Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬКИЙ КУМ ПУТ╤НА ЗНОВУ ЗАЯВИВ, ЩО НЕ ВВАЖА╢ РФ АГРЕСОРОМ ╤ РОЗПОВ╤В ПРО В╤ДПОЧИНОК В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
"Я серед тих 47%, як╕ ставляться до Рос╕╖ добре ╕ дуже добре. Тому терм╕н "агресор" для мене ╓...


УКРА╥НА ОТРИМАЛА Р╤ШЕННЯ ПРО НАДАННЯ ТОМОСА
Також, зг╕дно з документом, Синод задовольнив прохання патр╕арха Ф╕ларета ╕ визнав главу УПЦ...


У КВУ В╤ДЗНАЧАЮТЬ АНОМАЛЬНО ВИСОКУ АКТИВН╤СТЬ МОЖЛИВИХ КАНДИДАТ╤В У ПРЕЗИДЕНТИ УКРА╥НИ
За прогнозами О.Кошеля, на Укра╖ну чека╓ надзвичайно гаряча президентська виборча кампан╕я, яка...


РОС╤Я ПЕРЕТНУЛА ВС╤ МОЖЛИВ╤ ЧЕРВОН╤ Л╤Н╤╥…
Для США ╕ ╢вропейського Союзу важливо продовжувати пол╕тику санкц╕й ╕ тиску на Рос╕ю, переконана...


Роман Сущенко, укра╖нський журнал╕ст, пол╕тв'язень у РФ: ГОЛОВНЕ – В╤РА У МИТЬ, КОЛИ В ОБ╤ЙМАХ Р╤ДНИХ ПРОЦИТУЮ МАРКЕСА
Б╕льш як два роки перебува╓ в ув'язненн╕ наш колега, укра╖нський журнал╕ст, власкор...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2018
Володимир Буткевич, заступник голови Конституц╕йно╖ ком╕с╕╖: КОНСТИТУЦ╤Я – ТО НЕ ╢МН╤СТЬ ДЛЯ ВС╤Х «ХОТ╢ЛОК»

Дуже багато людей називали себе батьками укра╖нсько╖ Конституц╕╖, ╕ б╕льш╕сть ╕з них мали право так називатися. Але у Конституц╕йного процесу, який трива╓ понад двадцять п'ять рок╕в, ╓ своя ╕стор╕я, а ╖╖ найсерйозн╕шим творцем залиша╓ться Володимир Буткевич, доктор юридичних наук, заступник голови Конституц╕йно╖ ком╕с╕╖, без переб╕льшень – корифей нашо╖ Конституц╕йно╖ ╕стор╕╖. В╕н завжди займався правом ╕ не був охочий до ╕нтерв'ю, не вс╕м удалося послухати його верс╕ю народження Конституц╕╖, а це часом дуже хвилююч╕, захоплив╕, а деколи – см╕шн╕ ╕стор╕╖.
У ставленн╕ сусп╕льства ╕ журнал╕ст╕в до експерта неодм╕нна складова – його здатн╕сть ╕ти наперек╕р влад╕ у принципових питаннях. В╕н по факту був ╓диним учасником Конституц╕йно╖ асамбле╖ (орган, який займа╓ться реформою Конституц╕╖ називався у р╕зн╕ часи по-р╕зному), який публ╕чно вийшов ╕з ц╕╓╖ групи п╕д час президентства Януковича, коли той оголосив про згортання ╓вро╕нтеграц╕╖.
╤ в╕н знову фактично очолив роботу над оновленням Конституц╕╖ вже п╕сля 2014 року. Там, щоправда, теж не об╕йшлося без ╕нцидент╕в. Володимир Буткевич мав очолити ту групу, яка працювала над зм╕нами у другий розд╕л Конституц╕╖, тож в╕н категорично в╕дмовився працювати над зм╕нами в буд╕вл╕ Адм╕н╕страц╕╖ президента, мотивуючи це тим, що права людини, про як╕ йдеться у цьому розд╕л╕, не пасу╓ прописувати у буд╕вл╕ орган╕в державно╖ влади. ╤ сам домовився про те, що зас╕дання будуть проходити у Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖.
Зустр╕тися з Володимиром Григоровичем не так вже й просто. То в╕н пише книгу для британського видавництва з ╕стор╕╖ права наших земель, починаючи з… античних час╕в, ╕ншим днем готу╓ поправки до Конституц╕╖, як╕ ма╓ подати Президенту. Але ми таки сидимо у його помешканн╕, яке часом служить сво╓р╕дним хабом, де народжуються т╕ чи ╕нш╕ поправки до Конституц╕╖: саме тут, а також, як зазначалося вище, у одн╕й з╕ споруд Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖, вдосконалю╓ться Основний Закон.

- Володимире Григоровичу, в╕таю!
- З чим?
- Ну як, вчора ви сид╕ли над Конституц╕йними статтями, а сьогодн╕ вони вже заре╓строван╕ в парламент╕. Президент вн╕с.
- Правда ж, власн╕ поправки легко так читаються?
- Ярослава, це важливо ╕ законом╕рно, це моя позиц╕я (в кра╖н╕ не повинно бути в╕йськових баз та повинна бути декларац╕я свого зовн╕шнього курсу) в╕д само╖ Конституц╕йно╖ ноч╕, коли ми працювали над проектом Конституц╕╖, але мене б╕льше хвилю╓ ╕нше.
- Що саме?
- Головне, щоб кожен юрист в ц╕й кра╖н╕ розум╕в що таке право, – на хвилинку замислю╓ться, – Право це... поез╕я. Поц╕лунок, кв╕ти, кам'яна плита на надгробку – все взялося з перших правових в╕дносин. Так ф╕ксувалися угоди...
- Ну, поц╕лунками ще Адам ╕ ╢ва промишляли в раю.
- Прадавн╕ правов╕ в╕дносини просто проростали у звича╖ сусп╕льства. Правител╕ м╕ст, укладаючи угоду, ставили стелу ╕з датами д╕╖ угоди; купц╕, пров╕дуючи ╖╖, в╕дзначали д╕йсн╕сть угоди к╕льк╕стю парних кв╕т╕в; а якщо угода укладалася п╕сля в╕йни з партнером та вза╓мно╖ напруги, то вони перед тим влаштовували забаву на знак перемир'я: у якост╕ показника, що вони тверез╕, перед укладанням угоди могли дихнути одне на одного та поц╕лувати в щоку. Я цитував вам Плутарха та Гомера, насправд╕...
Я завжди вважав, що добрий правник ма╓ знати св╕тову ╕стор╕ю. Напевно тому мен╕ хочеться перед розмовою про Конституц╕ю, щоб ви поглянули глибше. Укра╖на – одна з перших у св╕т╕ за к╕льк╕стю юрист╕в, а глибоких та тонких знавц╕в права – заледве к╕лька десятк╕в. А щодо нормотворчост╕, то взагал╕ – кра╖на л╕дер. У нас станом на кв╕тень – понад 411 тисяч правових акт╕в. Ск╕льки ви сл╕в зна╓те: ну, 10 тисяч, напевно? А в кожному акт╕ стаття, а в кожн╕й – по дв╕-три норми – м╕льйони сл╕в. Ви ц╕ норми зна╓те? А вам кажуть, що незнання закону не зн╕ма╓ в╕дпов╕дальност╕...
У нас як заведено – на кожен пчих, на кожну сусп╕льну проблему продукувати закон. Це казуальний принцип роботи законодавчого органу: ми хочемо вс╕ казуси, як╕ виникають, загнати в закон, сьогодн╕ приймають закон, а завтра – зм╕ни ╕ доповнення до цього закону.
Гарна правова система – це та правова система, в як╕й 75% – норми дозволу. Це значить, ви 75% можете робити так, як вам захочеться, – звичайно, пам'ятаючи про те, щоб не завдавати шкоди ╕ншим. Десь 15-20% – це норми зобов'язання ╕ 5%, близько цього, – норми заборони.
Треба зм╕нювати норми заборон на норми дозвол╕в
Якщо ви зм╕ню╓те цю систему ╕ робите навпаки, а в нас зараз норм заборон б╕льше, н╕ж норм дозвол╕в, то це якраз та ситуац╕я, коли починаються революц╕╖ – бачите, в нас ╕ одна, ╕ друга, ╕ третя, ╕ ще будуть, якщо ми не зм╕нимо правову систему.
Треба зм╕нювати норми заборон на норми дозвол╕в. Зна╓те, я колись сид╕в, десь рок╕в 10 чи 15, у каб╕нет╕ одного начальника, ще час був: дивлюся, у нього на стол╕ лежить закон про працю. Ну що, здавалося б? Так от, там я нарахував 68% норм заборони. Це вже не закон – це що завгодно, але не закон. ╤ тому наше законодавство таке, що ви вс╕м ╕ всьому зобов'язан╕. Толку з цього н╕якого не вийде: якщо ми не одума╓мося, якщо ми не зм╕нимо свого ставлення – в нас ще будуть революц╕╖.
А насправд╕ багато що вклада╓ться у давн╕й латинський принцип: "Приватно-правова угода не може суперечити публ╕чному порядку". ╢ ╕мператив, основа, Конституц╕я... Дал╕ – що хочете, то роб╕ть...
- Як ви вважа╓те, чи сво╓часно саме зараз виходити з╕ статтею 85, 102 ╕ 106, з Конституц╕╓ю, де деклару╓ться зовн╕шн╕й курс ╕ ╓вроатлантична ╕нтеграц╕я та в╕дсутн╕сть на наш╕й територ╕╖ в╕йськових баз?
- Уяв╕ть, що ви одна з тих, хто висунув свою кандидатуру на посаду президента. ╤ ось ви в╕дмовля╓теся в╕д цих статей. Тод╕ вже я запитую вас: "Ви що, бо╖теся людям сказати, що ви будете триматися ╓вроатлантичного блоку, що ви будете йти в ╢вропу, ╓вропейське сп╕втовариство?".
Ви пам'ята╓те, як ще до Майдану я Януковичу написав заяву про те, що виходжу з Конституц╕йно╖ асамбле╖. Я публ╕чно сказав, що вийшов з одн╕╓╖ просто╖ причини. Я працював там на те, щоб Укра╖на ув╕йшла в ╓вропейський правовий прост╕р, щоб вона була сучасною ╓вропейською державою, а в╕н нас тягне на Сх╕д, де пол╕цейський кулак вир╕шу╓ вс╕ проблеми. Я задекларував тод╕, що в ц╕й ситуац╕╖ не пом╕чник влад╕.
У сьогодн╕шн╕й ситуац╕╖ президент головним законом заявив про ╓вроатлантичну ор╕╓нтац╕ю, дав зрозум╕ти – повернення на Сх╕д до пол╕цейського режиму неможливе. Наше майбутн╓ там, а не у Володимиро-Суздальському ╕ Московському княз╕вствах. Тому що там один да╓ вказ╕вки, а вс╕ ╕нш╕, як отара овець, за ним б╕жать.
Ви цього хочете? Я цього не хочу. Якщо цього не хоче абсолютна б╕льш╕сть громадян, це може бути нормою Конституц╕╖. Я б хот╕в сказати, що ╕накш╕сть наших жител╕в, прадавн╕х та й середньов╕чних прародич╕в укра╖нц╕в п╕дтверджу╓ться нав╕ть нашими звичаями та середньов╕чними угодами. Лише на цих територ╕ях заборонялося в╕дбирати чи збирати майно купц╕в, чи╖ човни зазнали катастрофи. У нас через це нав╕ть були суперечки ╕з В╕зант╕╓ю при укладанн╕ перших договор╕в 9-10 стол╕ття.
- А ви бачитеся з Президентом?
- Так. В╕н при зустр╕ч╕ каже: ми добре ╕ пл╕дно поговорили, на що я в╕дпов╕даю: ╕ добре, що при цьому не поконфл╕ктували...
- Давайте по сут╕ внесених зм╕н. Ми деклару╓мо ╓вроатлантичну ╕нтеграц╕ю ╕ кажемо, що на територ╕╖ Укра╖ни нема╓ баз. Держдеп не образиться на нас, коли ми вилуча╓мо заяву про ╕ноземн╕ бази, адже ми мали на уваз╕, що ми не дозволя╓мо бути не лише рос╕йським базам, а й будь-яким ╕ншим?

Ми н╕коли не п╕демо на те, що на наш╕й територ╕╖ з'явиться ще один господар
- Н╕, коли ми не дозволя╓мо вносити в Основний закон наявн╕сть в╕йськових баз, але при цьому ми йдемо в НАТО, – у цьому нема н╕чого суперечливого. Ми йдемо в НАТО, але це не означа╓, що ми йдемо як в╕йськова база. Ми повинн╕ розум╕ти ц╕ реч╕ дуже просто. Як повноправна кра╖на-член НАТО, ми у випадку членства будемо виконувати вс╕ сво╖ обов'язки. Але ми н╕коли не п╕демо на те, що на наш╕й територ╕╖ з'явиться ще один господар. В╕йськова база – це ще один господар. ╤ я думаю, що люди просто плутають. Вони думають, що якщо ми п╕шли в НАТО, то чому бази заборонили? Ми ж ╕демо в м╕жнародну орган╕зац╕ю. В╕йськова база – то не ╓ необх╕дн╕сть для члена НАТО. Можливо, на перспективу Укра╖на захоче, щоб десь у не╖ була чиясь база. Але реал╕зац╕я зда╓ться мен╕ малоймов╕рною. Я знаю, що сьогодн╕ деяк╕ члени НАТО хочуть, щоб на ╖хн╕й територ╕╖ побудували базу, але НАТО не хоче. Це не така проста р╕ч.
- Конституц╕ю зараз взяли на передвиборчий щит щонайменше два пол╕тика, один з яких – рейтинговий. Обидва хочуть ╖╖ переписати. Тут ╓ два п╕дходи: одн╕ кажуть – потр╕бен новий текст. ╤нш╕ кажуть, що це не потр╕бно, що наповн╕ть зм╕стом те, що ╓, вносьте поправки та ╕н.
- А для чого м╕няти всю Конституц╕ю, пробачте? Конституц╕я – серце народу, вона не ганч╕рка на швабр╕, яку можна зняти, викрутити ╕ знову почепити. Потр╕бн╕ й можлив╕ зм╕ни, але подив╕ться, як вносилися останн╕ правки: ми взяли т╕льки буквально фрагмент ╕ вставили в преамбулу (це важливо, бо преамбула – не передмова, це сва╖, на котрих сто╖ть основний текст), дал╕ вносили оц╕ фрагменти в статт╕, не ч╕паючи т╕ла Конституц╕╖. Тим б╕льше, м╕няючи основн╕ засади, сл╕д проводити референдум. ╤ тому – якщо зат╕вати цю всю ╕стор╕ю, то це розвал держави.
- У наш╕й Конституц╕╖ ╓ в╕дверто непрацююч╕ норми. Наприклад, той самий референдум. Може краще його винести, поки ми не готов╕ проводити референдуми?
- Референдумом я не захоплююся. Багатьох надиха╓ швейцарський вар╕ант. Але, вибачте, швейцарський вар╕ант референдуму розписаний по найменших кроках, це ще одна конституц╕я в конституц╕╖. Там же 100-л╕тн╕ традиц╕╖, а це не значить, що ви кожен день можете з кожного питання збирати референдум, а у нас вимагають саме такого.
Наведу простий приклад. ╢ в президента право ╕ обов'язок, коли до нього звертаються, скаж╕мо, 25 тисяч електронних адресат╕в ╕з петиц╕╓ю, – розглянути ╕н╕ц╕ативу аж до прийняття в╕дпов╕дного закону. ╤ йому над╕слали петиц╕ю про зброю.
А як це робиться? Щоб ви ж знали на практиц╕, це робиться в такий спос╕б. Президент направля╓ мен╕ в Конституц╕йну ком╕с╕ю це положення з проханням розглянути його ╕ дати йому в╕дпов╕дн╕ пропозиц╕╖ чи там як╕сь питання. ╤ власне кажучи, президент уже й забув про це питання, то в╕н зна╓, що ╓ люди, як╕ будуть цим займатися. Все. Але дал╕ починають ╕нш╕ дзвонити, приходити, нагадувати, рекомендувати, просувати сво╓. Я ╖м просто кажу: вибачте, будь ласка, на мене де сядете, там ╕ зл╕зете.
З ц╕╓ю збро╓ю був величезний тиск сюди, щоб ми записали в Конституц╕╖, нав╕ть при╖жджали парламентар╕ з╕ Сполучених Штат╕в Америки ╕ теж про це говорили.
Ви уявля╓те, що це буде – якщо легал╕зац╕ю збро╖ ми запишемо в Конституц╕ю? Ми ж узаконимо всю ту зброю, яка сьогодн╕ на руках ╕ яку ми ще нав╕ть не порахували. Це по-перше. По-друге, Конституц╕я – то не ╓мн╕сть для вс╕х "хот╓лок", то ж зовс╕м ╕нше. Я в╕дпов╕в: якщо хочете, будь ласка, – прописуйте це в закон╕. Але в Конституц╕ю ми дорогу цьому перекрили. Тому там теж була пропозиц╕я – пустити питання збро╖ на референдум. Ви розум╕╓те: якщо наших деяких людей можна на виборах сьогодн╕ купити на гречку, то якщо п╕де зброя, то можуть пустити не гречку, а й долари. Ну, не можемо ж так непродумано себе вести.
- Давайте згада╓мо ще одну непрацюючу норму. Частково непрацюючу. Безкоштовна медицина.
- Ми пропону╓мо у зм╕нах диференц╕йований п╕дх╕д до надання безкоштовних послуг. Вс╕ наш╕ люди – це наш╕ громадяни. Але не вс╕ наш╕ громадяни, на жаль, мають однаковий достаток. Скаж╕мо, хтось отриму╓ 3 тисяч╕ гривень, а хтось ╖здить на мерседес╕. Держава зобов'язана л╕кувати тих, хто не здатен сплатити медичн╕ послуги. Ц╕ норми другого розд╕лу ми винесемо в сес╕йний зал, коли завершимо ╕з м╕сцевим самоврядуванням. Соц╕альн╕ статт╕ у нас найдовше обговорювалися, але ми пройшли вс╕ ╖х, вс╕ статт╕.
Так само – право на працю. У багатьох конституц╕ях св╕ту не ╕сну╓ права на працю, ╖╖ зам╕няють соц╕альними можливостями людини. Бо не може держава змушувати приватний б╕знес наймати – так чи ╕накше. ╢дине, що вона може ╕ повинна – ставити умову про зайнят╕сть певного в╕дсотку людей з особливими потребами. Ми залишили право на працю, але воно у нас не ╕мперативне.
Також дискус╕йними були норми про осв╕ту, причому вс╕ аспекти. ╤ те, що стосу╓ться мови навчання ╕ вид╕в навчання. Велик╕ суперечки з м╕н╕стерством були щодо профес╕йно-техн╕чно╖ осв╕ти.
- Ц╕каво, чому? П╕дготовка людей з робочими спец╕альностями – це ж дуже актуально та затребувано.
- Коли я переконував м╕н╕стерство про важлив╕сть профтехосв╕ти, то д╕став з╕ свого портфеля от такий том р╕шень ком╕тету з питань прав людини ООН по профтехосв╕т╕. Що можна, чого не можна, нав╕ть – яка в╕дстань повинна бути м╕ж цим училищем ╕ вашим будинком. Якщо вона велика, то хто повинен допомогти добиратися туди, при╖жджати, забезпечити це все? ╤ мен╕-таки вдалося переконати м╕н╕стра.
А пам'ята╓те, як держава гасила пожеж╕ з╕ скандалом про мову навчання? Натом╕сть – що пропонували ми. Ми записали, що кожен ма╓ право навчатися мовою меншини, але держава зобов'язана визначити т╕ учбов╕ заклади, в яких буде викладання ц╕╓ю мовою та заохотити доплатами укладач╕в п╕дручник╕в. В Ужгородському, наприклад, мали би вчитися угорц╕, Мел╕топольський чи Мар╕упольський – греки. От таким чином. Х╕ба це складно для держави? ╤ я вже не можу висловлювати вам н╕яко╖ претенз╕╖, тому що я маю таке ж саме право вчитися, як ╕ ви, але т╕льки у конкретному виш╕, який спец╕ал╕зу╓ться на ц╕й осв╕т╕. От так ми це зробили.
- А як Конституц╕я встигатиме за децентрал╕зац╕╓ю?
- Конституц╕йна ком╕с╕я встига╓, але тут головне не п╕дганяти. Ми ж призупинили введення ╕нших законопроект╕в. Скаж╕мо, цей же самий розд╕л другий, який стосу╓ться прав людини, ми не пропонували. Наша лог╕ка: йде децентрал╕зац╕я – влада, кошти, все решта переда╓ться на м╕сця, але ж на м╕сця повинна йти ╕ турбота про дотримання прав людини. Основн╕ порушення й основн╕ проблеми – найчаст╕ше в рег╕онах. Тому ми не виносимо на розгляд розд╕л про права людини, щоб все таки б╕льш-менш стало зрозум╕ло, як на м╕сцях буде д╕яти ця влада. Ну, але зараз у фокус╕ уваги ц╕ два питання – права людини ╕ кримська проблема. Посл╕довн╕сть оприлюднення наших пропозиц╕й буде така: спочатку Крим, а пот╕м права людини.
- Ви пропону╓те кримськотатарську автоном╕ю, так?
- Ми поки що да╓мо робочу назву, вона така: «автоном╕я Крим» чи «Кримська автоном╕я».
Пам'ятаю, як ми працювали над проектом Конституц╕╖ в 1996 роц╕. ╤ я ще тод╕ був категорично проти назви «Автономна Республ╕ка Крим», наголошував, що в республ╕ц╕ Укра╖на республ╕ка Крим – це вже федерац╕я, так не повинно бути. ╤ я пам'ятаю, як ми тод╕ приймали ц╕ розд╕ли, як тод╕ чинила тиск на депутат╕в Москва. В ту н╕ч по кожн╕й ком╕, крапц╕ дехто виб╕гав ╕ дзвонив туди ╕ консультувався – як треба, що ма╓ бути.
Я думаю, ми якимось чином вийдемо з ц╕╓╖ ситуац╕╖. Мен╕ дуже подоба╓ться, що Рефат Чубаров дуже активно бере в цьому участь, ми з ним учора дв╕ч╕ говорили, дв╕ч╕ в╕н мен╕ дзвонив, ми знайдемо вих╕д ╕з ц╕╓╖ ситуац╕╖. ╤ найдемо розумний вих╕д. Але в ц╕й ситуац╕╖, мен╕ зда╓ться, ми все таки доведемо до правильного правового р╕шення цю проблему.
- Не виникне проблема п╕сля зм╕н у Конституц╕╖? Рос╕я наляка╓ частину кримських татар, а когось купить...
- ╢ дуже зручний вар╕ант. Юридично. Вс╕ правов╕ оборудки держави-окупанта не ╓ д╕йсними.
- Давайте про права людини поговоримо. Як╕ з╕ зм╕н виглядають сьогодн╕ найдискус╕йн╕шими?
- Дв╕. Права людини – дуже чутлива тема. Градус обговорення цих зм╕н до Конституц╕╖ – найвищий. Особливо, коли обговорюють тему сексуальних в╕дносин. Ми, спираючись на норми м╕жнародного права, вир╕шили, що проблема ЛГБТ – це не тема Конституц╕╖. Або тема аборт╕в. На вс╕ ц╕ зас╕дання приходять зац╕кавлен╕ представники громадських орган╕зац╕й та церков. Представники одн╕╓╖ з конфес╕й вимагали внести в Конституц╕ю заборону аборт╕в.
Я був категорично проти. Поставив питання перед найб╕льш напористим л╕дером, прихильником заборони аборт╕в: якщо ваг╕тна ж╕нка хвора, медицина каже, що т╕льки один може вижити, найв╕рог╕дн╕ше – мати. Що ви скажете нам у дан╕й ситуац╕╖ робити? На що в╕н мен╕ в╕дпов╕да╓: в таких випадках ми, як церква, можемо дати згоду на аборт. Я кажу: тод╕ ви мен╕ поясн╕ть, а нащо нам Конституц╕я, якщо ваша згода виявля╓ться вище Конституц╕╖? Ви будете давати згоду – комусь дасте, комусь не дасте, а це вже тод╕ не Конституц╕я.
- У нас п╕д вибори кожен раз почина╓ться пол╕тична реформа. Кожен президент на початку строку тягне за президентську республ╕ку, а п╕д к╕нець терм╕ну в╕н вже хоче парламентську республ╕ку. Запиту на якусь пол╕тичну реформу аж такого сусп╕льного, мен╕ зда╓ться, н╕коли не було. По-вашому, ма╓ Конституц╕я ф╕ксувати статус-кво, який склався в держав╕, чи треба виходити з того, який устр╕й б╕льше п╕дходить? ╢ у вас як╕сь рефлекси з цього приводу?
Зм╕нювати Конституц╕ю п╕д себе – це пол╕тичне нахабство
- Можна нормально будувати державу за будь-якого устрою – ╕ парламентську, ╕ президентську. ╤ т╕, як╕ хочуть зм╕нювати Конституц╕ю, вони хочуть зм╕нювати Конституц╕ю п╕д себе. Це пол╕тичне нахабство, тому що Конституц╕я, яка сьогодн╕ у нас ╓, погодьтеся, вона, коли ми ╖╖ приймали, то говорили, – одна ╕з найкращих конституц╕й в ╢вроп╕. М╕няти п╕д окрему особу – може краще цю особу зам╕нити, а не Конституц╕ю? Й дешевше буде – ╕ для держави, ╕ для народу, для всього. В ц╕й ситуац╕╖ я категорично не приймаю ту точку зору, що там обирають – президентсько-парламентська, парламентсько- президентська. Мен╕ хочеться сказати, що, якщо в нас буде парламентсько-президентська республ╕ка чи парламентська республ╕ка, то це щось зм╕нить?
- Добре. А яку норму ви вважа╓те сво╓ю ╕ будете за не╖ битися?
- Право на г╕дн╕сть. Г╕дн╕сть – основа людського я. Через г╕дн╕сть людина сприйма╓ св╕т. Саме це я хот╕в би бачити в оновлен╕й Конституц╕╖.
Лана Самохвалова
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20387

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков