Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…


ЗА П╤ВТОРА РОКУ Я НЕ ЗНАЙШЛА В УКРА╥Н╤ ЖОДНОГО НАЦИСТА, ПРО ЯКИХ ЧУЛА У РОС╤╥
Юко Немото, кореспондентка агенц╕╖ «К╕одо цус╕н» у Ки╓в╕…


╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 14.09.2018
УКРА╥НА. ПОГЛЯД З КРИМУ

Нема╓ н╕чого дивного в тому, що заснована колись з ╕н╕ц╕ативи кримських письменник╕в «Кримська св╕тлиця» значною м╕рою зберегла свою л╕тературну ╕постась. Упродовж вс╕х рок╕в письменники, поети були бажаними гостями на ╖╖ стор╕нках. «Св╕тличка» публ╕кувала як твори класик╕в, так ╕ сучасник╕в. Б╕льш того, далекоглядно замислене Кононенк╕вське «Джерельце» не замулилось. Чимало д╕ток, що дописували колись до цього «Св╕тличного» л╕тературного додатку для д╕тей, нин╕ видають сво╖ власн╕ книжки. Принаймн╕, дво╓ з них входять до жур╕ л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но» ╕мен╕ Данила Кононенка – конкурсу, якому н╕ окупац╕я, н╕ таргани у власн╕й влад╕ не здужали завадити з кримського перетворитися на всеукра╖нський.
╤ сьогодн╕, попри окупац╕ю, попри п╕дленьку зраду шахраюватих сп╕взасновник╕в, як╕, зв╕льнивши кримську редакц╕ю «КС», витворили в Ки╖в╕ незаре╓строваного клона з такою ж назвою, справжня «Кримська св╕тлиця» продовжу╓ сво╖ традиц╕╖, продовжу╓ публ╕кувати на сво╖х, хай ╕ в╕ртуальних в ц╕й ╖╖ скрут╕ стор╕нках, твори сучасних укра╖нських письменник╕в. ╤ не лише тих, що живуть у Криму, в Укра╖н╕, а й далеко поза ╖╖ межами – в ╤спан╕╥, Сполучених Штатах Америки, в Тун╕с╕. Чи ж дивно, що живе р╕дне слово стало, за влучним висловом одн╕╓╖ з учасниць конкурсу «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!» панни ╤лони Котовщик, м╕стком, що попри окупац╕ю продовжу╓ ╓днати укра╖нський Крим з Укра╖ною. А я б ще й додав – з ус╕м св╕том.
Але попри л╕тературну свою сутн╕сть, «Кримська св╕тлиця» ╓ ще й загальнопол╕тичним виданням державницького спрямування. А це означа╓, що редакц╕я не замика╓ться виключно в сфер╕ красного слова, не обмежу╓ св╕й погляд на св╕т призмою мистецтва. Так було в╕д самого першого ╖╖ числа, так було упродовж вс╕х рок╕в с╕яння укра╖нського слова в Криму, так ╓ сьогодн╕, коли газета, под╕ляючи долю свого кримського читача, намага╓ться донести сво╓ бачення як причин анекс╕╖ так ╕ шлях╕в в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни.
Сьогодн╕ надто багато, немов тарган╕в, розвелося людц╕в, як╕ переконують укра╖нц╕в забути «зрадливий» Крим, в╕дгородитися в╕д Донбасу. Сп╕ваючи в ун╕сон з кремл╕вськими пропагандистами, вони спроквола приживляють нам думку про незворотн╕сть втрати, про непотр╕бн╕сть для велико╖ Укра╖ни змосковлених територ╕й. ╤ найг╕рк╕ше, найогидн╕ше, що серед с╕яч╕в то╖ отруйно╖ блекоти бачимо знаних письменник╕в – володар╕в душ шанувальник╕в ╖х твор╕в. Я вже не мовлю тут про вишивану мою владу, яка хоч ╕ згаду╓ ще до певних дат за╖жджену мантру «Крим-це-Укра╖на», на д╕л╕, в душ╕ сво╖й вже давно в╕дхрестилася в╕д кинутого нею на поталу ворогов╕ люду, а десь ╕ сп╕впрацю╓ з окупантом. Нескасований дос╕ закон «Про в╕льну економ╕чну зону Крим», за допомогою якого наш╕ владц╕ активно п╕дтримували товарами, продуктами окупац╕йну владу Криму (до сього дня легал╕зу╓ ╖х б╕знеси на п╕востров╕); колаборац╕я на урядовому р╕вн╕, коли Пенс╕йний фонд Укра╖ни в╕дшкодовував окупантов╕ кошти, виплачен╕ кримським пенс╕онерам за друге п╕вр╕ччя 2014 року, зливав ворогу особист╕ дан╕ сво╖х громадян, в╕йськовослужбовц╕в в ╖х числ╕; непогамовний сверб╕ж поставляти електроенерг╕ю на п╕востр╕в, коли м╕н╕стр держави Укра╖на дог╕дливо п╕дпису╓ угоду з окупац╕йною владою щойнозагарбано╖ територ╕╖, визнаючи ╖╖ суб’╓ктом федерац╕╖ держави-окупанта; пост╕йн╕ намагання в╕дновити водопостачання до Криму, як╕ так актив╕зувалися останн╕ми днями... На жаль, перел╕к наведених тут злочин╕в далеко не повний. Скаж╕мо, чим, як не п╕д╕груванням окупантов╕, було перетворення вс╕х кримчан, включно з переселенцями, на нерезидент╕в у власн╕й кра╖н╕, з ус╕ма вит╕каючими з того статусу насл╕дками, або неск╕нченн╕ кола пекла, по яких м╕й уряд етапував пенс╕онер╕в з окупованих територ╕й, з так званих «с╕рих» зон, запустивши антиконституц╕йну, протизаконну, глибоко дискрим╕нац╕йну постанову № 365 в╕д 8 червня 2016 року. Це так моя влада намага╓ться привернути на св╕й б╕к серця потерп╕лих сво╖х громадян?!
Непорядн╕сть, нефахов╕сть, корумпован╕сть, що часто-густо межу╓ з в╕двертим мародерством, коли наживаються на поставках в╕йську – це те, що веде нас до ╢вропи?
Ще, ще ╕ ще раз повторюю: шлях до перемоги в ц╕й в╕йн╕, щлях до в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ не в критиц╕ ворога, не в показуванн╕ йому голого заду чи дул╕ в кишен╕, а в серйозн╕й, тяжк╕й робот╕ по перебудов╕ кра╖ни. Ма╓мо витягти Край з трясовини, в яку його роками з╕штовхувала жир╕юча на його б╕дах маф╕я. ╤ справа тут не лише в корумпованост╕ влади, хоча це, безперечно, одна з найтяжчих вериг, яких ма╓мо позбутися. Ще одн╕╓ю, чи не г╕ршою проблемою, ╓ в╕дсутн╕сть у влад╕ фах╕вц╕в. Зам╕сть фах╕вц╕в ма╓мо бездумних послужливих васал╕в типу вовк╕в, романових, картошк╕них. Д╕йшло до того, що на нашому безриб’╖ нав╕ть нап╕вграмотн╕ гройсмани можуть пишно надувати щоки.
Двадцять с╕м рок╕в безц╕нного часу, коли незалежна Укра╖на мала шанс, в╕дштовхнувшись в╕д непоганих позиц╕й к╕нця Сов╓цько╖ доби, стр╕мко п╕ти вперед, на жаль, змарнован╕.
Але посипання голови попелом тут не допоможе. Ма╓мо дуже ясно зрозум╕ти, що трясовина, яку згадував вище – та сама, яка чотири роки тому поглинула м╕й Крим, от-от готова поглинути й решту Укра╖ни. Безвольна, нездарна, а часто й колаборац╕йна наша влада зам╕сть продуманих, швидких, енерг╕йних зусиль по в╕дверненню катастрофи, продовжу╓ й дал╕ балансувати на краю пр╕рви, безсоромно набиваючи сво╖ бездонн╕ кишен╕. При тому, не думками про порятунок Краю повняться нав╕ть в цей критичний час ╖╖ атрофован╕ звивини, а тим, як ╕ дал╕ утриматись «на потоках». На жаль, не кращ╕ й т╕, кого наш╕ грошов╕ м╕шки вкуп╕ з Кремлем намагаються посадити на наш╕ голови.
 – Картина майже апокал╕птична, - скаже м╕й читач. – То що ж, виходу нема╓?
Вих╕д завжди ╓. Але в╕н потребу╓ енерг╕йних зусиль в╕д кожного з нас. Найперше, ма╓мо зробити все, аби в╕дсторонити в╕д влади сьогодн╕шн╕х н╕кчем, не допустивши при тому повернення вчорашн╕х, тим б╕льше ставленик╕в Кремля. Для того ма╓мо наст╕йно, аж до масових демонстрац╕й, вимагати зм╕ни виборчо╖ системи. Новий закон про вибори ма╓ унеможливити регенерац╕ю у влад╕ маф╕╖, зробити владу п╕дконтрольною народу. Ми не безнад╕йн╕. Укра╖на, окр╕м колоди засмальцьованих ╕мпотентних валет╕в, як╕ не раз вже скомпрометували себе, окр╕м карикатурних кандидатур, нав╕яних зомбоящиком, ма╓ ╕ пол╕тик╕в з державницьким мисленням, ╕ фахових урядовц╕в. Зм╕на виборчо╖ системи дасть ╖м шанс реал╕зувати св╕й потенц╕ал, потенц╕ал Укра╖ни на користь нац╕╖.
Але без сьогодн╕шн╕х зусиль кожного з нас вони не мають шансу, ставши до владного керма, в╕двернути кра╖ну з курсу, що веде ╖╖ в об╕йми «собирателя земель».
Безвольн╕сть, байдуж╕сть: нав╕ть прикрашен╕ патр╕отичним словоблуддям, вони залишаються ознаками посттотал╕тарного раба. ╤ як же ╖х багато пом╕ж нами! Нар╕кання на байдужу Европу, оч╕кування на те, що вс╕ наш╕ проблеми ма╓ вир╕шити Трамп, Меркель, Маргарет Тетчер, рудий Ганс з волохатими руками… Як це сумно, панове! Н╕хто не може зм╕нити нашу кра╖ну, нашу владу окр╕м нас. Н╕кому не ма╓мо дозволяти робити те за нас.
В╕дтак, вич╕кування не ма╓ сенсу. Не в╕рмо тим, хто зомбу╓ нас, називаючи недотепами а кра╖ну пропащим проектом. Не п╕ддаваймось на ╖х збочену лог╕ку, зг╕дно з якою можна й дал╕ фестивалити в той час, як хтось наклада╓ сво╖ми життями на фронт╕, а кра╖на нев╕дворотно дрейфу╓ на скел╕. Все ще в наших руках. ╢дине, що треба – усв╕домити, нарешт╕, реальн╕сть загрози, усв╕домити, що порятунок залежить виключно в╕д нас, ╕ д╕яти. Д╤ЯТИ!
Не над╕ймось на недолуг╕ об╕цянки чудод╕йного впливу позик МВФ. Не секрет, що нав╕ть позичене значною м╕рою ос╕да╓ на рахунках офшор╕в наших привладних маф╕оз╕. Нас витягне лише реан╕мац╕я власно╖ економ╕ки. Аби реан╕мувати ╖╖, уряд ма╓ вчинити ц╕лком певн╕, добре в╕дом╕ фаховим економ╕стам д╕╖. ╤ тут Укра╖на н╕чим не в╕др╕зня╓ться в╕д тих кра╖н, як╕ в той чи ╕нший час потрапляли в под╕бну скруту.
Безперечно, нам набридло жити в злиднях. Ми хот╕ли б забути про нав’язану нам в╕йну. Ми прагнемо хоча б пром╕нчика свята, бодай проблиску над╕╖ на скору перемогу. Хтось згоден просто на мир. Але чи не упод╕бню╓мося ми страусов╕, дозволяючи наш╕й мил╕й влад╕ зав╕шувати нам оч╕ р╕зними при╓мними «харашо»? Х╕ба не ста╓мо сп╕вучасниками злочину, дозволяючи ╖й тринькати вижебран╕ м╕льйони на зведення мемор╕ал╕в, музе╖в, пам’ятник╕в, на р╕зноман╕тн╕ фестивал╕, на блискуч╕ паради в час╕, коли економ╕ка кра╖ни ледь диха╓, коли за флот вида╓мо к╕лька непридатних для моря р╕чкових самотоп╕в, за ав╕ац╕ю к╕лькадесят дивом л╕таючих артефакт╕в, а на л╕н╕╖ фронту продовжують щоденно гинути наш╕ батьки, чолов╕ки?
Прокидаймося, товариство. Часу обмаль.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20379

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков