як для цього обиралися люди, як вони за╖жджали на територ╕╖, де ╖х спочатку не сприймали... Зв╕сно, були спроби дестаб╕л╕зувати ситуац╕ю за рахунок н╕бито обуреного населення. Було складно, але Хорват╕я все це пройшла.
Стосовно вибор╕в в ОРДЛО можу сказати, що це кваз╕вибори, бо все одно ми зна╓мо, що признача╓ туди людей Рос╕йська Федерац╕я. А ╕м╕тац╕╓ю вибор╕в нам хочуть показати, що там н╕би-то ╓ «лег╕тимна влада», з якою ми ма╓мо сп╕лкуватися. Тобто це спроби Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ говорити, що «це не ми», при тому маючи стов╕дсотковий вплив на «окупац╕йн╕ адм╕н╕страц╕╖», а коли треба – давати сво╖м мар╕онеткам потр╕бний сигнал.
Друга ж складова – це закладення «м╕ни упов╕льнено╖ д╕╖» в мирне врегулювання. Тому що к╕лька дн╕в тому на одному з рос╕йських ресурс╕в (не будемо його рекламувати) з'явилася стаття одного з наближених ос╕б рос╕йського «╕деолога» Суркова. ╤ автор ╖╖ поясню╓, що М╕нський процес н╕бито ж регулю╓ лише так зван╕ «мун╕ципальн╕», або «м╕сцев╕» вибори, а т╕, що призначен╕ в ОРДЛО на листопад, – вони ж «кваз╕державн╕», тобто М╕нськими домовленостями не регулюються. Тобто вони кажуть: ви ╕мплементу╓те повн╕стю М╕нськ╕ домовленост╕, оберете м╕сцев╕ органи влади – а з «державними» що робити? Вони ж обран╕ людьми! Це намагання завести ситуац╕ю в глухий кут, спровокувати Укра╖ну на р╕зку реакц╕ю.
- ╤ яка ж наша реакц╕я?
- Ми ╖╖ вже озвучили: н╕хто цих вибор╕в не визна╓ – н╕ Укра╖на, н╕ св╕т. Для св╕тового сп╕втовариства, для моделей врегулювання ц╕ псевдовибори не мають н╕якого значення. Це просто рос╕йський сценар╕й, на вс╕х напрямках це видно. Ще один приклад – рос╕йська сторона вийшла з╕ складу СЦКК (Сп╕льний центр з контролю та координац╕╖ питань припинення вогню та стаб╕л╕зац╕╖ л╕н╕╖ розмежування стор╕н – авт.) – ╕ заявила, що в нього повинн╕ зайти представники цих двох кваз╕утворень. Але ми кажемо – н╕. Бо зна╓мо, хто керу╓ цим процесом – Кремль.

УКРА╥НСЬК╤ ВИБОРИ ПРОДЕМОНСТРУЮТЬ, НАСК╤ЛЬКИ ЗР╤ЛЕ НАШЕ СУСП╤ЛЬСТВО
- Поговоримо про укра╖нськ╕ вибори. Центральна виборча ком╕с╕я спростила порядок тимчасово╖ зм╕ни м╕сця голосування виборця без зм╕ни його виборчо╖ адреси. За результатами досл╕дження Нац╕онально╖ системи мон╕торингу "Ситуац╕я з ВПО в Укра╖н╕", 31% вимушених переселенц╕в не знають, що мають право брати участь у виборах, 60% – не розум╕ють, як цим правом скористатися. Ви не вважа╓те, що люди, як╕ схочуть ман╕пулювати результатами парламентських вибор╕в на Сход╕, точно знають про ц╕ нов╕ р╕шення ╕ ╖х використовуватимуть?
- Насамперед, я задоволений тим, що ваше агентство поширю╓ результати цього досл╕дження. Нац╕ональна система мон╕торингу – це сп╕льна справа нашого м╕н╕стерства, М╕н╕стерства соц╕ально╖ пол╕тики ╕ м╕жнародних партнер╕в, зокрема, М╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ з м╕грац╕╖. ╤ за цими даними ми бачимо, що люди д╕йсно не знають, що можуть скористатися сво╖м виборчим правом. Це вимага╓ роз'яснювально╖ роботи. Адже в нас нав╕ть деяк╕ депутати в телееф╕рах розпов╕дають, що внутр╕шньо перем╕щен╕ особи не мають права голосувати, плутаючи загальнонац╕ональн╕ вибори ╕ м╕сцев╕.
Але знати, що ти сво╖м правом можеш скористатися, – це лише перша частина питання. А друга – його реал╕зац╕я. ╤ для переселенц╕в вона була ускладнена бюрократичними перепонами, тому що в╕д них вимагалися додатков╕ документи з м╕сця проживання. Цей запоб╕жник з'явився п╕сля ситуац╕╖ з в╕дкр╕пними талонами для голосування, як╕ у 2004 роц╕ використали, щоби спотворити результати президентських вибор╕в. Тод╕ по вс╕й кра╖н╕ ╖здили автобуси з людьми, яким заплатили за голосування за «правильного» кандидата.
Але з тих час╕в ситуац╕я зм╕нилася. Було створено ре╓стр виборц╕в. ╤ якщо ран╕ше треба було пояснювати, чому ти голосу╓ш не за м╕сцем ре╓страц╕╖, ╕ це було пов'язано з якимись виключними ситуац╕ями, то зараз у нас велике внутр╕шн╓ переселення, викликане зовн╕шньою агрес╕╓ю ╕ збройним конфл╕ктом. ╤ ц╕ п╕втора м╕льйона виборц╕в не мають пояснювати, чому вони зм╕нили виборчу адресу. Але це не да╓ можливост╕ для ман╕пуляц╕й, адже в ре╓стр╕ ти ╓, приходиш ╕з паспортом ╕ голосу╓ш все одно особисто.
- Це стосу╓ться тих, хто справд╕ пере╖хав. Але ж ╓ й т╕, хто заре╓стрований як переселенець, а живе на окупованих територ╕ях. Вони при╖дуть – ╕ проголосують за тих, за кого ╖м укажуть.
- Якщо ╖х збирають, привозять, ╕нструктують, дають грош╕ за голосування – це крим╕нальний злочин, це треба розсл╕дувати ╕ притягати винних до в╕дпов╕дальност╕. ╤ це не стосу╓ться т╕льки Донбасу чи Херсонщини. У нас далеко в╕д окупованих територ╕й деяк╕ депутати гречку роздають, грош╕. Мен╕ зда╓ться, правоохоронних механ╕зм╕в достатньо, щоб запоб╕гти таким випадкам. Вибори – не т╕льки день голосування, це тривалий процес. Треба виявляти ╕ блокувати схеми п╕дкупу, притягати до в╕дпов╕дальност╕ орган╕затор╕в злочинних механ╕зм╕в. Я вже чув заяви, що Нацгвард╕я захищатиме виборчий процес, пол╕ц╕я. Спод╕ваюся, ╕ Служба безпеки заявить про свою готовн╕сть. Тому, думаю, ми можемо заблокувати будь-яку злочинну активн╕сть абсолютно нормально. Але позбавляти когось права голосу – це не вих╕д. Ми ж демократична кра╖на.
Нас ╕ так багато експерт╕в, зокрема й м╕жнародних, критикують за те, що для отримання соц╕альних виплат ТПО необх╕дно мати дов╕дку переселенця. Так склалося, тому що ми зараз ма╓мо закони, як╕ протир╕чать один одному. Вони приймалися у 2014-15 роках, коли ми ще не уявляли – ск╕льки триватиме така ситуац╕я в кра╖н╕, вони не завжди м╕ж собою узгоджен╕, ╕ з цим пов'язана ╕нколи складн╕сть реал╕зац╕╖. Саме тому Центральна виборча ком╕с╕я спростила цей механ╕зм. Але це не означа╓, що вона дала ╕ндульгенц╕ю на порушення виборчого законодавства.
А стосовно того, що хтось проголосу╓ не так, як би вам чи мен╕ хот╕лося… Кожен ма╓ право на власн╕ переконання. Деяк╕ дос╕ в╕рять об╕цянкам в╕д пол╕тик╕в, як╕ вже давно себе зарекомендували як люди, що взагал╕ не думають про Укра╖ну. Але у будь-якому сусп╕льств╕ так╕ ╓. А в нас, я вважаю, значна б╕льш╕сть громадян однозначно зараз мають розум╕ння – хто намага╓ться Укра╖ну дестаб╕л╕зувати, а хто хоче ╖╖ процв╕тання. У кожного кандидата на виборах сво╓ пояснення, як вони хочуть цього процв╕тання досягти. ╤нколи ц╕ пояснення фантастичн╕, ╕нколи попул╕стсько-брехлив╕, а ╕нколи реальн╕. ╤ мен╕ зда╓ться, це в╕дображення зр╕лост╕ нашого сусп╕льства.
Ольга Опанасенко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20405

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков