Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.


ХТО ОТРИМА╢ ПЕРШУ Л╤ТЕРАТУРНУ ПРЕМ╤Ю ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА?
20 листопада зак╕нчився пер╕од висунення претендент╕в на здобуття л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕...


ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА СН╤ГОМ МЕТЕ...
Серед численних свят церковного календаря у народному побут╕ чи не найб╕льш “ж╕ночим”...


СВ╤ТЛИЧН╤ В╤ТАННЯ КРИМСЬКОМУ ╤НЖИРУ
От ╕ завершився конкурс. Чудове починання!


«Я – Л╤ТО, ГОЛОСИСТЕ ТЕПЛЕ Л╤ТО»
Сьогодн╕, в першому сво╓му грудневому числ╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му читачев╕ в╕рш╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2018
«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Аскар Кумиран

Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в. Забут╕ слова нагадують нащадкам, що величезний прост╕р в╕д Байкалу до Балкан був ╓диним ц╕лим. Хоча пот╕м цей прост╕р ╕ захрясав не раз в м╕жусобицях, але скалки Тюркського каганату, а пот╕м ╕ Золото╖ Орди, ще продовжували збер╕гати колишню велич. Як ╕ братський зв'язок по кров╕.
На картах Криму повторюються казахстанськ╕ назви: Акмеш╕т (С╕мферополь, Кизилорда), Яси (саме так ран╕ше називалося м╕сто в Туркестан╕), Каратау - Карадаг, Карасу, Кизилжар (╕сторична назва Петропавловська) ╕ багато ╕нших топон╕м╕в. В╕дважн╕ представники давн╕х род╕в, що йшли з Великого Степу на благодатн╕ земл╕ Криму, приносили стародавн╕ ╕мена з земл╕ предк╕в. Так само ем╕гранти в Америц╕ засновували нов╕ Йорки ╕ Орлеани.
Казахськ╕ ╕ ногайськ╕ епоси, легенди ╕ опов╕д╕ часто в╕дзначають Крим, як р╕дну землю. ╤ перебування там було чимось самим собою зрозум╕лим. Наприклад, сказання «Ер-Таргин» розпов╕да╓ про казахського батира з Ногайли, який вбив ханського б╕я Шортана ╕ був змушений т╕кати з Зах╕дного Казахстану до Криму. Ось як опису╓ епос пол╕тичну ситуац╕ю в даному рег╕он╕: «У той час маленький Крим був розр╕знений на сорок частин. Сорок ханств розташувалося в Криму. З сорока кримських хан╕в найсильн╕шим був Акша-хан».
Д╕йсно, п╕сля краху Мамая Крим був розколотий на десятки др╕бних держав, в яких жили не т╕льки татари, але ╕ генуезц╕, кара╖ми, понт╕йц╕ та ╕нш╕. Династ╕я Г╕ра╖в (Кере╖в) об'╓днала Крим. На чол╕ ново╖ держави стали в╕дом╕ тюркськ╕ роди: Аргин, Кипчак, Барин ╕ Ширин. Представники цих род╕в п╕дняли новообраного хана на б╕л╕й кошм╕. Так само як ╕ у казах╕в, у киримли ханська посада була виборною. ╢дина умова: ханом м╕г стати лише нащадок Гера╖в, яких вважали спадко╓мцями Шингизхана.
Нац╕ональний символ кримських татар, укра╖нський тризуб ╕ казахська тере танба - це одне ╕ те ж. ╤ в сакрально-смисловому план╕ несе в соб╕ один ╕ той самий сенс: ╓дн╕сть ╕ влада.
╢вропейськ╕ хрон╕ки вважали, що киримли, казанлики ╕ казахи це практично один народ. Наприклад, «Трактат про дв╕ Сармат╕╖, Аз╕атську та ╢вропейську, ╕ про тих, що знаходяться в них» польського державного д╕яча, медика ╕ ╕сторика Матв╕я Меховского (1457-1523) в╕д 1517 р в якому в╕н розпов╕да╓ про кримських ╕ казанських татар, нога╖в ╕ казах╕в. Переклад в╕домого досл╕дника ногайсько╖ ╕стор╕╖ Трепавлова: «Татарських орд чотири ... Це, зокрема, орда заволзьких татар (Велика Орда), орда перекопських татар (тобто Кримське ханство), орда козанських (Казанське ханство), а четверта - орда ногацьких (Ногайська Орда). Додають ще й п'яту ... ╕ називають ╖╖ казакською (Казахське ханство)».
╤сну╓ загальний для ногайц╕в ╕ зах╕дних казах╕в епос - «Киримнин кирик батири» («Сорок батир╕в Криму»). У ньому опису╓ться пер╕од в╕д розвалу Золото╖ Орди до под╕лу Ногайли на нога╖в ╕ казах╕в, ╕ взяття Казан╕ ╤ваном Грозним.
Звичайно, не можна стверджувати, що м╕ж цими державами, заснованими степовиками, були виключно братськ╕ в╕дносини. Часто траплялися м╕жусобн╕ в╕йни. Кожен з нащадк╕в Шингизхана вважав себе ╓диним спадко╓мцем Алтин орди ╕ вступав у битви з╕ сво╖ми р╕дними братами. Це послабило ╕ Казань, ╕ Крим, ╕ Ногай. Вони стали втягуватися в орб╕ту впливу сус╕дн╕х держав. Кримське ханство повн╕стю п╕дпало п╕д Османську ╕мпер╕ю, ╕ огузький д╕алект тюрксько╖ мови став вит╕сняти кипчацький.
Але при цьому киримли збер╕гали широку автоном╕ю. ╥м дозволялося вести в╕дносно незалежну зовн╕шню пол╕тику, укладати союзи. Кримський хан уклав догов╕р з гетьманом Мазепою, який за допомогою шведських в╕йськ намагався повернути незалежн╕сть сво╓╖ В╕тчизни.
Вл╕тку 1711-го Петро Перший, натхнений перемогою над шведами ╕ придушенням укра╖нського руху за незалежн╕сть, зд╕йснив Прутський пох╕д до Криму. 70-тисячне кримське в╕йсько за п╕дтримки турецьких регулярних частин ╕ в╕йськових ╕нструктор╕в оточило рос╕йську арм╕ю ╕ взяло в лещата. Петро Перший м╕г опинитися в полон╕. ╤ лише за допомогою величезних хабар╕в турецьким ╕ кримським генералам вдалося врятувати рос╕йського царя, який створив Рос╕йську ╕мпер╕ю.
Якби не корупц╕я, на яку дос╕ хвор╕ вс╕ сучасн╕ тюркськ╕ держави, то ╕стор╕я могла б п╕ти ╕ншим шляхом. Саме хабарництво, м╕сництво ╕ вс╕ ╕нш╕ грошово-ф╕нансов╕ вади призвели до занепаду вс╕х чотирьох тюркських держав - Казансько╖ Орди, Сиб╕рсько╖ Орди, Ногайсько╖ Орди ╕ Кримсько╖ Орди. За досить короткий пер╕од вони були завойован╕ Рос╕╓ю. Велика частина Казанського ханства була п╕ддана насильницьк╕й асим╕ляц╕╖, Ногайська Орда зазнала насильства з боку солдат╕в Суворова. Кримський хан зр╕кся престолу ╕ ви╖хав до Стамбула. За одн╕╓ю з верс╕й, Крим без опору здали м╕сцева ╕ турецька ел╕та.
Але кримський народ не змирився з втратою р╕дно╖ земл╕. Спалахували кривав╕ повстання, як╕ жорстоко гамували. М╕сто Карабузар, до прикладу, рос╕йська арм╕я спалила на поп╕л ╕ вир╕зала все населення.
Не бажаючи п╕дкорятися, багато киримли йшли з боями за кордон. Р╕д Аргин майже в повному склад╕ переселився в Османську ╕мпер╕ю. Одного разу я з╕ткнувся з румунськими татарами, чия мова ма╓ словосполучення, що використовуються в П╕вденному Казахстан╕. Себе вони наизвали нащадками кирим-нога╖в.
Кримськ╕ татари стали меншиною у власн╕й кра╖н╕ - 38 в╕дсотк╕в в╕д всього населення Криму. Але репрес╕╖ з боку завойовник╕в та скорочення чисельност╕ киримли призвели до формування ╓диного кримськотатарського народу. Саме в часи гон╕нь киримли стали згуртованою нац╕╓ю.
Однак головн╕ випробування були попереду. Царський режим проводив в Криму жорстку колон╕альну пол╕тику п╕д неаф╕шованим лозунгом "Крим - без кримських татар". На початку двадцятого стор╕ччя зародився нац╕ональний рух, який з╕грав значну роль у бурхлив╕й ╕стор╕╖ Криму 1917-1920 рр. Крим подарував св╕тов╕ найб╕льшого мислителя тюркського св╕ту ╤сма╖ла Гаспирали, який створив першу газету ╓диною тюркською мовою ╕ проголосив дев╕з тюрксько╖ ╓дност╕: «Dilde, iste, fikirde – birlik (╓дн╕сть в мов╕, справах ╕ думках)». В╕н вважав, що шляхом загально╖ осв╕ти тюрки здатн╕ пос╕сти г╕дне м╕сце на св╕тов╕й арен╕.
Б╕льшовики, прийшовши до влади,також не церемонилися з кримськотатарським народом. Нац╕ональну ╕нтел╕генц╕ю було п╕ддано репрес╕ям нав╕ть ран╕ше 1937 року, ще в 20-х роках. Народ просто був позбавлений осв╕чених людей.
В╕дразу п╕сля В╕тчизняно╖ в╕йни була орган╕зована депортац╕я киримли, а в ╖х будинки стали за╖жджати переселенц╕ з Рос╕╖. Загальне число виселених кримських татар оц╕ню╓ться в 238,5 тисяч. В ход╕ депортац╕╖ ╕ за перш╕ п╕втора року п╕сля не╖ загинуло близько 110 тисяч людей, тобто, майже половина всього кримскотатарського народу. Вони вмирали у вагонах для худоби, ╖х вбивали бригадири на спецроботах. Д╕ти гинули з голоду. Недавно вийшла книжка спогад╕в тих, хто пережив депортац╕ю. Не радив би читати ╖╖ людям з╕ слабкими нервами.
Основна маса кримських татар була виселена до республ╕к Середньо╖ Аз╕╖, переважно до Узбекистану, де вони були утримуван╕ п╕д дискрим╕нац╕йним режимом спецпоселення до 1956 року. Назву "кримський татарин" було оф╕ц╕йно заборонено. Депортованих записували як татар Поволжя та Сиб╕ру. Були заборонен╕ нац╕ональн╕ школи, преса, культурн╕ заклади. В 1966 р. в узбецькому Чирчику кримськ╕ татари вир╕шили в╕дсвяткувати сво╓ нац╕ональне свято Хидирлез. Людей, що з╕бралися, розганяли пожежними брандспойтами, м╕л╕цейськими палицями, цькували службовими собаками.
У 1967 роц╕ вийшов указ Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР "Про громадян татарсько╖ нац╕ональност╕, що проживали в Криму", за яким кримськ╕ татари вважалися "укор╕неними" в м╕сцях розселення, ╕накше кажучи, в м╕сцях заслання. Однак кримський народ не здався. З його ряд╕в вийшов один з найшановн╕ших аксакал╕в тюркського св╕ту, турецький Нельсон Мандела ╕ Лех Валенса в одн╕й особ╕ - Мустафа Джем╕л╓в.
У двор╕чному в╕ц╕ в╕н був депортований ╕ пережив ус╕ жахи депортац╕╖. У 1969 роц╕, будучи простим слюсарем, в╕н створив Союз кримськотатарсько╖ молод╕ та активно боровся за права свого народу. В пер╕од з 1966 по 1983 роки його арештовували ш╕сть раз╕в! В╕н був засуджений с╕м раз╕в, пров╕в 15 рок╕в у таборах за "розповсюдження погляд╕в, що безчестять радянську структуру". В 1975-1976 рр. 303 доби голодував в Омськ╕й в'язниц╕. Зв╕льнившись у 1986 роц╕, в╕н в╕дразу почав добиватися повернення кримських татар на р╕дну землю.
Це був рух, який можна назвати тюркським ганд╕йством. Татари, що повертались до Криму, не вимагали повернути сво╖ будинки, в яких жили рос╕йськ╕ переселенц╕, натом╕сть самост╕йно зводили нов╕ житла на пустирищах. Пот╕м радянська влада зносила ╖х благеньк╕ хатинки, а самих татар в╕дправляла назад у Середню Аз╕ю. А вони поверталися знову ╕ знову.
Розпов╕дь Мустафи Османова якнайточн╕ше демонстру╓ боротьбу за сво╖ права маленького, але гордого народу:
«У 1983-му купив будинок у Кирпичному (село п╕д С╕мферополем): вислали за Перекоп. Два роки жив у Херсон╕, в╕дкрив автомайстерню, заробляв по 200 рубл╕в на день. В 1985 стало зрозум╕ло, що у степу в Криму йде наб╕р чабан╕в. Все кинув, при╖хав. Мне кажуть: "А ми не знали, що татарин". Лише один рос╕янин згодився продати мен╕ будинок, хоча КДБ тисло на вс╕х селян. Але все одно не прописували, дв╕ч╕ виселяли, а реч╕ контейнером в╕дправили до Узбекистану, хоча, в останньому випадку, я з Херсона при╖хав. Написав заяву про злочин, що реч╕ конф╕скували ╕ опечатали без мене. У лютому 1987 р. оголосив голодування у приймальн╕ ЦК КПРС у Москв╕. На п'ятий день зав. приймальн╕ умовив припинити голодування, сказав: "╥дьте до Криму, пропишуть". Прописали. Так я став ще й першим кримським татарином, який отримав компенсац╕ю за втрату власност╕ в╕д радянсько╖ влади: контейнер з речами з Узбекистану я в╕дмовився забирати... »
У 1987 роц╕ кримськ╕ татари створили нац╕онально-визвольний рух, а в 1991 роц╕ верховний орган управл╕ння - Меджл╕с. ╤ все те завдяки самов╕дданост╕ народу та його кер╕вника Мустафи Ага Джем╕л╓ва. Велика допомога у в╕дновленн╕ театр╕в, шк╕л, газет та телебачення надала ╕ нада╓ братська Туреччина. Кримськ╕ татари - повноправн╕ громадяни незалежно╖ Укра╖ни. В обох Майданах брали найактивн╕шу участь.
Сьогодн╕, коли зовн╕шн╕ сили хочуть в╕д╕рвати Крим в╕д Укра╖ни, саме кримськотатарський народ ╓ ╓диним фактором, який утриму╓ сепаратист╕в. Пройшовши горнило радянських репрес╕й, випробувавши на соб╕ вс╕ жахи тотал╕тарно╖ системи, вони не хочу повертатися назад. Сов╕сть Криму, тюркський Нельсон Мандела - Мустафа Ага Джем╕л╓в у сво╓му прив╕танн╕ народу назвав себе укра╖нцем. Принцип ╓дино╖ кра╖ни, в╕льно╖ в╕д ╕мперського впливу та великодержавного шов╕н╕зму - що ще потр╕бно для життя простих людей.
Зда╓ться, що це далеко в╕д нас. Але це так генетично близько. ╤ як в╕дпов╕в Ер-Тарг╕н кримському володарю на запитання: «Нащо ти при╖хав у цей край?»
- Так цей край також ╕ м╕й...
- ╤ його назвали братом.
***
В Рум╕ – у Стамбул╕
(Переклад укра╖нською Валентина Бута)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20383

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков