Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...


САВЧЕНКО ОГОЛОСИЛА СУХЕ ГОЛОДУВАННЯ
В╕део з заявою розм╕щене на стор╕нц╕ нардепа у Facebook.


РОС╤Я ПЕРЕСЕЛИЛА ДО АНЕКСОВАНОГО КРИМУ ПОНАД 105 ТИСЯЧ РОС╤ЯН
Про це головнокомандувач ВМС ЗСУ ╤гор Воронченко заявив в ╕нтерв'ю theБабелю.


«ПЕРША СОТНЯ»: В╤ЙНА ╤ КОХАННЯ
У к╕нотеатрах Укра╖ни в╕дбуваються презентац╕╖ документального повнометражного ф╕льму...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2018
ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ

Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту

Насл╕дки дипломатично╖ катастрофи, яко╖ зазнав Патр╕арх Кирило в Стамбул╕ 31 серпня, не забарилися. Константинопольський Патр╕арх зробив останн╕й крок на шляху в╕дторгнення Ки╖всько╖ митропол╕╖ в╕д Москви, призначивши до Ки╓ва сво╖х екзарх╕в, як╕ зберуть установчий Собор Укра╖нсько╖ автокефально╖ Церкви. Московський Синод пригрозив у в╕дпов╕дь новим глобальним розколом християнського св╕ту, який насправд╕ обернеться лише ╕золяц╕╓ю Московсько╖ патр╕арх╕╖ в╕д цього св╕ту.
Хто так╕ екзархи?
46-р╕чн╕ укра╖нськ╕ арх╕╓ре╖ з Америки призначен╕ Константинопольським (Вселенським) Патр╕архом Варфолом╕╓м його екзархами в Ки╓в╕. В╕дпов╕дне р╕шення, прийняте ще 31 серпня, щойно високий московський г╕сть з╕ сво╓ю незл╕ченною охороною залишив резиденц╕ю Патр╕арха на Фанар╕, було опубл╕ковано п╕д веч╕р 7 вересня. Екзархами стали арх╕╓пископ Памф╕л╕йський Дани╖л (Зел╕нський), керуючий Зах╕дно╖ ╓парх╕╓ю Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви в США Константинопольського патр╕архату, ╓пископ Едмонтонський ╤лар╕он (Рудник), керуючий Зах╕дно╖ ╓парх╕╓ю, але вже Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Канади в склад╕ Константинопольського патр╕архату. Обидва ╕╓рархи народилися в зах╕дн╕й Укра╖н╕, а ╓пископ ╤лар╕он був до того ж греко-католиком. Церкви укра╖нських ем╕грант╕в, як╕ вони представляють, були прийнят╕ до Константинопольського патр╕архату в середин╕ 1990-х, а ран╕ше вважалися «розкольницькими». Московська патр╕арх╕я тод╕, понад 20 рок╕в тому, висловила стриманий протест проти вчинку Константинопольського патр╕архату, який, як тепер з'ясову╓ться, було зд╕йснено з дальн╕м приц╕лом на Ки╖в.
Слово «екзарх» по-р╕зному розум╕╓ться у Москв╕ й у Константинопол╕. До складу РПЦ входить Б╕лоруський екзархат, в╕н явля╓ собою об'╓днання ╓парх╕й на територ╕╖ Республ╕ки Б╕лорусь на чол╕ з першим ╓пископом ц╕╓╖ кра╖ни в сан╕ митрополита, який ма╓ звання «патр╕аршого екзарха». Колись, до 1990 року, под╕бний екзархат РПЦ мала ╕ в Укра╖н╕. Тобто це адм╕н╕стративна, кер╕вна посада. Однак у Константинопол╕ экзархами найчаст╕ше називаються особист╕ представники-посланц╕ Патр╕арха, яких направляють у ту чи ╕ншу кра╖ну або ╓парх╕ю з особливими дорученнями.
У нашому випадку завданням екзарх╕в ╓ п╕дготовка установчого Собору Укра╖нсько╖ автокефально╖ Церкви, який в╕дкри╓ться у Ки╓в╕ п╕д ╖хн╕м головуванням на початку жовтня. На Собор╕ в╕дбудеться «возз'╓днання» з Константинопольським патр╕архатом двох церковних юрисдикц╕й, як╕ нин╕ вважаються «розкольницькими» — УПЦ КП (понад 5 000 параф╕й) та УАПЦ (понад 1 000 параф╕й). У Собор╕ також в╕зьмуть участь ╓пископи УПЦ Московського патр╕архату, як╕ п╕дтримують ╕дею укра╖нсько╖ автокефал╕╖, тобто повно╖ церковно╖ незалежност╕ (УПЦ МП, нагада╓мо, належить понад 12 000 параф╕й в Укра╖н╕). Головування екзарх╕в надасть Собору канон╕чно╖ лег╕тимност╕, п╕сля чого знову з╕брана з трьох частин Укра╖нська Церква й отрима╓ Томос про автокефал╕ю в╕д Константинопольського патр╕архату.
Тверде ╕сторичне п╕д╜рунтя
Патр╕арх Варфолом╕й чесно описав цей сценар╕й Патр╕архов╕ Кирилу на зустр╕ч╕ в╕ч-на-в╕ч 31 серпня. З╕ свого боку, Кирило пригрозив глобальним розколом православного св╕ту й р╕зними «контрсанкциями» (як╕ на рос╕йському пол╕тичному жаргон╕ називаються «бомбардуванням Воронежа»), п╕сля чого зача╖вся. Його прес-секретар о. Олександр Волков нав╕ть оголосив уранц╕ 7 вересня, що Московська патр╕арх╕я «бере паузу» ╕ н╕чого не чинитиме проти Константинополя. Мабуть, пов╕рили, що погрози на Варфолом╕я под╕яли.
Але вони не под╕яли, ╕ урочисто проголошена «пауза» тривала всього к╕лька годин. Щойно стало в╕домо про призначення екзарх╕в, В╕дд╕л зовн╕шн╕х церковних зв'язк╕в п╕дконтрольно╖ Москв╕ УПЦ МП вибухнув гн╕вною заявою про «канон╕чну агрес╕ю» на непорушну «канон╕чну територ╕ю Московського патр╕архату».

Р╕ч у т╕м, що обидва патр╕архати — Московський ╕ Константинопольський — вважають Укра╖ну, тобто давню Ки╖вську митропол╕ю, сво╓. Москва звично посила╓ться на акт Вселенського Патр╕арха Д╕он╕с╕я IV в╕д 1686 року, який дозволяв Московському Патр╕арху зд╕йснювати поставлення на кафедру Ки╖вських митрополит╕в. Москва вважа╓, що тим самим Константинополь в╕др╕кся в╕д Ки╖всько╖ митропол╕╖ ╕ передав ╖╖ Москв╕.
Проте Константинополь н╕ в╕д чого не в╕др╕кався: в╕н тимчасово, з причин в╕йськово-пол╕тичного характеру, делегував сво╓му московському побратиму лише одне з сво╖х прав щодо Ки╖всько╖ митропол╕╖, але саму цю митропол╕ю п╕д юрисдикц╕ю Москви не передавав. Протягом XVIII ╕ XIX стол╕ть нагадувати про це не було сенсу — Рос╕йська ╕мпер╕я м╕цно контролювала територ╕ю, яку вона називала Малорос╕╓ю, а Церква в т╕й ╕мпер╕╖ була державною установою.
Але щойно Рос╕йська ╕мпер╕я впала, на початку 1920-х, Константинополь в╕дновив свою юрисдикц╕ю над Ки╖вською митропол╕╓ю, точн╕ше — над т╕╓ю ╖╖ частиною, що залишилася у в╕льному св╕т╕. Це були зах╕дн╕ ╓парх╕╖ Ки╖всько╖ митропол╕╖ (Волинська, Б╕лостоцька, Холмська та ╕н), що опинилися на територ╕╖ Польщ╕. У 1924 роц╕ вони отримали автокефал╕ю в╕д Константинопольсько╖ Церкви ╕ нин╕ в╕дом╕ як Польська Православна Церква.
У 1941-42 роках, у м╕ру просування н╕мц╕в на сх╕д, юрисдикц╕я ц╕╓╖ Церкви поширилася на всю Укра╖ну — так виникла Укра╖нська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), яка з 1944 року перебува╓ в ем╕грац╕╖. Саме ╖╖ взяв Константинополь п╕д св╕й омофор у 1990-т╕.
Тепер, п╕сля 4 рок╕в в╕йни на сход╕ Укра╖ни, Москва знову повн╕стю втратила контроль над Укра╖ною, тому Константинополь змушений д╕яти в т╕й лог╕ц╕, яку в╕н незм╕нно демонстрував у 1920-т╕, 40-в╕ й 90-т╕ роки. Дор╕кнути йому в як╕йсь непосл╕довност╕ або «в╕роломн╕й агрес╕╖» не можна — Ки╖вську митропол╕ю н╕коли повною м╕рою не передавали Московськ╕й Церкв╕.
Священна в╕йна
Уранц╕ 8 вересня з'явилася заява Священного Синоду РПЦ — ╕ це фактичне оголошення в╕йни у православному св╕т╕. В╕йна може бути пом╕ркованою — «громадянською», якщо РПЦ й надал╕ визнаватиме Константинопольський патр╕архат православним ╕ не пориватиме з ним канон╕чного сп╕лкування, засуджуючи лише його «вторгнення» в Укра╖ну.
А може бути й радикальною — м╕жконфес╕йною, якщо РПЦ оголосить Константинополь ╕ вс╕ ╕нш╕ пом╕сн╕ православн╕ Церкви в╕дпалими в ╓ресь, «зрадниками» й «ворогами православ'я».
Гаряч╕ голови в РПЦ вимагають негайно╖ реал╕зац╕╖ другого сценар╕ю. Ут╕кач з Укра╖ни, член Синодально╖ б╕бл╕йно-богословсько╖ ком╕с╕╖ РПЦ прото╕╓рей Андр╕й Нов╕ков виступив 7 вересня з викриттям Константинополя в «╓рес╕ сх╕дного пап╕зму», колишн╕й глава ВЗЦЗ МП прото╕╓рей Всеволод Чапл╕н назвав Патр╕арха Варфолом╕я ╕ його Синод «лицем╕рами, обманщиками ╕ ╓ретиками», а л╕дер «Асоц╕ац╕╖ православних експерт╕в» Кирило Фролов закликав скликати в Москв╕ Всеправославний собор ╕ судити Патр╕арха Варфолом╕я, якому, як м╕н╕мум, св╕тить анафема. Фролов став ╕ автором мема, що заповнив рос╕йську православну блогосферу: 7 вересня 2018 року — це 22 червня 1941 року для Рос╕йсько╖ Церкви. Нав╕ть оч╕льник ВЗЦЗ МП митрополит ╤лар╕он (Алф╓╓в), який вважався л╕беральним, уже к╕лька м╕сяц╕в не втомлю╓ться поагрожувати Константинополю таким новим розколом християнського св╕ту, який перевершить за сво╖ми масштабами розкол 1054 року (м╕ж православними й католиками).
У ранков╕й заяв╕ Синоду РПЦ 8 вересня поки не оголошу╓ться про цей розкол, але ясно говориться, що до нього залишився один крок. «Дан╕ д╕╖ [призначення екзарх╕в] заводять у глухий кут в╕дносини м╕ж Рос╕йською ╕ Константинопольською Церквами, створюють реальну загрозу ╓дност╕ всього св╕тового Православ'я, — пишуть ╓пископи. — Священний Синод Рос╕йсько╖ Православно╖ Церкви заявля╓, що вся повнота в╕дпов╕дальност╕ за дан╕ антиканон╕чн╕ д╕яння ляга╓ особисто на Патр╕арха Варфолом╕я». Очевидно, що кроком, який залиша╓ться до повного розриву й глобально╖ м╕жконфес╕йно╖ в╕йни, саме й стане проголошення автокефал╕╖ на початку жовтня.
Зв╕сно, в РПЦ ╓ чимало пом╕ркованих людей, зокрема й арх╕╓ре╖в, як╕ виступають проти запланованого м╕жнародного колапсу ╖хньо╖ Церкви, але, по-перше, в нин╕шн╕х умовах н╕хто з них не наважиться виступити проти Патр╕арха, а, по-друге, найважлив╕ш╕ церковно-пол╕тичн╕ р╕шення прийма╓ нав╕ть не Патр╕арх, а Кремль. Його в╕дносини ╕з зах╕дним св╕том, проекц╕╓ю якого на православ'я ╓ Константинопольський патр╕архат, не об╕цяють м╕жправославн╕й ╓дност╕ н╕чого доброго...
Держпропаганда в РФ вже пода╓ укра╖нську автокефал╕ю як «суто американський русофобський проект», демон╕зу╓ образ Варфолом╕я ╕ нав╕ть готу╓ дещо розслаблених у сво╓му патр╕отизм╕ рос╕ян до думки, що проголошення автокефал╕╖ спровоку╓ вже справжню рос╕йсько-укра╖нську в╕йну, а не ту сором'язливу «г╕бридн╕сть», яку ми спостер╕га╓мо в Донбас╕.
Нагальна зм╕на ╕деолог╕╖
Якщо кер╕вництво РПЦ зважиться на розкол з╕ «св╕товим православ'ям», то йому негайно доведеться п╕дводити п╕д нього ╕деолог╕чну, зокрема й богословську, базу. Ус╕ глобальн╕ розколи в ╕стор╕╖ християнства (православно-католицький, католицько-протестантський тощо) мали п╕д собою серйозн╕ догматичн╕ в╕дм╕нност╕.
У сучасних умовах у розпорядженн╕ РПЦ ╓ лише одна «альтернативна» ╕деолог╕я, в╕дома у вузьких колах рел╕г╕╓знавц╕в ╕ ревнител╕в в╕ри як «╕стинно-православна».
Ця ╕деолог╕я передбача╓ жорсткий канон╕чний консерватизм, осуд «╓рес╕ екумен╕зму», розрив контакт╕в ╕з ус╕ма зах╕дними неправославними християнами.
Щоправда, справжн╓ рос╕йське православ'я зароджувалося в 1920-30-х роках за умов тотальних гон╕нь на в╕ру, одним ╕з прояв╕в яких стало створення б╕льшовиками кишеньково╖ «червоно╖ церкви», з яко╖ в 1943 роц╕, у результат╕ стал╕нського конкордату, ╕ виросла сучасна Московська патр╕арх╕я. Тому моральним нервом ╕стинного православ'я ╓ засудження рабського п╕дпорядкування Церкви безбожн╕й влад╕, в╕доме серед ╕стинно-православних п╕д ╕м'ям «╓рес╕ серг╕анства».
Звести руку на сво╖х батьк╕в-засновник╕в — Стал╕на й митрополита Серг╕я (Страгородського) — РПЦ навряд чи зможе, тому ╖╖ «╕стинно-православна» ╕деолог╕я буде м╕ксом деяких ультраконсервативних богословських ╕дей ╕ гордост╕ за сво╓ радянське минуле, «червоно-б╕лого патр╕отизму». Але ж такий м╕кс ╕деально зб╕га╓ться з пут╕нсько╖ ╕деолог╕╓ю, де також зм╕шан╕ антизах╕дн╕, автарк╕чн╕ ноти з великодержавним шов╕н╕змом, базован╕й б╕льше на радянському, н╕ж на дореволюц╕йному минулому.
При цьому Патр╕арху Кирилу доведеться вкотре наступити на горло власн╕й п╕сн╕. Адже в╕н сформувався як церковний л╕дер саме в екумен╕чному рус╕, на сес╕ях Всесв╕тньо╖ ради Церков у Женев╕ (де працював з 1971 року), ╕ в приймальних покоях Папи Римського, де був частим гостем ╕ нав╕ть завершив св╕й земний шлях духовний наставник Кирила — митрополит Никодим (Ротов). Ще в минулому й позаминулому роках Кирило дуже пишався сво╓ю зустр╕ччю з Папою Римським (першою в ╕стор╕╖!) ╕ будував велик╕ плани зближення ╕ нав╕ть з'╓днання з католиками. Вимушений перех╕д на ультраконсервативн╕ позиц╕╖ змусить в╕д ус╕х цих план╕в в╕дмовитися, повн╕стю п╕ти з м╕жнародно╖ арени.
Якщо ж ця зрада пам'ят╕ свого духовного батька та шляху всього свого життя виявиться над патр╕арш╕ сили, то вже вголос говорять ╕ про можлив╕сть зам╕ни Кирила на набагато б╕льш пут╕нського й ксенофобного митрополита Тихона (Шевкунова), що ма╓ репутац╕ю «царського дух╕вника». Ось це була б справжня «симфон╕я влади»! Та й церковний народ Тихона поважа╓ набагато б╕льше, н╕ж Кирила, — наповнюван╕сть храм╕в знову почне зб╕льшуватися...
У будь-якому раз╕, зараз процес проголошення автокефал╕╖ ки╖всько╖ д╕йшов до т╕╓╖ стад╕╖, коли набагато ц╕кав╕ше спостер╕гати за процесами в Москв╕, н╕ж у Ки╓в╕. Прихильники автокефал╕╖ Укра╖нсько╖ Церкви вже святкують перемогу, а от що буде п╕сля ц╕╓╖ автокефал╕╖ з Церквою Московською — зна╓ поки що т╕льки Бог.

Олександр Солдатов, спец╕ально для «Ново╖ газети»
Ки╖в — Москва
https://www.ukrinform.ua
На фото: Патр╕арх Константинопольський Варфолом╕й ╕ Патр╕арх Московський ╕ вс╕╓╖ Рус╕ Кирило

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20399

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков